Комунальні платежі через ОСББ

Насправді, для отримання комунальних послуг мешканцями багатоквартирного будинку Закон № 2189 передбачив використання трьох моделей договірних відносин із виконавцем відповідної комунальної послуги (ч. 1 ст. 14 Закону № 2189):

(1) індивідуальний договір, який укладається з кожним співвласником окремо;

(2) колективний договір, що укладається від імені і за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку керівником або іншою уповноваженою співвласниками особою;

(3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з ОСББ або іншою юридичною особою, яка об’єднує усіх співвласників такого будинку та в їх інтересах укладає відповідний договір.

Ці послуги згідно з ч. 2 ст. 14 Закону № 2189 надаються виключно на підставі індивідуального договору, що укладається між співвласником багатоквартирного будинку і виконавцем відповідної комунальної послуги.

Відносно інших комунальних послуг третій варіант моделі договірних відносин цілком прийнятний. Головне, щоб рішення про вибір відповідної моделі було зафіксоване рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Далі розглянемо облік операцій при роботі за третьою моделлю договірних відносин.

Бухгалтерський облік комунальних послуг

Для ОСББ у бухобліку ніяких окремих правил не встановлено. Тому орієнтуватися потрібно на загальні принципи, сформульовані в Законі про бухоблік і НП(С)БО.

Згідно з описуваною моделлю відносин з виконавцем комунальних послуг ОСББ оплачує такі послуги самостійно, але за рахунок коштів мешканців. Таким чином, оплата комунальних витрат для ОСББ, по суті, є транзитними платежами. Як відомо, транзитні платежі проходять повз доходи і витрати підприємства. Адже не виконуються умови визнання доходів/витрат — не відбувається ні зменшення, ні збільшення власного капіталу (п. 5 НП(С)БО 15, п. 6 НП(С)БО 16).

При цьому в ОСББ за договором з виконавцем виникає зобов’язання, яке об’єднання відображає в обліку при виконанні умов з п. 5 НП(С)БО 11:

1) його суму можна достовірно оцінити;

2) виникне ймовірність зменшення економічних вигід унаслідок його погашення.

Як правило, ці умови виконуються на дату отримання документа, що підтверджує вартість комунальних послуг. На цю ж дату у ОСББ виникає ймовірність отримання майбутніх економічних вигід (у вигляді отримання компенсації від мешканців). Отже, ОСББ одночасно із зобов’язаннями визнає дебіторську заборгованість (п. 5 НП(С)БО 10).

Сформовані заборгованості погашаються при отриманні коштів від мешканців і перерахуванні їх виконавцеві комунальних послуг.

Неприбутковий Звіт

Транзитні надходження, по-перше, можуть заходити тільки від співвласників багатоквартирного будинку. Такий висновок випливає виходячи з вимог Закону про ОСББ. По-друге, такі кошти відносять до цільових надходжень, адже вони можуть бути спрямовані виключно в рахунок оплати відповідних комунальних послуг. При цьому, вважаємо, у неприбутковому Звіті їм не місце, оскільки ці кошти для ОСББ є транзитними, тобто вони не можуть обліковуватися в «прибуткових» рядках Звіту.

ПДВ-облік транзитної комуналки

Правила ПДВ-обліку поширюються на ОСББ також, як і на будь-якого іншого суб’єкта господарювання. Тобто ОСББ може:

— добровільно отримати статус платника ПДВ згідно з п. 182.1 ПКУ (щоправда, навряд чи це йому потрібно);

— потрапити під обов’язкову ПДВ-реєстрацію, якщо загальна сума від здійснення оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, нарахована (сплачена) йому протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищить 1 млн грн (без урахування ПДВ) (п. 181.1 ПКУ).

Зрозуміло, варіант з обов’язковою ПДВ-реєстрацією вже точно об’єднання не порадує. Тому важливо розуміти, які операції включаються в розрахунок мільйонного критерію для обов’язкової реєстрації, а які ні. Одразу скажемо: сюди повинні потрапляти тільки операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ. Якщо ж операція неоподатковувана, то враховувати її суму в розрахунку не треба. Але візьміть до уваги: податківці в розрахунок включають у тому числі,пільгові операції (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 65, с. 5).

А тепер з’ясуємо: чи є отримання транзитних платежів за комуналку оподатковуваною операцією?

Як відомо, об’єктом ПДВ-оподаткування є операція постачання товарів (послуг). Для цілей розд. V ПКУ електрична і теплова енергія, газ, пара, вода, повітря (охолоджене чи кондиціоноване) є товаром. А постачанням товару в посередницькому випадку є його передача згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж або купівлю (п.п. «е» п.п. 14.1.191 ПКУ). Оскільки ОСББ ніякої винагороди не отримує, то й постачання товару тут немає.

Погоджуються з неоподатковуваністю такої транзитної комуналки і податківці. Вони стверджують, що в ОСББ відсутній об’єкт оподаткування ПДВ, оскільки об’єднання не здійснює операцій з постачання мешканцям води, теплової енергії, природного газу та електричної енергії. А тільки перераховує кошти власників жилих і нежилих приміщень безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які, власне, і поставляють такі товари/послуги (лист ДФСУ від 27.06.2017 № 851/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). При цьому фіскали зазначають: якщо ОСББ для власників жилих і нежилих приміщень установлює окрему плату за послуги з перерахунку отриманих від таких власників коштів підприємствам, організаціям, які поставляють комунальні послуги, в ОСББ виникає об’єкт оподаткування ПДВ виходячи з вартості поставлених послуг. Тобто, на думку фіскалів,

Цю позицію підтримує Мінфін (див. лист від 05.07.2012 № 31-08310-3-8/4538). Таким чином: сума транзитних комунальних платежів ніяк не впливає на необхідність реєстрації ОСББ платником ПДВ.

Навіть якщо ОСББ волею випадку отримає статус небажаного ПДВшника, то суми транзитних платежів на його податкові зобов’язання жодним чином не вплинуть. І врахуйте: якщо на ОСББ — платника ПДВ буде складена ПН на транзитні суми, включати її в податковий кредит не можна. Адже так само, як немає постачання товарів мешканцям, немає і їх придбання від виконавця комунальних послуг.

Чи потрібний РРО/ПРРО?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого переказу, зобов’язані проводити такі операції через РРО/ПРРО (п. 1 ст. 3 Закону про РРО). При цьому п. 14 ст. 9 Закону про РРО передбачено звільнення від РРО/ПРРО.

Але врахуйте: дія цієї пільги поширюється на суб’єктів господарювання, які надають виключно послуги і здійснюють розрахунки виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (див. лист ГУ ДПС в Одеській обл. від 31.08.2021 № 3163/ІПК/15-32-07-06-06).

Таким чином, одразу відсікаємо будь-які розрахунки, які не пов’язані з продажем товарів (наданням послуг). Для їх проведення використання РРО/ПРРО не потрібне — ОСББ (як і будь-які інші суб’єкти господарювання) готівкові розрахунки можуть проводити просто в касах підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів.

Крім того, пам’ятаємо головне правило: немає розрахункової операції — не потрібен і РРО/ПРРО. А розрахунковою операцією згідно зі ст. 2 Закону про РРО є:

— приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг);

— видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу);

а в разі застосування банківської платіжної картки:

— оформлення відповідного розрахункового документа про оплату у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця;

— оформлення розрахункових документів про перерахування коштів у банк покупця (у разі повернення товару / відмови від послуги).

Чи вписуються транзитні кошти у визначення розрахункової операції?

Вважаємо, що ні. Адже коли ОСББ виступає тільки як посередник між мешканцями і безпосереднім виконавцем послуг у частині приймання і передачі коштів за комунальні послуги, ніякої послуги саме ОСББ не надає. А раз так, то і розрахункової операції тут немає. Отже,

За наявності відповідної технічної бази і фахівців. Але попередимо: податківці з цим не згодні. Так, наприклад, у листі ДФСУ від 12.04.2019 № 1582/6/99-99-14-05-01-15/ІПК фіскали нічого не мають проти незастосування РРО/ПРРО при сплаті вступних, членських і цільових внесків. Але тут же говорять, що при здійсненні ОСББ розрахунків за електропостачання, водопостачання і водовідведення тощо об’єднання повинне застосовувати РРО. При цьому ніякої різниці між тим, самостійно ОСББ надає послугу або замовляє її у виконавця, помічати, схоже, не хочуть.

Наостанок наведемо приклад відображення у бухгалтерському обліку транзитних комунальних платежів.

Облік транзитної комуналки ОСББ