Складати РК до відвантажувальної ПН, товар з якої втрачений у дорозі, чи ні, залежить від того, чи відбулася подія, пов’язана з постачанням/поверненням товару.
Якщо перша подія — відвантаження товару, то за загальним правилом ПЗ у постачальника виникають на дату відвантаження (п. 187.1 ПКУ). Під відвантаженням податківці розуміють початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження/зберігання у постачальника, а не дату отримання товару покупцем.
Тобто датою виникнення ПЗ з ПДВ у такому разі вважають дату, на яку припадає початок передачі товару від постачальника до покупця або організації, що здійснює доставку цього товару (див. листи ДПСУ від 21.05.2021 № 1977/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 18.11.2020 № 4742/ІПК/99-00-05-06-02-06 і від 04.09.2020 № 3698/ІПК/99-00-05-06-02-06). При цьому дата виникнення ПЗ у продавця не залежить від дати переходу права власності на товар до покупця (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 71, с. 2). Водночас, якщо ризики і контроль, пов’язані з товаром, переходять до покупця:
1) у момент передачі товарів перевізникові (покупець оприбуткував їх собі на баланс як товари в дорозі) — то зменшувати ПЗ з ПДВ через подальшу втрату товару перевізником у продавця підстав немає (оскільки перша подія, пов’язана з постачанням товару, відбулася і завершена у момент передачі товару перевізникові).
Покупцеві ж за ситуації, коли товар доставляє перевізник і дати відвантаження/отримання не збігаються, враховуючи норми п. 198.2 ПКУ, спокійніше відображати ПК тільки після фактичного отримання товарів і пропорційно з фактично оприбуткованим товаром. І якщо товар так і не отриманий від перевізника (загублений ним), то є підстави ПК і зовсім не відображати.
Проте будьте уважні. Є консультації, де податківці наполягають на ранньому відображенні покупцем ПК (синхронно з відображенням продавцем ПЗ) — ще доки товар в дорозі, вважаючи, що датою отримання товару покупцем є дата початку передачі товару перевізникові (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 78, с. 2). Керуючись таким підходом, покупець, отримавши від постачальника зареєстровану ПН, включає в ПК усю суму вхідного ПДВ. А далі, за фактом втрати товару перевізником, на частину товару, якого не вистачає, зобов’язаний буде нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ;
2) після транспортування (товар прибуткується за фактичною кількістю) — то продавець у такому разі за фактом втрати товару в дорозі може скласти зменшуючий РК за аналогією з поверненням товару. На те, що в цій ситуації продавець має право згідно зі ст. 192 ПКУ скласти РК до податкової накладної, складеної на покупця таких товарів, і зменшити ПЗ при реєстрації такого РК покупцем, вказують податківці (див. БЗ 101.15, а також БЗ 101.16, що діяла до 17.07.2020).
При цьому продавець за втраченими товарами (які не будуть використані в госпдіяльності) повинен компенсувати ПК, відображений при їх придбанні, шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ.
У свою чергу, покупець, отримавши від постачальника зареєстровану ПН у разі втрати перевізником усього товару, не має права ставити ПК за зареєстрованою ПН (адже товар так ним не отриманий). А ось при частковій втраті товару відобразити ПК покупець зможе тільки на суму ПДВ, з урахуванням зменшуючого РК. І хоча в карантинний період загрози штрафу за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію ПН/РК немає (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), отриманий від постачальника зменшуючий РК краще зареєструвати.
