Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Як не помилитися в даті ПЗ

Адамович Наталія, податковий експерт
Податки & бухоблік Вересень, 2021/№ 71
В обраному У обране
Друк
У загальному випадку дата податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ визначається за правилом «першої події». Але є й окремі випадки нарахування ПЗ, які залежать від характеру операції. Давайте визначимося з датами нарахування ПЗ у таких ситуаціях і подивимося, чи завжди погоджуються з ними податківці.

Загальне правило «першої події»: коли ПЗ?

Перша подія — відвантаження товару. Якщо перша подія — відвантаження товару, то за загальним правилом ПЗ у постачальника виникають на дату відвантаження (п. 187.1 ПКУ). Під відвантаженням податківці розуміють початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження/зберігання у постачальника, а не дату отримання товару покупцем.

Тобто датою виникнення ПЗ з ПДВ у такому разі вважають дату, на яку припадає початок передачі товару від постачальника покупцеві або організації, що здійснює доставку цього товару (див. листи ДПСУ від 21.05.2021 р. № 1977/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 18.11.2020 р. № 4742/ІПК/99-00-05-06-02-06 і від 04.09.2020 р. № 3698/ІПК/99-00-05-06-02-06). При цьому

дата виникнення ПЗ у продавця не залежить від дати переходу права власності на товар до покупця

Перша подія — постачання послуг. Орієнтиром для нарахування ПЗ з ПДВ на постачання робіт/послуг, якщо оплати ще не було, є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання робіт/послуг платником (п. 187.1 ПКУ).

При цьому датою оформлення документа (як паперового, так і електронного, що прямо прописано в п. 187.1 ПКУ) податківці вже давно називають дату його складання, а не підписання обома сторонами (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 24, с. 26; 2021, № 15).

Зверніть увагу: ПКУ не вимагає, щоб це був неодмінно акт, а просто говорить про документ, що свідчить про факт постачання послуг платником. Тому ним, загалом, може бути як безпосередньо акт, так і будь-який первинний документ, що підтверджує постачання, у тому числі й внутрішній документ — самоакт (якщо, скажімо, акт на момент постачання робіт/послуг не підписаний), див. «Податки & бухоблік», 2021, № 27, с. 14).

До того ж податківці у БЗ 101.16 відзначають, що у разі повної відмови замовника від підписання акта за договором підряду (у тому числі будівельного) ПЗ повинні нараховуватися на дату оформлення акта (в якому зафіксований факт відмови від підпису замовника), підписаного однією стороною. А відкоригувати ПЗ можна у разі, якщо суд визнає такий акт недійсним.

Перша подія — надходження оплати. Із передоплатним варіантом також не все зрозуміло. Згідно з п. 187.1 ПКУ ПЗ виникають на дату надходження грошових коштів від покупця/амовника на поточний рахунок платника як оплата товарів/послуг.

Тобто формально, при отриманні передоплати від третьої особи (не покупця/замовника) ПЗ у постачальника не виникають. Хоча податківці вважають, що ПЗ на дату передоплати виникають у продавця незалежно від того, хто її здійснив: покупець або третя особа (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 53, с. 24).

Є питання й у частині визначення ПЗ із помилково зарахованих на поточний рахунок коштів (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 55, с. 21). А про надходження оплати в особливих (валютних) операціях говоритимемо нижче.

Дати ПЗ не переносять

При цьому врахуйте ще один важливий момент: перенесення дати виникнення ПЗ на підставі умов договору на інший строк, ніж визначений ПКУ, не відповідає нормам ПКУ (див. лист ДФСУ від 26.04.2019 р. № 1874/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Так, наприклад, у вас фактично відвантаження товару (перша подія) відбулося 30.08.2021 р., але за договором дата ПЗ відкладена до його оплати таким формулюванням «…датою відвантаження товару слід вважати перехід права власності, який відбувається після надходження оплати за товар…». У такому разі відображати ПЗ (і складати ПН) слід на дату фактичного відвантаження — 30.08.2021 р., спираючись на п. 187.1 ПКУ, незважаючи на те, що за договором відвантаження перенесено на дату надходження оплати за товар. ПН складена за договірною (перенесеною) датою ПЗ вважатиметься недійсною і не підтвердить у покупця право на ПК. А постачальника податківці можуть покарати за нереєстрацію ПН на дату операції за п. 1201.2 ПКУ і заниження ПЗ за п. 123.1 ПКУ (адже переносять дату зазвичай для того, щоб ПЗ виникли в наступному періоді).

Продаж нерухомості

Для операцій з нерухомістю особливої дати ПЗ (скажімо, з прив’язкою до держреєстрації права власності) ПКУ не встановлено. Тобто операції повинні підпорядковуватися загальному правилу «першої події» з п. 187.1 ПКУ: за фактом передачі (датою акта приймання-передачі) або за датою надходження оплати.

Проте податківці не завжди дотримуються цього правила й консультують двояко. Так, наприклад, у БЗ 101.06 вони заявляють, що при продажу нерухомості ПЗ виникають на дату події, що відбулася раніше: або на дату складання документа, що засвідчує факт переходу права власності на нерухомість, або на дату зарахування коштів від покупця (БЗ 101.06). Тобто при постоплаті податківці висловлюються за нарахування ПЗ вже на дату переходу права власності на нерухомість (держреєстрації права власності на нерухомість). Донедавна цю позицію займали й суди (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 74, с. 7).

Хоча в інших консультаціях, якщо нерухомість спершу передається покупцеві (тобто спочатку — передача, а потім — оплата), податківці, що відмітно, орієнтуються на першу подію — фактичну передачу і висловлюються за нарахування ПЗ на дату акта приймання-передачі (лист ДФСУ від 06.05.2019 р. № 1968/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Проте нещодавно Верховний Суд (див. постанову від 22.07.2021 р. у справі № 300/1952/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/98493716) прийняв рішення на користь того, щоб не приплітати сюди третю подію — перехід права власності, а

при постачанні нерухомості ПЗ визначати на дату надходження оплати або дату оформлення акта приймання-передачі об’єкта нерухомості,

що характеризує таку подію як відвантаження товару.

Щоправда, поки податківці офіційно не відреагують на рішення ВС, радимо перехід права власності прив’язувати до дати складання акта приймання-передачі. Тоді і складання акта, і передача права власності будуть одним і тим же днем. Проблем із датою ПЗ не буде.

Постачання за рахунок бюджетних коштів

При постачаннях товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів п. 187.7 ПКУ діє своє правило визначення дати ПЗ.

ПЗ нараховують за оплатою — на дату надходження грошових коштів на рахунок платника

Врахуйте! Такий порядок нарахування ПЗ не касовий метод: ПК у постачальника визначається за першою подією (див. БЗ 101.13).

На підтвердження того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, має бути наявність у договорі на постачання умови про оплату за товари/послуги з відповідного рахунку Державного казначейства України (див. лист ДПСУ від 08.07.2021 р. № 2683/ІПК/99-00-21-03-02-06, БЗ 101.13). Причому не просто з будь-якого рахунку Держказначейства, а саме з бюджетного!

Будьте уважними: постачальникові товарів/послуг бюджетні гроші можуть заходити також на рахунки, відкриті в Держказначействі (але на ім’я таких постачальників товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів в органах Держказначейства відкривають уже виключно небюджетні рахунки). При цьому, як пояснюють податківці (див. лист ДФСУ від 24.07.2019 р. .№ 3437/6/99-99-15-03-02-15/IПК), гроші, що надійшли на небюджетні рахунки в органах Держказначейства, слід розцінювати як зарахування грошей на банківські рахунки платника. Відповідно на цю дату (зарахування грошей на небюджетні рахунки в Держказначействі) постачальник товарів/послуг — отримувач таких бюджетних коштів повинен нарахувати ПЗ згідно з п. 187.7 ПКУ.

Надалі такий платник може вже розраховуватися зі своїми постачальниками товарів/послуг коштами з цього небюждетного рахунку в Держказначействі. Так-от, такі кошти хоч і мають бюджетну природу, але надходять постачальникам такого отримувача бюджетних коштів з небюджетного рахунку. Тобто гроші, потрапивши на небюджетний рахунок, втрачають статус бюджетних. Відповідно ПЗ такі постачальники повинні нараховувати згідно з п. 187.1 ПКУ за правилом «першої події» (див. лист ДФСУ від 05.12.2018 р. № 5107/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Крім того, врахуйте: не можуть вважатися бюджетними і кошти, внесені покупцем через касу банку (див. лист ДПСУ від 29.03.2021 р. № 1254/ІПК/99-00-21-03-02-06). За загальним правилом «першої події» постачальникові доведеться визначати ПЗ і при безоплатних постачаннях товарів/послуг бюджетникам. Адже оплати не буде взагалі (ні з бюджетного рахунку, ні зі звичайного, ні через касу банку). Детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2019, № 46, с. 10.

Довгострокові договори

Для довгострокових договір п. 187.9 ПКУ передбачена особлива дата визначення ПЗ — дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за таким договором (контрактом). Тобто дата ПЗ у постачальника у рамках довгострокового договору зміщується до його завершення. Проте діє це правило, тільки якщо договір однозначно відповідає довгостроковому.

Критеріями, що визначають будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт або надання послуг довгостроковим, є (абзац другий п. 187.9 ПКУ):

1) довгостроковість (більше 1 року) технологічного циклу виробництва;

2) відсутність поетапного здавання товарів, робіт або послуг (коли при оформленні (підписанні) проміжних актів виконаних робіт не відбувається здавання робіт, зазначених в актах, див. лист ДПСУ від 24.06.2021 р. № 2522/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Будьте уважними: якщо договір довгостроковий, то податківці при визначенні ПЗ віддають пріоритет саме довгостроковим правилам п. 187.9 ПКУ. Навіть якщо оплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів (включаючи випадок, коли контракт укладений між двома бюджетними організаціями), довгостроковий виконавець нараховує ПЗ на дату фактичної передачі робіт, послуг (див. БЗ 101.06). Але знову-таки тільки якщо такий договір однозначно відповідає довгостроковому, тобто не передбачає поетапного здавання робіт/послуг, як того вимагає абзац другий п. 187.9 ПКУ.

Інакше якщо при фінансуванні послуг/робіт з бюджету умова довгостроковості контракту не дотримується (прописане поетапне здавання робіт/послуг), то ПЗ у виконавця визначаються за бюджетною нормою п. 187.7 ПКУ (див. лист ДФСУ від 04.01.2019 р. № 52/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), умови застосування якої див. вище.

Бартер

Передачу товару/послуг за бартером у ПДВ-обліку відображають так само, як і звичайне їх постачання з урахуванням загального правила «першої події» згідно з п. 187.1 ПКУ. З урахуванням негрошової форми оплати

датою виникнення ПЗ є дата відвантаження товару або дата надання послуг за бартером

Проте якщо учасник бартеру застосовує касовий метод нарахування ПДВ, то ПЗ у нього виникнуть при отриманні товарів/послуг, наданих контрагентом (п.п. 14.1.266 ПКУ).

Якщо обидві сторони бартерного договору застосовують касовий метод, то ПЗ в однієї сторони виникнуть одночасно з правом другої сторони на податковий кредит (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2017, № 50).

Постачання з розрахунком платіжною карткою

У разі постачання товарів/послуг з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків для визначення дати нарахування ПЗ слід орієнтуватися на спеціальний п. 187.5 ПКУ. Це, по суті, аналог тієї загальної першої події, тільки замість дати зарахування грошей на рахунок платника (якщо перша подія — оплата), при нарахуванні ПЗ орієнтуватися слід на дату виписування відповідного рахунку (товарного чека).

Тобто якщо спершу відбувається розрахункова операція з використанням платіжних карток, а постачання товару відкладається на деякий час, то нараховувати ПЗ слід при проведенні розрахунків через POS-термінал карткою покупця (детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2018, № 23, с. 28; 2019, № 42, с. 10).

Те ж саме й при інтернет-еквайрингу, де першою подією завжди буде виписування рахунку (товарного чека). Але якщо рахунок (товарний чек) покупцеві не виписувався, датою виникнення ПЗ все одно слід вважати не дату надходження грошей на рахунок продавця (за загальним правилом з п. 187.1 ПКУ), а дату здійснення транзакції покупцем (ініціації платежу). Тобто нараховувати ПЗ слід на дату здійснення розрахунку покупцем на сайті торговця (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 51, с. 10).

Товарний кредит/розстрочка

Продаж товарів з відстрочкою/розстрочкою платежу є постачанням товарів (п.п. 14.1.19 ПКУ). При цьому ПЗ нараховують за правилом «першої події». Від дати переходу права власності на товари дата виникнення ПЗ не залежить (див. листи ДФСУ від 06.05.2019 р. № 1968/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 15.04.2019 р. № 1603/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

А ось відсотки за договором з відстрочкою/розстрочкою платежу відокремлені від операції з продажу товарів. Згідно з п. 187.3 ПКУ датою збільшення ПЗ щодо відсотків є дата їх нарахування згідно з умовами договору.

Зверніть увагу: у договорі зазвичай прописана тільки дата сплати відсотків. А в частині дати нарахування відсотків, вважаємо, слід орієнтуватися на правила бухобліку. Тобто нараховувати ПЗ слід саме на дату нарахування відсотків за даними бухобліку. Свого часу в частині дати нарахування податкових зобов’язань за відсотками направляли до бухобліку й податківці (див. лист ДФСУ від 28.09.2018 р. № 4243/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Щоправда, пізніше з’явилися консультації, де податківці наполягають, що ПЗ за товарним кредитом визначається виходячи з договірної вартості товарів, збільшеної на загальну суму відсотків (див. лист ДФСУ від 30.07.2019 р. № 3562/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.04). Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 23, с. 70; № 53, с. 11.

Фіноренда (лізинг)

Згідно з п. 187.6 ПКУ лізингодавець нараховує ПЗ на дату фактичної передачі об’єкта фінлізингу в користування лізингоотримувачу. Базою є договірна вартість об’єкта, переданого в лізинг, без урахування відсотків і комісій за таким договором.

При цьому на дату отримання авансового платежу, який зараховується як частина лізингових платежів за фінансову оренду, ПЗ у лізингодавця не виникають (див. лист ОВП ДФСУ від 16.03.2018 р. № 1046/ІПК/28-10-01-03-11).

Як пояснюють податківці, п. 187.6 ПКУ, що визначає дату ПЗ для операції передачі майна в лізинг, є пріоритетним. І якщо, скажімо, оплата такого майна здійснюється за рахунок бюджетних коштів, то датою ПЗ усе одно є дата фактичної передачі об’єкта фінлізингу в користування лізингоотримувачу (див. лист ДПСУ від 29.10.2019 р. № 1072/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

А ось при подальшій передачі первинним лізингоотримувачем об’єкта фіноренди (лізингу) подальшому лізингоотримувачу нараховувати ПЗ первинному лізингоотримувачу слід за загальним п. 187.1 ПКУ: на дату передачі об’єкта лізингу або дату оплати його вартості (див. лист ДПСУ від 29.10.2019 р. № 1072/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

Постачання електроенергії, тепла, води, вугілля та ЖКГ-операції

Постачальники вугілля, електроенергії, тепла, води і ЖКГ-операцій через спеціальні норми дату ПЗ (і податкового кредиту) визначають за касовим методом:

1) при здійсненні ЖКГ-операцій згідно з п. 187.10 ПКУ;

2) тимчасово до 01.01.2022 р. — при постачанні:

— недерж-/некомунального майна, використовуваного для забезпечення газотранспортної системи згідно з п.п. 2 п. 70 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ;

електроенергії, тепла, води, вугілля згідно з п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Тобто при таких постачаннях дата виникнення ПЗ визначається за датою зарахування (отримання) коштів на поточний рахунок (у касу) платника ПДВ або датою отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи що підлягають постачанню) ним товарів/послуг (п.п. 14.1.266 ПКУ). Факт постачання товарів, послуг для ПЗ жодної ролі не відіграє. Детальніше про операції з «касовою» датою ПЗ і відображення їх у декларації з ПДВ див. «Податки & бухоблік», 2020, № 28, с. 9; 2021, № 65, с. 6.

Щоправда, врахуйте: постачальники вугілля замість касового методу можуть застосовувати вугільну пільгу з ПДВ за п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (див. лист ДПСУ від 27.12.2019 р. № 2187/6/99-00-07-03-02-15/ІПК // «Податки & бухоблік», 2020, № 1-2, с. 23). При відмові від касового методу податківці вимагають на дату переходу (останнім днем звітного періоду застосування касового методу) нарахувати ПЗ/ПК за всіма перехідними — не оплаченими у період застосування касового методу постачаннями/придбаннями (див. БЗ 101.06, лист ДПСУ від 27.12.2019 р. № 2187/6/99-00-07-03-02-15/ІПК). Хоча такий перехідний момент не прописаний у ПКУ.

Підрядні будівельні роботи

За операціями виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності (підрядники і субпідрядники) можуть:

1) визначати ПЗ за загальним правилом «першої події», або

2) використовувати для таких операцій касовий метод визначення ПЗ. Тобто нараховувати ПЗ за датою зарахування (отримання) коштів на поточний рахунок (у касу) платника ПДВ або датою отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи що підлягають постачанню) ним товарів/послуг (п.п. 14.1.266 ПКУ). У такому разі платник ставить позначку у відповідному полі у кінці декларації з ПДВ, починаючи зі звітного періоду, з якого почав застосовувати касовий метод.

Про застосування касового методу слід зазначити і в розпорядчому документі про облікову політику. Якщо платник податків бажає відмовитися від застосування касового методу, то таку відмову здійснюють з початку року шляхом унесення відповідних змін до облікової політики підприємства (див. БЗ 101.06, лист ДПСУ від 21.11.2019 р. № 1470/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, лист ДФСУ від 25.10.2018 р. № 4579/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Врахуйте: при відмові від касового методу податківці вимагають на дату переходу (останнім днем звітного періоду застосування касового методу) нарахувати ПЗ/ПК за всіма перехідними — не оплаченими в період застосування касового методу постачаннями/придбаннями (див. БЗ 101.06, лист ДПСУ від 27.12.2019 р. № 2187/6/99-00-07-03-02-15/ІПК). Хоча такий перехідний момент не прописаний у ПКУ.

І ще: якщо будівельний контракт вписується в довгостроковий, його оподатковують за довгостроковими правилами з п. 187.9 ПКУ, тобто ПЗ визначають на дату фактичної передачі виконавцем результатів робіт за таким договором (контрактом) (див. лист ДПСУ від 15.07.2021 р. № 2788/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Експорт товару

При експорті товарів ПЗ (за ставкою 0 %) згідно з п. 187.1 ПКУ виникають на дату оформлення митної декларації (МД). З подачі податківців датою виникнення експортних ПЗ прийнято вважати дату завершення процедури митного оформлення експорту товару (див. лист ДФСУ від 05.04.2019 р. № 1467/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Визначають таку дату за фактом, коли посадова особа митного органу (ч. 5 ст. 255 МКУ, п. 16 Положення № 450*): (1) проставить на всіх аркушах паперової МД відбиток особистої номерної печатки; (2) засвідчить електронним цифровим підписом електронну МД після перетворення її у візуальну форму — у разі електронного декларування (див. БЗ 101.06).

* Положення про МД, затверджене постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

Врахуйте: фактичне вивезення може бути пізніше за оформлення МД. Так, наприклад, МД оформлена в останні дні місяця, а вивезення товару за межі митної території України відбулося в перших числах наступного місяця. Так-от, ПЗ відображають (складають експортну ПН) за датою і в місяці оформлення МД.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд (див. постанову ВС від 19.02.2019 р. у справі № 823/926/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/79957843) і Мінфін (див. лист від 21.03.2019 р. № 11310-09-63/7948). Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 54, с. 9.

Експорт послуг

За загальними правилами при експорті послуг з місцем постачання на території України ПЗ нараховують за правилом «першої події» з п. 187.1 ПКУ:

— або на дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника в оплату за послуги, тобто надходження інвалюти на (!) поточний, а не на розподільчий рахунок підприємства (див. БЗ 10.06, лист ДФСУ від 19.02.2018 р. № 670/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки & бухоблік», 2020, № 18),

— або на дату оформлення документа, що засвідчує постачання послуг.

Імпорт товарів

При визначенні дати виникнення ПЗ за імпортом товару загальне правило «першої події» з п. 187.1 ПКУ не працює. Сплатити імпортний ПДВ слід ще до дня або в день подання МД (п. 206.1 ПКУ). При цьому

ПЗ у імпортера виникають на дату надання МД для митного оформлення

Попередня оплата імпортного товару ПЗ у імпортера не змінює (пп. 187.9, 187.11 ПКУ).

Імпорт послуг

Для послуг, отриманих від нерезидента з місцем постачання на території України, діють свої правила ПДВ-обліку, передбачені п. 187.8, ст. 208 ПКУ, згідно з якими ПЗ із послуг нерезидента нараховують за першою подією (див. БЗ 101.06):

— за датою списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату послуг незалежно від фактичної дати отримання коштів нерезидентом (див. лист ДПСУ від 29.04.2020 р. № 1749/6/99-00-07-03-02-06/ІПК // «Податки & бухоблік», 2020, № 50, с. 27);

— за датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом. Таким документом може бути акт виконаних робіт/послуг або сплачений рахунок-фактура (лист Мінфіну від 16.02.2017 р. № 31-11410-06-5/4339).

Крім того, ці дати ПЗ мають пріоритет і для одержувачів, що застосовують касовий метод (див. листи ДПСУ від 06.12.2019 р. № 1766/6/99-00-07-03-02-15/ІПК і від 28.12.2019 р. № 2238/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

Причому дотримуватися дати ПЗ при імпорті оподатковуваних послуг від нерезидента повинні навіть і отримувачі — неплатники ПДВ (ст. 208 ПКУ) (детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2019, № 20).

Туризм

Туроператори при нарахуванні ПЗ з ПДВ на правило «першої події» не орієнтуються. Для туристичних послуг установлені особливі правила ПДВ-обліку, у тому числі й для визначення дати ПЗ у туроператорів (п. 207.6 ПКУ).

Туроператори нараховують ПЗ за фактом постачання турпродукту (турпослуги) на дату оформлення документа, який підтверджує факт постачання турпослуги

Про факт постачання турпродукту (надання турпослуги) можна говорити, тільки коли закінчений тур. Тобто й нарахувати ПЗ туроператор повинен на дату завершення туру. Документом, що підтверджує факт надання послуги, може бути складена туроператором на дату закінчення туру бухдовідка. Тоді на підставі бухдовідки туроператор і нарахує ПЗ з ПДВ (із суми винагороди). На дату отримання грошей від туристів ПЗ з ПДВ у туроператора не виникають.

Турагенти при нарахуванні ПЗ орієнтуються на загальне правило «першої події» з п. 187.1 ПКУ. Зазвичай вони утримують свою винагороду із суми коштів, яка надійшла від туристів за турпродукт. У такому разі ПДВ із винагороди треба нарахувати на дату надходження грошей від туристів. Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2017, № 38; 2018, № 96, с. 40.

висновки

  • У загальному випадку ПЗ відображають на дату надходження грошей за товар/послуги або на дату відвантаження товару (складання документа на постачання послуг).
  • Перехід права власності на товар або об’єкт нерухомості не впливає на дату визначення ПЗ.
  • Переносити дати ПЗ за умовами договору не можна.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць