Відповідальність за інвентаризацію

Що загрожує підприємству

Відразу зазначимо, суб’єктові господарювання жодні прямі фінансанкції не загрожують, оскільки нарахування (сплата) податків, зборів (обов’язкових платежів) безпосередньо не пов’язано з проведенням інвентаризації.

Водночас непроведення або неякісне проведення інвентаризації може привести до інших негативних наслідків для підприємства.

1. Визнання фінзвітності недостовірною. Одним із випадків обов’язкової інвентаризації є її проведення напередодні складання річної фінансової звітності (п. 7 розд. I Положення № 879). Так-от, фінзвітність, складена без попереднього проведення інвентаризації, ставить під сумнів її достовірність. А враховуючи, що на підставі бухобліку визначають податок на прибуток, то виникає запитання:

Напряму — навряд чи. Навіть якщо через непроведення інвентаризації податок на прибуток і порахований неправильно, то, щоб донарахувати його, податківці повинні змусити провести інвентаризацію та перерахувати фінрезультат. І тільки якщо виявиться, що фінзвітність таки неправильна та є заниження, тоді зможуть донарахувати податок на прибуток.

2. Адмінарешт майна платника. Річ у тому, що ПКУ надає контролюючим органам право вимагати при проведенні перевірок від платників податків проведення інвентаризації основних засобів (ОЗ), товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), грошових коштів, зняття залишків ТМЦ, готівки (п.п. 20.1.9 ПКУ), що перевіряються. Так-от, якщо платник (його посадові особи або особи, що здійснюють готівкові розрахунки та/або що здійснюють діяльність, яка підлягає ліцензуванню) податків відмовляється від проведення такої інвентаризації, то до нього може бути застосований адмінарешт майна (п.п. 94.2.8 ПКУ). Детальніше про інвентаризацію на вимогу податківців див. в статті «Інвентаризація на вимогу податкової» цього номера.

3. Проведення інвентаризації через суд. Якщо ОЗ підприємства або ТМЦ знаходяться під митним контролем або підприємство їх використовує разом із товарами, які поміщені у відповідний митний режим, — у підприємства при перевірці можуть вимагати провести інвентаризацію саме таких активів. При непроведенні такої інвентаризації контролери можуть зобов’язати підприємство провести інвентаризацію через суд (п.п. 8 ч. 1 ст. 347 МКУ).

Що загрожує посадовим особам

1. Адміністративна відповідальність. Є декілька видів адмінвідповідальності за непроведення або неякісне проведення інвентаризації.

1) загальний випадок. Пряма адмінвідповідальність за несвоєчасну або неякісну інвентаризацію грошових коштів і матцінностей установлена ст. 164² КУпАП. Розмір штрафу на посадових осіб підприємства: від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн) — за перше порушення і від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн) — за повторне порушення протягом року. Щоправда, посадових осіб звичайних підприємств штраф не стосується. Бо згідно зі ст. 234¹ КУпАП розглядати справи за такі порушення може Держаудитслужба, яка має повноваження контролювати тільки бюджетні кошти. А тому штрафувати посадових осіб звичайних суб’єктів господарювання (у тому числі тих, що отримують в оплату поставлених товарів/послуг бюджетні кошти) формально не може (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 48, с. 15);

2) юрособа, що ліквідується. У такому разі несвоєчасна, неповна або проведена з порушенням інвентаризація тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юрособи та інших осіб, залучених до припинення юрособи, у сумі від 100 до 150 нмдг (від 1700 до 2550 грн) (ч. 3 ст. 166⁶ КУпАП). Якщо протягом року таке правопорушення вчиняють удруге, то на голову комісію з припинення юридичної особи, ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юрособи, може бути накладений адмінштраф у розмірі від 150 до 250 нмдг (від 2550 до 4250 грн).

Розгляд справ за такими порушеннями покладений на Держаудитслужбу і ДПСУ (ст. 234¹ і ст. 234² КУпАП).

І в першому, і в другому випадку непроведення інвентаризації — це триваюче правопорушення, адмінстягнення за яке можливо отримати не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення (ст. 38 КУпАП);

3) надання до статистики недостовірних даних. Загрожує посадовій особі адмінштрафом на підставі ст. 186³ КУпАП. Адже інвентаризація, не проведена перед складанням річної фінзвітності, може поставити під сумнів достовірність звітності підприємства.

А якщо посадова особа протягом року вже притягувалася до адміністративної відповідальності за подібне порушення, розмір штрафу становитиме вже від 15 до 25 нмдг (від 255 до 425 грн).

Розглядають справи про адміністративні правопорушення, зазначені в ст. 186³ КУпАП, органи статистики (ст. 244³ КУпАП).

2. Дисциплінарна відповідальність. До працівників, винних у непроведенні інвентаризації, роботодавець може застосувати заходи дисциплінарного стягнення: догану і звільнення (ст. 147 КЗпП). Заходи дисциплінарного стягнення — право, а не обов’язок роботодавця.

Найчастіше оголошується догана. Адже для звільнення мають бути підстави, перераховані в КЗпП. Наприклад, у п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором, якому раніше оголошувалася догана. Причому після попередньої догани не повинно минути більше 1 року (п. 38 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку).

Для застосування дисциплінарного стягнення мають бути дотримані такі умови:

— оформлено наказ, з яким працівника необхідно ознайомити під підпис;

— дисциплінарне стягнення застосоване протягом місяця з дня виявлення проступку (строк відпустки або лікарняного до цього періоду не включається). Не накладається взагалі після закінчення 6 місяців із моменту вчинення порушення.