Знижки і бонуси

3.1. Знижки, що надаються в момент реалізації

На законодавчому рівні питання надання знижок урегульоване ст. 632 ЦКУ. Згідно з цією нормою ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Зміна ціни після укладення договору допускається тільки у випадках і на умовах, передбачених законом або договором. У зв’язку з цим оптовим продавцям у договорі бажано відразу передбачити можливість надання знижки. Втім, якщо від самого початку така можливість не була встановлена, завжди можна необхідні положення додати в договір шляхом укладення додаткової угоди.

Роздрібні підприємства здійснюють торгівлю на умовах публічного договору (ч. 1 ст. 633 ЦКУ). Він зазвичай виконується у момент здійснення продажу й укладається в усній формі згідно з ч. 1 ст. 206 ЦКУ. Оскільки зміна ціни після виконання договору неможлива (ч. 3 ст. 632 ЦКУ), знижки на роздрібному підприємстві надаються у момент здійснення продажу. Винятком може бути лише перегляд ціни у разі, якщо після продажу виявлений брак або якась інша невідповідність товару заявленим характеристикам.

Зауважте: вам слід потурбуватися про правильне документальне оформлення знижок. Зокрема, торговельному підприємству треба розробити Положення про маркетингову політику та/або Положення про знижки, в яких передбачити всі можливі види знижок, умови їх надання та порядок оформлення.

На підприємстві роздрібної торгівлі знижки частенько надають при проведенні різних акцій і розпродажів. На кожен такий захід продавець розробляє план і видає наказ про його проведення. Але пам’ятайте: при проведенні акцій і розпродажів необхідно враховувати норми законодавства про захист прав споживачів, зокрема вимоги ч. 4 — 6 ст. 15 Закону № 1023.

Бухгалтерський облік. У бухгалтерському обліку саму суму знижки, наданої у момент реалізації товарів, не відображають. Тобто на дату відвантаження товарів в обліку продавця показують дохід від їх реалізації вже з урахуванням знижки (за кредитом субрахунку 702). Одночасно з відображенням доходу від реалізації відбувається стандартне списання собівартості реалізованих товарів (дебет субрахунку 902).

Проте не все так просто з підприємствами роздрібної торгівлі, що обліковують товари за реалізаційною вартістю. Адже спочатку товари передають уроздріб за продажною вартістю, що включає певний розмір торгової націнки. Проте фактично згодом товари відпускаються за меншою вартістю, тобто «реалізується» не вся нарахована торгова націнка. Ця обставина зобов’язує усунути вплив суми наданих знижок на згадані показники. У цьому випадку суму націнки, що припадає на реалізований товар, визначають за формулою:

де ТН_реал — сума торгової націнки, що припадає на реалізовані у звітному місяці товари;

ВТ_реал — фактична вартість проданих у звітному місяці товарів (у розмірі виручки, що надійшла);

С_зн — сума знижок, наданих покупцям протягом звітного місяця;

Сер. % ТН — середній відсоток торгової націнки (порядок розрахунку цього показника див. у підрозділі 2.1).

Податок на прибуток. Доходи і витрати з податку на прибуток відповідатимуть доходам і витратам у бухгалтерському обліку. Це стосується і високодохідників, і малодохідників. Річ у тому, що розд. III ПКУ не передбачає коригувань бухгалтерського фінансового результату на суми знижок.

ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ на товари зі знижкою нараховують у загальному порядку. Базою оподаткування в цьому випадку є продажна вартість товарів з урахуванням знижки. Саме тому в графі 7 податкової накладної на постачання товарів зі знижкою зазначають кінцеву ціну вже з урахуванням знижок. Окремо знижки в ній не наводять (див. підкатегорію 101.16 БЗ).

Але все-таки не забувайте: база обкладення ПДВ не може бути нижча ціни придбання таких товарів (абзац другий п. 188.1 ПКУ). Тобто в цілях обкладення ПДВ треба порівнювати ціну реалізації з ціною придбання. Якщо вище виявляється ціна придбання, на суму перевищення слід донарахувати податкові зобов’язання з ПДВ записом: Дт 949 — Кт 641/ПДВ. На цю суму продавець складає окрему податкову накладну з типом причини «15»*.

* Або зведену податкову накладну з таким же типом причини — не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено постачання товару.

Зауважте:

На дату повернення коштів продавець складає РК до оформленої раніше податкової накладної і направляє його покупцю для реєстрації в ЄРПН. Право на зменшення податкового зобов’язання з ПДВ продавець отримує тільки після реєстрації РК в ЄРПН покупцем (абзац четвертий п.п. 192.1.1 ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб. Згідно з п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ до складу оподатковуваного доходу фізичних осіб включається, зокрема, дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів, індивідуально призначеної для такого платника податку.

Таким чином, якщо знижка надається тільки окремому покупцеві (наприклад, тільки другу директора магазину), то її сума включається до оподатковуваного доходу такого покупця як додаткове благо. Зазначений дохід обкладають податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) за ставкою 18 %. Причому до бази оподаткування він повинен потрапити збільшеним на «натуральний» коефіцієнт, визначений відповідно до п. 164.5 ПКУ. При ставці податку 18 % цей коефіцієнт становить 1,219512.

Також доведеться утримати з такого доходу військовий збір (далі — ВЗ)**. Причому майте на увазі: для розрахунку ВЗ при отриманні негрошового доходу законодавство не передбачає застосування жодних коефіцієнтів (див. підкатегорію 126.05 БЗ).

** Нагадуємо: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід є об’єктом обкладення ВЗ на підставі п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Якщо ж знижка поширюється на будь-якого покупця і при її наданні відсутній вибірковий підхід, то підстав для включення суми знижки до оподатковуваного доходу покупців — фізичних осіб немає (див. роз’яснення з підкатегорії 103.02 БЗ).

Але тут податківці можуть зачепитися за те, що продавці при видачі покупцям дисконтних карток зазвичай просять заповнити анкету з персональними даними. Тому фіскали частенько наполягають: якщо продавець ідентифікує покупців, то знижка є індивідуальною.

Звичайно, такі претензії безпідставні. Якщо знижка надається всім утримувачам дисконтних карток на рівних умовах, то вона є звичайною. Отже, незалежно від того, проводилася персоніфікація покупців чи ні, сума такої знижки не повинна обкладатися ПДФО і ВЗ. Зауважимо також, що лояльніше податківці на місцях дивляться на ситуацію, коли продаж товару за дисконтними картками здійснюється за оптовими цінами, а не зі знижкою.

Далі наведемо приклади бухгалтерського обліку операцій з продажу товарів зі знижкою на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі.

Приклад 3.1. Підприємство оптової торгівлі надає усім своїм покупцям сезонну знижку у розмірі 10 % на весь асортимент товарів, що реалізуються. За період проведення акції підприємство реалізувало товарів на загальну суму 288000 грн (у тому числі ПДВ — 48000 грн) з урахуванням знижки. Собівартість реалізованих товарів становить 200000 грн.

В обліку підприємства реалізація товарів зі знижкою відобразиться таким чином (див. табл. 3.1):

Таблиця 3.1. Облік реалізації товарів зі знижкою підприємством оптової торгівлі

Приклад 3.2. Магазин проводить рекламну акцію, під час якої з 1 по 30 вересня 2021 року усім покупцям надається знижка на весь асортимент постільної білизни в розмірі 12 %.

Залишок товару за роздрібними цінами (сальдо за дебетом субрахунку 282) на початок місяця становив 144000 грн. Торгова націнка в залишках товарів (сальдо за кредитом субрахунку 285) — 57600 грн.

Протягом вересня 2021 року магазин придбав товар на суму 33120 грн (у тому числі ПДВ — 5520 грн). Продажна (роздрібна) вартість придбаного товару — 46000 грн. Торгова націнка становить 18400 грн.

За місяць реалізовано товар за роздрібними цінами (без урахування знижки) на суму 63000 грн. Сума знижки становить 7560 грн.

До каси надійшла виручка в сумі 55440 грн (63000 грн - 7560 грн).

Як зазначені операції відображають в обліку підприємства-продавця, див. у табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Облік реалізації товарів зі знижкою підприємством роздрібної торгівлі

3.2. Бонуси в роздробі

Для утримання постійних клієнтів роздрібні торговельні підприємства досить часто розробляють різні програми лояльності. Серед них так звана бонусна програма. Вона працює таким чином. Спочатку товар оплачується за його повною вартістю — без надання знижки у момент продажу. При цьому з кожного придбання покупцю нараховуються бонуси на його картку лояльності, а накопичені таким чином бонуси він може витратити частково або повністю в рахунок наступного придбання. По суті

Інакше кажучи, підприємство при продажу певного товару надає покупцю знижку, на яку він може зменшити вартість свого наступного придбання.

При цьому пам’ятайте: усі умови програми лояльності мають бути задокументовані у продавця та оприлюднені ним відповідним чином для всіх покупців. Умови випуску бонусних карток, кількість і порядок нарахування бонусів (відсоток від продажу) та інші особливості визначають в умовах такої програми лояльності.

Тепер, коли ми прояснили, що таке бонусна програма, розглянемо, як її реалізація позначається на обліку підприємства-торговця.

Бонусна картка

Після того як умови бонусної програми погоджені та затверджені, продавець зазвичай випускає бонусні картки.

Відразу зауважимо: бонусна картка не є електронним платіжним засобом. Вона визнається матеріальним активом, який оприбутковують на баланс підприємства за дебетом субрахунку 209. Первісна вартість такого активу визначається:

— при придбанні у сторонньої організації згідно з п. 9 НП(С)БО 9;

— при виготовленні власними силами на рівні виробничої собівартості згідно з НП(С)БО 16 (п. 10 НП(С)БО 9).

Можна виділити два варіанти поширення бонусних карток:

— продаж картки за грошову компенсацію;

— безоплатне надання картки усім охочим або при виконанні певних умов (одноразова закупівля на певну суму або декілька покупок вище визначеної загальної суми).

Якщо картки покупцям реалізують за гроші, то дохід від їх продажу відображають на субрахунку 712, а собівартість реалізації — на субрахунку 943. При безоплатній же роздачі їх вартість просто списують до складу витрат на збут (рахунок 93).

Що стосується ПДВ, то реалізація бонусної картки вважається постачанням (п.п. 14.1.191 ПКУ), тобто наявний об’єкт обкладення ПДВ. А ось що стосується безоплатного їх поширення, то тут «палиця на два кінці».

Нагадаємо: в загальному випадку при безоплатних постачаннях базу обкладення ПДВ визначають виходячи з мінбази, визначеної згідно з абзацом другим п. 188.1 ПКУ. Але з бонусними картками складається така ситуація. З одного боку, вони не мають самостійної цінності і самі собою жодної економічної вигоди покупцю/одержувачу картки не дають. Це всього лише матеріальний носій права на знижку — ніякого товару тут немає. Точно кажучи, покупцеві потрібна не сама картка, а право, яке має її пред’явник (придбання за зниженими цінами тощо). Отже, і мінбазу треба визначати виходячи з вартості цього права. А оскільки немає ані звичайної ціни, ані ціни придбання цього права, то й мінбази тут теж немає.

З іншого боку, не виключено, що податківці визначатимуть мінбазу бонусних карток виходячи з ціни їх (карток) придбання. Тому обережним платникам при безоплатній видачі карток покупцям безпечніше все ж нараховувати податкові зобов’язання виходячи з мінбази згідно з п. 188.1 ПКУ.

Розглянемо облік придбання і реалізації бонусних карток на прикладі.

Приклад 3.3. Підприємство придбало у постачальника 200 бонусних карток на суму 2400 грн (у тому числі ПДВ — 400 грн). Надалі картки реалізовані покупцям за 3600 грн (у тому числі ПДВ — 600 грн).

Покажемо, як відобразити зазначені операції в обліку підприємства-торговця, в табл. 3.3.

Таблиця 3.3. Облік бонусних карток

Також зауважимо, що окремі торговельні підприємства відмовляються від випуску «матеріальних» бонусних карток, надаючи перевагу електронній ідентифікації покупців, наприклад, за номером телефону. Це дозволяє уникнути додаткових фінансових витрат на випуск «пластику».

Нараховуємо бонуси

У момент продажу товару, за придбання якого покупцю нараховуються бонуси, жодна знижка не надається. Тобто має місце звичайна операція реалізації товару за повною його вартістю. Отже, у бухобліку визнають доходи і нараховують податкові зобов’язання з ПДВ на всю суму реалізації товару.

Як ми сказали, покупець при придбанні товару з нарахуванням бонусів набуває права купити в майбутньому товар зі знижкою за рахунок списання (анулювання) бонусів, накопичених на картці лояльності. Причому цим своїм правом він може навіть не скористатися. Тому

Якщо протягом строку дії бонусів покупець так ними і не скористається, то їх списують з позабалансового обліку.

Щодо ПДВ-обліку зазначимо, що при зарахуванні бонусів на картку лояльності жодних підстав для нарахування податкових зобов’язань немає. Згодні з цим і податківці (див. листи ДФСУ від 12.12.2018 № 5198/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 17.07.2019 № 3307/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Продаємо товар за бонуси

Для цілей обліку реалізації товарів за бонуси можна виділити дві схеми роботи:

— надання права на придбання в майбутньому товару зі знижкою;

— оплата товару бонусами (залік).

Що являє собою кожна з цих схем роботи, опишемо нижче.

Право на знижку. У цьому випадку покупець отримує звичайну знижку, розмір якої залежить від умов бонусної програми і кількості бонусів на картці. Якщо отримується декілька товарів, їх вартість логічно зменшувати пропорційно, інакше буде більше шансів наразитися на мінбазу при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ.

Якщо сума бонусів дорівнює вартості товару (надається 100-відсоткова знижка), то його реалізацію відображають в обліку як безоплатну передачу в рекламних цілях.

Зазвичай договірна вартість товару визначається у момент його продажу вже з урахуванням знижки. І до бази обкладення ПДВ потрапляє саме ця сума, але не нижче ціни придбання (п. 188.1 ПКУ)*.

* Звичайно, йдеться про ті товари, які не підпадають під необ’єктні (ст. 196 ПКУ) або звільнені від обкладення ПДВ (ст. 197 ПКУ).

У разі перевищення ціни придбання над ціною реалізації донараховуємо ПДВ.

А ось нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, вважаємо, не треба. Оскільки, надаючи своїм покупцям знижки, продавець розраховує підвищити реалізацію свого товару, що є доказом зв’язку продажу товару зі знижкою (у тому числі зі 100-відсотковою) із господарською діяльністю.

Дохід від реалізації «бонусного» товару в бухгалтерському обліку відображають за кредитом субрахунку 702 за вирахуванням знижки.

Облік продажу товарів за бонуси розглянемо на прикладі.

Приклад 3.4. Покупець придбаває в магазині товар за 1680 грн (у тому числі ПДВ — 280 грн). Ціна придбання цього товару продавцем — 700 грн. За попередні придбання покупцю нараховано бонуси в сумі 1320 грн. Покупець використовує всі бонуси, тому йому надана знижка на суму 1320 грн.

Таблиця 3.4. Надання знижки на суму бонусів

Оплата бонусами (залік). Одразу скажемо, що така схема роботи має багато гострих кутів, хоча податківці наполегливо її просувають (див. листи ДФСУ від 12.12.2018 № 5198/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 17.07.2019 № 3307/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

У цьому випадку, нараховуючи бонуси, продавець, очевидно, повинен визнавати свого роду заборгованість перед покупцем. Відповідно, коли покупець скористається нарахованими бонусами, ця заборгованість зменшиться на суму використаних бонусів. При цьому оплата повної вартості товару, що придбавався, відбувається частково грошовими коштами, а частково — бонусами (перерахованими у грошове виражен- ня).

На суму використаних таким чином бонусів продавець відображає витрати на збут (рахунок 93), а не зменшує суму доходу.

Отже, продажна ціна товару не зменшується, а на суму, сплачену грошовими коштами, і на суму, списану за рахунок бонусів, нараховують податкові зобов’язання з ПДВ.

Тобто виходить, що зменшити базу обкладення ПДВ на суму використаних бонусів у цьому випадку не вийде, оскільки договірною буде продажна вартість товару.

Ми ж вважаємо, що самі собою бонуси не можуть бути компенсацією за товар і обкладатися ПДВ (ані при їх накопиченні, ані при списанні).

Але зауважте: якщо в чеку (накладній тощо) буде зазначена повна вартість товару (без знижки), то уникнути ПДВ на усю суму продажу товару буде складно. Тому зазвичай у роздробі така схема роботи не використову- ється.

Податок на прибуток

Що стосується податковоприбуткового обліку всієї схеми роботи за бонусною програмою, то він у загальному випадку повністю орієнтований на бухгалтерський облік. Жодних коригувань бухгалтерського фінрезультату на суму бонусів (знижок) розд. III ПКУ не передбачає.

ПДФО та ВЗ

Бонус — це різновид знижки, з тією лише різницею, що вона надається не у момент продажу товару, а накопичується. Скористатися цією знижкою можна при виконанні заздалегідь визначених умов.

І тут треба згадати п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ. Ця норма встановлює, що суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для платника податку, включаються до складу його оподатковуваного доходу. Це означає, якщо знижка надається окремим покупцям, тобто має індивідуальний характер, тоді її суму включають в оподатковуваний дохід таких покупців у вигляді додаткового блага. Тому виникає обов’язок утримати ПДФО і ВЗ.

Таким чином, для необкладення ПДФО і ВЗ важливо, щоб програма лояльності була призначена для всіх її учасників. Якщо знижка надається абсолютно всім покупцям — утримувачам бонусної картки на рівних умовах, то, вважаємо, тут відсутній індивідуальний характер таких знижок.

Отже,

* Про неоподаткування знижки, що надається фізичній особі, якщо за певних умов на неї має право необмежене коло осіб, говорять і податківці в роз’ясненні з підкатегорії 103.02 БЗ.

У додатку 4ДФ до Об’єднаної звітності з ПДФО, ВЗ і ЄСВ** її також показувати не потрібно.

** Затверджена наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.

3.3. Знижки після відвантаження

Знижки, які надаються продавцем після відвантаження (реалізації) товарів щодо минулих придбань, у діловій практиці прийнято називати ретрознижками. При цьому сума знижки має бути чітко прив’язана до певного товару.

Особливістю ретрознижок є те, що в момент продажу товарів продавець ще не знає, чи виконає надалі покупець договірні умови, щоб отримати знижку. Зазвичай подібні знижки надають за результатами досягнутого покупцем певного обсягу закупівель, унаслідок своєчасної оплати або ж дотримання інших умов, обумовлених договором. Далі поговоримо, як такі знижки відобразити в обліку продавця і покупця.

Ретрознижки в обліку продавця

Бухгалтерський облік. Оскільки на момент відвантаження товару ще не відомо, чи виконає покупець умови для отримання знижки, продавець спочатку визнає дохід виходячи з обумовленої договором вартості. І тільки в момент, коли з’явилися підстави для зниження ціни, він цей дохід коригує.

Для відображення знижок, наданих після відвантаження товарів, використовують субрахунок 704 «Вирахування з доходу». На суму знижки коригують раніше відображений дохід від реалізації та зменшують заборгованість покупця: Дт 704 — Кт 361. Одночасно продавець має право відкоригувати раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ методом «червоне сторно» (на суму ретрознижки): Дт 704 — Кт 643/2* і Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ.

* Рекомендуємо ввести додатковий субрахунок 643/2 «Податкові зобов’язання: РК без реєстрації», який би враховував розрив у часі між складанням РК і фактом його реєстрації покупцем в ЄРПН.

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку жодних особливостей. У цьому випадку потрібно повністю орієнтуватися на бухгалтерські правила.

ПДВ. У ПДВ-обліку знижки, надані після відвантаження товарів, розглядають як зміну суми компенсації вартості проданих товарів. Це означає, що в місяці реалізації товарів продавець відображає податкові зобов’язання з ПДВ у повній сумі в загальному порядку.

У місяці надання знижки підприємство-продавець на підставі п. 192.1 ПКУ повинне виписати РК до податкової накладної з умовним кодом причини коригування «101» і направити його покупцеві.

Якою датою складати РК? Чіткої відповіді на це запитання в нормативці немає. З вимог ст. 192 ПКУ тільки випливає, що в загальному випадку РК має бути складений на дату проведення перерахунку.

Водночас певні висновки із цього приводу можна зробити з роз’яснень податківців (див. листи ДПСУ від 06.03.2020 № 970/6/99-00-07-03-02-06/ІПК і ГУ ДПС у м. Києві від 30.10.2020 № 4476/ІПК/26-15-04-01-18, роз’яснення з підкатегорії 101.15 БЗ). Так, виходячи з їх позиції, РК складають:

— якщо товар відвантажено та не оплачено — на дату оплати, тобто на дату остаточного розрахунку з покупцем;

— якщо товар відвантажено та оплачено — на дату погашення заборгованості, що утворилася після узгодження зміни ціни, тобто на дату повернення грошових коштів.

Якщо при зменшенні ціни грошові кошти покупцю не повертаються, а зараховуються в рахунок оплати іншого товару, то зменшуючий РК складають на дату підписання документа про залік коштів (див. лист ДПСУ від 06.03.2020 № 970/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Зменшуючий РК повинен зареєструвати в ЄРПН покупець.

При цьому якщо реєстрація РК проведена своєчасно, продавець зменшує податкові зобов’язання в періоді складання РК. У разі коли покупець порушив строки, встановлені п. 201.10 ПКУ (незалежно від причини), зменшити податкові зобов’язання можна не раніше періоду реєстрації РК (див. роз’яснення з підкатегорії 101.15 БЗ).

Якщо ж покупець взагалі не зареєструє РК, то зменшити податкові зобов’язання з ПДВ підприємство-продавець не зможе.

І ще. Якщо ви надаєте післяпродажну знижку покупцям — неплатникам ПДВ, відкоригувати (зменшити) суму раніше нарахованих податкових зобов’язань з цього податку не можна. Заборону містить п. 192.2 ПКУ.

А тепер розглянемо порядок обліку в підприємства-постачальника знижок, що надаються після відвантаження, на прикладі.

Приклад 3.5. Підприємство оптової торгівлі реалізувало роздрібній торговельній фірмі — платнику ПДВ товари на суму 176400 грн (у тому числі ПДВ — 29400 грн). Покупна вартість товару — 128800 грн (без урахування ПДВ).

Після відвантаження товару покупцю була надана знижка у розмірі 7 %, тобто 12348 грн (176400 грн х 7 % : 100 %).

В обліку підприємства зазначені операції відображають таким чином (див. табл. 3.5):

Таблиця 3.5. Облік реалізації товарів зі знижкою, що надається після відвантаження

Зверніть увагу: описаний нами порядок обліку застосовується в тому випадку, коли зі змісту договору чітко випливає, що йдеться саме про знижку, а не про мотиваційну (заохочувальну) виплату постачальника покупцю. Інакше облікові наслідки будуть інші (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 13, с. 12).

Ретрознижки в обліку покупця

Бухгалтерський облік. Оскільки на момент надходження товарів покупець ще не знає, чи виконає він умови для отримання знижки, то він оприбутковує на баланс товар за первісною вартістю, обчисленою за загальними правилами (п. 9 НП(С)БО 9). І тільки в момент, коли стане відомо про отримання ретрознижки (буде оформлено акт про встановлення нової ціни або її зміну), покупець зможе відкоригувати вартість раніше оприбуткованих товарів і зменшити заборгованість перед їх постачальником (див. лист Мінфіну від 13.01.2015 № 31-11410-08-10/699).

Порядок дій покупця безпосередньо залежить від того, знаходиться товар, за яким отримана знижка, на складі чи вже проданий.

Якщо весь товар або його частина на момент отримання ретрознижки обліковуються на балансі підприємства, то на суму знижки зменшують їх первісну вартість і кредиторську заборгованість перед постачальником. Для цього покупець на суму знижки (без ПДВ), що припадає на товари, які залишилися на складі, робить запис методом «червоне сторно»: Дт 281 — Кт 631.

Якщо ж товар проданий і знижка надана в тому ж звітному періоді (році), на момент отримання ретрознижки (на дату оформлення акта) коригують (зменшують) собівартість реалізованих товарів і одночасно зменшують кредиторську заборгованість перед постачальником. Коригування здійснюють на суму знижки (без ПДВ), що припадає на реалізовані товари, методом «червоне сторно»: Дт 902 — Кт 631. Якщо, скажімо, товари були використані для реклами, тоді сторнують витрати на збут: Дт 93 — Кт 631.

Інша ситуація: товари реалізовані минулого року, а знижка надається в поточному. У такому разі суму отриманої ретрознижки краще відображати проводкою: Дт 631 — Кт 719.

Податок на прибуток. Податковоприбутковий облік повністю орієнтований на бухгалтерський. Жодні коригування ні малодохідникам, ні високодохідникам здійснювати не потрібно. Вони розд. ІІІ ПКУ не передбачені. Нюанси можуть виникнути, тільки якщо підприємство-продавець є «особливим» нерезидентом, але в цьому розділі ми операції з нерезидентами не розглядаємо*.

* Це питання ви можете вивчити в «Податки & бухоблік», 2018, № 35-36, с. 14.

ПДВ. На розмір наданої продавцем товарів ретрознижки покупець повинен зменшити суму вхідного податкового кредиту з ПДВ. Виконують таке коригування методом «червоне сторно» записом: Дт 641/ПДВ — Кт 631. Причому

Також, щоб зменшити податковий кредит, покупцеві не потрібно чекати РК від постачальника на зменшення ціни товарів. Оскільки згідно з п.п. 192.1.1 ПКУ покупець повинен зменшити податковий кредит за результатами того періоду, в якому йому надано ретрознижку.

Та все ж отримувачу ретрознижки варто потурбуватися про те, щоб продавець товарів склав і надав йому на реєстрацію зменшуючий РК. Такий РК підтвердить, що покупець отримав саме ретрознижку, а не винагороду за маркетингові послуги, яка часто бачиться податківцям.

А тепер розглянемо приклад.

Приклад 3.6. Оптовий покупець — платник ПДВ закупив товар у виробника на суму 720000 грн (у тому числі ПДВ — 120000 грн).

Після оприбуткування товару покупцю була надана знижка у розмірі 10 %, тобто 72000 грн (720000 грн х 10 % : 100 %).

На момент надання знижки товар повністю реалізований роздрібним торговцям (у тому ж звітному періоді).

Як зазначені операції відобразити в обліку підприємства-покупця, див. у табл. 3.6 на с. 41.

Таблиця 3.6. Облік придбання товарів зі знижкою, що надається після відвантаження