Облік офісного приміщення за частинами

Офісне приміщення: варіанти обліку

Бухгалтерський облік. Орієнтуючись на норми п. 4 НП(С)БО 7, підприємство може у бухобліку кваліфікувати й обліковувати будівлю (приміщення) офісу двома варіантами:

Варіант 1. Як один об’єкт ОЗ (що включає внутрішні і зовнішні конструктивні елементи, і системи життєзабезпечення офісу). У такому разі об’єкт ОЗ «Офіс» зараховують до групи 3 «Будівлі» та амортизують у податковому обліку не менше 20 років (п.п. 138.3.3 ПКУ). З вартісним критерієм у 20000 грн порівнюють загальну вартість усього об’єкта в цілому (Дт 103 — Кт 151, 152). Витрати на поліпшення/додавання конструктивних елементів збільшуватимуть первісну вартість одного об’єкта ОЗ «Офіс».

Варіант 2. Як сукупність окремих об’єктів ОЗ (поділивши будівлю офісу та її вміст на декілька конструктивно відокремлених об’єктів). Адже кожна з частин об’єкта ОЗ, що мають різний строк корисного використання (експлуатації), може в облікових цілях визнаватися окремим об’єктом ОЗ (п. 4 НП(С)БО 7). При цьому якщо вартість кожного компонента офісу в прибуткових документах на його придбання (будівництво) не виділена, то керуємося правилом (п. 9 НП(С)БО 7), за яким первісну вартість об’єкта ОЗ визначаємо розподілом загальної суми пропорційно справедливій вартості окремого об’єкта ОЗ.

Наприклад, відображати як окремий об’єкт можна системи вентиляції, системи освітлення, системи сигналізації на тій підставі, що строк їх служби набагато коротше строку служби самої будівлі. Окремо можна облікувати й сонячні батареї. У такому разі кожен окремий об’єкт залежно від функціонального призначення і вартості (критерію малоцінності, вартісного критерію визначення ОЗ із п.п. 14.1.138 ПКУ — 20000 грн), обліковують у відповідній групі 3, 4, 6, 9 і навіть 11 (Дт 103, 104, 106, 109 — Кт 151, 152 або Дт 112 — Кт 153). Див. рис.

Підприємство має право самостійно обрати один із цих варіантів для обліку офісу. Причому навіть якщо підприємство вже обліковує, скажімо, об’єкт ОЗ «Складське приміщення» (що так само складається з конструктивних елементів і систем життєзабезпечення) як один об’єкт ОЗ, це не заважає йому визнавати об’єкт ОЗ «Офіс» окремими об’єктами. Щоправда, про можливість роздільного обліку слід згадати в обліковій політиці.

Загалом тут усе віддано на відкуп підприємства. Проте не варто забувати, що при цьому об’єкт ОЗ повинен вписатися у визначення, прописане в п. 4 НП(С)БО 7.

Податок на прибуток. Малодохідники у податковому обліку орієнтуються на дані бухобліку. А ось високодохідники (з доходом більше 40 млн грн за рік) або малодохідники-добровольці, що прийняли рішення коригувати фінрезультат на різниці, повинні урахувати такі моменти:

1) при розрахунку податкової амортизації орієнтуються на бухправила, але при цьому не враховують суми переоцінки, не амортизують невиробничі ОЗ та їх ремонти/поліпшення, ОЗ, що знаходяться на консервації та МНМА;

2) амортизацію ОЗ нараховують будь-яким бухметодом, орієнтуючись на мінімально допустимі строки корисного використання (п.п. 138.3.3 ПКУ).

І для юросіб, що обчислюють податкові різниці, і для всіх інших підприємств стосовно швидких витрат другий варіант — поділ за окремими об’єктами — привабливіший. Оскільки вартість офісу може швидше замортизувати за рахунок поділу на окремі об’єкти ОЗ, що мають коротші строки експлуатації.

Крім того, вартісний критерій деяких окремих об’єктів може не перевищити 20000 грн, і тоді витрати за такою малоцінкою можуть зменшити об’єкт оподаткування податком на прибуток уже при введенні їх в експлуатацію.

Навіть якщо ваш офіс уже експлуатується як один об’єкт ОЗ, нічого не заважає й поділити його на різні частини, що мають різні строки корисного використання.

Поділяємо офіс на окремі об’єкти

Бухгалтерський облік. Із уже експлуатованого й такого, що амортизується як один об’єкт ОЗ (будівлі офісу), можна окремо виділити, наприклад, систему освітлення (СО). І вже далі обліковувати та амортизувати офіс (Дт 103) та систему освітлення (освітлювальні прилади (Дт 106)) як окремі об’єкти ОЗ.

Такий поділ, по суті, є формальним і не передбачає ніяких «відходів» і, відповідно, часткової ліквідації. Тобто уся залишкова вартість розподіленого об’єкта увійде до первісної вартості нових ОЗ (а якщо система освітлення виявиться менше 20000 грн — до вартості МНМА, який можна вже в наступному місяці списати до витрат). Хоча є випадки, коли доводиться все ж застосувати і ліквідаційний варіант (детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2020, № 30, с. 16).

Як документуємо? Розділову операцію в обліку відображють на підставі бухгалтерської довідки. Інвентарну картку за об’єктом ОЗ «Офіс» закриваємо. А на нові поділені об’єкти відкривають нові інвентарні картки «Офіс» і «Система освітлення».

Як поділяємо залишкову вартість офісу між частинами? Якщо в прибуткових документах вартість частин була виділена окремо або об’єкт ділимо на рівноцінні частини, то складнощів із цим не виникне. Якщо ж з документів вартість отриманих у результаті поділу частин не виокремиш і рівноцінними такі частини не назвеш, то в такому разі

Наприклад, можна виходити із приблизної частки компонента, що виділяється, у загальній вартості об’єкта ОЗ. Або можна встановити частку справедливої (ринкової) вартості частини, що виділяється, у загальній справедливій (ринковій) вартості об’єкта ОЗ.

При цьому врахуйте! За виділеними об’єктами: (1) визначають нові строки корисного використання; (2) можна обрати інший метод нарахування амортизації (якщо для різних об’єктів підприємство застосовує різні методи).

Рахувати амортизацію виходячи з нових даних слід починаючи з місяця, наступного за місяцем таких змін (п. 26 Методрекомендацій № 561). Тобто в місяці поділу сума амортизації буде ще колишньою як за одним об’єктом ОЗ .

Податковий облік. У малодохідників у податковому обліку без будь-яких нюансів, вони повністю орієнтуються на дані бухобліку. А ось високодохідники (з доходом більше 40 млн грн за рік) або малодохідники-добровольці, що прийняли рішення коригувати фінрезультат на різниці, повинні врахувати таке:

1) якщо в результаті поділу об’єкт перемістився в іншу групу, орієнтуємося на мінімальні строки амортизації для такого виділеного об’єкта (п.п. 138.3.3 ПКУ). Якщо ж бухгалтерські і податкові строки різні, то рахувати амортизацію в податковому обліку згідно з п.п. 138.3.3 ПКУ треба виходячи з того строку, який більше: або бухгалтерського; або з податкового мінімально допустимого;

2) залишкову податкову вартість визначаємо за бухправилами (використовуючи той же принцип розрахунку (пропорцію), визначену при поділі вартості у бухгалтерському обліку);

3) податкову амортизацію за поділеними ОЗ рахуємо за бухгалтерськими правилами: з місяця, наступного за місяцем відповідних змін, виходячи з нового строку корисного використання, нового методу амортизації, нової вартості.

Безліквідаційний поділ офісу на окремі об’єкти до податкових наслідків з ПДВ не призведе. Розглянемо облік поділу офісу на прикладі.

Приклад. З приміщення офісу, що обліковується як один об’єкт ОЗ групи 3, керівником прийнято рішення виділити окремо систему освітлення — освітлювальні прилади. Залишкова вартість офісу на кінець місяця, в якому прийнято рішення провести поділ, — 250000 грн, знос — 300000 грн. Розрахункова частина системи освітлення становить 50000 грн і виділяється в об’єкт ОЗ групи 6.

Порядок обліку див у таблиці нижче.

Облік поділу офісу на компоненти