Розрахунковий період — це період, за який обчислюється середньоденна зарплата для оплати днів тимчасової непрацездатності працівника. Його тривалість визначайте залежно від періоду перебування працівника у трудових відносинах з роботодавцем (пп. 25 — 27 Порядку № 1266). Пропонуємо скористатися для цього таблицею, що наведена нижче.
Тривалість розрахункового періоду
| Період перебування у трудових відносинах з роботодавцем | Розрахунковий період |
| Більше 12 календарних місяців | 12 повних календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку* |
| Менше 12 календарних місяців | Фактична кількість повних календарних місяців перебування у трудових відносинах (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку |
| Менше одного календарного місяця | Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку |
| * Місяць настання страхового випадку — місяць, на який припадає початок тимчасової непрацездатності згідно з лікарняним листом. | |
Увага! Якщо працівник був прийнятий на роботу у перший робочий день місяця, що не є першим календарним днем, цей місяць не входить до розрахункового періоду. Адже до розрахункового періоду включаються повні календарні місяці у трудових відносинах — з 1-го до 1-го числа (див. лист ФСС від 31.05.2016 р. № 5.2–32-880).
Винятком є ситуації, коли працівник, перед тим як захворіти, перебував у трудових відносинах менше одного календарного місяця. У цьому випадку місяць прийняття буде у грі, навіть якщо він не повний (див. приклад 3 у «Визначаємо розрахунковий період»).
Розрахунковий період визначили? Тоді подивіться, чи немає в ньому місяців, повністю не відпрацьованих з поважних причин? Річ у тім, що
місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключаються з розрахункового періоду
При цьому замінювати виключені з розрахункового періоду місяці іншими не потрібно.
Вичерпний перелік поважних причин установлений п. 3 Порядку № 1266. До них належать:
1) тимчасова непрацездатність;
2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
3) відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років та 6 років;
4) відпустка без збереження заробітної плати.
Проте Мінсоцполітики до поважних причин відносить також період, коли особа була увільнена від виконання обов’язків за основним місцем роботи для виконання своїх повноважень у виборчій комісії на платній основі (див. лист від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19).
І ще один важливий момент. У разі коли на момент настання хвороби особа працює за сумісництвом, розрахунковий період визначаємо за кожним місцем роботи окремо (п. 30 Порядку № 1266).
А тепер перейдемо від теорії до практики.
Приклад 1. Розрахунковий період — 12 місяців.
Працівник, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем з березня 2020 року, захворів з 6 вересня 2021 року.
Розрахунковий період: вересень 2020 року — серпень 2021 року, тобто 12 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують вересню 2021 року — місяцю початку тимчасової непрацездатності.
Приклад 2. Розрахунковий період — менше 12 місяців.
Працівник, прийнятий на роботу з 15 березня 2021 року, був непрацездатним з 2 вересня 2021 року.
Розрахунковий період: квітень — серпень 2021 року. Це 5 повних календарних місяців (з 1-го до 1-го числа) перебування працівника у трудових відносинах з роботодавцем, що передують місяцю настання страхового випадку.
Приклад 3. Розрахунковий період — менше одного місяця.
Працівник працює з 5 серпня 2021 року. Листок непрацездатності відкрито з 8 вересня 2021 року.
Розрахунковий період: фактично відпрацьований час перед настанням тимчасової непрацездатності — з 5 серпня по 7 вересня 2021 року, адже у працівника немає жодного повного (з 1-го до 1-го числа) календарного місяця в трудових відносинах із цим роботодавцем.
Приклад 4. Трудовий договір укладено з першого робочого дня місяця, що не є першим календарним днем.
Працівник був працевлаштований з 2 серпня 2021 року, бо 1 серпня 2021 року — неділя — вихідний день на підприємстві. З 4 жовтня 2021 року він захворів.
Розрахунковий період складе один місяць — вересень 2021 року. Це єдиний повний календарний місяць перебування працівника в трудових відносинах із цим роботодавцем (з 1-го до 1-го числа) перед місяцем настання страхового випадку.
Приклад 5. У розрахунковому періоді — відпустка без збереження зарплати.
Працівник перебуває в трудових відносинах з підприємством з грудня 2018 року. 30 серпня 2021 року він захворів. З 4 по 31 січня 2021 року працівник перебував у відпустці без збереження зарплати за згодою сторін у зв’язку з карантином.
Розрахунковий період: серпень 2020 року — липень 2021 року (12 календарних місяців). Хоч відпустка без збереження зарплати у січні 2021 року почалась не з 1-го числа, а з 4-го (1 січня — Новий рік, 2, 3 січня — вихідні дні), січень 2021 року виключаємо з розрахункового періоду, як повністю невідпрацьований з поважної причини.
Приклад 6. У розрахунковому періоді — зупинення (скорочення) діяльності підприємства.
Працівник, що працює з жовтня 2019 року, перебував на лікарняному з 16 березня 2021 року. На підприємстві з 1 по 30 квітня 2020 року була призупинена робота і працівники отримували допомогу по частковому безробіттю з центру зайнятості.
Розрахунковий період: березень 2020 року — лютий 2021 року (12 календарних місяців). Квітень 2020 року не виключаємо з розрахункового періоду, адже зупинення (скорочення) діяльності підприємства не належить до поважних причин, установлених п. 3 Порядку № 1266 (лист ФСС від 28.05.2020 р. № 1367-11-1).
висновки
- Тривалість розрахункового періоду залежить від періоду перебування працівника у трудових відносинах з роботодавцем.
- У загальному випадку розрахунковий період — 12 повних календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, на який припадає початок тимчасової непрацездатності.
