Дні та виплати розрахункового періоду

Формулу для розрахунку середньоденної непрацездатної зарплати ми навели у «Загальний алгоритм розрахунку лікарняних».

Для того щоб розрахувати середню, слід визначити розрахунковий період, а потім кількість календарних днів у ньому (К_рп) й суму виплат, що візьме участь у розрахунку (ЗП_рп).

З розрахунковим періодом розібралися в попередній статті.

Час розрахувати дні та виплати.

Дні розрахункового періоду

Після того як ви визначили розрахунковий період та виключили з нього місяці, що були повністю не відпрацьовані з поважних причин, слід підрахувати кількість календарних днів, що залишилися у розрахунковому періоді та візьмуть участь у розрахунку середньоденної зарплати.

При такому підрахунку

Перелік поважних причин ми навели у статті «Визначаємо розрахунковий період».

Дні, не відпрацьовані у розрахунковому періоді з будь-яких інших причин, беруть участь в обчисленні «лікарняної» середньоденної зарплати.

Так, зокрема, увійдуть до загальної кількості календарних днів розрахункового періоду:

— дні щорічної, навчальної відпустки;

— дні простою (як з вини працівника, так і не з вини працівника);

— зупинення (скорочення) діяльності підприємства (ФОП);

— прогули;

— дні донації крові;

— вихідні, святкові та неробочі дні, що припадають на такий розрахунковий період.

При цьому при підрахунку кількості днів ані графік роботи працівника (п’ятиденка, шестиденка, змінна робота), ані форма організації праці (звичайна, дистанційна, надомна) не мають значення.

Проілюструємо підрахунок кількості календарних днів розрахункового періоду на практичних прикладах.

Приклад 1. У розрахунковому періоді — дні тимчасової непрацездатності, соціальної відпустки на дітей, відпустки без збереження зарплати.

Працівник хворів з 10 вересня 2021 року.

У розрахунковому періоді — з вересня 2020 року по серпень 2021 року працівник:

— з 9 по 22 листопада 2020 року хворів (14 к. дн.);

— з 1 лютого по 12 березня 2021 року перебував у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з карантином (40 к. дн.);

— з 2 по 11 липня 2021 року перебував у соціальній відпустці на дітей (10 к. дн.).

Лютий 2021 року повністю був невідпрацьований з поважної причини через відпустку за свій рахунок. Тому із розрахункового періоду (365 к. дн.) виключаємо весь цей місяць (28 календарних днів):

365 к. дн. - 28 к. дн. = 337 к. дн.

Крім того, не потраплять до обчислення середньоденної зарплати й інші дні розрахункового періоду, невідпрацьовані з поважних причин:

— 14 к. дн. тимчасової непрацездатності;

— 12 к. дн. відпустки без збереження зарплати (частина відпустки у березні).

Дні відпустки на дітей залишаємо у розрахунку. Чому? Все просто:

Таким чином, кількість календарних днів у розрахунковому періоді, які візьмуть участь в обчисленні лікарняних складає:

337 к. дн. - (14 к. дн. + 12 к. дн.) = 311 к. дн.

Приклад 2. У розрахунковому періоді — дні, не відпрацьовані з поважних причин, які переривалися вихідними днями.

Працівник перебував на лікарняному з 30 серпня 2021 року.

У розрахунковому періоді — із серпня 2020 року по липень 2021 року працівник:

— з 1 по 16 квітня 2021 року хворів (16 к. дн.);

— з 19 по 30 квітня 2021 року перебував у відпустці за свій рахунок (12 к. дн.).

17 та 18 квітня 2021 року — вихідні дні для працівника.

Незважаючи на те, що у квітні 2021 року періоди поважних причин «розірвані» вихідними днями, цей місяць виключаємо з розрахункового періоду.

Адже він повністю невідпрацьований з поважних причин (див. лист ФСС від 08.10.2019 р. № 1993-11-1).

Для підрахунку кількості календарних днів розрахункового періоду із загальної кількості його днів (365 к. дн.) виключаємо дні квітня 2021 року:

365 к. дн. - 30 к. дн. = 335 к. дн.

Приклад 3. У розрахунковому періоді — дні розгляду документів у МСЕК.

Працівник перебував на лікарняному з 6 вересня 2021 року.

У розрахунковому періоді (вересень 2020 року — серпень 2021 року) він надав лікарняний лист, згідно з яким хворів з 15 червня 2021 року, з 6 по 8 липня 2021 року його документи розглядалися у МСЕК (дні МСЕК).

За результатами огляду у МСЕК працівник був визнаний з 6 липня особою з інвалідністю.

З 9 липня 2021 року цей працівник став до роботи.

Працівнику були нараховані лікарняні з 15 червня по 5 липня за 21 к. дн.

За дні МСЕК з 6 по 8 липня (3 к. дн.) допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована не була у зв'язку з вимогою ч. 2 ст. 22 Закону № 1105 (ср. ).

У цей період працівник міг вийти на роботу. І тоді такі дні були б оплачені як робочі та потрапили до розрахунку «середньої».

Але оскільки він не працював з 6 по 8 липня, а чекав на рішення МСЕК, то за цей період ані лікарняні, ані зарплата йому не були нараховані. Отже,

Хоч за такі дні й не були нараховані лікарняні, але вони все одно є днями, невідпрацьованими через тимчасову непрацездатність, тобто з поважної причини (див. лист від 06.09.2016 р. № 293/18/99-16).

Кількість календарних днів, що візьме участь у розрахунку лікарняних, дорівнює:

365 к. дн. - (21 к. дн. + 3 к. дн.) = 341 к. дн.

А тепер перейдемо до обчислення суми заробітку розрахункового періоду ЗП_рп — чисельника у формулі розрахунку середньоденної зарплати (див. «Загальний алгоритм розрахунку лікарняних» цього номера).

Виплати розрахункового періоду

Для того щоб ті чи інші виплати можна було включити до розрахунку «лікарняної середньої» найманому працівникові, вони повинні одночасно відповідати таким критеріям.

Це випливає з норм п. 3 Порядку № 1266. Тобто в розрахунку лікарняних беруть участь виплати, які належать до фонду оплати праці.

Це основна, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (розд. 2 Інструкції № 5).

Наприклад, оплата за окладом, премії, надбавки, доплати, оплата праці за час відрядження тощо.

А ось лікарняні, декретні, допомога по частковому безробіттю до розрахунку лікарняних не потраплять. Навіть попри те, що з них стягують ЄСВ та відображають у Д1.

Адже ці виплати не входять до фонду оплати праці (п.п. 3.2, п.п. 3.3 Інструкції № 5).

Це встановлено також п. 3 Порядку № 1266. Так, якщо на частину заробітної плати ЄСВ не нараховувався, оскільки база нарахування ЄСВ перевищувала максимальну величину бази нарахування, то така частина до розрахунку лікарняних не потрапляє.

Відповідно до п. 32 Порядку № 1266 виплати розрахункового періоду повинні бути відображені у відомостях, що включаються до звітності з ЄСВ.

Сьогодні — це Д1 Податкового розрахунку, раніше — таблиця 6 Звіту з ЄСВ.

Все нескладно на перший погляд. Але при застосуванні зазначених критеріїв необхідно дотримуватися ще й певних правил.

Перше правило. Визначаємо виплати за кожним місцем роботи окремо.

Якщо на момент настання страхового випадку працівник працює за сумісництвом, обчислення середньоденної зарплати здійснюємо окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом, у тому числі й внутрішнім (п. 30 Порядку № 1266).

Друге правило. Виплати «прив’язуємо» до місяця, в якому вони були фактично нараховані та відображені у звітності з ЄСВ.

Отже, не має значення, за який період нарахована зарплатна виплата. Важливий місяць нарахування та сплати ЄСВ.

Наприклад, якщо виробнича премія за червень була нарахована у серпні, то вона включається до розрахунку лікарняних у складі заробітку за серпень.

Саме тому

Підтвердження цього знаходимо у листі Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16.

Але! З цього правила є виняток — це відпускні. Їх суми відносимо до тих місяців, ЗА які вони нараховані (див. лист ФСС з ТВП від 03.09.2015 р. № 5.2-32-1422). При цьому йдеться про своєчасно нараховані відпускні. Тобто якщо відпускні за вересень нараховані у серпні, то відносимо їх до заробітку вересня. Водночас сторновані/донараховані суми відпускних залишаємо в тих місяцях, в яких вони були фактично проведені в бухобліку (див. лист ФСС від 24.12.2019 р. № 2626-03-07).

Третє правило. До розрахунку лікарняних не потрапляють виплати, нараховані у місяцях, що виключаються з розрахункового періоду з поважних причин.

Припустимо, працівнику була нарахована премія в місяці розрахункового періоду, коли він увесь місяць перебував у відпустці без збереження зарплати. З розрахунку треба виключати не тільки такий місяць, як невідпрацьований з поважної причини, а й суму премії, нараховану у цьому місяці.

Пропонуємо розглянути приклади з бухгалтерської практики.

Приклад 4. У розрахунковому періоді — оплачуваний простій, тимчасова непрацездатність, разова допомога.

Працівник хворів з 6 вересня 2021 року. З 1 по 21 лютого 2021 року на підприємстві був оголошений простій з оплатою у розмірі 2/3 окладу. З 5 по 14 квітня 2021 року працівник хворів. У розрахунковому періоді (вересень 2020 року — серпень 2021 року) йому було нараховано:

— основну зарплату — 105951,30 грн;

— оплату простою — 4272,73 грн;

— оплату лікарняного (10 к. дн.) — 3115,97 грн;

— разову нецільову благодійну допомогу на лікування за заявою працівника — 3000 грн.

До розрахунку лікарняних включаємо основну заробітну плату та оплату простою. Ці виплати належать до фонду оплати праці (п. 2.1, п.п. 2.2.12 Інструкції № 5), увійшли до бази нарахування ЄСВ та, відповідно, відображені у Д1.

Таким чином, до розрахунку середньоденної зарплати включаємо:

105951,30 грн + 4272,73 грн = 110224,03 грн.

Оплату тимчасової непрацездатності та нецільову благодійну допомогу на лікування до розрахунку «середньої» не включаємо. Адже вони не входять до фонду оплати праці (пп. 3.2, 3.3, п.п. 3.31 Інструкції № 5). Крім того, на разову допомогу на лікування не нараховується ЄСВ (п. 14 Переліку № 1170).

З кількості днів розрахункового періоду вилучаємо 10 к. дн. тимчасової непрацездатності:

365 к. дн. - 10 к. дн. = 355 к. дн.

Після обчислення суми зарплати та кількості календарних днів розрахункового періоду переходимо до розрахунку середньоденної зарплати.

Середньоденна зарплата складає:

110224,03 грн : 355 к. дн. = 310,49 грн/к. дн.

Приклад 5. У розрахунковому періоді — сторнування зарплати та матеріальна допомога на оздоровлення.

Працівниця, що займає посаду секретаря, перебувала на лікарняному з 30 серпня 2021 року. У розрахунковому періоді (серпень 2020 року — липень 2021 року) їй було:

— нараховано основну заробітну плату — 127200 грн;

— відстоновано доплату за суміщення за посадою інспектора з кадрів за липень 2020 року (місяць, що не увійшов до розрахункового періоду) — 520 грн;

— нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення — 4500 грн.

До розрахунку лікарняних увійде основна заробітна плата, сторнована сума доплати за суміщення посад та матеріальна допомога на оздоровлення. Усі ці виплати належать до фонду оплати праці розрахункового періоду згідно з пп. 2.1, 2.2 та п.п. 2.3.3 Інструкції № 5 відповідно. Також у розрахунковому періоді з них був сплачений ЄСВ (з урахуванням сторно суми доплати) та вони були зазначені у Д1.

(127200 грн + 4500 грн) - 520 грн = 131180 грн.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 365 к. дн.

Середньоденна зарплата дорівнює:

131180 грн : 365 к. дн. = 359,40 грн/к. дн.