Ліквідація знищених активів в умовах війни

Виявили знищення — готуємось до інвентаризації

Говоримо про ті об’єкти ОЗ, МНМА та ТМЦ, котрі повністю знищені: дійсно непридатні до подальшої експлуатації і не підлягають ремонту.

В разі встановлення фактів знищення/псування цінностей підприємство обов’язково має провести інвентаризацію. Провести її слід в обсязі, визначеному керівником підприємства (п. 7 розд. I Положення № 879¹). Тобто якщо знищено офіс, магазин чи товарний склад — керівник може призначити інвентаризацію тільки саме такого, що потрапило під обстріл, знищеного майна.

¹ Положення № 879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіна від 02.09.2014 № 879.

При цьому з огляду на норми п. 8 розд. I Положення № 879, інвентаризацію майна, що перебуває на тимчасово окупованій території України та/або на території проведення АТО/ООС, необхідно здійснити тільки після отримання власником фактичного доступу (безпечного та безперешкодного) до таких активів (див. лист ДПСУ від 12.10.2021 № 3827/ІПК/99-00-21-03-02-06). Вважаємо, ця вимога поширюється і на нашу ситуацію.

Для чого потрібна інвентаризація? Щоб забезпечити достовірність даних бухобліку і фінзвітності. Перевірити і документально підтвердити наявність активів, стан, відповідність критеріям визнання і оцінки. Задокументувати активи, що не відповідають критеріям визнання.

Отже, коли стане можливо забезпечити безпечний і безперешкодний доступ до активів, тільки тоді постраждале підприємство:

— інвентаризує майно станом на 01 число місяця, наступного за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до активів;

— відображає результати інвентаризації в бухобліку відповідного звітного періоду.

Створюємо комісію, інвентаризуємо, документуємо

Керівник створює інвентаризаційну комісію, а проведення інвентаризації оформлює наказом (докладніше про організацію інвентаризації див. «Податки & бухоблік», 2020, № 93). До складу комісії входить:

— головний бухгалтер;

— матеріально відповідальна особа;

— якщо списується обладнання, то в комісію також входить профільний фахівець;

— інші члени комісії.

За результатами інвентаризації комісія складає по одному примірнику таких інвентаризаційних документів:

² Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

³ Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88.

⁴ Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 № 572.

— Інвентаризаційний опис запасів. Має бути окремий для непридатних запасів, в якому вказують найменування відповідних запасів, їх кількість, причини, ступінь та характер псування, пропозиції щодо списання (п.п. 4.4 розд. ІІІ Положення № 879);

— Інвентаризаційний опис необоротних активів (групи необоротних активів). Окремі складаємо для придатних до експлуатації ОЗ, МНМА і які не підлягають відновленню із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що довели до стану непридатності ці об’єкти (п.п. 1.8 розд. III Положення 879).

— Звіряльну відомість результатів інвентаризації запасів та інших цінностей;

— Протокол інвентаризаційної комісії, в якому наводяться пропозиції щодо списання ОЗ, МНМА, запасів/товарів або їх можливого використання (затверджується керівником протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації).

Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображають у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчено інвентаризацію (п. 3 розд. ІV Положення № 879).

Оформлюємо списання знищених ОЗ, МНМА, ТМЦ

На підставі протоколу інвентаризаційна комісія складає:

— для списання ОЗ, МНМА (по кожному об’єкту) — Акт на списання основних засобів або Акт на списання автотранспортних засобів, взявши за основу форми із наказу № 818⁵;

— для списання ТМЦ — Акт на списання (документ довільної форми), що містить реквізити первинного документу з урахуванням вимог Закону про бухоблік та Положення № 88. В акті зазначають найменування ТМЦ, її кількість та вартість, а також причини псування.

⁵ Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку виписання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 № 818.

Ці документи складаються у двох примірниках (один передають матеріально відповідальній особі, другий — до бухгалтерії) та підписуються членами інвентаризаційної комісії.

Документи для ненарахування ПДВ

Для ненарахування ПДВ важливо:

— для ОЗ — підтвердження факту вимушиної ліквідації (знищення) об’єкту ОЗ документом, що засвідчує форс-мажор або пожежу. У нас є лист ТПП (див. лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року — військової агресії Російської Федерації проти України). Роздрукуйте його і на додаток, пошліться на нього в Актах на списання основних засобів. Так спрацює п. 189.9 ПКУ.

Проте вважаємо, можна забити і на лист ТПП. Чому? Бо за новим п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ протягом дії воєнного, надзвичайного стану

На це звертають увагу і податківці (див. п. 4 роз’яснення ДПСУ від 18.03.2022⁶, БЗ 101.15).

⁶ tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576990.html

Важливо! За нормами п.п. 14.1.244 ПКУ визначення «товари» охоплює всі матеріальні активи (в тому числі і ОЗ, і МНМА). Тому, за великим рахунком:

— при списанні знищених ОЗ, а також і МНМА підприємству для ненарахування ПДВ вистачить документів про інвентаризацію (її результатів) та Актів списання ОЗ (МНМА), складених за результатами інвентаризації, в яких буде сказано, що причиною знищення є воєнні дії (або пожежа, спричинена воєнними діями);

— для ТМЦ — однозначно працює новий п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Тому вистачить документів про інвентаризацію (її результатів) та Акта списання за фактами інвентаризації, в якому буде сказано, що причиною знищення є воєнні дії (або пожежа, спричинена воєнними діями).

Проводимо списання у бухобліку

Списуємо ОЗ. На підставі Актів на списання ОЗ виконують такі операції (оформлюють їх бухдовідкою):

1) припиняють нараховувати амортизацію з місяця, наступного за місяцем ліквідації об’єкта ОЗ (п. 29 НП(С)БО 7 «Основні засоби»). Якщо застосовувався виробничий метод — із дати, наступної за датою ліквідації об’єкта ОЗ;

2) списують нарахований знос за період використання ОЗ записом: Дт 13 — Кт 10;

3) списують залишкову вартість ОЗ в тому періоді, у якому відбулася ліквідація об’єкта ОЗ, до інших витрат (п. 29 НП(С)БО 16 «Витрати») записом: Дт 976 «Списання необоротних активів» — Кт 10;

4) усі витрати, пов’язані з ліквідацією ОЗ (заробітна плата персоналу, зайнятого на проведені ліквідації ОЗ, відносимо на субрахунок 976).

5) якщо раніше об’єкт переоцінювали (на субрахунку 411 за ним значиться кредитове сальдо), суму дооцінки списуємо: Дт 411 — Кт 441.

Списуємо МНМА. На підставі Актів на списання МНМА робимо такі записи (оформлюючи їх бухдовідкою):

1)списуємо нарахований знос за період використання МНМА записом: Дт 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» — Кт 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» (на суму нарахованої амортизації об’єкта МНМА);

2) списуємо залишкову вартість МНМА записом: Дт 976 — Кт 112 (на суму залишкової вартості списаного об’єкта (за її наявності)).

Списуємо ТМЦ. На підставі документів, складених під час інвентаризації, а також Акту на списання підприємство списує знищений товар. Для цього списання знищених (втрачених) ТМЦ показуємо записом: Дт 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей» — Кт 20, 22, 23, 25, 26, 27, 28.

Списання знищєних у магазині товарів проводимо записом: Дт 947 — Кт 282 «Товари в торгівлі», а списання торгової націнки — записом: Дт 285 «Торгова націнка» — Кт 282 (або методом «червоне сторно»: Дт 282 — Кт 285).

По знищеним (втраченим) МШП, які вже були передані в експлуатацію, при списанні жодних додаткових бухзаписів не робимо. При передачі в експлуатацію їх уже списали з балансу (Дт 15, 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 22). За МШП залишився лише оперативний кількісний облік у розрізі місць експлуатації та відповідальних осіб протягом терміну їх фактичного використання (п. 23 НП(С)БО 9 «Запаси»). Такі МШП знімаємо тільки з оперативного обліку. МШП, не передані в експлуатацію і знищені на складі, списуємо як товари (див. вище).

Оприбутковуємо мотлох. Знищені війною об’єкти перетворюється на суцільний мотлох. Але ж якщо такий мотлох придатний для подальшого використання (скажімо, металобрухт для подальшого продажу), то на підприємстві може буде зроблено запис з його оприбуткування для подальшого продажу. Робимо це за чистою вартістю реалізації: Дт 209 — Кт 746 «Інші доходи».

Запамятовуємо збитки. Прямі (реальні) збитки від знищення об’єктів ОЗ, МНМА і ТМЦ залишаємо поза балансом на субрахунку 072 «Невідшкодовані недостачі та втрати від псування цінностей» (може висіти три роки з дня встановлення втрат). З метою документального забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації, Мінфін радив забезпечити зберігання документів (див. лист від 09.12.2020 № 41020-01-10/38057). Тож варто прислухатися до його думки.

Конкретного винуватця у знищенні майна підприємства під час бойових дій встановити практично неможливо. Тому належну до відшкодування суму зарахуємо до складу дебіторської заборгованості і доходу звітного періоду тільки, коли буде вирішено питання щодо її компенсації, зокрема, агресором: Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів», 746 і спишемо з забалансу.

Облік списання знищеного складу-магазину з товаром

Ліквідація і податок на прибуток

Малодохідники орієнтуються на бухоблік. А от високодохідники (і малодохідники-добровольці) при списанні:

— виробничих ОЗ — збільшують фінрезультат на суму бухгалтерської залишкової вартості об’єкта ОЗ (п. 138.1 ПКУ) і зменшують фінрезультат на суму податкової залишкової вартості того ж об’єкта ОЗ (п. 138.2 ПКУ);

— невиробничих ОЗ — збільшують фінрезультат на бухгалтерську залишкову вартість (абз. п’ятий п. 138.1 ПКУ) без зменшуючої різниці;

— МНМА — різниці не рахують (БЗ 102.05);

— ТМЦ —різниць немає.

Обіцянки про коменсування збітків

Наразі практика відшкодування збитків за знищене (втрачене) під час бойових дій майно лише буде формуватися. Багато нормативних актів, які стосуються порядку відшкодування втрат, створення спеціальних фондів на відновлення чи компенсацію втрат, в розробці органами державної влади.

Також було анонсовано реалізацію можливості у додатку Дія реєструвати інформацію про пошкоджене та зруйноване майно громадян України і можливості залишити заявку на відшкодування в Дії. Проте наразі такої можливості ще немає.