* Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» України від 15.03.2022 № 2136-IX
Норма тривалості робочого часу
Чи зобов’язані роботодавці збільшувати норму робочого часу з 40 до 60 годин на тиждень?
Ні, не зобов’язаний. Збільшення нормальної тривалості робочого часу працівників у період воєнного стану до 60 годин на тиждень є правом, а не обов’язком роботодавця. Це підтверджує Мінекономіки в коментарі до Закону № 2136 від 23.03.2022 (далі — коментар Мінекономіки). Більш того відомство у зазначеному коментарі натякає про необхідність обґрунтування такого збільшення.
60 годин на тиждень — це гранична норма, встановлена ч. 1 ст. 6 Закону 2136, яку не може бути збільшено ні колективним, ні трудовим договором. Проте роботодавець, як і раніше, має право встановити меншу нормальну тривалість робочого часу, наприклад, 40 годин на тиждень. При цьому такий передбачений колективним договором робочий час тривалістю менше 60 годин на тиждень не вважатиметься скороченим.
Чи потрібно робити наказ про залишення норми робочого часу на мирному рівні, тобто 40 годин на тиждень? Якщо залишаємо 40 годин, то чи потрібно зменшувати зайнятість пропорційно до 60 робочих годин?
Якщо ви не змінюєте норму робочого часу, то ніякі накази про це не видаєте. У вас і надалі будуть працювати в колективному договорі, правилах внутрішнього трудового розпорядку, трудових договорах мирні норми тривалості робочого часу на тиждень.
Що стосується зайнятості, то менша нормальна тривалість робочого часу (наприклад, 40 годин на тиждень) не є роботою в режимі неповного робочого часу. Тож, змінювати зайнятість працівника у разі залишення 40 годин, не потрібно.
Відповідно й відпрацювавши встановлену норму годин на місць, розраховану виходячи з 40 годинного робочого тижня, працівник-окладник з повною зайнятістю повинен отримати основну зарплату в розмірі, що дорівнює окладу. Ніякі пропорційні розрахунки не проводимо.
Збільшуємо норму годин на тиждень до 60 годин. Чи потрібно перераховувати норму годин на місць? Як бути з попередженням про зміну режиму роботи?
Почнемо з перерахунку. Так, норму робочого часу на місць слід перерахувати. Для цього окрім нової норми робочих годин на тиждень потрібно знати тривалість робочої неділі та тривалість робочого дня в нових умовах.
Наприклад, 60 годинний робочий тиждень введено на підприємстві з 28.03.2022. Тоді норму часу на березень 2022 року за період:
— до 28.03.2022 розраховуємо за попередніми умовами (наприклад, виходячи з 40 робочих годин та тиждень). При цьому при визначенні кількості робочих годин у періоді з 1 по 23 березня використовуємо мирні норми, встановлені КЗпП;
— з 28.03.2022 — за новими (60 робочих годин на тиждень).
Відпрацювавши повністю таку норму годин за березень, працівник-окладник з повною зайнятістю повинен отримати основну зарплату в розмірі окладу.
Щодо зміни режиму роботи. Режим роботи віднесений ч. 3 ст. 32 КЗпП до суттєвих умов праці. Проте у період дії воєнного стану норми ч. 3 ст. 32 КЗпП щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці за два місці не застосовуються (див. ч. 2 ст. 3 Закону № 2136). Тож зміни можна вводити в дію відразу після затвердження нової норми (режиму роботи) та ознайомлення з неї працівників.
До речі час початку та закінчення щоденної роботи (зміни) під час дії воєнного стану визначається роботодавцем одноосібно (ч. 4 ст. 6 Закону № 2136).
Святкові/неробочі дні
Чи є 8 березня 2022 року святковим днем? Чи зміниться норма робочих годин на березень, якщо залишити 40 годинний робочий тиждень?
Закон № 2136 набрав чинності з 24.03.2022 та діє протягом воєнного стану (крім його ч. 3 ст. 13). При цьому Мінекономіки в консультації наголошує, що незважаючи на те, що воєнний стан введено в Україні з 24.02.2022, положення цього Закону застосовуються виключно з дня набрання ним чинності, тобто з 24.03.2022.
Частиною 6 ст. 6 Закону № 2136, встановлено, що у період дії воєнного стану не діють норми КЗпП щодо визначення святкових та неробочих днів, в які не провадиться робота (ст. 73 КЗпП). Тобто такі дні для трудових цілей стали звичайними днями календаря. Ну і як наслідок цього у зазначений період не діють норми щодо:
— скорочення роботи на одну годину напередодні святкових і неробочих днів;
— перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого, у разі, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
— перенесення вихідних та робочих днів відповідно до рекомендації КМУ;
— заборони залучення до робіт у святкові і неробочі дні.
Зверніть увагу: не дивлячись на те, що в тексті Закону № 2136 зазначено про скасування святкових/неробочих днів у період дії воєнного стану, фактично таке скасування відбулося з 24.03.2022, тобто з дати набрання чинності зазначеним Законом.
Тож якщо на підприємстві робочий день 07.03.2022 був перенесений на 12.03.2022 зі скороченням на 1 годину, а 08.03.2022 працівники відпочивали, згідно з діючим на той час законодавством, то ніяких порушень немає. Саме так й табелюємо. Адже в табелі обліку робочого часу відображаємо фактично відпрацьовані години у відповідні дні місяця. Повернутися в минуле й відпрацювати їх якось інакше не вийде.
Ба більше, якщо на підприємстві залишаються 5-денний 40 годинний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, 8 годинний робочий день, то норма тривалості робочого часу на березень 2022 не зміниться та дорівнюватиме 175 годин.
Працівник був залучений до роботи 08.03.2022. Як оплачувати таку роботу?
На наш погляд, оскільки 08.03.2022 був святковим робочим днем відповідно до приписів трудового законодавства, яке діяло на той час, в табелі обліку робочого часу робота в такий день позначена як робота в святковий день, то й компенсована така робота повинна бути саме як робота в святковий день.
Зверніть увагу: ч. 6 ст. 6 Закону № 2136 призупинила дію ст. 73 КЗпП, якою визначені святкові та неробочі дні. Проте ст. 107 КЗпП (оплата роботи у святкові та неробочі дні) в перелік норм, що не застосовуються в період дії воєнного стану, не потрапила.
Тож при нарахуванні оплати за роботу в святковий день 08.03.2022 сміливо застосовуємо приписи ст. 107 КЗпП. До речі, про оплату роботи працівника-окладника в святковий день, ми писали в «Податки & бухоблік», 2020, № 72, с. 27.
Чи потрібно видавати наказ про зміну кількості робочих днів у квітні за рахунок робочого дня 25 квітня?
Так, ми рекомендуємо видати такий наказ та довести його до відома працівників. Так ви убезпечите себе від можливих непорозумінь щодо необхідності виходу на роботу 25.04.2022. Пояснимо.
При формуванні в мирний час норми робочого часу на квітень 2022, ми виходили з того, що 24.04.2022 (неділя) — це неробочий день (святкуємо Пасху (Великдень)), який збігається з вихідним днем при 5-денному та 6-денному робочому тижні. Тож, з урахуванням перенесень, 24.04.2022 був неробочим, а 25.04.2022 — вихідним днем.
Як вже зазначалося, з 24.03.2022 й до припинення або скасування воєнного стану не застосовуються положення ст. 73 КЗпП щодо святкових та неробочих днів та перенесення вихідного дня у разі, якщо він співпадає зі святковим/неробочим днем.
На момент написання статті воєнний стан запроваджено в Україні до 05 години 30 хвилин 25.04.2022.
Враховуючи наведене, в робочому календарі для 5-денного та 6-денного робочого тижня 24 квітня 2022 року буде звичайним вихідним днем, а 25 квітня — робочим.
Припустимо, що підприємство залишило нормальну тривалість робочого часу на рівні 40 годин на тиждень. Має 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, 8-годинний робочий день. Тоді для квітня 2022 року маємо:
— кількість вихідних днів — 9;
— кількість робочих днів — 21;
— норму тривалості робочого часу — 168 годин.
Також збільшиться норма тривалості робочого часу усього за 2022 рік до 1995 годин.
Чи є 2 та 9 травня 2022 робочими днями згідно з Законом № 2136?
В частині відміни святкових та неробочих днів Закон № 2136 діє до скасування або припинення воєнного стану. Як вже зазначалося, на момент написання статті воєнний стан запроваджено в Україні до 05 години 30 хвилин 25.04.2022.
Тож поки що 2 та 9 травня 2022 року залишаються святковими днями. Перераховувати норму робочого часу без урахування святкових та неробочих днів на травень, а то й до кінця року, не потрібно!
Не поспішайте! Вірте в ЗСУ! Перемога все ближче!
Відпустка
Працівникові надано щорічну основну відпустку тривалістю 56 календарних днів. Чи потрібно вносити зміни до наказу про відпустку та обрізати відпустку 24 календарними днями?
Почнемо з того, що ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 встановлено: у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
Навіщо внесли таке обмеження для всіх? Великого сенсу в цьому не бачимо. Адже багато роботодавців, не маючи змоги забезпечити працівників роботою, відправляли останніх в оплачувані відпустки, що накопилися та не були використані. І ось такий «подарунок».
Проте, на наш погляд, при використанні обмеження в «24 дні» слід відштовхуватися від того, коли почалася відпустка.
Якщо згідно з наказом про відпустки, початок щорічної основної відпустки приходиться на період до 24.03.2022, тобто до набрання чинності Законом № 2136, то обрізати надану відпустку 24 календарними днями не потрібно.
Єдине, що вам треба зробити, то це перевірити, чи подовжували ви відпустку на святкові дні, які припали на період дії Закону № 2136 (поки що це тільки 24.04.2022). Якщо продовжували, то слід внести зміни до наказу про відпустку та зменшити її тривалість на такий день (дивись запитання нижче).
Якщо ж ви надаєте щорічну основну відпустку після набрання чинності Законом № 2136, то повідомте працівника про максимальну кількість днів, які можуть бути йому надані. А якщо надати щорічну основну відпустку більше ніж 24 календарні дні? Чи можна так вчинити? З одного боку Закон № 2136 це забороняє. Проте з іншого боку, вважаємо, що якихсь неприємностей тут чекати роботодавцеві не варто.
Увага! Що стосується щорічної додаткової відпустки та інших видів оплачуваних відпусток, то додаткові обмеження щодо можливої кількості днів, які можуть надаватися під час дії воєнного стану, не встановлені.
Чи може бути надано працівникові частину щорічної основної відпустки? Чи тільки 24 календарні дні? Якщо на період відпустки припадає 24.04.2022, як бути з цим днем?
Так, в період дії воєнного стану працівникові може бути надано частину щорічної основної відпустки, наприклад, 14 календарних днів. І це не буде порушенням приписів ч. 1 ст. 12 Закону № 2136.
Щодо 24.04.2022 (Великодня). Оскільки з 24.03.2022 й до завершення дії воєнного стану не застосовуються положення ст. 73 КЗпП, то й вимога ст. 781 КЗпП щодо неврахування при визначенні тривалості щорічних відпусток святкових і неробочих днів, зазначених в ст. 73 КЗпП, не застосовується.
Що маємо в результаті. 24.04.2022 увійде до щорічної відпустки, як звичайний день, за який будуть нараховані відпускні.
Наприклад, працівник йде у щорічну основну відпустку з 01.04.2022 на 24 календарні дні. Останній календарний день відпустки — 24.04.2022. За цей день в загальному порядку потрібно нарахувати відпускні.
Працівнику надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 28.03.2022. В останній день такої відпустки він звільняється. Чи компенсувати йому невикористані дні щорічної відпустки, що перевищують 24 календарні дні?
Так, при проведенні остаточного розрахунку з працівником, слід компенсувати всі невикористані ним дні щорічних відпусток та соцвідпусток на дітей (при наявності права на них, ст. 19 Закону про відпустки**).
** Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.
Невикористані у зв’язку з застосування обмеження дні щорічних відпусток, не згорають, а повинні бути надані після припинення/скасування дії воєнного стану або ж компенсовані при звільненні.
Розраховуємо відпускні. Розрахунковий період: квітень 2021 року — березень 2022 року. Чи виключати святкові та неробочі дні, що припали на цей розрахунковий період?
Вважаємо, що так, потрібно виключати святкові/неробочі дні, які припали на розрахунковий період та дійсно мали такий статус згідно з законодавством, яке діяло на той час. Пояснимо свою позицію.
Пам’ятаєте, після того, як визначено розрахунковий період, слід підрахувати кількість календарних днів у ньому, які візьмуть участь у обчисленні суми відпускної середньоденної зарплати. Згідно з приписами Порядку № 100*** при такому підрахунку з загальної кількості календарних днів в розрахунковому періоді виключають:
*** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 № 100.
1) святкові та неробочі дні, встановлені законодавством;
2) час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.
З 24.03.2022 й до скасування/припинення воєнного стану ст. 73 КЗпП з переліком святкових/неробочих днів не діє. Проте це не означає, що до цієї дати всі святкові/неробочі дні випарувалися з життя. Вони залишилася такими.
Тож виконуємо приписи Порядку № 100 й відмінусовуємо з загальної кількості календарних днів в розрахунковому періоді дні, які мали статус святкових/неробочих згідно зі ст. 73 КЗпП, в редакції, яка діяла на той час.
А ось 24.04.2022 (Великдень) статусу неробочого дня позбавили. Тож, якщо цей день увійде до розрахункового періоду, то він візьме участь у розрахунку середньоденної зарплати на загальних підставах.
Яку відпустку за свій рахунок краще оформити працівникові: карантинну чи воєнну?
Такі відпустки є рівноцінними. Їх надають за згодою сторін на підставі заяви працівника.
Відпустка без збереження зарплати на період карантинну надається відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки до завершення карантину, встановленого КМУ (наразі — до 31.05.2022).
А ось воєнна відпустка без збереження зарплати надається також на підставі заяви працівника за сімейними обставинами та з інших причин відповідно до ст. 26 Закону про відпустки та ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 до дня припинення/скасування воєнного стану (наразі до 25.04.2022).
Висновки
- Збільшення на час дії воєнного стану нормальної тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень є правом, а не обов’язком роботодавця.
- З 24.03.2022 й до припинення/скасування воєнного стану ст. 73 КЗпП, якою визначено святкові та неробочі дні, не діє.
- При застосуванні обмеження щодо тривалості щорічної основної відпустки у період дії воєнного стану, враховуємо дату початку відпустки.
