* zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques
Висновок документа
Якщо перехід на спецЄП відбувається починаючи з 27.05.2022 та є можливість виконувати свої податкові обов’язки, то:
— реєстрація ПН/РК лютого — травня 2022 року здійснюється до 15.07.2022;
— подача декларації з ПДВ за лютий — травень 2022 року до 20.07.2022 (тобто, по 19.07.2022 включно);
— сплата ПДВ за лютий — травень 2022 року — 31.07.2022.
Виконання обов’язку. Закон № 2260, що набув чинність 27.05.2022 разом із роз’ясненнями фіскалів сформував нові строки для реєстрації ПН/РК і подачі декларації за лютий — травень 2022 (п. 69.1. підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ ПКУ). Наприклад, він дав право платникам, які перейшли на спецЄП виконати податковий обов’язок граничний строк виконання якого припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року і до дня їх переходу на спецЄП без штрафів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій вони перебували до обрання спецЄП.
Отже з цього випливає, що суб’єкти, які перейшли на спецЄП, для визначення строків реєстрації ПН/РК, подачі ПДВ-декларацію, сплати ПДВ за воєнні періоди мають визначитися, які граничні строки минули до переходу на спецЄП.
За всі податкові обов’язки, строки по яких минули до дати переходу на спецЄП звітуємо після відмови від спецЄП
А якщо не минули? З ПКУ випливає, що по них слід виконати обов’язок, будучи на спецЄП чи до переходу на спецЄП. Хоча це виглядає дивно.
Нові строки і спецЄП. Враховуючи це, у платників спецЄП виникло логічне запитання: якщо суб’єкт став платником спецЄП після того як у ПКУ з’явилися ці спецстроки (тобто після 27.05.2022), то чи можна вважати, що строки виконання ПДВ-обов’язків за лютий — травень (їх Закон № 2260 переніс на липень 2022) минули до переходу на спецЄП?
Якщо дивитися на роз’яснення фіскалів, яке вони дали у запитанні 7 інформаційного листа № 3\2022 (див «Податки & бухоблік», 2022, № 47), то виходить що фіскали давали право визначати ПДВ-обов’язки, які слід виконати після відмови від спецЄП, не за граничною датою їх спливу до дати переходу на спецЄП, а за періодом коли відбулася операція. Тобто за всіма операціями, що були здійснені до переходу на спецЄП (в тому числі і за лютий — травень) виконати обов’язки слід після повернення на стару систему оподаткування. І хоча цей підхід формально не відповідає вимогам п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ та все ж логічний.
Але у консультації, що коментується, фіскали оголошують зовсім іншу позицію. Вони почали орієнтуватися на буквальні вимоги п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Тому заявили, що за лютий— травень строки реєстрації ПН/РК, подачі ПДВ-декларацій та сплати ПДВ були пересунуті до 15.07.2022, до 20.07.2022 та на 31.07.2022 відповідно. А отже, якщо платник ПДВ став платником спецЄП з 27.05.2022 (тобто з дня коли Законом № 2260 було введено вище згадані спецстроки виконання зобов’язань), то строки реєстрації ПН/РК, подачі ПДВ-декларації та сплати ПДВ за період лютий — травень для них на момент переходу на спецЄП не скінчилися (вони спливли у липні).
Тобто на їх погляд:
усі платники ПДВ, які перейшли на спецЄП починаючи з 27.05.2022 мають виконати всі обов’язки з ПДВ за лютий — травень у спецстроки визначені п.п. 69.1. підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ
Тобто, суб’єкти які перейшли на спецЄП починаючи з 27.05.2022 без штрафів мають:
— зареєструвати ПН/РК лютого — травня 2022 року до 15.07.2022;
— подати декларацію з ПДВ за лютий — травень 2022 року до 20.07.2022 (тобто, по 19.07.2022 включно);
— сплати ПДВ за лютий — травень 2022 року не пізніше 31.07.2022.
Думку податківців можна спробувати зрозуміти. Але чесно кажучі вона багатьом платникам спецЄП підкладає величезну свиню. Адже навряд чи на сьогодні знайдеться багато суб’єктів, які стали платниками спецЄП починаючи з 27.05.2022 і своєчасно (виходячи з тих строків, що пропонують фіскали у новій консультації) зареєстрували ПН/РК, подали декларації з ПДВ та сплатили податок за лютий — травень. Адже якщо суб’єкт перейшов на спецЄП, то його реєстрація платником ПДВ зупиняється. Тобто він фізично не може перебуваючи на спецЄП виконати ПДВ-обов’язки (зареєструвати ПН/РК, подати декларацію і сплатити податок),
Зауважимо! Вище згадані висновки фіскалів стосуються тільки тих суб’єктів, які стали платниками спецЄП починаючи з 27.05.2022, тобто після набрання чинності Законом № 2260.
Для тих, хто став платником спецЄП до цієї дати, на думку фіскалів, діють загальні строки виконання ПДВ-обов’язків (60 днів після повернення на попередню систему оподаткування), а не специфічні (перенесення виконання ПДВ-обов’язку на липень)
Такий підхід логічний через те, що Закон немає зворотної сили дії. А тому ті хто став платником спецЄП до 27.05.2022 можуть це фіскальне роз’яснення ігнорувати. Вони мають виконати ПДВ обов’язки що припадають на період до переходу на спецЄП протягом 60 днів після повернення на свою стару систему оподаткування.
Чи праві фіскали? Для суб’єктів, які перейшли на спецЄП вище згадані вимоги фіскалів (особливо вимоги зареєструвати ПН/РК лютого — травня до 15.07.2022) можуть бути приголомшливі. Але панікувати не слід. Річ у тому, що на наш погляд, такий підхід фіскалів не правомірний.
І тут проблема не тільки в тому, що виконати вимоги фіскалів не вдасться просто фізично, а й в тому, що коли, наприклад, платник став платником спецЄП 27.05.2022, то для нього строки виконання ПДВ-обов’язку за лютий — квітень (крім сплати ПДВ за квітень) точно минули. Вони припадають до дати переходу. З обов’язками травня складніше. Але оскільки їх просто фізично виконати, як до переходу на спецЄП (травень ще не закінчився, а тому звітність фіскали за травень не приймуть), так і після переходу на спецЄП (реєстрація платником ПДВ після переходу на спецЄП призупиняється) не вдасться, то тут і говорити немає про що.
Тому, вважаємо, що такі рекомендації фіскалів є явно не доречними.
Взагалі-то, як бачимо висновки фіскалі не враховують реальну картину дійсності, а саме можливості виконати податковий обов’язок з ПДВ після переходу на спецЄП
Наслідки. Через недолуго прописані законотворцями норми п.п. 69.1. підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ над багатьма платниками спецЄП навис штраф за невиконання чималої низки податкових обов’язків з ПДВ.
Щоб його уникнути слід доводити що вимоги фіскалів є безглуздими і фізично їх виконати не можна. А тому карати платника спецЄП немає за що. Корім того щоб відбитися від штрафів можна опиратися на принцип відсутності вини із п. 122.2 ПКУ. В ньому зокрема ідеться про те, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Коли ж фізичної змоги виконати ПДВ-обов’язок на спецЄП немає, то і винуватити у цьому платника спецЄП не можна.
Також такі висновки фіскалів несуть проблеми для тих осіб, хто купив товари/послуги у платників спецЄП до їх переходу на цю систему оподаткування. До цих роз’яснень, вони могли включити до податкового кредиту суми ПДВ за лютий—травень щодо не зареєстрованих платниками спецЄП ПН/РК лише на основі первинних документів. І якщо на 14.07.2022 ПН/РК, щодо таких операцій ПН/РК не зареєстровані, то вони могли не коригувати (зменшувати) податковий кредит до того часу, доки платник спецЄП не перейде на свою звичну систему і у 60 денний строк не зареєструє ПН/РК.
Після цих роз’яснень виходить, що строк реєстрації ПН/РК по поставкам зробленим до переходу на спецЄП, як виявляється, не 60 днів після повернення на попередню систему, а до 15.07.2022. А отже ПК таких покупців під питанням.
