* Див. про неї у цьому номері окрему статтю «Продаж товарів із післяплатою: як провести через РРО/ПРРО».
Узагалі-то, роздрібній торгівлі чи громадському харчуванню (тобто сферам, де точно потрібен РРО/ПРРО) постоплата не притаманна. Розрахунки в цих сферах проходять одночасно з відпуском товару (продукції) у момент укладення усного договору. Однак ніхто не забороняє вам укласти письмовий договір або навіть не укладати його, якщо ви впевнені в отриманні коштів. Тож для повноти картини слід розглянути й постоплату.
Оплата — все, товар — ніщо!
Ця теза справедлива не тільки для постоплати, а й для торгівлі з післяплатою та в кредит, а також при частковій передоплаті за товар (див. окремі статті в цьому номері про кожну із зазначених ситуацій). Крім того, так само слід підходити й до операцій із продажу товарів за допомогою подарункового сертифіката або з використанням відомостей, талонів*, безкоштовних рецептів.
* Вимушений виняток з цього правила — відпуск пального на АЗС, де технологічний процес влаштований так, що інакше, ніж через РРО, пальне налити не вдасться.
Наша думка щодо всіх таких перелічених варіантів торгівлі вам давно відома (хоча б зі статті «Продаємо товари в Інтернеті: як пробити чек РРО» в «Податки & бухоблік», 2021, № 15). Від неї ми ніколи не відступали і не відступимо ні на йоту. Ось вона двома реченнями.
Сам по собі рух товару без його оплати проводити через касовий апарат ні в якому разі не слід. Тільки тоді, коли оплата відбулася, можна починати з’ясовувати, чи має вона ознаки розрахункової операції, а відтак, потрібен РРО/ПРРО чи ні
Чому? Бо касовий апарат — не інструмент для ведення товарного або складського обліку. Як можна зрозуміти з розшифровки абревіатур «РРО» та «ПРРО», такі пристрої призначені для реєстрації розрахункових операцій, а ними є тільки рух грошей (здебільшого готівкових, а при застосуванні платіжних карток — ще й безготівкових). Це випливає з визначення розрахункової операції, наданого у ст. 2 Закону про РРО.
При цьому відвантаження товару, оплата за який ще не надійшла/надійшла частково або була зарахована на поточний рахунок (як у випадку з післяплатою, кредитом, чи відпуском товарів за відомостями, талонами, безкоштовними рецептами) розрахунковою операцією не є!
Податківці ж довгий час безсовісно перебріхували Закон по РРО, заявляючи протилежне. Одна з останніх таких побрехеньок — лист ДПСУ від 19.01.2022 № 19/ІПК/99-00-07-03-02-06 для індивідуального застосування. Ба більше! Така сама маячня, розрахована на всіх платників, і досі міститься у БЗ 109.06. Але на наше тверде переконання, зважати на це не варто.
Підсумуємо. Відповідні документи на товар (видаткову накладну, товарний чек тощо, а також за потреби — гарантійний талон) при продажу з постоплатою видають покупцеві при відвантаженні товару. В цей момент РРО/ПРРО не застосовується.
Якщо через певний час покупець заплатив за отриманий товар у безготівковій формі на ваш поточний рахунок у форматі IBAN, реєструвати цю операцію через РРО/ПРРО взагалі не потрібно. Фіскальний чек при продажу товарів з постоплатою оформляють, якщо покупець заплатив готівкою або платіжною карткою.
Оформлюємо фіскальний чек
Єдине питання, яке може тут виникнути: яку форму оплати зазначати в чеку?
Податківці стверджують, що розрахунки за відстроченим платежем проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту» (БЗ 109.02). При цьому спеціально підкреслюють, що в програмних рішеннях, які надаються ДПСУ на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість проведення через ПРРО реалізації товару з відстроченням платежу (див. також БЗ 109.20).
Наша порада (у тому числі й при використанні ПРРО) така. Зазначайте у реквізиті «форма оплати»:
— «готівкова», якщо отримали постоплату готівковими коштами,
або
— «ЕПЗ/карткою/безготівкова», якщо прийняли постоплату через POS-термінал.
Постоплата, отримана на поточний рахунок за IBAN-реквізитами, ше раз повторимо, не РРОшиться.
Рекомендації ж податківців, наведені вище, можна сміливо ігнорувати, оскільки вони не ґрунтуються на жодному нормативному документі. Як ви вже зрозуміли, такими рекомендаціями податківці відстоюють хибну думку про те, що через РРО слід проводити реалізацію неоплачених товарів. Нам із ними не по дорозі!
