Правила нарахування
Коли фізособа вирішила взяти землю в оренду у органів місцевого самоврядування, то з нею договір оренди місцевий орган влади має укласти як із фізособою. Річ у тому, що суб’єктом права власності в Україні можуть бути тільки юрособа і фізособа-громадянин. ФОП не може бути суб’єктом права власності.
У цьому випадку нараховувати орендну плату фізособі за оренду земель державної чи комунальної власності слід за правилами, встановленими для нарахування плати за землю для фізосіб. Навіть якщо такі землі орендар буде використовувати у підприємницькій діяльності.
Інколи органи місцевого самоврядування укладають договір оренди не з фізособою-громадянином, а з ФОП. І хоча це порушує положення ЦКУ та все ж буває і таке. В цьому випадку податківці вимагають подання декларації. Тобто нараховувати податок вимагають за правилами, встановленими для юросіб.
У запитанні йдеться про те, що договір оренди оформлений на фізособу-громадянина. А тому виходячи з норм пп. 286.5 та 288.7 ПКУ нараховувати орендну плату фізособі, хоч та і використовує землі у підприємницькій діяльності, має не сама фізособа, а податківці. Цей факт вони підтверджують у БЗ 111.05.
Щоб проінформувати фізособу-орендаря про нарахований їй податок, податківці мають направити їй до 1 липня поточного року ППР про внесення податку.
Разом із ППР надається також детальний розрахунок суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Якщо нарахування орендної плати відбудеться не шляхом направлення ППР, а наприклад, ви отримаєте незрозумілу квитанцію (що інколи є на практиці), то говорити про те, що податок вам нарахований, не слід, оскільки нарахування плати за землю відбувається саме на основі ППР, а не будь-якого іншого документа.
Звертаємо увагу! Допоки фіскали не направлять фізособі ППР з нарахованим податком, фізособа повинна вважати, що податок їй не нарахований. Водночас той факт, що фізособі не приходить ППР з нарахованим розміром орендної плати, не говорить, що можна забути про її нарахування.
Річ у тому, що на нарахування податку податківцями діють загальні строки давності у 1095 днів (ст. 102 ПКУ). І тільки якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно ППР не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Тобто виходить, що коли фізособі не надсилалися (не вручалися) ППР, тобто фіскали не здійснювали нарахування плати за землю, то вони можуть це зробити, надіславши ППР з нарахованою платою за землю за останні три роки (БЗ 111.05). А враховуючи призупинку строку давності із ст. 102 ПКУ на час дії карантину, викликаного коронавірусом, і ВС, то нарахувати податок вони можуть і за більший період часу.
Тому якщо ви отримали ППР з нарахованим розміром орендної плати за поточний і минулий рік, то тут немає нічого протизаконного. Так, фіскали можуть це робити.
Але якщо вони це роблять, то фізособа має пам’ятати про один нюанс. А саме про те, що
у разі якщо податківці не надіслали (не вручили) ППР до 1 липня, то такі фізособи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ПКУ)
Тобто з цього випливає, що коли податківці до 01.07.2022 направили вам у 2022 році дві ППР за 2021 та 2022 рік, то своєчасно вони вам нарахували податок за 2022. А от за 2021 було це здійснено несвоєчасно. Тому якщо ви не сплатите нараховану орендну плату у визначений ПКУ строк (протягом 60 днів після отримання ППР), то вас за це не покарають.
Що стосується ППР з нарахованим розміром орендної плати за 2022 рік, то тут у вашому випадку все зроблено вчасно. А тому виконати обов’язок щодо сплати слід у строк, вказаний у ПКУ.
Звірка даних
Незалежно від того, своєчасно чи несвоєчасно вам надіслали ППР, фізособа має повне право перевірити правильність нарахування податкових зобов’язань у всіх отриманих ППР. І якщо виявиться, що фіскали допустили помилку (наприклад, не застосували звільнення від сплати плати за землю тощо), то платник має повне право провести звірку даних щодо нарахованої суми плати за землю (п. 286.5 ПКУ).
У разі виявлення розбіжностей між даними податківців та даними, підтвердженими вами на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, контролюючий орган має провести протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надіслати (вручити) нове ППР разом із детальним розрахунком суми податку. При цьому попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).
Якщо ж фіскали при перегляді даних не забажають звертати увагу на розбіжності або ви до подання даних на узгодження довідалися (зателефонувавши до свого інспектора), що вони не бажають переглядати розмір нарахованої орендної плати, то можна зробити іншим чином.
Хотілося б нагадати, що з 01.03.2022 і по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, як юрособам, так і фізособам не нараховується та не сплачується ними плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї)), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Але на сьогодні перепоною для застосування цього звільнення є відсутність переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими. Такі переліки має затвердити Кабмін. Але, на жаль, і досі він цього не зробив. Тому поки цього не відбудеться, переконати фіскалів у тому, що ваші землі потрапили під воєнне звільнення, не вдасться.
Але це стосується тільки воєнного звільнення. Щодо інших аспектів нарахування, то їх звірку проводити слід.
Адміноскарження
Можна спробувати оскаржити в адмінпорядку ППР з нарахованою платою за землю. Таке право дає фізособі п. 56.2 ПКУ.
При цьому варто пам’ятати, що ми говоримо про ППР, в якій податківці самостійно нарахували плату за землю в частині орендної плати фізособі, а не про ППР, що направлено податківцями через виявлення помилок, допущених платником податку. Чому це важливо? А все через те, що в такому випадку оскаржити нарахований розмір орендної плати слід не у загальні строки, визначені у п. 56.3 ПКУ (протягом 10 робочих днів), а у спеціальні строки, визначені п. 56.12 ПКУ. Тобто
направити скаргу на ППР з нарахованим розміром плати за землю фізособа може протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження ППР.
Водночас на час дії ВС п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ призупинено перебіг чималої кількості строків. Під призупинку потрапляє і строк подання скарги на ППР з нарахованою платою за землю.
Дехто може заперечити і сказати, що у п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ сказано, що строки оскарження ППР не призупиняються. Так, у п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ є така норма. Але стосується вона оскарження ППР, за яким фіскали нараховують грошові зобов’язання через порушення податкового законодавства, що виявлені під час дозволених перевірок (які саме перевірки дозволені, див. у «Перевірки та штрафи під час війни: збираємо пазл» // «Податки & бухоблік», 2022, № 54).
Ми ж говоримо про ППР, в яких визначається грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства. Тому строки оскарження цих ППР на час дії ВС призупиняються. На це акцентують увагу і фіскали у БЗ 127.01 (ср. ).
У цьому роз’ясненні фіскали говорять, що перебіг строків оскарження таких ППР починається з дня, наступного за днем припинення або скасування ВС. Водночас так буде тільки в тому випадку, коли ВС закінчиться пізніше, ніж карантин. Якщо ж все буде навпаки, то адмінскарги на ППР про нарахування плати за землю можна буде подати уже після закінчення карантину.
Адже відповідно до п. 528 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на час дії ВС строки подання всіх адмінскарг призупинені. Тому, по суті, оскаржити ППР з нарахованою платою за землю фізособа може аж після ВС (БЗ 127.01).
Але якщо не бажаєте чекати, то можете подати скаргу на ППР і раніше закінчення ВС/карантину.
Після подання скарги строк виконання ППР зупиняється на строк від дня подання такої скарги до дня закінчення процедури адміноскарження, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п. 56.15 ПКУ).
Отже, якщо фізособа подасть скаргу на отриману ППР, то допоки фіскали не приймуть рішення по ній, а для них також призупинені строки прийняття рішення (хоча напевно вони довго з цим тягнути не будуть), до того часу перейматися про сплату орендної плати не слід. Як тільки рішення буде прийняте і фіскали відхилять скаргу, то почнуть відлік 60 днів на сплату орендної плати.
Якщо ж фіскали погодяться із вимогами фізособи, то вони мають видати нову ППР з перерахованим розміром податку.
А якщо фіскали після здійснення адміноскарження не виявлять бажання перераховувати розмір вашої орендної плати, але при цьому ви будете впевнені, що вони нарахували податок неправильно, то у вас, щоб відстояти свою честь, є лише один шлях — піти до суду.
Судове оскарження
При цьому варто враховувати, що фізособа вирішила йти до суду після здійснення процедури адміноскарження, тож подати позов слід
— протягом 3 місяців з дня вручення рішення за результатами розгляду адмінскарги (якщо воно вручене у строки, встановлені ПКУ);
— протягом 6 місяців з дня подання адмінскарги (якщо рішення щодо неї не вручене в установлені строки).
Оскаржити до суду ППР з нарахованим розміром плати за землю можна і не застосовуючи процедуру адміноскарження. Тобто можна приступити до судового оскарження ППР відразу після його отримання. Строк на подання судового позову — протягом 6 місяців з дня отримання ППР.
І найголовніше — на час дії ВС строки подання позову до суду, про які ми зазначили вище, лишаються незмінними.
