Перевірки та штрафи під час війни: збираємо пазл

Податкові перевірки

Дозволені. Під час війни ми пройшли шлях від абсолютної заборони на перевірки (короткочасної) до наявності вийнятків. Тож на сьогодні податківці можуть проводити (п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

1) камеральні перевірки;

2) документальні позапланові перевірки:

— на підставі заяви платника;

— у зв’язку з реорганізацією (крім перетворення) чи ліквідацією юрособи/її відокремленого підрозділу або припиненням ФОП, банкрутством юрособи/ФОП або закриттям постійного представництва/відокремленого підрозділу іноземної компанії (п.п. 78.1.7 ПКУ);

— у зв’язку із декларуванням бюджетного відшкодування ПДВ та/або від’ємного значення з цього податку у сумі більше 100 тис. грн (п.п. 78.1.8 ПКУ);

— якщо податківці отримали інформацію про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничничних строків у ЗЕД (надходження імпортних товарів та/або валютної виручки за експорт);

3) усі фактичні перевірки (ст. 80 ПКУ). Нагадаємо, що це перевірки, пов’язані з обігом підакцизних товарів, проведенням розрахункових операцій, веденням касових операцій, наявністю/відсутністю патентів, ліцензій, які контролюються фіскалами (наприклад, «алкогольних», «тютюнових» та «пальних»). Щодо РРО-перевірок детальніше читайте у статті «РРО/ПРРО: перевірки та відповідальність» цього номера.

Також фіскали, як і раніше, можуть проводити зустрічні звірки (п. 73.5 ПКУ), оскільки вони взагалі не мають статус перевірки.

Заборонені. Отже, податківці не можуть прийти на:

— планову документальну перевірку;

— позапланові документальні перевірки з підстав, які не увійшли у зазначений нами вище перелік. Наприклад, фіскали не можуть провести позапланову документальну перевірку через те, що вони виявили недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях (п.п. 78.1.4 ПКУ). Також формально податківцям заборонено проводити повторну позапланову документальну перевірку у разі, якщо платник, приміром, у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені у першій перевірці (п.п. 78.1.5 ПКУ);

— документальні перевірки щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ (п. 9²³ розд. VIII Закону № 2464*). При цьому не можна перевіряти ці питання як у період воєнного та надзвичайного стану, так і протягом 3 місяців після їх припинення або скасування. Знову ж таки нагадаємо, що ці питання не мали перевіряти і у період карантину (п. 9¹² розд. VIII Закону № 2464).

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Пам’ятайте: карантинні обмеження щодо перевірок, встановлені у п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не працюють.

Тож податківці у період воєнного стану не можуть прийти на перевірку до юридичної особи, посилаючись на постанову КМУ від 03.02.2021 № 89. Цією постановою у період карантину КМУ надав дозвіл на проведення певних перевірок для юросіб в обхід ПКУ. І він ширше від переліку дозволених перевірок у період воєнного стану. Тут зауважимо, що постанова КМУ від 03.02.2021 № 89 сама по собі викликає питання щодо її правомірності**. Тож і у період карантину платники-юрособи мали усі підстави для того, щоб не допускати до перевірки фіскалів, які прикривалися цим документом. Перевіреним у такий спосіб юрособам вдавалося навіть скасувати на цій підставі податкові повідомлення-рішення (див. постанову ВС від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21).

** Див. «Податки & бухоблік», 2022, № 39.

Дозволені податкові перевірки: особливості

По дозволених у період воєнного стану перевірках слід звернути увагу на таке.

Камеральні перевірки. Їх заборонили повністю з 07.03.2022. З 17.03.2022 податківці вже могли камералити ПДВ-декларації та уточненки із заявами про повернення бюджетного відшкодування. З 05.04.2022 перевіряти змогли ще й декларації єдиноподатників групи 4.

Повне ж відновлення камеральних перевірок відбудеться таким чином.

Після 20 липня та до 20 вересня цього року перевірятимуть декларації та уточненки за лютий, березень, квітень та травень 2022 року, а також уточненки з ПДВ, фактична дата подання яких припала на ці періоди.

Після 20 серпня та до 20 жовтня 2022 року перевірятимуть декларації та уточненки за червень та липень 2022 року, а також уточненки з ПДВ, дата подання яких припала на ці періоди.

Документальні позапланові перевірки. По-перше, наявність необхідних підстав ще не означає, що фіскали одразу прибіжать до вас на перевірку. Вони можуть проводитися лише за наявності під час її проведення безпечного:

— доступу до територій/приміщень/майна платника;

— доступу до документів, довідок про фінгосподарську діяльність, отримані доходи, видатки та іншої інформації платника, яка пов’язаною з податками, зборами та дотриманням законодавства, підконтрольного податківцям;

— проведення інвентаризації основних засобів, ТМЦ, коштів, зняття залишків ТМЦ, готівки.

По-друге, перевірки, які були розпочаті до 24 лютого 2022 року поновлюються та закінчуються протягом 60 днів (відраховуються з 27 травня 2022 року). Якщо ж перевірку поновити неможливо через те, що це небезпечно (див. вище), то вони відновлюються після припинення таких небезпечних обставин. Про відновлення керівник податкової має видати наказ, копія якого надсилатиметься платнику у Електронний кабінет. А на електронну пошту цього ж платника надсилатиметься інформація про те, що надіслано копію наказу, дату та час надсилання. Правда з надсиланням подібних наказів є проблема: далеко не усі платники до сих пір мають електронні ключі та користуються Електронним кабінетом…

По-третє, виникають питання щодо порядку проведення перевірок, пов’язаних із ЗЕД-розрахунками.

З одного боку, ця підстава має пов’язуватися зі ст. 78 ПКУ (тут перелічені стандартні підстави для позапланових документальних перевірок). А найбільш підходящім для перевірок граничних строків ЗЕД-розрахунків є п.п. 78.1.1 ПКУ: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства… І тут нагадаємо: прийти на підставі цього пункту можливо виключно тоді, коли платник отримав запит від фіскалів, але не відповів на нього у встановлений ПКУ строк. А строк надання відповідей на запити так і не було відновлено (п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тож перевірити у рамках п.п. 78.1.1 ПКУ граничні строки ЗЕД-розрахунків податківці не можуть. Інших же підходящих підстав у цій ситуації ст. 78 ПКУ не містить. Хіба що йтиметься про ліквідацію/реорганізацію юрособи або припинення ФОП (п.п. 78.1.7 ПКУ).

З іншого ж боку, тут ніби йдеться про окрему підставу для проведення позапланової документальної перевірки, яка не вимагатиме, щоб платник обов’язково відповів на якісь запити з боку фіскалів. Хоча на нашу думку це не зовсім коректний підхід.

По-четверте, виникають запитання щодо позапланових перевірок через ліквідацію/реорганізацію/банкрутство та перевірки ЄСВ-питань. Як ми сказали вище, перевірки щодо ЄСВ на період воєнного стану заборонені. Однак, думаємо, що податківців положення Закону № 2464 бентежити особливо не будуть. Подібна проблема існувала і за часів карантину. Тоді податківці зазначили, що під час дозволених перевірок можна перевіряти і ЄСВ-питання, не дивлячись на заборону (див. лист ДПСУ від 11.09.2020 № 3817/ІПК/99-00-07-09-02-06). Але для суду ця ситуація може зіграти як додатковий аргумент на користь платника, коли він, наприклад, оскаржуватиме податкові повідомлення-рішення.

НЕподаткові перевірки

Тут досить цікава ситуація. З одного боку, обмеження щодо перевірок, встановлені для періоду карантину ніхто не скасовував та не призупиняв. Та і карантин все ще триває (до 31.08.2022). Обмеження щодо перевірок у цьому випадку визначені у п. 3 розд. ІІ Закону № 533***.

*** Закон України 17.03.2020 № 533-IX.

Нагадаємо, що забороненими тут є тільки планові перевірки, окрім тих, що стосуються:

— госпсуб’єктів, яким присвоєно високий ступінь ризику. Для більшості сфер затверджено свої критерії ступінів ризику. У Держпраці, зокрема, це — постанова КМУ від 20.05.2020 № 383. Ступінь ризику дивимося безпосередньо у плані;

— держрегульованих цін;

— сфери санітарного та епідблагополуччя населення.

Тобто позапланові перевірки та інспекційні відвідування, наприклад, Держпраці, у період карантину дозволені.

З іншого боку, постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 (далі — постанова КМУ № 303)

Тут нагадаємо, що до заходів державного нагляду (контролю) належать, зокрема, усе ті ж перевірки та усілякі інспекційні відвідування Держпраці.

За постановою КМУ № 303 дозволені тільки:

1) позапланові перевірки в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на соцзначущі товари****, але тільки:

— на підставі рішення Мінекономіки;

— за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення держбезпеки; або

— з метою виконання міжнародних зобов’язань України.

**** Перелік соцзначущіх товарів див. у постанові КМУ від 22.04.2020 № 341.

2) позапланові перевірки (невиїзні) госпсуб’єктів, що провадать діяльність у сфері енергетики та комунпослуг щодо дотримання ними їх спецнормативки та ліцензійних умов, але тільки:

— за рішенням Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунпослуг;

— за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення держбезпеки.

Крім того, визначено особливості проведення заходів контролю у період воєнного стану у трьох сферах:

— харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, державний ветеринарно-санітарний контроль і ввезення вантажів на митну територію України (постанова КМУ від 07.05.2022 № 537);

— держфінконтроль (постанова КМУ від 07.05.2022 № 561);

— фітосанітарні заходи та процедури (постанова КМУ від 01.04.2022 № 398).

До особливостей заходів контролю у період воєнного стану запитань немає. Спеціальною нормативкою на цей період КМУ надано право регулювати нюанси перевірок. А от що стосується неспівпадіння між Законом № 533 та постановою КМУ № 303, то тут виникає проблема. Бо за загальним правилом пріоритет має надаватися закону, а не постанові КМУ. Навіть у період воєнного стану. Тож за великим рахункому зараз мають діяти карантинні обмеження щодо неподаткових перевірок. Втім, скоріше за все, контролюючі органи (включаючи Держпраці) будуть дотримуватися вимог постанови КМУ № 303 та зайвий раз на перевірки та інспекційні відвідування ходити не будуть.

Податкові штрафи

Загальне. На період воєнного стану загальними є три правила:

1) якщо платник не дотримався строків виконання податкових обов’язків (сплата податків, подання звітності, реєстрація ПН тощо) через те, що він безпосередньо приймав участь у бойових діях, то штрафи до нього не застосовуються (п.п. 69.3 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). У цьому випадку обов’язки необхідно буде виконати протягом 1 місяця з дня закінчення дії наслідків, які перешкоджали їх виконанню. Усе, що ми будемо говорити далі не стосується цієї категорії платників;

2) якщо платник до 25.07.2022 самостійно виправить помилки, які призвели до заниження податкових зобов’язань за «воєнні» періоди, то він звільняється від самоштрафу та пені. Головне — дотримуватися при цьому вимог та обмежень зі ст. 50 ПКУ;

3) у разі відсутності у платника можливості своєчасно виконати свої податкові обов’язки (сплата податків, подання звітності, реєстрація ПН тощо), відповідальність до таких платників не застосовується. Однак необхідно дотриматися двох умов:

— ці обов’язки треба виконати протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);

— відсутність можливості своєчасно виконати податкові обов’язки треба буде доводити у порядку, який має визначити Мінфін. На сьогодні є лише проєкт цього документу (див. деталі у статті «Підтвердження «податкової» неможливості: проєкт Порядку» // «Податки & бухоблік», 2022, № 49).

Вважаємо, що це звільнення працює лише для тих ситуацій, коли правопорушення вчинене у період воєнного стану. Тобто, наприклад, граничний термін подання звітності припав на воєнний стан. Періоди до 24.02.2022 мали б каратися з урахуванням карантинних обмежень на штрафи (див. «Карантин продовжено до кінця літа: чи щось змінилося?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 39).

Є ще категорія платників, у яких є та була можливість виконати податкові обов’язки, однак вони цього не робили. Їх не будуть штрафувати за те, що вони не виконали ці обов’язки, граничний термін виконання яких припав на період з 24.02.2022 по 27.05.2022, якщо вони встигли подати звітність до 20.07.2022, зареєстрували ПН до 15.07.2022, а сплатили податки до 31.07.2022.

Якщо ж платник втратив можливість виконати податкові обов’язки (тобто не може, наприклад, подати звітність до 20.07.2022 або зареєструвати ПН до 15.07.2022) та зможе це довести, то вони мають виконати свій податковий обов’язок протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.

На що звернути увагу? По-перше, якщо під час перевірок, дозволених у період воєнного стану, буде виявлено порушення законодавства, то до платників будуть застосовувати санкції відповідно до ПКУ та підконтрольного податківцям законодавства (абз. 17 п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тут не працюватиме ні карантинна заборона на застосування штрафів (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), ні воєнне звільнення від відповідальності (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Захищатися можна лише невиконанням вимог законодавства через форс-мажор (п.п. 112.8.9 ПКУ). Тобто по факту, якщо ви підтвердите, що у вас не було можливості дотриматися норм податкового та іншого, підконтрольного податківцям законодавства, через форс-мажор, то штрафів не має бути.

Зауважимо, що

Бо процедура підтвердження різна. У випадку з неможливістю виконання обов’язків — це окремий порядок, затверджений Мінфіном.

Також можна казати про те, що у разі відсутності можливості виконати обов’язки з подання звітності, сплати податків, реєстрації ПН тощо є особливі строки їх виконання. А отже порушення буде тоді, коли ми не дотримаємося саме пільгових строків. Наприклад, після появи можливості для подання звітності або реєстрації ПН ми не подамо/не зареєструємо звітність/ПН протягом відведених 60 календарних днів (див. вище).

По-друге, у правилі щодо звільнення від відповідальності не йдеться про звітність та ПН, щодо яких граничний термін подання (реєстрації) припадав на період до 24.02.2022. Принаймні прямо про це не сказано. Тож податківці можуть тлумачити дозвіл на штрафи так. Якщо вони виявляють, наприклад, нереєстрацію або несвоєчасну реєстрацію ПН під час дозволених «воєнних» перевірок, які ми мали б зареєструвати до 24.02.2022, то накладати штраф можна. І це не дивлячись на те, що до 24.02.2022 такі дії не штрафувалися через карантин (див. п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Ми з цим категорично не згодні! Бо виходячи з контексту п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ йдеться все-таки про дозвіл на штрафи не за будь-які порушення, а про ті, які вчинені у період воєнного стану. Та й карантинна заборона на штрафи тоді взагалі втрачає сенс.

Отже, за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію ПН:

— з граничним строком реєстрації до 24.02.2022 не мають потрапити під штраф;

— з граничним строком реєстрації з 24.02.2022 по 27.05.2022 не штрафуватимуться, якщо ви їх зареєстрували до 15.07.2022 або у вас не було можливості це зробити (і це можна довести у порядку, затвердженому Мінфіном або прикритися форс-мажором). Зверніть увагу! Податківці вважають, що до 15.07.2022 мають реєструватися ПН за період лютий — травень, а не у розрізі дат;

— з граничним строком реєстрації протягом усього періоду воєнного стану (навіть якщо це ПН, які ви не встигли зареєтрувати до 15.07.2022) не штрафуватимуться, якщо у вас не було можливості це зробити (і це можна довести у порядку, затвердженому Мінфіном або ви можете прикритися форс-мажором).

По-третє, у п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ у частині про можливість/неможливість не згадується, наприклад, про подання/неподання тих чи інших заяв та повідомлень. Зокрема, форми № 20-ОПП або форми № 1-ОПП. Але переживати за штрафи і у цьому випадку не варто. Справа у тому, що строки подання цих заяв та повідомлень призупинені на час воєнного стану (див. п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Призупинені строки, як ви розумієте, порушити неможливо. Тож немає порушення — немає і штрафу.

ЄСВ-штрафи. На період воєнного та надзвичайного стану + 3 місяці після їх скасування або припинення до платників не можна застосовувати штрафи, передбачені у ч. 11 ст. 25 Закону № 2464.

Увага! Щодо РРО-штрафів читайте статтю «РРО/ПРРО: перевірки та відповідальність» цього номера.

НЕподаткові штрафи

У більшості випадків штрафи за неподаткові порушення застосовувати не забороняли. Виняток: не накладаються адмінштрафи та не застосовується кримінальна відповідальність, передбачені за неподання або несвоєчасне подання неподаткової звітності та/або документів, подання яких вимагається законодавством (див. п.п. 2 п. 1 Закону України від 03.03.2022 № 2115-IX).

Наприклад,

Про це заявив Мін’юст у листі від 09.06.2022 № 44816/55964-26-22/8.4.3.

***** Детальніше про штраф та «бенефіціарний» обов’язок див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 78.

Що стосується штрафів від Держпраці. Загалом застосування санкцій з ст. 265 КЗпП не забороняється, як і «трудових» штрафів відповідно до КУпАП. Однак до роботодавців не буде однозначно застосовуватися відповідальність за порушення строків оплати праці. Йому потрібно лише довести, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Таке звільнення передбачене Законом № 2136. Крім того, є різноманітні гнучкі варіанти оформлення відносин з працівниками, про які ви можете дізнатися зі статті «Трудовий договір: воєнні особливості» цього номера.

От така складна та нюансна виходить ситуація… У питаннях штрафів, зокрема, усе залежить від конкретних обставин. Та й судова практика може зіграти свою вагому роль. Тож якщо у вас дійсно є можливість виконувати свої обов’язки, то виконуйте їх. Краще не сподіватися на те, що війна усе спише. Але й про свої права не забувайте!