Право на відкриття закордонрахунку та обмеження
Резиденти України мають право відкривати рахунки у іноземних банках та інших фінансових установах. Це право на відкриття закордонрахунків передбачено у п.п. 1 ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 4 Закону про валюту*. Там зазначено, що
резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом про валюту та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції
* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VІІІ.
Це підтверджують і податківці, див., наприклад, лист ДПСУ від 21.01.2022 № 100/ІПК/99-00-04-03-03-06.
До нас нерідко надходять запитання: чи мають право ФОП та юрособи відкривати рахунки на платформах Wise, Payoneer, Revolut, Paysera тощо та використовувати для госпдіяльності? Чи підпадають під визначення фінансової установи або ж згідно з укрнормативами вони є просто платіжними системами? Це — окремі «делікатні» питання, які поки що не мають доволі чітких відповідей. Тому поки ці питання не будуть врегульованими та чітко роз’ясненими НБУ й ДПСУ, ми б застерегли від користування такими платформами у госпдіяльності!
Що ж стосується відомих укробмежень, можемо згадати е-ліміти: фізичним особам можна перераховувати на закордонні рахунки не більше екв. 200 тис. євро на рік, а ФОП та юрособам — екв. 2 млн євро на рік (пп. 88 та 89 Положення № 5*).
Пункт 141 Положення № 5 забороняє банкам здійснювати купівлю безготівкової інвалюти для резидентів з метою розміщення коштів на рахунку за кордоном в іноземній фінансовій установі. Ця заборона не поширюється на операції юросіб та ФОП з купівлі іноземної валюти з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном, що обумовлено необхідністю утримання власних відокремлених підрозділів за кордоном та/або виконання зобов’язань за ЗЕД-контрактами. Крім того, п. 143 Положення № 5 резидентам (крім банків) забороняє здійснювати переказ інвалюти/гривні на власні рахунки, відкриті за кордоном в іноземних фінустановах, держава (територія) реєстрації/місцезнаходження яких віднесена КМУ до переліку офшорних зон та/або визнана ВРУ державою-агресором/державою-окупантом, та яка відмиває доходи та/або сприяє тероризму.
У той же час норми постанови № 18 практично не дозволяють зараз не тільки придбавати інвалюту на міжбанку, а й переводити її з України на закордонний рахунок юрособи чи ФОП навіть з цілей, дозволених згаданим п. 141 Положення № 5.
Зазначимо також, що у закордонних банків різних країн може бути купа своїх вимог та правил щодо відкриття та функціонування відкритих у них рахунків. Зокрема, пов’язаних з загальними стандартами та вимогами, розробленими FATF…
Чи сповіщати про відкриття?
ДПСУ. Про відкриття закордонрахунку сповіщати податкову службу не потрібно, оскільки нормативами таких вимог і механізму такого сповіщення не встановлено. Норми ПКУ (див., зокрема, ст. 69) та інших укрнормативів вимагають доведення до ДПС інформації про відкриття рахунків госпсуб’єктами лише в українських фінансових установах. Такий висновок підтверджують і податківці в консультації в БЗ 112.04, де зазначено, що нормами ПКУ та Закону про валюту не передбачено повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про відкриття юрособою — резидентом України власних рахунків за кордоном, а також про виконання зобов’язань за ЗЕД-контрактами з використанням власних рахунків за кордоном! Див. щодо цього також лист ДПСУ від 11.12.2020 № 5137/ІПК/99-00-07-07-02-06. І хоча висновок зроблено стосовно юрособи, водночас він стосується і фізосіб, у тому числі ФОП.
У той же час фізособи — суб’єкти декларування (що подають е-декларації) мають повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) про відкриття закордонрахунків (див. нижче).
НАЗК. У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї (!) валютного рахунку в установі банку-нерезидента суб’єкт декларування зобов’язаний у 10-денний строк письмово повідомити про це у встановленому ним порядку, із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента. Порядок інформування НАЗК про відкриття закордонрахунку затверджений наказом НАЗК від 23.07.2021 № 451/21.
Оплата за експорт на закордонрахунок
Зарахуванням експортної виручки на закордонрахунок у банку юрособа чи ФОП не порушує чинне валютне законодавство України. І це прямо підтверджує п.п. 2 п. 9 Інструкції № 7*.
У цій нормі зазначено, що операція знімається з банківського нагляду у разі експорту товару — після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар. Це прямо підтверджено і фіскалами в консультації, розміщеній у БЗ 112.02.
У той же час
відповідно до п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за ЗЕД-операціями здійснюються виключно через рахунки в банках
Згідно зі ст. 1 Закону про валюту термін «банк» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III*. З причини цього можуть бути проблеми з «ідентифікацією» іноземних установ, де відкриті рахунки, саме як «банків» відповідно до цього «українського» терміна. Тому ми б застерегли від ЗЕД-розрахунків через установи, які офіційно не іменуються «банками»…
* «Банк — юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги».
Обов’язковість повернення коштів за експорт в Україну
В іншій консультації в БЗ 112.02 на питання, яким чином здійснюються розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями, як експорт та імпорт товарів, робіт, послуг, фіскали посилаються на низку нормативів і роблять такий висновок. Розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями, як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт, здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривні.
Щодо обов’язковості повернення інвалютної виручки, отриманої за експорт будь-яких (!) товарів, робіт, послуг та немайнових прав, то ця обов’язковість прямо витікає з п. 23 розд. ІІ Положення № 5. У цьому пункті зазначено, що
грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку
Нагадаємо, що термін «товари» включає в себе, окрім власне товарів/продукції, також і роботи, послуги та немайнові права. Тож неповернення коштів за експорт в Україну (незарахування коштів на рахунок юрособи- чи ФОП-експортера в українському банку) буде порушенням валютного законодавства!
Водночас цей п. 23 розд. ІІ Положення № 5 встановлює, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше визначеного НБУ граничного строку, у повному обсязі, окрім операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі — екв. 400 тис. грн (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). І хоча у п. 21 Положення № 5 ще зазначено старий строк 365 днів, під час воєнного стану цей строк установлюється постановою № 18*. Його скорочено, і станом на сьогодні він складає 180 днів від дати здійснення експорту (або перерахування передоплати за імпорт). У той же час так само зараз продовжує діяти постанова Правління НБУ «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 14.05.2019 № 67 (ср. ).
Нею передбачено ряд винятків, і, зокрема, під банківський нагляд не підпадають послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються.
Водночас тут треба уважно дивитися на предмет контракту з нерезидентом і формулювання в інших документах, пов’язаних із цим контрактом. Детальніше про те, як відрізняти послуги-роботи від інших («піднаглядних») товарів, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 50, с. 10.
Отже, отримані на закордонрахунок в іноземному банку кошти за експортовану товарну продукцію, а також транспортні і страхові послуги та/або роботи необхідно повернути в Україну в межах згаданих 180 днів з дня здійснення їх експорту. Та ще й при цьому необхідно буде подати до вашого обслуговуючого укрбанку документи іноземного банку (!)*, які підтвердять зарахування коштів від нерезидента за товар. Інакше операцію не знімуть з банківського догляду та фіскали можуть нарахувати ЗЕД-пеню за прострочення!
* Майте це на увазі особливо ті, хто для ЗЕД-розрахунків використовує різні платіжні платформи, типу Wise, Payoneer тощо. Бо з ними буде легко потрапити в халепу із ЗЕД-пенею…
А от якщо роботи/послуги не транспортні чи страхові або сума контракту (чи залишок заборгованості) не перевищує екв. 400 тис. грн (за курсом НБУ «на зараз» це близько 10940 дол. США), то можна й не поспішати їх повертати в Україну, адже граничного строку для їх повернення не встановлено. У той же час ми б вам цього робити не радили. І причина тут не тільки в жахливій економічній ситуації, в якій зараз опинилась наша країна, — читайте далі.
Витрати неповернених «експортних» коштів та можливі санкції
Наших читачів також цікавить: чи можна отриманими за експорт на закордонрахунок коштами, не заводячи їх в Україну, одразу розраховуватися, наприклад, за імпортними контрактами чи витрачати їх на інші цілі (у тому числі й не пов’язані з господарською діяльністю)?
Ми вважаємо, що не можна. Бо такі дії вже будуть порушенням валютного законодавства. Адже згаданий п. 23 розд. ІІ Положення № 5 безальтернативно встановлює, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів (у т. ч. робіт, послуг) підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку! І це — є норма прямої дії, яка не передбачає якихось винятків.
Отже, незважаючи на те, що граничний строк такого зарахування для низки робіт, послуг чи майнових прав, а також для заборгованостей у сумі, меншій екв. 400 тис. грн, законодавчо не встановлено (див. вище), такі кошти експортери також зобов’язані (!) повернути в Україну на свої банківські рахунки. І хоча формально вони можуть «мурижити» ці «експортні» кошти на своїх закордонрахунках, скільки їм заманеться, але
витрачання з рахунку за кордоном отриманих за експорт коштів вже виключить їх повернення в Україну, що буде явним порушенням валютного законодавства України
Тому радимо без повернення в Україну не витрачати з закордонрахунку кошти у таких сумах, що призведуть до зменшення залишку на рахунку у сумі меншій, ніж було вами отримано за експорт. Тоді при перевірці вам не зможуть інкримінувати «неповернення». До речі, податківці вважають кошти, які ФОП не повернув в Україну, непідприємницькими доходами і вимагають оподаткування таких сум 18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ (див. нижче)!
Отже, шановні експортери, демонструйте свою свідомість, виконуйте валютні нормативи і повертайте виручку в Україну! Тим паче, що доларовий курс НБУ зараз вже близький до реального.
Інакше вам загрожують санкції за порушення валютного законодавства. Ст. 14 Закону про валюту за таку вину передбачає застосовувати:
— до юридичних осіб — заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;
— до фізичних осіб, посадових осіб юридичних осіб — заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені КУпАП.
А такі порушення фіскали разом із банкірами, хоч і не надто легко, але за бажанням, можуть виявити на перевірках дотримання валютного законодавства та граничних термінів ЗЕД-розрахунків…
Отже, юрособи за таке порушення валютного законодавства, як неповернення експортної виручки (що підтверджено витрачанням її за кордоном), можуть отримати штраф у розмірі 25 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства згідно з п. 4 та 5 Порядку застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2021 № 524. У разі повторного протягом року вчинення такого ж порушення штраф вже складатиме 50 % від суми операції (витрачених-неповернених коштів)!
ФОП та посадовим особам юросіб тут загрожує адмінштраф згідно зі ст. 1621 КУпАП у розмірі від 17000 до 51000 грн (протоколи складають податківці, ухвали виносить суд).
І хоча під час воєнного стану частина перевірок ще знаходиться під забороною, але податківці можуть перевіряти дотримання норм валютного законодавства і штрафувати на позапланових документальних та фактичних перевірках, які вже їм дозволені…
Інші можливі наслідки отримання виручки за кордоном для ФОП
«Непідприємницькі» доходи. Оскільки нерідко у закордонних банках важко відкрити бізнес-рахунок фізособі, як українському ФОП, зазвичай багато інобанків відкривають нашим ФОП рахунки лише як простим фізособам. Податківці зазвичай формально чіпляються за це і доходи, одержані на такі рахунки, намагаються розцінювати не як підприємницькі, а як доходи звичайної фізособи. І відповідно — оподаткувати їх ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %). Див., наприклад, лист ГУ ДФС у м. Києві від 27.06.2019 № 2952/Г/26-15-13-06-12-ІПК. Тож у таких випадках доведеться піднімати контракти/інвойси й платіжні документи і доводити (можливо й в суді), що ви здійснювали діяльність і отримували на такий закордонрахунок кошти саме як суб’єкт підприємництва, а не як звичайна фізособа. А краще шукайте інобанки (саме банки, а не платіжні системи!), які відкривають фізособам рахунки для суб’єктів підприємництва (бізнес-рахунки).
Зовсім свіже «ноу-хау» з цього приводу нещодавно з’явилося у листі ДПСУ від 04.07.2022 № 5064/Г/99-00-24-03-03-09. Там фіскали без особливої аргументації стверджують, що коли кошти, отримані від нерезидента на рахунок, вiдкритий у інобанку, не будуть зараховані на рахунок ФОП-платника ЄП у банку в Україні, то такі кошти не є підприємницькими доходами платника ЄП. Тож ці кошти оподатковуються ПДФО та ВС на загальних підставах! Більш детально щодо цього листа та низки інших цікавих питань, пов’язаних з закордонрахунками ФОП, читайте в статті «ФОП отримав гроші на закордонний рахунок: наслідки» «Податки & бухоблік», 2022, № 61.
Дохід — не на банківські рахунки. Робота через небанківські рахунки теж обіцяє для ФОП (та юросіб) низку неприємностей.
По-перше, як ми вже згадували,
застосування небанківських рахунків для розрахунків у сфері ЗЕД порушує валютне законодавство України
А по-друге, податківці спецом для ФОП — платників ЄП (а також і юросіб!), мають у себе «на озброєнні» ще таку «фішку». Вони стверджують, що через небанківські рахунки розрахунки з єдинниками здійснюються електронними грошима. На цій підставі вони інкримінують єдинникам порушення п. 291.6 ПКУ, тобто умов здійснення розрахунків виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). І вважають, що до таких «електронних» доходів необхідно застосувати юрособою — подвійну ставку ЄП (6 або 10 %), а ФОП — ставку 15 %. Плюс вимагають «зльоту» з наступного звітного періоду з ЄП! А от платникам спецЄП (на ставці 2 %) тут ставка податку не змінюється, а загрожує лише «зльот» з ЄП з наступного місяця…
Не будемо аналізувати законність таких «наїздів», оскільки це виходить за рамки публікації, але маємо попередити читачів, що є ще й така небезпека.
Висновки
- Резиденти мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. Але розрахунки за ЗЕД-операціями (у тому числі за експорт) мають здійснюватися виключно через рахунки в банках!
- Тому ми не радимо відкривати рахунки за кордоном для використання в госпдіяльності на різних платформах/платіжних системах, які не є банками.
- Про відкриття закордонрахунків інформувати податкову службу не потрібно.
- Грошові кошти, отримані на закордонрахунок за експорт будь-яких товарів, робіт, послуг, прав підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку. Тих, що підпадають під банківський нагляд, — протягом установлених НБУ 180 (365) днів. Для інших (зокрема, експорту більшості з робіт, послуг, прав) строк повернення не встановлений, але витрачання отриманих за експорт коштів за кордоном без повернення їх в Україну може бути розцінено як порушення валютного законодавства.
- Податківці вигадують різні (не надто законні) причини і прагнуть оподатковувати доходи ФОП, отримані на закордонрахунки, як доходи звичайної фізособи (18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ).
