Теми статей
Обрати теми

ЗЕД: непіднаглядні роботи/послуги

Павленко Олексій, податковий експерт
Ви вже знаєте про нещодавні позитивні зміни, які НБУ провів в області валютного нагляду за експортом не лише послуг, але й робіт1. Сьогодні поговоримо на цю тему трохи детальніше.

1 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 40, с. 5.

Із 7 лютого граничний строк ЗЕД-розрахунків за експортом-імпортом хоч і продовжено до 365 днів, але під банківський нагляд потрапили не лише імпорт, але й експорт будь-яких видів послуг/робіт і немайнових прав. Ми попереджали вас про це і вказували, що своїми діями НБУ конфліктував із Законом № 17242(детальніше про це — у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 21, с. 3).

2 Закон України від 03.11.2016 р. № 1724-VIII.

На щастя, банкіри схаменулися і виправили свою помилку: маємо на увазі постанову № 673.

3 Постанова Правління НБУ від 14.05.2019 р. № 67.

Із 16 травня (дати набуття чинності постановою № 67) граничні строки розрахунків і банківський нагляд перестали поширюватися на послуги і роботи, права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, які експортуються.Тобто банкіри прибрали з-під свого контролю не лише експорт послуг, але й робіт4, чого раніше не було!

4 Про відмінність робіт і послуг та про укладення ЗЕД-контрактів читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 104, с. 3.

Під наглядом, щоправда, так само залишаються транспортні і страхові послуги та/або роботи.

Перехідні нюанси

Тут доречна аналогія з висновками листа НБУ від 07.02.2017 р. № 40-0005/9793, в якому роз’яснювалася подібна ситуація (що стосується тодішнього виведення Законом № 1724 з-під валютного контролю послуг). На підставі ст. 58 Конституції НБУ робив висновок, що пом’якшуючі норми можуть мати зворотну силу. Тому постанова № 67 повинна застосовуватися і до операцій, що почалися до дати набуття нею чинності. Тобто

банки повинні автоматично зняти з нагляду усі операції з експорту робіт/послуг, і немайнових прав,

за якими ще не був проведений розрахунок (виняток — лише щодо транспортних та страхових).

Причому як ті, за якими ще не сплив граничний строк розрахунків, так і ті, за якими цей строк уже сплив. Останнє (тобто коли сплив строк розрахунків) може стосуватися тільки експорту робіт і контрольованих до 7 лютого (за старим валютним законодавством) видів немайнових прав.

Проте за вже простроченими (за якими спливло 365 днів з дати постачання) контрактами на експорт робіт і немайнових правах, що підпадали під контроль, лічильник пені, на нашу думку, повинен зупинитися на даті 16 травня, а не 7 лютого або ще колись… Але при цьому пам’ятайте, що з 07.02.2019 р. на підставі ч. 7 ст. 11 Закону про валюту скасований валютний нагляд за експортно-імпортними операціями, суми яких не перевищують мінімального розміру операції, яка підлягає фінмоніторингу, — еквівалент 150 тис. грн. А згідно з п. 9 Інструкції № 75 банк завершує валютний нагляд за граничними строками проведення розрахунків, зокрема, коли сума незавершених розрахунків за експорт, імпорт товарів не перевищує такої суми (еквівалент 150 тис. грн.).

5 Затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.

Що стосується послуг, то тут у когось може виникнути запитання, чи можна нараховувати пеню за тими контрактами, за якими строк сплив у проміжку між 7 лютого і 16 травня? На нашу думку (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 21, с. 7), спираючись на аналогію з листом НБУ від 07.12.2009 р. № 28-311/4492-22644, експортні послуги, надані до 07.02.2019 р. (коли граничні строки розрахунків за ними не контролювалися), взагалі не повинні були з 7 лютого потрапити під нагляд. Втім, спори з фіскалами, які забажають нараховувати пеню і за такими контрактами, не виключаються. Захищайтеся цим стареньким листом і Законом № 1724 (за компанію можна залучити сюди і лист НБУ від 07.02.2017 р. № 40-0005/9793).

Як відрізнити роботи-послуги від інших «товарів»

Ця проблема має важливе значення для цілей валютного нагляду. Тобто щоб точно знати, чи підпадають розрахунки за конкретним експортним контрактом під банківський нагляд, необхідно відрізняти роботи і послуги від товарів, а також немайнові права від інших товарів.

Для цілей валютного нагляду і ЗЕД орієнтир у першу чергу — на термінологію Закону про ЗЕД6 — адже в ч. 2 ст. 1 Закону про валюту зазначено, що термін «товар» вживається в значенні, визначеному Законом про ЗЕД.

6 Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.

Але в ст. 2 Закону про ЗЕД термін «товар» визначений як будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (платної передачі).

А присвячена граничним строкам розрахунків у ЗЕД ст. 13 Закону про валюту говорить тільки про експорт/імпорт товарів. Із п. 6 спеціальної «ЗЕД-пеневої» Інструкції № 7, що говорить про банківський нагляд за експортними операціями, теж випливає, що під товарами розуміються також і роботи, і послуги, і немайнові права.

Проте та ж Інструкція № 7 у низці норм виділяє роботи і послуги, як їх виділяє для цілей банківського нагляду і постанова № 67. Тому під валютний нагляд з 16 травня повинен потрапляти тільки експорт власне товарів, «за вирахуванням» робіт, послуг і немайнових прав!

І тут на передній план виходять проблеми з «ідентифікацією» для наглядово-фіскальних цілей робіт, послуг і немайнових прав, що експортуються, саме як таких, а не як інших (піднаглядних) «товарів», і спори з перевіряючими із цього приводу повністю не виключаються.

Як же підстрахуватися суб’єктам ЗЕД?

На нашу думку, для цих цілей важливо правильно прописувати предмет експортного контракту і ретельно оформляти усі інші (у тому числі первинні) документи, пов’язані з таким контрактом.

Зазначимо, що такі експортні операції, як правило, не проходять митницю, але якби проходили, то орієнтир напевно б робився на те, що прописано в митній декларації.

На наш погляд, за відсутності митного контролю у суб’єктів ЗЕД більше можливостей, щоб представити експортну операцію саме такою, яка буде їм вигіднішою.

Для цілей «ідентифікації» робіт/послуг/немайнових прав, на нашу думку, логічно використовувати класифікатори

І в першу чергу — Державний класифікатор продукції та послуг ДК-016:2010 (якщо йдеться про послуги або роботи) чи інші.

Причому неважливо, законодавством якої країни регулюється контракт, зазначення (нехай навіть довідково) відповідного коду конкретних робіт, послуг або немайнових прав з українського класифікатора в контракті, акті про виконання, інвойсі, інших документах (і особливо в податкових накладних! ☺) може дуже допомогти експортерові. Тобто наявність у цих документах конкретного коду робіт, послуг, немайнових прав, що є предметом контракту, вже буде серйозним аргументом при виникненні спорів з фіскалами (чи банкірами).

Крім того, зазначимо, що договір постачання товару/продукції у низці випадків можна оформити як договір на виконання робіт з виготовлення такого товару/продукції (договір підряду), особливо коли йдеться про якісь спецзамовлення/індивідуальне виконання і партії продукції. І тоді предметом експортного контракту стануть непіднаглядні роботи, які актуватимуться з нерезидентом, а вивозитися через митницю буде вже кінцевий результат цих робіт. Не упевнені, що такі контракти будуть безпроблемними при перевірках валютного законодавства, до того ж тут може додатися і податкова проблема з ПДВ, якщо місцем постачання робіт згідно зі ст. 186 ПКУ буде визначена Україна. Загалом, подивимося, як тут складеться практика…

Ще відмітимо, що у світлі таких змін строки розрахунків за послуги з переробки давальницької сировини нерезидента теж тепер не повинні підпадати під банківський нагляд і під 365-денне обмеження.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі