Граничні строки ЗЕД-розрахунків: 90, 120, 180!

Павленко Олексій, податковий експерт
Різні питання щодо граничних строків ЗЕД-розрахунків завжди цікавили наших читачів. А зараз (під час воєнного стану) їх ще побільшало. Багато питань пов’язані з форс-мажором та відповідальністю. До того ж за останні півроку граничний строк розрахунку НБУ змінював уже тричі, і зараз він складає майже півроку — 180 днів. У цій публікації закцентуємося на основних питаннях банківського нагляду за дотримання учасниками ЗЕД граничного строку розрахунків та з можливими наслідками його порушення.

Постанова № 18 та строки ЗЕД-розрахунків

Граничний строк розрахунків за операціями експорту й імпорту товарів* Закон про валюту** (п. 2 ч. 1 ст. 12) віддав на відкуп НБУ. Згідно з п. 21 Положення № 5*** тут довгий час діяв строк у 365 днів (він і досі фігурує у цій нормі). Однак під час війни тут «банкує» постанова № 18****. Починаючи з 5 квітня НБУ для запобігання відтоку за кордон капіталів скоротив строк розрахунків за експортними/імпортними операціями до 90 календарних днів. Потім його збільшив до 120, а з 9 липня вже встановив 180 днів. Оскільки всі ці скорочені строки почали застосовуватись до операцій, які відбулися починаючи з 5 квітня (див. п. 142 постанови № 18), то перші два строки (90 та 120 днів) до моменту їх зміни/збільшення ще витекти не встигли. Тому вони нам не цікаві й про них взагалі можна забути

* Термін «товар», що вживається у валютних нормативах у значенні зі ст. 1 Закону про ЗЕД, є дуже широким і включає роботи, послуги, а також немайнові права — див. нижче.

** Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VІІІ.

*** Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

**** Постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18.

Отже, 180-денний строк застосовується до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених починаючи із 5 квітня 2022 року. Тож якщо операція (сплата попередоплати за імпорт або вивезення-експорт товарів за кордон) відбулася до 5 квітня, то для закриття такої операції ще діє граничний строк 365 днів. Для операцій, що відбулися починаючи з 5 квітня, вже діють 180 днів.

Щодо зупинки перебігу строків та перевірок

Перебіг строків. Зазначимо, що

норми п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ щодо зупинки перебігу строків на час воєнного стану не стосуються строків ЗЕД-розрахунків

Адже ця норма зупиняє перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на ДПСУ (та ДМС). А у нашому випадку контроль здійснюється НБУ та комерційними банками, а податковому органу тут відведена каральна роль. Детально про це* див. у статті «Інші зупинені/незупинені строки», «Податки & бухоблік», 2022, № 32.

* А також про 180-денний строк розрахунків за бартерними ЗЕД-операціями, який контролюється за спеціальним Законом України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 № 351-XIV.

Перевірки та наслідки. Чи правомірні фіскальні перевірки та нарахування ЗЕД-пені під час воєнного стану? На ці питання відповіді теж ствердні і випливають вони з діючої з 27 травня редакції п. 69.2 ПКУ. Хоча ПКУ і призупиняє на час воєнного стану низку видів перевірок, але з 27 травня фіскалам дозволено проведення позапланових документальних перевірок, якщо отримано інформацію про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними та/або валютної виручки за експортними операціями. Звісно, банкіри їх такою інформацією наділять…

Що ж стосується правомірності застосування під час воєнного стану ЗЕД-пені та штрафів за порушення валютного законодавства, то ПКУ-звільнення теж не діють. Адже перевага тут віддається нормам спеціального Закону про валюту (детально про це див. в БЗ 112.05).

Тому читайте далі.

Непіднаглядне

«Незначна сума». Граничні строки ЗЕД-розрахунків не поширюються на операції з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума яких в еквіваленті за курсом НБУ на дату здійснення операції менша, ніж «незначна сума» — фінмоніторингові 400 тис. грн (за курсом 36,5686 — це близько 10940 дол. США). Але — крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій! Таким чином, якщо сума експортної чи імпортної операції не перевищує екв. 400 тис. грн за курсом НБУ на дату експорту або сплати авансу за імпорт, то строк 180 днів не застосовується та банківський нагляд не здійснюється.

Також з нагляду мають зніматися операції, за якими поточна заборгованість зменшилась до розміру, нижчого за екв. 400 тис. грн на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата постачання товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог). Але можуть і не зняти з нагляду — якщо було дроблення операцій експорту товарів або дроблення валютних операцій*.

* Детально про дроблення операцій читайте в згаданій статті «ЗЕД-розрахунки: детально про «90 днів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 37.

Винятки! Постановою Правління НБУ від 14.05.2019 № 67 установлена низка винятків з товарів (у т. ч. робіт, послуг, прав), за експортом чи імпортом яких нагляд взагалі — незалежно від суми операції — не здійснюється.

До винятків віднесено: послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються

Постановою правління НБУ від 14.04.2022 № 72 до винятків додали низку товарів (робіт, послуг) оборонного, військового призначення та подвійного використання!

Деякі нюанси нагляду

Ретельно щодо банківського нагляду за дотриманням граничних строків ЗЕД-розрахунків викладено в статті «ЗЕД-розрахунки: детально про «90 днів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 37. А тут — стисло про основні моменти.

Головним документом, що регулює питання банківського нагляду, є Інструкція № 7*.

* Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

Дата відліку. Згідно з ч. 2 і 3 ст. 13 Закону про валюту, п. 7 Інструкції № 7 нагляд та відлік граничного 180-денного (365-денного) строку розрахунків «стартує», починається з дня*:

* До 2019 року відлік днів починали з дня, наступного за днем здійснення операції (тобто на день пізніше).

оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується, або (якщо товар не підлягає митному оформленню) — підписання акта чи іншого документа, що засвідчує постачання нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору, — для операцій з експорту товарів;

— здійснення платежу на користь нерезидента — списання коштів з рахунку клієнта (або банку — у разі акредитивної форми розрахунків або перерахування банком напряму нерезу кредитних коштів) — для операцій з імпорту товарів.

День порушення. Днем виникнення порушення (з якого починає нараховуватись пеня) є перший день після закінчення 180 (365)-денного строку або строку, продовженого висновком Мінекономіки (згідно з ч. 4 ст. 13 Закону про валюту і п. 4 Інструкції № 7 перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку Мінекономіки).

Тож

якщо незакрита операція відбулась до 05.04.2022, днем порушення буде 366-й день, якщо починаючи з 5 квітня —181 день з дня здійснення операції

Тобто низка операцій, що відбулись починаючи з 5 квітня, можуть потрапити під ЗЕД-пеню раніше, ніж операції, здійснені до згаданої дати…

Завершення нагляду

Щодо завершення банком нагляду у стандартних ситуаціях експорту чи імпорту товарів/робіт/послуг/прав детально дивіться у п. 9 Інструкції № 7. А тут —лиш про деякі специфічні ситуації.

Експорт, заміна кредитора. У разі заміни кредитора в зобов’язанні за операцією експорту товарів нагляд завершується після зарахування на поточний рахунок резидента — нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом — первісним кредитором товар, і за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів. Після заміни кредитора відповідальність у разі порушення строку розрахунків — судячи з усього, ляже вже на нового кредитора

Заміна бартеру на імпорт з грошовою оплатою. Тут для зняття потрібні належно засвідчені сповіщення митниці (1) та копія ввізної МД (2).

Взаємозаліки. Тут потрібні документи про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, але тільки якщо виконується сукупність таких умов:

— вимоги випливають зі взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, що є контрагентами за цими операціями;

— вимоги однорідні і строк виконання за ними настав, або не встановлений, або визначений на пред’явлення вимоги;

— між сторонами не було спору про характер зобов’язання, його зміст, умови виконання.

Що ж стосовно ситуацій з переведення боргу з одного нерезидента на іншого — то у разі своєчасної оплати за експорт або постачання імпорту новим боржником-нерезидентом тут проблем зняття заборгованості з нагляду не буде. Звісно — у разі надання банку відповідного комплекту документів, що підтверджують заміну боржника в зобов’язанні за ЗЕД-контрактом.

Чи рятує форс-мажор?

Може, хтось вважає, що форс-мажор/воєнні дії на території України апріорі звільнять від ЗЕД-пені, то даремно: у багатьох випадках це навряд чи вдасться.

Зупинення. У ч. 6 ст. 13 Закону про валюту зазначено: у разі якщо виконання експортного чи імпортного договору зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків та нарахування ЗЕД-пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони ЗЕД-договору або третьої країни відповідно до умов цього договору.

Нагадаємо, що Торгово-промислова палата України (далі — ТПП) на своєму сайті 28.02.2022 розмістила загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

За необхідністюдля цілей підтвердження факту форс-мажору його можна роздруковувати.

Однак у багатьох випадках порушення строків ЗЕД-розрахунків навряд чи цей лист допоможе. Адже

причини непостачання імпорту або неоплати експорту здебільшого будуть за межами України. Тож такі причини будуть полягати не в українському форс-мажорі

Зменшення. В Інструкції № 7 форс-мажорні обставини теж згадуються лише один раз — у п. 12. Там зазначено, що зменшення суми, яка має надійти за експорт, або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, — на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена ТПП або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору. Далі ми покажемо, що у більшості випадків настання відповідного форс-мажору мають засвідчувати уповноважені органи країни нерезидента (або третьої країни), статус яких визначає їхнє національне законодавство.

Імпорт. Стосовно імпорту — тут для зменшення вартості товарів, що імпортуються, зазвичай роль відіграти можуть форс-мажорні обставини за межами України. Адже після оформлення імпортної МД операція з контролю має бути знята. Тому воєнні дії на території України (від яких товар може потерпати вже після розмитнення, тут навряд чи якось зможуть убезпечити резидента-імпортера від ЗЕД-пені). Хіба що нерезидент за умовами контракту повинен був везти товар територією України (і розмитнення має відбутись на якійсь внутрішній митниці), і вже на нашій території до кінцевого розмитнення товару з причини воєнних дій цей товар буде пошкоджено або знищено. Але у такому випадку згаданого вище загального листа ТПП буде недостатньо для зняття з нагляду через зменшення вартості імпорту і доведеться отримувати у ТПП індивідуальний сертифікат.

Експорт. Що ж стосується експорту, то якщо товари було пошкоджено вже після того, як щодо них було оформлено експортну митну декларацію, але до їх вивезення з України, та/або через воєнні дії товари було несвоєчасно вивезено з території України (чи відбулися якісь інші форс-мажорні події, що вплинули на розрахунки), то такі факти, вважаємо, теж необхідно підтверджувати індивідуальними сертифікатами ТПП.

Не виключаються ситуації, коли з причини воєнних дій може бути ускладнено/затримано своєчасне надходження коштів на рахунки, а також — якісь інші надзвичайні ситуації. Гадаємо, у таких випадках контролюючі банки повинні врахувати навіть без довідки ТПП форс-мажорні й тому подібні обставини, які могли спричинити порушення у строках ЗЕД-розрахунків, та ініціювати некараність резидента за такі порушення.

Розрахунки з рашею

З 27 травня ц. р. до ст. 16 Закону про валюту додана норма, згідно з якою

ЗЕД-пеня не застосовуються до резидентів, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови КМУ «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09.04.2022 № 426

Але якщо будуть/були порушені відповідні строки розрахунків за експортними операціями згідно з контрактами з нерезидентами з країни-агресора, пеня нараховуватиметься на загальних підставах. Адже операції з зарахування в Україні коштів за експорт (чи повернення передоплати за імпорт) навіть у російських чи білоруських рублях зараз допускаються (п.п. 2 п. 172 постанови № 18).

Власне пеня

Порушення резидентами установленого строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару), перерахованої у гривні за курсом НБУ, встановленим на день виникнення (!) заборгованості (ч. 5 ст. 13 Закону про валюту).

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Нарахування/стягнення такої пені покладено на ДПСУ. У разі застосування пені за порушення у сфері ЗЕД фіскали складають податкове повідомлення-рішення (ППР) за формою «С». Платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення фіскалів.

За порушення терміну сплати нарахованої фіскалами ЗЕД-пені застосовують штраф у розмірах, установлених п. 124.1 ПКУ (5 чи 10 %).

Водночас КУпАП відповідальності за порушення такого терміну не передбачено.

Застосування контролюючими органами санкцій за порушення законодавства у сфері ЗЕД, у тому числі нарахування пені за порушення строків розрахунків, повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності (1095 днів).

Висновки

  • 180-денний строк застосовується до операці й (сплата передоплати за імпорт або вивезення-експорт товарів за кордон), здійснених починаючи із 5 квітня 2022 року. Якщо ж операція відбулася до 5 квітня, то для закриття такої операції ще діє граничний строк 365 днів.
  • Суми експортних/імпортних операцій, що не перевищують незначну суму (екв. 400 тис. грн за курсом НБУ на дату здійснення операції), під банківський нагляд не підпадають. Також банк знімає з нагляду незакриті заборгованості, коли їх сума стає менше 400 тис. грн, окрім випадків дроблення експорту або валютних операцій.
  • І під час воєнного стану фіскали мають право проводити перевірки дотримання термінів ЗЕД-розрахунків та нараховувати пеню за їх порушення.
  • До винятків, що не підпадають під нагляд (незалежно від суми операції), зокрема, віднесені експорт робіт/послуг (за внятком транспортних і страхових), імпорт низки товарів, робіт, послуг оборонного, військового призначення та подвійного використання.
  • У більшості випадків непостачання імпорту або неоплати експорту, мабуть, не вдасться виправдати війною в Україні (як форс-мажором), щоб уникнути нарахування ЗЕД-пені. Адже причини невиконання нерезидентами зобов’язань здебільшого будуть виникати за межами України.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі