Висновки документа
Оновлено перелік підприємств, які можуть забронювати військовозобов’язаних працівників на період мобілізації та на воєнний час.
Що було до. Багато суб’єктів господарювання після початку ВС бажають зберегти свій кадровий потенціал. Тому вони, спираючись на положення ст. 25 Закону № 3543*, намагалися отримати відстрочку для своїх військовозобов’язаних працівників від призову, тобто провести їх бронювання.
* Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII.
Без проблем це спочатку вдавалося двом категоріям суб’єктів:
— органам місцевого самоврядування;
— підприємствам, установам і організаціям, яким установлено мобілізаційні завдання (замовлення).
Справа в тому, що саме ці дві категорії суб’єктів господарювання були згадані у ст. 25 Закону № 3543 як такі, що мають право забронювати своїх працівників.
Отже, із когорти звичайних підприємств розраховувати на бронювання могли тільки ті підприємства, для яких було встановлено мобілізаційні завдання (замовлення). Всі інші підприємства, які не отримали мобілізаційного завдання, забронювати працівників не могли. Навіть той факт, що робота підприємства важлива для економіки, для ЗСУ чи для населення, в цій справі не допомагала.
На цьому неодноразово наголошувало, наприклад, Мінагрополітики. Воно заявляло, що підприємство, яке бажає забронювати своїх працівників, має додавати не тільки обґрунтування щодо виконання ним мобілізаційних завдань, а й належним чином відобразити дані про таке завдання (вказати дату та номер рішення органу виконавчої влади та місцевого самоврядування про встановлення (доведення) мобілізаційних завдань (замовлень), а також дату та номер укладеного договору щодо їх виконання тощо).
Такі правила отримання відстрочки від мобілізації позбавили багато підприємств можливості зберегти своїх робітників і тим самим підтримати ЗСУ та населення. До складнощів ще можна додати непростий механізм заповнення документів для отримання відстрочки (про них див. у «Бронювання працівників агропідприємством» // «Податки & бухоблік», 2022, № 22).
Що стало тепер. Законодавці вирішили Законом, що коментується, розширити перелік суб’єктів, які можуть забронювати своїх працівників. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування, на сьогодні ще не опубліковано.
Так, завдяки новому Закону забронювати працівників, крім вищезагаданих суб’єктів, зможуть:
— підприємства, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
— підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. При цьому
Критерії, за якими підприємство буде вважатися критично важливим, має встановити Кабмін.
На сьогодні ще таких критеріїв не затверджено.
Отже, як бачимо, тепер під бронювання будуть потрапляти працівники:
— підприємств оборонно-промислового комплексу, які виконують договори (контракти) з розробки, виготовлення, ремонту та модернізації озброєння, військової техніки і продукції військового призначення в інтересах ЗСУ та інших військових формувань;
— підприємств, у яких немає мобілізаційного завдання, але які є критично важливі для економіки і населення.
Отже, перелік тих суб’єктів, які можуть розраховувати на бронювання своїх працівників, має збільшитися.
Порядок бронювання. Порядок бронювання військовозобов’язаних, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, як і раніше, відданий на відкуп Президента України та Кабміну.
На сьогодні Кабмін постановою від 03.03.2022 № 194 спромігся тільки затвердити (який-не-який), порядок бронювання працівників. І то він написаний дуже сумбурно. Щоб у ньому розібратися, слід перечитати ще цілу низку пояснень від компетентних органів, тобто свого профільного міністерства, до якого підприємство буде подавати документи для бронювання (прохання з переліком працівників).
При цьому кожне міністерство може встановлювати свої правила подання документів на бронювання. Так, наприклад, якщо забронювати працівників забажає аграрій, то з 14 листопада він це може зробити виключно через кабінет запитів на бронювання. Хоча раніше Мінагрополітики вимагало подавати для цього в електронному вигляді (направляючи на електронну адресу) відповідний пакет документів (див. «Бронювання працівників агропідприємством» // «Податки & бухоблік», 2022, № 22 (ср. ).
Щодо переліку посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, то на сьогодні Кабмін і досі не затвердив такого переліку. Водночас профільні міністерства такий перелік уже оприлюднили. Так, наприклад, зробив Мінагрополітики на своєму офіційному вебпорталі.
Зауважимо, що крім переліку посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, Мінагрополітики навело і детальний механізм подання документів для бронювання працівників.
Крім усього іншого, відповідно до нововведень тепер у самій ст. 25 Закону № 3543 вказано, що під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, а не по кожному працівнику окремо. Це, на наш погляд, коректурна зміна, оскільки до цих змін забронювати працівників, наприклад, Мінагрополітики дозволяло за списком.
