Пояснимо, чому наш читач переймається через таку ситуацію.
Частиною 5 ст. 8 Закону № 2464* встановлено, що за загальним правилом на базу нарахування ЄСВ найманих працівників роботодавці нараховують ЄСВ за ставкою 22 %.
Базу нарахування визначають за кожним працівником окремо. При цьому, якщо її сума за основним місцем роботи не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, суму ЄСВ розраховують як добуток розміру МЗП та ставки ЄСВ.
Основним місцем роботи для ЄСВ-цілей є місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).
За неосновним місцем роботи ставку ЄСВ 22 % застосовують до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
А тепер найцікавіше. Як уже зазначалося вище, роботодавець визначає базу нарахування ЄСВ окремо за кожним працівником.
До бази нарахування роботодавець уключає всі доходи, які були нараховані ним працівникові протягом відповідного місяця та з яких стягують ЄСВ
Так, наприклад, якщо працівник визначив місце роботи у цього роботодавця як основне і, крім основної роботи, працює у нього ж за внутрішнім сумісництвом та виконує роботи за договором підряду, то до бази нарахування ЄСВ такий роботодавець уключить усі виплати, що були ним нараховані. Це може бути (1) зарплата працівника за основною посадою (роботою), (2) зарплата за внутрішнім сумісництвом у цього ж роботодавця та (3) винагорода за договором підряду, що нараховані в одному місяці. Розділяти виплати Закон № 2464 не вимагає.
Зазначимо, що внутрішній сумісник працює за основним місцем роботи та за сумісництвом в одного роботодавця, а зовнішній — у різних роботодавців.
Враховуючи наведене, робимо висновки. Якщо працівник:
…зовнішній сумісник, то роботодавець за неосновним місцем роботи сплачує ЄСВ з фактичного доходу працівника за місяць незалежно від його розміру. При цьому той факт, що за основним місцем роботи зовнішнього сумісника не був сплачений ЄСВ через його перебування протягом календарного місяця у безоплатній відпустці, не має значення.
…внутрішній сумісник, то з МЗП треба порівнювати загальну базу нарахування ЄСВ працівника, у яку ввійдуть всі виплати, що нараховані працівникові, та визначені Законом № 2464 як база нарахування ЄСВ.
Якщо за основною посадою зарплата не нараховувалася, а дохід за внутрішнім сумісництвом і, відповідно, база нарахування ЄСВ виявиться нижчою за МЗП (з 01.10.2022 — 6700 грн), то на різницю потрібно донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.
Наприклад, у грудні 2022 року за основною посадою працівник перебував у відпустці за свій рахунок і зарплата йому не нараховувалася, а за внутрішнім сумісництвом — працював. Загальна база нарахування ЄСВ за грудень, до якої увійшла тільки зарплата за сумісництвом, — 5000 грн. Тож роботодавцеві в грудні слід визначити додаткову базу нарахування ЄСВ 1700 грн (6700 - 5000) та донарахувати на неї ЄСВ.
У Д1 Об’єднаного звіту за грудень на такого працівника роботодавець сформує два рядки:
— один — з сумою зарплати за грудень (5000 грн), що нарахована за виконання роботи за сумісництвом (у графі 21 «ознака наявності трудової книжки» — «0 — ні»;
— другий — з додатковою базою нарахування ЄСВ (1700 грн). При цьому в графі 21 «ознака наявності трудової книжки» слід проставити «1 — так».
