Висновок документа
Добровільні виплати працівникам, прийнятим/призваним на військову службу, не враховуються при розрахунку середньої зарплати для оплати періоду непрацездатності
Відразу скажемо, що висновок листа Мінсоцполітики, що коментується, нас здивував. Які ж аргументи використовувало відомство, формуючи його? Хід думок був наступним.
1. З 19.07.2022 роботодавці не зобов’язані зберігати середній заробіток за працівниками, призваними/прийнятими на військову службу. Проте можуть за власний рахунок проводити регулярні виплати, наприклад, у вигляді щомісячної матеріальної допомоги.
2. Щомісячна допомога, яку нараховує роботодавець відповідно до внутрішнього наказу, відноситься до інших заохочувальних та компенсаційних виплат фонду додаткової заробітної плати, передбачених Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5. Відтак зазначена виплата не зараховується до обчислення середньої заробітної плати.
Все!
Ви зрозуміли, чому не включається щомісячна допомога до розрахунку? Ми ні. Тож вирішили відкрити Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266). Його п. 3 встановлено, що середньоденна зарплата за працівниками обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів період перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин*, а саме:
— тимчасова непрацездатність;
— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
— відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
— відпустка без збереження заробітної плати.
* Зауважимо, що Мінсоцполітики також відносить до поважних причин період призупинення дії трудового договору (див. лист від 07.07.2022 № 53/0/248-22 // «Податки & бухоблік», 2022, № 77.
Тобто щоб виплата, яка нарахована працівникові в розрахунковому періоді, потрапила в розрахунок, вона повинна входити (1) до складу зарплати та (2) до бази нарахування ЄСВ.
Як вже зазначалося вище, щомісячна допомога працівникам, які прийняті (призвані) на військову службу, входить до зарплати у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Її сума є базою для нарахування ЄСВ, а отже, відповідно до приписів Порядку № 1266 повинна брати участь у розрахунку середньої.
Зауважимо, що можна було б говорити про невключення сум такої допомоги в розрахунок лікарняних у випадку, якщо б період проходження військової служби працівниками виключався з розрахункового періоду, тобто був би поважною причиною нероботи для цілей Порядку № 1266. Тоді місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключалися б із розрахункового періоду разом з виплатами, що нараховані в них. Проте в листі, що коментується, Мінсоцполітики не називає період проходження військової служби поважною причиною.
Таким чином, вважаємо, що висновок Мінсоцполітики в листі, що коментується, є помилковим.
