Показники ПН повинні відповідати первинним документам. Про це у своїх роз’ясненнях податківці не втомлюються нагадувати.
Власне, ця вимога зафіксована в п. 44.1 ПКУ. А тому продавці змушені шукати способів позбутися копійчаних розбіжностей між ПН і первинкою.
Інколи заокруглення в ПН можуть призвести до того, що ПН взагалі не пройде реєстрацію в ЄРПН. Тож як правильно врегулювати розбіжності в ПН, що виникають через арифметичні заокруглення?
Спочатку зазначимо, що найчастіше «копійчані розбіжності» в ПН унаслідок заокруглень виникають, коли:
— або має місце часткова оплата за товар/послугу (попередня оплата перерахована не за цілу кількість товару/послуги);
— або коли ціна встановлена так, що коли ми визначаємо її без ПДВ, вона має нескінченну кількість знаків після коми. Щоб уникнути цього, податківці радять при укладенні договору спочатку визначати ціну без ПДВ, а потім вже додавати до неї ПДВ. Але це не завжди можливо. Тому будемо розглядати випадки, коли вже за фактом у нас виникла проблема з заокругленням.
Як можна/не можна регулювати копійки
Почнемо з випадку, коли ми ще тільки складаємо ПН і у нас не збігаються до копійки сумові показники (гр. 10, 11 ПН) з первинкою.
Вручну підкоригувати гр. 10. Спочатку про найпростіший спосіб — зняти автоматичний розрахунок показників у ПН та вручну підкоригувати копійки в гр. 10 ПН, для того щоб вийти на потрібні сумові показники.
Цей спосіб можливий, але не завжди. Річ у тому, що, як зазначають фіскали у своїх роз’ясненнях (101.16 БЗ):
«розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).
Варто зазначити:
якщо це правило не буде виконуватися, то система може не прийняти ПН до реєстрації
А як розуміти це правило? Припустимо, ви вручну підкоригували копійки в гр. 10 ПН і, наприклад, у цій графі тепер зазначена сума «1248,62». Якщо в результаті перемножування показників гр. 6 і 7 виходить, наприклад:
1) значення «1248,624» — то розрахунок показника в гр. 10 вважається правильним;
2) значення «1248,626» — то розрахунок показника в гр. 10 вважається неправильним. Адже округлення цього значення до двох знаків після коми призводить до збільшення другого знака після коми на одиницю (виходить «1248,63» замість відображених у гр. 10 «1248,62»). Тому якщо ми вручну підженемо значення гр. 10 до потрібних «1248,62», то ПН, скоріш за все, не пройде реєстрацію. А отже, «копійчані» розбіжності в цьому випадку треба регулювати за рахунок інших показників (за рахунок гр. 6 або гр. 7).
Через «кількісну» гр. 6. Регулювання за рахунок «кількісної» гр. 6 ПН можливе, якщо ПН складається на часткову попередню оплату. Податківці кажуть (101.16 БЗ), що у гр. 6 можна вказати таку кількість знаків після коми, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 ПН та рядків I — XІ розділу А податкової накладної (але не більше 15 знаків після коми).
Приклад. Згідно з договором постачається 1000 од. товару. Ціна за одиницю — 20,40 грн (у тому числі ПДВ, без ПДВ — 17 грн). Покупець перерахував за товар 12000 грн. Визначаємо, яка кількість товару виявилася оплаченою: 12000 грн : 20,40 грн = 588,2353. Округлення кількості до чотирьох знаків після коми достатньо для того, щоб вийти на потрібну суму: 588,2353 х 17 х 1,2 = 12000 грн
Звернемо увагу, якщо, наприклад, потім за всіма складеними ПН за операцією не вийдемо внаслідок заокруглень на потрібну «цілу» кількість товару/послуги (наприклад, вийде кількість 1000,02), це не буде підставою визнати ПН недійсною. Це підтверджують і податківці. Так, наприклад, у листі ДПСУ від 07.08.2020 № 3253/ІПК/99-00-05-06-02-06 сказано, що:
«Розбіжність між кількістю або ціною товару, зазначеними у видатковій та податкових накладних, яка виникла за рахунок арифметичних заокруглень, не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту (за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту)».
Складати, наприклад, додаткову ПН, щоб якось врегулювати цю розбіжність у кількості (на 0,02), не треба. У вас просто немає відповідної події для цього.
Втім є випадки, коли не можна регулювати копійчані розбіжності за рахунок кількісної гр. 6 ПН. Це коли перша подія — відвантаження товару. Якщо ПН виписується під відвантаження, то в ПН має бути зазначена саме та кількість, яка зазначена у видатковій накладній. Якщо відвантажили 100 одиниць товару (перша подія), то в ПН вказуємо саме 100 одиниць товару, а не, скажімо, 99,998. У цьому випадку регулювати копійчані розбіжності можна за рахунок цінової гр. 7.
Через цінову гр. 7. Регулювання за рахунок «цінової» гр. 7 допускається, якщо не можна врегулювати розбіжності за рахунок «кількісної» гр. 6.
Нагадаємо, за загальним правилом у «ціновій» гр. 7 повинно зазначатися не більше 2 знаків після коми (тільки щодо «регульованих» цін допускається більша кількість знаків). Тому на цій підставі трапляються випадки, коли покупці не хочуть приймати ПН з більшою кількістю знаків у гр. 7 ПН. Але тут варто зазначити, що, як зазначають фіскали:
1) на сьогодні реалізована можливість реєстрації ПН, у гр. 7 яких зазначена ціна постачання одиниці товарів/послуг із більш ніж двома знаками після коми (див., наприклад, лист ДПСУ від 12.04.2021 № 1490/ІПК/99-00-21-03-02-06);
2) зазначення при заповненні гр. 7 ПН ціни більш ніж двома знаками після коми не може стати єдиною підставою для невизнання ПН або відмови в її реєстрації (див. лист ДПСУ від 02.07.2021 № 2626/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Та й розуміємо, що
поставити в ПН кількість, що не відповідає первинці, не менше «зло», ніж зазначити в ціні (гр. 7) більше двох знаків після коми
У будь-якому разі зазначення в ціні більше двох знаків після коми навряд чи заважає ідентифікації операції. Тому довести «недійсність» ПН у цій ситуації податківцям буде дуже складно.
А може через РК? Іноді платники намагаються врегулювати «копійчані» розбіжності шляхом складання до ПН розрахунку коригування (РК) «на копійки». Але вважаємо, що це робити недоцільно, оскільки, по-перше, податківці визнають, що «копійчані» розбіжності в ПН не є підставою для визнання ПН недійсною. По-друге, немає і підстав складати такий РК. Якщо вважати, що РК складається як для виправлення помилки ПН, то варто зазначити, що сумові помилки податківці радять виправляти через анулювання попередньої ПН і складання нової. Тож можна сказати, що такий РК на копійки нічого не вирішує. Та і не забуваємо про ризик блокування такого РК.
«Масштабуємо» ціну. Спасти від копійчаних розбіжностей може встановлення ціни не за одиницю товару, а, наприклад, за 10, 100, 1000 одиниць. Але тут варто пам’ятати, що ПН повинна відповідати первинці (щоб операцію можна було ідентифікувати). А первинка, в свою чергу, повинна теж відповідати договірним умовам. Тому якщо в договорі ціна встановлена за одиницю товару, то прив’язка ціни в первинці та в ПН до 10 одиниць товару може викликати чіпляння податківців. Хоча, по суті, усі розуміють, що це одна й та сама операція. Отже, якщо у вас є такий незбіг, то краще скласти бухдовідку, що це та сама операція, а незбіг викликано лише копійчаними розбіжностями.
Дроблення товарної позиції. Буває так, що якщо в ПН заповнити на товар один рядок (наприклад, 10 одиниць товару за такою-то ціною), то виникають розбіжності на копійки. А якщо розбити це постачання на 2 рядка (заповнити один рядок на 6 одиниць товару, а інший — на 4 одиниці товару), то копійчаних розбіжностей може і не бути. Жодних перепон/перешкод для цього немає. Невідповідності тут первинки і податкової накладної (якщо «загальна» кількість товару, відображена декількома рядками, та сама, що й у первинці) не буде.
Що з податковим кредитом?
А тепер поговоримо про випадок, коли вже отримали зареєстровану ПН, яка через заокруглення на копійки не збігається з первинкою. Чи варто непокоїтися через розбіжності, які виникли за рахунок арифметичних округлень у ПН?
«Кількісна» невідповідність. Тобто маємо ситуацію, коли кількість у ПН (гр. 6) не відповідає кількості в первинці. Якщо перша подія — відвантаження (ПН складалася на цю подію), то кількість має бути саме такою, як у видатковій накладній. Інакше можуть бути питання щодо ідентифікації операції.
Якщо мала місце часткова попередня оплата, внаслідок чого через заокруглення кількість товару/послуги у підсумку за всіма ПН не відповідає кількості у первинці — нічого страшного. Податківці допускають таку розбіжність і не вважають це порушенням (лист ДПСУ від 07.08.2020 № 3253/ІПК/99-00-05-06-02-06).
«Цінова» невідповідність. Тобто маємо невідповідність «цінової» гр. 7 ПН первинному документу. Наявність у ціні, зазначеній у ПН, більш ніж двох знаків після коми, навіть у разі, якщо в первинці ціна зазначена з двома знаками, на право відобразити податковий кредит не впливає (це підтверджують і листи ДПСУ від 16.01.2020 № 130/6/99-00-07-03-02-06/ІПК; від 08.10.2019 № 661/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).
А ось ситуації, коли, наприклад, у первинці була ціна 17,80, а в ПН зазначена 17,81, — краще не допускати.
Невідповідність за обсягом. Тобто не збігаються на копійки обсяги постачання без ПДВ, сума ПДВ, загальна сума з ПДВ. Наприклад, у видатковій накладній зазначена сума 1000,00 грн (з ПДВ), а ПН виявилася складеною внаслідок заокруглень на 1000,02. Податківці не вважають цю ситуацію критичною для податкового кредиту.
Розбіжність (на 1, 2 копійки) не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту
Податківці визнають «некритичність» ситуації, коли сума ПДВ у зареєстрованій ПН відрізняється від суми ПДВ у первинці на 1 копійку через округлення (див. лист ДПСУ від 10.11.2020 № 4639/ІПК/99-00-05-06-02-06; лист ДПСУ від 06.07.2020 № 2711/6/99-00-05-06-02-06/ІПК). Також вони не вважають фатальною для ПН і ситуацію, коли загальна сума (з урахуванням ПДВ) у ПН на 1 копійку відрізняється від суми попередньої оплати (лист ДПСУ від 05.08.2020 № 3203/ІПК/99-00-05-06-02-06).
Висновки
- Показники ПН повинні відповідати первинним документам. Тому слід позбуватися «копійчаних» розбіжностей між ПН і первинкою.
- Є декілька способів це зробити, але кожен з них має свої умови застосування. Наприклад, регулювання за рахунок «кількісної» гр. 6 ПН можливе, якщо ПН складається на часткову попередню оплату. Коли ж перша подія — відвантаження товару, цей спосіб не годиться.
- Якщо мала місце часткова попередня оплата, внаслідок чого через заокруглення кількість товару/послуги у підсумку за всіма ПН дещо не відповідає кількості у первинці — нічого страшного. Податківці допускають таку розбіжність і не вважають це порушенням. Також є інші ситуації, коли «невідповідність» не загрожує ПК.
