Дійсно, така проблема може бути, і через це на «рівному місці» ПН не зареєструється за рахунок ΣПеревищ.
Чому це відбувається? Тому що хоча в самій таблиці 1.1 додатка Д1 до декларації з ПДВ показники наводяться в гривнях із копійками, у рядок «Усього» цієї таблиці (дані якого переносяться безпосередньо в декларацію) потрапляє вже сума ПДВ у цілих гривнях. Адже показники декларації відображаються в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами.
Показник ΣПеревищ визначається на підставі даних декларації (даних, розрахованих у цілих гривнях). Тому якщо показники декларації заокруглились в меншу сторону, то сума ПДВ у ПН на копійки може бути більшою, ніж сума ΣПеревищ.
Продемонструємо це на прикладі. Припустимо, на дату подання декларації за листопад 2022 року є незареєстрована ПН на загальну суму (з ПДВ) 7202,40 (сума ПДВ — 1200,40).
Якщо ми будемо заповнювати таблицю 1.1 додатка Д1 за встановленими правилами, то вона в нас буде заповнена так (рис. 1).
Таблиця 1.1 додатка Д1
Рис. 1
Тобто ΣПеревищ у цьому випадку сформується на суму 1200 грн, у той час як ПН треба зареєструвати з сумою податку 1200,40 грн. Отже, ПН не зареєструється автоматично за рахунок ΣПеревищ — тому що не вистачить його суми на 40 копійок.
Що робити в цьому випадку, якщо нам важливо, щоб ПН зареєструвалась саме за рахунок ΣПеревищ (недостатньо поточного ліміту для її реєстрації ПН)?
Одразу скажемо, що просто поповнення електронного ПДВ-рахунку на 1 грн тут не допоможе. Тому що ПН у нас може реєструватися: (1) або за рахунок поточного ліміту, (2) або за рахунок ΣПеревищ. Зареєструвати ПН частково за рахунок поточного ліміту, а частково за рахунок ΣПеревищ не вийде. Але вихід із ситуації є.
У принципі, бажано вже на етапі заповнення таблиці 1.1 додатка Д1 декларації з ПДВ проаналізувати, чи вистачить суми ΣПеревищ для реєстрації ПН, зазначених у таблиці 1.1 додатка Д1. Тобто порівняти суми ПДВ з копійками із сумою ПДВ у рядку «Усього», в якому вже дані зазначені в цілих гривнях (без копійок) після заокруглення.
Якщо сума ПДВ з копійками виявиться більше, ніж сума, заокруглена до цілих гривень, то
варто одразу збільшити в декларації і таблиці 1.1 додатка Д1 податкові зобов’язання, наприклад, на 1 грн (щоб на цю 1 грн збільшився показник ΣПеревищ)
Як саме їх можна збільшити? Можна задекларувати зайву (неіснуючу) ПН (наприклад, як на неплатника), в якій би сума ПДВ була достатня, щоб показник ΣПеревищ збільшився на 1 грн (див. рис. 2). Зазначимо: таку зайву ПН реєструвати не потрібно. Враховуючи, що різниця копійчана — ніяких негативних наслідків така «зайва» ПН не спричинить.
А можна піти ще простішим шляхом — додати 1 грн вже в існуючу (реальну) ПН, яка відображена в таблиці 1.1 додатка Д1. Так, уцьому випадку дані ПН з таблиці 1.1 додатка Д1 фактично не будуть відповідати даним зареєстрованої ПН. Але нічого страшного в цьому немає. Головне, щоб сама ПН була складена на правильну суму і відповідала даним первинних документів.
Таблиця 1.1 додатка Д1 (збільшення ПЗ до 1 грн одразу в поточній декларації)
Рис. 2
Відповідно збільшені на 1 грн зобов’язання будуть відображені і в самій декларації з ПДВ (рис. 3).
Фрагмент декларації з ПДВ
Рис. 3
А якщо, наприклад, ми виявили, що суми ΣПеревищ не вистачає вже після того, як була подана декларація, тобто на етапі, коли ПН вже мала б реєструватися?
У цьому випадку — аналогічно варто збільшити суму ПЗ на 1 грн у рядку 1.1 декларації і зробити відповідні уточнення в таблиці 1.1 додатка Д1 до декларації, але вже через уточнюючий розрахунок (рис. 4 і 5). При цьому для того, щоб була можливість зареєструвати ПН, донараховані в 1 грн, ПЗ мають бути сплачені (забезпечена відповідна сума на ПДВ-рахунку на дату подання УР).
«Самоштрафу» в цьому випадку в будь-якому разі не повинно бути. Адже сума 3 % від 1 грн буде менше за 50 копійок, а отже, заокруглиться до 0 грн.
Таблиця 1.1 «уточнюючого» додатка Д1 (збільшення ПЗ до 1 грн через УР)
Рис. 4
Відповідно показуємо уточнення і в рядку 1.1 УР.
Фрагмент уточнюючого розрахунку
Рис. 5
