Неприбутковий звіт — 2021

* Звіт складається за формою, затвердженою наказом № 553 (у редакції наказу № 469).

Хто, що, куди?

Хто і що подає. Звіт повинні подавати усі неприбуткові організації (НПО), визначені в п. 133.4 ПКУ. Про це чітко сказано в останньому абзаці п. 46.2 ПКУ. При цьому неприбутковими** можуть бути тільки юрособи, створені та зареєстровані згідно із законами України, що регулюють діяльність відповідних неприбуткових організацій. Тобто відокремлені підрозділи та/або філії (що не мають статусу юрособи) Звіт не подають (п. 4 Порядку № 440).

** Детальніше про те, хто є неприбутківцем, див. матеріал «Будемо знайомі — неприбутківець».

По суті, НПО звітують перед податківцями за допомогою Звіту замість декларації з податку на прибуток. Водночас якщо неприбутківець у 2021 році здійснював виплати на користь нерезидента, перераховані в п.п. 141.4.1 ПКУ, без подання ще і «прибуткової» декларації йому не обійтися (див. матеріал «Неприбутківець виплачує дохід нерезиденту» цього номера).

І ще. У загальному випадку ми звітність не подаємо, якщо в ній немає показників до декларування (п. 49.2 ПКУ). Проте обов’язковим додатком до Звіту (його невід’ємною частиною) є фінзвітність. Оскільки в ній практично завжди є якісь показники, то Звіт теж треба подавати, навіть якщо була відсутня діяльність. Більше того, податківці заявляють, що навіть нульові показники підлягають декларуванню (лист ДФСУ від 12.02.2020 № 553/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, 102.20.02 БЗ). Тому навіть «порожній» Звіт подати контролерам потрібно обов’язково.

Куди подаємо. Звіт подається в податковий орган за місцем податкової адреси НПО. Податковою адресою для неприбутківця буде його місцезнаходження, зафіксоване в ЄДР (п. 45.2 ПКУ).

Тобто Звіт неприбутківця приймає той податковий орган, який обслуговує територію, на якій зареєстрована неприбуткова організація.

У разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району НПО,

Подати Звіт можна одним із таких способів (п. 49.3 ПКУ):

— особисто або через уповноважену особу;

— поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення (згідно з п. 49.5 ПКУ дата відправлення має бути не пізніше ніж за 5 днів до граничного строку подання, тобто цього року — не пізніше 24.02.2022);

— засобами електронного зв’язку в електронній формі (актуальний ідентифікатор форми — J0101911).

Строки подання Звіту

Загальні строки. Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ і внесені в неприбутковий Реєстр, установлюється річний податковий (звітний) період (п.п. 133.4.7 ПКУ). А це означає, що Звіт треба подати протягом 60 календарних днів, які настають за останнім календарним днем звітного року (п.п. 49.18.3 ПКУ, 102.04 БЗ). Тобто Звіт за 2021 рік неприбутківець повинен подати не пізніше 01.03.2022.

При порушенні умов. Якщо неприбутківець порушив умови з п. 133.4 ПКУ, він зобов’язаний подати Звіт за період з початку року* по останній день місяця, в якому здійснено таке порушення (п.п. 133.4.3 ПКУ). У такому разі Звіт подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому неприбутківець припустився порушення (п.п. 49.18.1 ПКУ).

* Або з дати, коли організація визнана неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося посеред року.

За залишок року порушник повинен щокварталу подавати декларацію з податку на прибуток наростаючим підсумком (102.04 БЗ).

При ліквідації. Якщо неприбуткова організація ліквідовується протягом року, Звіт слід подати за «урізаний» річний період — тобто з початку року до дати ліквідації. Податківці рекомендують подавати такий Звіт на папері і самостійно дописувати в ньому в правій верхній частині першого аркуша відмітку «Ліквідаційний», пояснивши свої дії, згідно з п. 46.4 ПКУ.

Подається Звіт у загальні строки, встановлені для річного звітного періоду (60 календарних днів). При цьому якщо НПО ліквідована в середині 2021 року, подати останній Звіт можна і раніше загальних строків. Головне, щоб не пізніше 01.03.2022 (102.20.02 БЗ).

Загальний алгоритм заповнення

Звіт складають наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок. У структурі Звіту — три частини.

Частина І. Заповнюють усі неприбутківці, які відпрацювали без порушень. У рядках 1.1 — 1.11 розшифровують отримані доходи, а в рядках 2.1 — 2.6 — суми понесених витрат.

Зауважимо: ця частина Звіту заповнюється (1) на підставі даних бухобліку і фінансової звітності та (2) з урахуванням особливостей діяльності неприбуткової організації (102.04 БЗ).

Частина ІІ. У рядках 3 — 6 НПО-порушник розраховує податок на прибуток.

У рядку 5 цієї частини Звіту відображається розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, який дорівнює сумі рядків 3 і 4 Звіту.

Частина виправлення помилок. Заповнюють цю частину Звіту, тільки якщо виправляють помилку в частині ІІ Звіту — коли НПО неправильно розрахувала суму податкових зобов’язань. Адже помилка тільки в частині І (якщо немає порушення п. 133.4 ПКУ) ніяких податкових зобов’язань не викривляє, а отже, донараховувати або зменшувати нічого не доведеться.

Водночас податківці не проти, якщо неприбутківець за необхідності уточнить показники в частині I Звіту (102.02.20 БЗ). Для цього йому треба подати Звіт з позначкою «Звітна нова» / «Уточнююча» або додаток ВП у складі поточного Звіту. При цьому вказати слід правильні показники з урахуванням уточнень без заповнення частини «Виправлення помилок» Звіту і таблиці 2 додатка ВП (при виправленні у складі поточного Звіту).

Додатки. До неприбуткового Звіту можуть додаватися такі додатки:

— додаток ГД до ряд. 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД і 3.1 ГД неприбуткового Звіту. Подається при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою;

— додаток ВП до ряд. 7 — 9 Звіту. Подається, якщо помилки виправляються в поточному Звіті, тобто згідно з п.п. «б» п. 50.1 ПКУ;

— додаток ФЗ, який є обов’язковим додатком до неприбуткового Звіту (п. 46.2 ПКУ).

Орієнтир — бухоблік

Наріжний камінь — бухоблік. А це означає, що усі доходи та витрати слід відображати у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів. Тобто діємо виходячи із загального принципу нарахування. Відповідно відображати доходи/витрати треба, керуючись вимогами НП(С)БО 15 і НП(С)БО 16. Про прив’язку до бухоблікових правил завжди твердили і податківці (102.04 БЗ; лист ДПСУ від 05.11.2020 № 4549/ІПК/99-00-05-05-02-06).

Здебільшого доходи НПО — це цільове фінансування. Доходи від цільового фінансування визнають у сумі понесених витрат і в тих періодах, в яких були визнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування (пп. 16 — 19 НП(С)БО 15).

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів (п. 18 НП(С)БО 15).

А ось доходи, що не є цільовим фінансуванням, повинні визнаватися за загальними правилами НП(С)БО 15 (ср. ). Прикладами таких доходів можуть бути доходи від здавання приміщення в оренду, курсові різниці, пасивні доходи у вигляді відсотків від розміщення коштів у банку на депозиті.

Доходи ≠ витрати. Оскільки неприбуткова організація може отримувати інші доходи (а не тільки цільове фінансування), цілком може виникнути ситуація, коли доходи будуть більше, ніж витрати. У такому разі у фінансовому звіті з’являється такий показник, як «прибуток». Ну і нічого страшного, що в самому Звіті теж доходи будуть більше витрат — різницю ніде вказувати не потрібно. Проте деякі неприбуткові організації, уникаючи подібної ситуації, зрівнюють доходи з витратами, визнаючи абсолютно усі надходження (включаючи оренду, відсотки за депозитами, курсові різниці тощо) цільовим фінансуванням. Вважаємо, тут нічого побоюватися, адже наявність прибутку у неприбуткової організації не є якимось порушенням у принципі. Причому податківці з цим повністю згодні (лист ДПСУ від 16.10.2019 № 784/6/99-00-07-02-02-15/ІПК). Вони стверджують, що «перевищення доходів над витратами неприбуткової організації за підсумками податкового (звітного) періоду не є підставою для виключення з Реєстру такої організації».

А саме: на утримання неприбуткової організації або на фінансування напрямів її діяльності, яка визначена в установчих документах (п.п. 133.4.2 ПКУ).

Заповнюємо частину І Звіту

Рядки частини І Звіту підлягають заповненню з урахуванням характеру діяльності неприбуткової організації.

Прибуткова частина. Так, основні (традиційні) доходи НПО відображаються, як правило, за своїми рядками.

Наприклад: у ряд. 1.4 — дотації, у ряд. 1.5 — активи, отримані на статутну діяльність, у ряд 1.6.1 — благодійна допомога, у ряд. 1.6.2 ГД — гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. II додатка ГД до Звіту, у ряд. 1.7 — членські внески. Рядки 1.1 — 1.3 заповнюють бюджетні неприбуткові організації, а ряд. 1.8 — пенсійні фонди.

Зокрема, в прибутковому ряд. 1.6 Звіту (і відповідно в ряд. 1.6.1, 1.6.2 ТД і 1.6.3) розшифровується вартість фактично отриманих неприбутківцем безоплатних надходжень активів (коштів, майна), товарів (робіт, послуг), у т. ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань.

Неосновні доходи (від оренди, продажу майна, надання платних послуг тощо) збираються в ряд. 1.11. При цьому для пасивних доходів (відсотки банку за депозитом, курсові різниці тощо) передбачений окремий ряд. 1.9.

Витратна частина. Принцип відображення у Звіті витрат — аналогічний. Так, основні статті витрат заносимо в спеціально передбачені рядки (ряд. 2.1 — 2.5), а неосновні збираємо в ряд. 2.6.

У ряд. 2.3 показуємо товари, роботи, послуги та інші активи, використані, власне, на утримання такої неприбуткової організації, а також на реалізацію цілей, завдань і напрямів її діяльності. Цей рядок заповнюють у тому числі релігійні організації.

У ряд. 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно неприбутківець відображає витрати за наданою безповоротною допомогою або добровільними пожертвуваннями. При цьому до ряд. 2.4.2 ГД Звіту потрапляє сумарне значення графи 8 розд. III додатка ГД до Звіту.

У ряд. 2.6 Звіту відображаються інші витрати, у тому числі податківці пропонують вказувати тут і бухоблікову амортизацію основних засобів (102.04 БЗ).

Нюанси діяльності. Якщо неприбутківець надає допомогу нашій армії та іншим озброєним підрозділам для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції, то він окремо заповнює прибутковий ряд. 1.6.3. У ньому відображаємо суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Відповідно у витратному ряд. 2.4.3 показуємо використання цих надходжень на вищезгадані цілі.

Також особливостей діяльності НПО можуть привносити додаткові вимоги та обмеження в порядку заповнення Звіту. Наприклад, при ліквідації більшість неприбутківців зобов’язані передати свої активи іншому неприбутківцю або до бюджету (п.п. 133.4.1 ПКУ). При цьому за правилами бухобліку при реорганізації (та передачі-отриманні майна) бухоблікових доходів і витрат не виникає. А ось у неприбутковому Звіті вони з’являються.

Тобто активи, отримані від ліквідованого (чи реорганізованого) неприбутківця, показуємо в прибутковому ряд. 1.10, а активи, передані при ліквідації (реорганізації) іншим неприбутківцям або до бюджету, — у витратному ряд. 2.5.

Додаток ФЗ — фінзвітність

Загальні правила. Неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток (п. 133.4 ПКУ). Проте вони повинні подавати разом зі своїм Звітом річну фінзвітність. Це прямо прописано в останньому абзаці п. 46.2 ПКУ.

Тобто якщо НПО дотримується вимог п. 133.4 ПКУ, то проміжну (квартальну) фінзвітність податківцям подавати не треба.

Фінзвітність неприбутківця є додатком ФЗ, про подання якого НПО повідомляє, проставивши відмітку «+» в полі «Наявність додатків» Звіту навпроти такого додатка.

При цьому не забудьте розшифрувати, які саме форми фінзвітності додаються. Для цього є таблиця «Наявність…». У ній ставимо відмітку «+» навпроти тих форм, за якими складається фінзвітність.

Форма фінзвітності. Як зазначено в п.п. 2 п. 2 НП(С)БО 25, НПО складає і подає так званий спрощений фінзвіт мікропідприємства (форми № 1-мс, № 2-мс) незалежно від того, відповідає вона критеріям мікропідприємства чи ні.

Проте (!) податківці вимагають від неприбутківців, які НЕ є мікро- або малими підприємствами, надавати повну фінзвітність — тобто усі п’ять форм.

При цьому «малюки» можуть обійтися скороченою за показниками річною фінзвітністю — у складі усього лише двох форм: Балансу і Звіту про фінрезультати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс) (див. 102.20.02 БЗ).

Відповідальність за неподання

За неподання або несвоєчасне подання контролерам Звіту і фінзвітності до нього НПО «світить штраф» згідно з п. 120.1 ПКУ. Розмір штрафу складає 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання і 1020 грн за кожне повторне таке порушення протягом року.

Радує, що на період карантину діє мораторій на штрафи за порушення вимог податкового законодавства (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому поки фінансової відповідальності можна не боятися. Чого не можна сказати про адміністративну відповідальність. На неї мораторій не поширюється (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 98, с. 12).

До речі, за помилки у Звіті, які не призвели до заниження податкового зобов’язання, але є поданням недостовірної інформації або викривленням показників податкового обліку, до такого порушника може бути застосована тільки адмінвідповідальність за ст. 163¹ КУпАП (від 85 до 170 грн, а за повторне порушення протягом року — від 170 до 255 грн).

Наведемо фрагмент заповнення розділу І і частини з додатками Звіту за 2021 рік (див. рис. 1 і 2).

Приклад. НПО — неплатник ПДВ і протягом 2021 року здійснювала такі операції.

Отримала:

— грошові кошти у вигляді бюджетного гранта — 80 тис. грн (ряд. 1.4);

— благодійну допомогу (не цільову) — 120 тис. грн (ряд. 1.6.1);

— членські внески — 40 тис. грн (ряд. 1.7);

— цільове фінансування на придбання ОЗ — 30 тис. грн та визнано дохід у частині амортизації такого ОЗ (ряд. 1.5);

— доходи від надання в оренду приміщення в сумі 10 тис. грн (ряд. 1.11).

Нараховані відсотки за поточним рахунком у розмірі 200 грн (ряд. 1.9).

При цьому були понесені такі витрати:

— на утримання НПО — 90 тис. грн (ряд. 2.3);

— кошти бюджетного гранта використано — 80 тис. грн (ряд. 2.3);

— комісія банку — 400 грн (ряд. 2.6);

— перераховано кошти на потреби забезпечення проведення антитерористичної операції — 50 тис. грн (ряд. 2.4.3);

— придбано ОЗ — 30 тис. грн та нараховано амортизацію 5 тис. грн (ряд. 2.6).