Організації та установи, що є неприбутковими, можуть залучати волонтерів у свою діяльність (ч. 1 ст. 5 Закону № 3236). Зауважимо: статус неприбутковості трактується тут відповідно до ПКУ (детальніше «Будемо знайомі — неприбутківець»). Це загальне правило. Тепер розшифруємо його.
Хто такі волонтери?
Загальне. Це люди, які добровільно здійснюють соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги (ч. 1 ст. 7 Закону № 3236).
Волонтерська допомога, нагадаємо, передбачає безоплатне виконання робіт і надання послуг (ст. 1 Закону № 3236).
При цьому не кожні безоплатні послуги або роботи можна назвати волонтерською діяльністю. У ч. 3 ст. 1 Закону № 3236 надано приблизний перелік напрямів:
— підтримка малозабезпечених, безробітних, багатодітних, бездомних, осіб, що вимагають соцреабілітацї;
— догляд за хворими, особами з інвалідністю, одинокими, літніми, іншими особами, які через фізичні, матеріальні або інші особливості вимагають підтримки і допомоги;
— допомога у проведенні заходів міжнародного та нацзначення, пов’язаних з організацією масових спортивних, культурних та інших видовищних і громадських заходів;
— надання волонтерської допомоги за іншими напрямами, не забороненими законодавством, тощо.
Напрями специфічні, але є й «гумові». Більше того,
безоплатне виконання робіт або надання послуг, засноване на сімейних, дружніх або сусідських відносинах, волонтерською діяльністю не є
Про це говорить абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 3236.
Голова — волонтер? Вважаємо, що ні. Усе-таки в суть визначення «волонтер» голова організації не вписується. Але ще є можливість залучити його на громадських засадах без оплати праці. Як правило, на практиці про це прямо вказують у статуті організації. Свого часу Мінсоцполітики в листі від 02.03.2015 № 228/13/84-15 підтверджувало можливість оформлення голови громадської організації без трудових відносин та оплати. Хоча немає гарантії, що Держпраці не погрожуватиме штрафами за допуск до роботи неоформленого працівника.
Як можна залучати волонтерів?
Варіанти & їх особливості. Отже, варіанти:
1) договір про здійснення волонтерської діяльності між громадською організацією і волонтером (ст. 9 Закону № 3236);
2) договір про надання волонтерської допомоги між одержувачем такої допомоги і волонтером (ст. 10 Закону № 3236). Тобто, по суті, це індивідуальна діяльність волонтера;
3) без договору (ч. 2 ст. 5 Закону № 3236).
Зверніть увагу: є прямо встановлені випадки, коли обов’язково укладається певний із перелічених вище договорів.
Так, договір про здійснення волонтерської діяльності у письмовій формі обов’язково укладається:
— коли йдеться про волонтерську діяльність, пов’язану з проведенням заходів міжнародного та нацзначення, організацією масових спортивних, культурних та інших видовищних і громадських заходів або пов’язану з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру. Тоді договір укладається за правилами Порядку № 556;
— за бажанням волонтера;
— за бажанням законного представника, якщо волонтер віком від 14 до 18 років.
Стороною договору може бути волонтер віком 18 років і старше. Якщо «добровольцю» від 14 до 18 років, то цей договір він може укласти самостійно тільки з письмового дозволу батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника (ч. 4 ст. 9 Закону № 3236).
Договір про надання волонтерської допомоги обов’язково укладається за бажанням одержувача волонтерської допомоги (ч. 1 ст. 10 Закону № 3236). Але якщо волонтер надає допомогу в межах громадської організації, то такій організації треба пам’ятати про вимоги щодо договору про здійснення волонтерської діяльності (див. вище). Тобто, навіть незважаючи на відмову одержувача від укладення договору, відносини між волонтером та організацією можуть оформлятися угодою.
Що означає «безоплатно»? Суть у тому, що жоден із договорів не має передбачати оплати. Але волонтерові можна відшкодовувати деякі витрати. Так, згідно зі ст. 11 Закону № 3236 можна відшкодовувати витрати на відрядження в межах України та за кордон. А саме документально підтверджені витрати на:
— проїзд (включаючи багаж) до місця здійснення волонтерської діяльності;
— отримання візи;
— харчування (коли волонтерська діяльність триває більше 4 годин на добу);
— проживання (якщо відрядження в інший населений пункт і волонтерська діяльність тривають більше 8 годин);
— поштові і телефонні послуги (якщо волонтер здійснює свою діяльність поза місцезнаходженням громадської організації);
— медогляд, вакцинацію та інші лікувально-профілактичні заходи, безпосередньо пов’язані з наданням волонтерської допомоги.
Незважаючи на те що в ч. 2 ст. 11 Закону № 3236 відшкодування перелічених витрат не є доходом волонтера і базою для оподаткування ПДФО і ЄСВ, пріоритет залишається за ПКУ. Перелічені суми доведеться оподатковувати ПДФО і ВЗ на загальних підставах.
Що на практиці?
Ніби як усе прозоро. Закон № 3236 про трудові договори не згадує, дозволяє навіть взагалі без якого-небудь договору в певних випадках співпрацювати. Але, з точки зору Держпраці, є спокуса визнати подібні відносини прихованими трудовими. Особливо коли йдеться про п. 3 (без договору). І судова практика тому доказ.
У деяких випадках цей підхід Держпраці виправданий. Особливо винахідливі роботодавці дійсно намагалися приховувати за волонтерською діяльністю трудові відносини (див. рішення Харківського окружного адмінсуду від 12.03.2020 у справі № 520/12066/19*). Проти роботодавця зіграли не лише пояснення працівників, але й те, що з них неможливо було зрозуміти вік «волонтерів». А вік, як ви пам’ятаєте, впливає на процедуру оформлення.
* Див. за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/88173997#
Але є ситуації, коли Держпраці неправомірно чіплялася до волонтерів, намагаючись прирівняти відносини між волонтерами і громадською організацією до трудових з усіма наслідками, що звідси випливають (див. постанови Третього апеляційного адмінсуду від 22.05.2019 у справі № 804/4129/18 і П’ятого апеляційного адмінсуду від 23.07.2019 у справі № 420/6203/18**).
** Див. за посиланнями: reyestr.court.gov.ua/Review/81981881 і reyestr.court.gov.ua/Review/83407213 відповідно.
По суті, наявність судових рішень наштовхує на думку: краще укласти договір про здійснення волонтерської діяльності. Але якщо йдеться про трудові відносини, то ховати їх за волонтерством — собі дорожче.
