План-графік: де знайти?
План-графік податкових перевірок можна знайти на сайті ДПСУ за посиланням: tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/545291.html. Вивантажується він у форматі таблиці. Пошук можна здійснювати так:
1) натиснути клавіші «ctrl» і «f»;
2) у спливаючому вікні ввести код ЄДРПОУ / ідентифікаційний код або найменування підприємства / П. І. Б. фізособи (ФОП);
3) натиснути «знайти далі».
«А що, можуть перевіряти в карантин?» — запитаєте ви. Відповідаємо. Заборона на планові податкові перевірки особлива. Вона встановлена в п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Та є ще постанова № 89, яка дозволяє планові перевірки для юросіб (детальніше див. «Перевірки в карантин: які можна?»).
Отже: щодо ФОП проводити планові перевірки на період карантину однозначно заборонено, а ось для юросіб ця заборона знята незаконною постановою № 89.
Та якщо ви знайшли себе в плані, але потрапляєте під мораторій, то в період карантину з перевіркою до вас приходити не можуть.
Як формується план?
Як часто включають? Основи формування плану-графіка встановлені в ПКУ (ст. 77), а також у Порядку № 524.
Госпсуб’єктів включають у план з певною періодичністю. Вона залежить, насамперед, від ступеня ризиковості того чи іншого платника податків, який присвоюється за певними критеріями.
Усього існує три ступеня ризиковості: високий, середній та незначний.
Платників з високим ступенем ризику включають не частіше за 1 раз на рік, середнім — не частіше за 1 раз на 2 роки, низьким — не частіше за 1 раз на 3 роки (п. 77.2 ПКУ).
Але не частіше ніж 1 раз на 3 роки включають у план юросіб, які одночасно (п. 77.2 ПКУ):
— відповідають критеріям з п. 44 підрозд. 3 розд. ХХ ПКУ;
— сума сплаченого ПДВ — не менше 5 % від задекларованого доходу за звітний період.
Також не частіше за 1 раз на 3 роки включають самозайнятих осіб, у яких сума сплачених податків не менше 5 % задекларованого доходу за звітний період (той же п. 77.2 ПКУ).
Виняток щодо не «менше одного разу на 3 роки» не працює в разі порушення ст. 45, 49, 50, 51, 57 ПКУ.
Критерії ризиковості. Критерії, за якими визначають ступінь ризику, знаходимо в п. 5 розд. III Порядку № 524. Їх достатньо багато. Наведемо найяскравіші приклади.
Ви з високим ступенем ризиковості, якщо:
— ріст податку на прибуток у 2 рази (на 50 %) і більше нижче рівня зростання доходів;
— платимо податок на прибуток менше у 2 рази і більше, ніж платять податок інші у відповідній сфері;
— є взаємовідносини з платниками, які не подавали звітності протягом 2 податкових (звітних) періодів;
— інші витрати перевищують 30 % загальних витрат операційної діяльності;
— є операції з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості;
— різниця між собівартістю продукції та чистим доходом від реалізації не перевищує 10 % собівартості реалізованої продукції;
— дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж у 2 рази тощо.
Середня ризиковість присвоюється, якщо:
— ви декларуєте від’ємне значення об’єкта, що оподатковується податком на прибуток, протягом 2 звітних періодів (якщо період — квартал) або протягом одного звітного періоду (якщо період — рік);
— нетиповий експорт (тобто за товарами, нетиповими для основного виду діяльності), у сумі більше 5 млн грн або більше 5 % загального обсягу постачань (не менше 100 тис. грн);
— у вас зменшилася сума нарахованого ЄСВ за попередні періоди більш ніж на 20 % від загальної суми нарахованого ЄСВ за останні 12 місяців, що передують звітному;
— у вас є відносини з єдинниками, які одночасно є керівниками, засновниками або співробітниками вашого підприємства, в сумі операцій більше 5 млн грн або більше 5 % загальних обсягів постачань, але не менше 100 тис. грн;
— у вас є негативні рішення комісії ДПС щодо зупинення реєстрації ПН протягом 3 звітних періодів;
— є невідповідність РРО-звітності та обсягів постачання з декларації з ПДВ;
— сума розрахункових операцій, проведених через РРО, у 2 рази і більше менша від середньої суми розрахункових операцій, проведених через РРО в регіоні за одним видом госпдіяльності (з урахуванням пропорціональності доходів до суми таких операцій), тощо.
А ось низький ступінь загрожує, наприклад, тим, у кого IP-адреса або електронна адреса для листування з податківцями використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягом реалізації більше 4 млн грн.
Чи можуть змінювати план-графік? Можуть. Але все залежить від виду змін. Їх умовно поділимо на два види:
1) технічні (коли щодо вже включеного до плану суб’єкта коригують, наприклад, найменування);
2) фактичні (коли до плану, наприклад, вносять нового суб’єкта або змінюють період для перевірки).
Щодо фактичних змін. Їх можна вносити 2 рази на рік: 1 раз — у першому кварталі й 1 раз — у другому (п. 77.2).
Якщо вас додали у план у першому кварталі року, то перевірка може початися не раніше 1 липня. Якщо вас додали в другому кварталі, то — не раніше 1 жовтня.
Також через карантин додається ще одна підстава для внесення змін до плану-графіка. За Перехідними положеннями ПКУ для перевірок, запланованих на період з 18.03.2020 по день закінчення карантину, — після закінчення карантину (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). У такому разі оновлений план фіскали повинні опублікувати протягом 10 календарних днів з дати закінчення карантину. Підрозділ 10 розд. ХХ ПКУ не встановлює обмежень щодо строку початку самої перевірки.
Якщо ми говоримо про технічні зміни, то їх можна вносити незліченну кількість разів. Але план із технічними змінами має бути опублікований до 30-го числа місяця, що передує місяцю, в якому повинна початися перевірка. Тобто, наприклад, ваша перевірка запланована на травень 2022 року, і ви в березні 2022 року змінюєте найменування. У такому разі план-графік з вашим новим найменуванням повинен з’явитися не пізніше 30 квітня.
Як проходить перевірка?
Про початок перевірки попереджають? Знайшовши себе в плані-графіку, ви ще не знатимете, в який конкретно день податківці прийдуть на перевірку. Адже в цьому документі є тільки місяць заходу, але не конкретна дата. Тому в п. 77.4 ПКУ встановлено правило про те, що фіскали зобов’язані не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки відправити (вручити) платникові:
— копію наказу про проведення планової перевірки;
— письмове повідомлення із зазначенням дати початку такої перевірки.
Що перевіряють? Планова перевірка — це перевірка, предметом якої є:
— своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати всіх передбачених ПКУ податків та зборів;
— дотримання валютного й іншого підконтрольного податківцям законодавства (наприклад, своєчасність розрахунків за ЗЕД-договорами);
— дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками / найманими особами (ці питання можуть цікавити податківців переважно у контексті нарахування і сплати зарплатних податків/зборів: ЄСВ, ПДФО, військового збору).
Як довго перевіряють? Максимальні строки для проведення планових перевірок встановлюються в ПКУ (п. 82.1 ПКУ). Вони залежать від типу платника. Так, якщо це:
— суб’єкти малого підприємництва (ч. 3 ст. 55 ГКУ), то можуть перевіряти протягом 10 робочих днів, а продовжити перевірку — максимум на 5 робочих днів;
— великі платники (п.п. 14.1.24 ПКУ), — протягом 30 робочих днів, продовжити можуть на 15 робочих днів;
— усі інші платники, — протягом 20 робочих днів, продовжити можуть на 10 робочих днів.
Зверніть увагу: податківці говорять про те, що при перевірці вони орієнтуватимуться на правила внутрішнього трудового розпорядку (БЗ 130.03). Ба більше, в цьому роз’ясненні фіскали вказали на те, що якщо в підприємства особливий графік роботи (що відрізняється від стандартного 5-денного робочого тижня по 8 годин на день), то це не може слугувати причиною для складання акта про недопуск до проведення перевірки. Беріть на замітку, та пам’ятайте: особливий графік треба оформляти відповідно до трудового законодавства.
Включили в план незаконно?
Порушення правил внесення до плану-графіка різні. Бувають випадки, коли податківці включають у план платників не відповідно до критеріїв ризиковості (див. вище) або безконтрольно вносять нових кандидатів на перевірку протягом планового року.
У цій ситуації є декілька шляхів:
1) оскаржувати факт включення до плану-графіка ще до того, як ви отримали повідомлення про проведення перевірки;
2) не допускати перевіряючих і оскаржувати наказ про призначення перевірки;
3) оскаржувати податкове повідомлення-рішення (ППР), винесене на підставі незаконної перевірки, аргументуючи все тим, що включення в план-графік було незаконним.
І тут не все так просто. Судова практика (а вирішувати це питання доведеться саме через суд) неоднозначна.
Якщо ми говоримо про оскарження факту включення до плану-графіка ще до повідомлення про перевірку, то є успішні випадки оскарження (див., наприклад, постанову Другого апеляційного адмінсуду від 03.02.2021 у справі № 480/1264/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/94838853, постанову ВС від 12.10.2021 у справі № 520/12628/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/100285425). Але трапляється і негативна судова практика, де судді говорять про те, що в ситуації з незаконним включенням до плану-графіка треба боротися тільки недопуском до перевірки (постанова Шостого апеляційного адмінсуду від 02.03.2021 у справі № 580/934/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/95363874).
Оскарження ж наказу про призначення перевірки все-таки повинне супроводжуватися і недопуском. Річ у тому, що незаконний (на думку податківців) недопуск може призвести до арешту майна. Для того щоб цього не сталося, треба відразу подавати позов про скасування наказу про проведення перевірки. Так виникне так званий спір про право. Тоді податківцям не вдасться підтвердити арешт, адже суд має закрити провадження, відкрите на підставі заяви фіскалів про застосування арешту (п. 2 ч. 4 ст. 283 КАСУ).
Приклади успішного оскарження наказу: постанови ВС від 26.10.2021 у справі № 813/417/17, від 03.02.2021 у справі № 808/2686/17, від 18.08.2021 у справі № 520/12825/19*.
* Див. за посиланнями: reyestr.court.gov.ua/Review/100653502, reyestr.court.gov.ua/Review/94643094, reyestr.court.gov.ua/Review/99062843 відповідно.
Щодо оскарження ППР, винесеного за результатами незаконної планової перевірки, ситуація така. Тут ми вплітаємо в аргументацію позову обставини незаконного включення платника до плану-графіка. При цьому вимагаємо скасування ППР.
Приклади успішного оскарження ППР: постанови ВС від 28.10.2021 у справі № 810/3099/18, від 21.10.2021 у справі № 817/1314/17 і Великої Палати ВС від 08.09.2021 у справі № 816/228/17**.
** Див. за посиланнями: reyestr.court.gov.ua/Review/100679729, reyestr.court.gov.ua/Review/100471023, reyestr.court.gov.ua/Review/100022843 відповідно.
