З 01.01.2022 у ПКУ з’явилися дві норми:
— право податківців відкрито застосовувати техприлади з функцією фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію, накопичувати цю інформацію під час проведення перевірок (п.п. 20.1.48 ПКУ);
— аналогічне право платника (п.п. 17.1.17 ПКУ).
І тут, по-перше, аудіо-, відео- або звукофіксація як з боку платника, так і з боку перевіряючих має бути відкритою. Тобто про її проведення сторони повинні попереджати. Особливо, вважаємо, краще це зробити платникові, коли в будівлях госпсуб’єкта є своє відеоспостереження.
Відкритість різноманітної фіксації підкреслили і податківці в інформаційному листі від 01.02.2022 № 2/2022.
По-друге,
відмовити в фото-, відео-, аудіо- та іншій фіксації буде не можна як податківцям, так і платникам податків
Норми ст. 307 ЦКУ, які дозволяють фото-, відео- та іншу фіксацію тільки з дозволу фізособи, тут не працюватимуть. Бо в ч. 3 ст. 307 ЦКУ зазначено, що зйомка фізособи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку без згоди може проводитися у випадках, установлених законом.
По-третє, права платника і податківців, що стосуються фото-, відео- та іншої фіксації, виникають з 01.01.2022. Скористатися ними обидві сторони процесу можуть навіть під час перевірок, що почалися до цієї дати і тривають після 01.01.2022. Про це фіскали також зазначають в інформаційному листі від 01.02.2022 № 2/2022.
Хоча платники і раніше могли фіксувати таким чином процес перевірки (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 46, с. 23).
По-четверте, правом на фото-, відео- та аудіофіксацію можна скористатися під час будь-яких податкових перевірок.
По-п’яте, усі матеріали, зібрані таким чином податківцями, додаватимуться до матеріалів перевірки (п.п. 83.1.7 ПКУ). А ось результати фото-, відео- та аудіофіксації платників можна буде використати в процесі оскарження дій і рішень фіскалів. Причому визнаватися вони будуть у тому числі на етапі адміноскарження.*
* Детальніше про оскарження див. «Оскаржуємо результати податкової перевірки» цього номера.
По-шосте, фото-, відео- та інша фіксація — це право, а не обов’язок! Як для платника, так і для податківців. Тобто камера або диктофон у руках того ж податківця може бути не завжди.
І нарешті, по-сьоме ☺, якщо ми говоримо про мультимедійні матеріали як про доказ у суді, то там є спеціальні правила для їх оформлення (§ 1, 5 гл. 5 розд. І КАСУ). Тобто для того щоб на них спиратися, треба ще правильно їх оформити! І не факт, що з першого разу, наприклад, фіскалам це вдаватиметься правильно. Проте практика, безумовно, покаже.
До того ж якщо йдеться, наприклад, про аудіозапис, то можна поставити під сумнів те, чиї голоси там зафіксовані. У такому разі в суді допоможе тільки експертиза (так, як це відбувається у цивільному процесі, див. постанову ВС від 25.08.2020 у справі № 553/1268/15-ц // reyestr.court.gov.ua/Review/91260411).
