ПСП-2022: нова музика за старими акордами

Правила застосування

У 2022 році змінилися тільки розміри ПСП і граничний розмір зарплати для застосування ПСП (див. таблицю 8 у «Податки & бухоблік», 2021, № 103, с. 26)*.

* Перелік документів, необхідних для застосування ПСП, ви знайдете в спецвипуску «Податки & бухоблік», 2020, № 77, с. 49.

Самі ж правила застосування ПСП залишилися колишні. Нагадаємо їх.

1. ПСП застосовують виключно до зарплатного доходу (ознака «101» у 4ДФ). У справі тільки працівники із статусом резидента України.

2. Якщо працівникові нараховувалася зарплата за період її збереження, у тому числі відпускні або лікарняні, то суми таких виплат (їх частини) відносять до відповідних місяців, ЗА які вони були нараховані. Тобто «перехідні» відпускні та лікарняні для цілей застосування ПСП треба відносити до зарплати того місяця, за який вони нараховані.

Усі інші зарплатні виплати, у тому числі й премії, доплати, надбавки, нараховані (донараховані/відсторновані) за попередні місяці, з метою їх оподаткування і застосування ПСП враховуємо в тому місяці, в якому вони були фактично нараховані (донараховані/відсторновані) у бухобліку.

3. При виплаті зарплати за першу половину місяця (так званого авансу) ПСП не застосовуємо.

4. ПСП застосовують тільки за одним місцем роботи. Працівник має право самостійно вирішувати, у якого роботодавця до його зарплати застосовуватиметься ПСП. Як саме? Подавши йому заяву на ПСП і документи, що підтверджують його право на ПСП (у разі необхідності).

5. Розмір ПСП — фіксована величина. Його не треба переобчислювати пропорційно відпрацьованому часу в конкретному місяці. Важлива тільки сума доходу та підстави для застосування ПСП.

6. При застосуванні ПСП суму ПДФО розраховуємо так:

ПДФО = (Зарплата - ПСП) х 18 : 100.

ПСП для «солдата підприємства», студента

Право на ПСП згорить, якщо працівник одночасно із зарплатними доходами отримує з бюджету стипендію, грошове або майнове (речове) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців (п.п. 169.2.3 ПКУ).

А ось інші, не перелічені вище виплати з бюджету, на ПСП не впливають. Тому, наприклад, працівник-пенсіонер має право на ПСП на загальних підставах. Підтверджують це і податківці (103.08.01 БЗ).

Таким чином, ПСП до середнього заробітку «солдата підприємства» застосовувати не можна.

А ось працюючий студент може розраховувати на ПСП. Причому навіть не на звичайну ПСП, а в підвищеному розмірі (п.п. «г» п.п. 169.1.3 ПКУ), тобто 150 % звичайної ПСП (у 2022 році — 1860,75 грн), якщо його зарплата не перевищує 3470 грн.

Але є нюанс: скористатися таким правом можна лише у тому випадку, якщо студент не отримує стипендію з бюджету. Підтвердженням цьому буде відповідна довідка з навчального закладу, в якій зазначено, що він дійсно навчається в цьому закладі і не отримує стипендію з бюджету.

Даєш папірці!

У новоприйнятого працівника право на ПСП з’являється вже в місяці прийняття на роботу незалежно від того, скільки днів цього місяця він відпрацював. Виняток — якщо попередній роботодавець вже застосував до зарплати такого працівника ПСП у місяці звільнення. Адже в одному місяці ПСП не може бути застосована двома роботодавцями.

Дізнатися про це на новому підприємстві можна тільки з вуст самого працівника. Розпитайте його про це детальніше, оскільки, як ви розумієте, працівник просто міг не надати цьому факту якогось значення.

При цьому жодних підтверджуючих документів від нього вимагати не треба. Це нічим не передбачено. Якщо працівник порушив порядок застосування ПСП, відповідальність за це несе він сам, а не його роботодавець.

Щорічного подання заяви про застосування ПСП, якщо підстава для її застосування залишається незмінною, ПКУ не передбачає. Що стосується підтверджуючих документів, то тут усе залежить від строку їх дії.

Наприклад, якщо раніше працівник мав право на звичайну ПСП на двох дітей, а в лютому 2022 року виникло право на застосування ПСП на трьох дітей, то потрібно оновити заяву і донести підтверджуючі документи.

Текст заяви на ПСП складається у довільній формі і може бути таким:

Звичайна ПСП на дітей

Працівник, що утримує двох або більше дітей віком до 18 років, має право на ПСП на дітей (з розрахунку на кожну таку дитину) у звичайному розмірі (п.п. 169.1.2 ПКУ). У 2022 році розмір ПСП за цією підставою дорівнює добутку 1240,50 грн та кількості дітей віком до 18 років, на яких надається пільга.

Цією пільгою можуть скористатися обоє з батьків. Але є нюанс. Граничний розмір зарплати, що надає право на застосування ПСП на дітей, для кожного з двох батьків буде свій. Його величина складає у 2022 році:

— для одного з батьків — 3470 грн x кількість дітей віком до 18 років. Тобто, наприклад, якщо для того з батьків, хто хоче скористатися ПСП на двох дітей, його зарплата не повинна перевищувати — 6940 грн, на трьох — 10410 грн, на чотирьох — 13880 грн;

— для другого — 3470 грн.

Рішення про те, хто з батьків скористається правом на визначення граничного розміру зарплати кратно кількості дітей, батьки дитини (дітей) приймають самостійно виходячи з рівня зарплат обох батьків.

Причому той із батьків, хто скористався правом на збільшення граничного розміру зарплати кратно кількості дітей, повинен вказати в заяві про застосування ПСП, що чоловік (дружина) при отриманні ПСП за місцем своєї роботи не користується таким правом. Жодних довідок з місця роботи чоловіка (дружини) надавати не треба.

Як зазначалося вище, ПСП на дітей на підставі п.п. 169.1.2 ПКУ мають право обоє батьків, які утримують двох або більше дітей віком до 18 років.

Якщо батьки перебувають у шлюбі, то жодних документів для підтвердження факту утримання дітей їм надавати не треба.

А ось якщо батько проживає окремо від дітей, то податківці у своїх роз’ясненнях (103.08.02 БЗ) рекомендують просити у працівника надати документи, що підтверджують факт утримання ним дітей.

Такими документами, на їх думку, можуть бути: довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально засвідчений договір між колишніми чоловіком і дружиною про здійснення батьківських прав і виконання обов’язків тим із них, хто проживає окремо від дитини, рішення суду про аліменти.

Саме тому якщо, наприклад, працівник утримує, окрім рідних дітей до 18 років, ще й дитину дружини, яка не усиновлена ним, то він не матиме права на ПСП на неусиновлену дитину, оскільки у нього не виникає обов’язок з її утримання. Але на своїх дітей він матиме право на ПСП (103.08.02 БЗ).

Право на ПСП за двома підставами

За загальним правилом, якщо працівник має право на ПСП за двома та більше підставами, то до його заробітної плати може застосовуватися одна ПСП за підставою, яка передбачає її найбільший розмір.

Виняток із цього правила — ситуація, коли працівник утримує двох або більше дітей віком до 18 років, у тому числі дитину (дітей) з інвалідністю. У цьому випадку (п.п. 169.3.1 ПКУ):

— на дитину (дітей) з інвалідністю надають ПСП у підвищеному розмірі (у 2022 році — 1860,75 грн з розрахунку на кожну дитину з інвалідністю);

— на інших дітей — ПСП у звичайному розмірі (1240,50 грн з розрахунку на кожну дитину).

Сумісники і ПСП

Сумісники мають право на ПСП. Але для них є певні особливості.

Зовнішній сумісник. Він може скористатися ПСП за місцем роботи за сумісництвом, якщо не користується ПСП за основним місцем роботи. Річ у тому, що ПСП застосовують тільки за одним місцем нарахування (виплати) зарплати (п.п. 169.2.1 ПКУ). Ну і, звичайно, зарплата сумісника не повинна перевищувати граничний розмір доходу для застосування ПСП.

Внутрішній сумісник. ПСП застосовують до нарахованого зарплатного доходу за одним місцем його нарахування/виплати (п.п. 169.2.1 ПКУ). Отже, якщо один роботодавець нараховує працівнику зарплату за двома трудовими договорами (працівник внутрішній сумісник), то з граничним розміром доходу, що дає право на ПСП, він повинен порівнювати загальний (сукупний) зарплатний дохід, нарахований такому працівнику. Тобто складаємо зарплату за основною посадою і зарплату за внутрішнім сумісництвом. Далі отриманий результат порівнюємо з граничним, що дає право на ПСП. Загальна сума зарплати вища за граничний дохід — ПСП немає. Нижче — застосовуємо ПСП.

ПСП для одиноких матері/батька

Для цілей п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування ПСП мають дитину (дітей) віком до 18 років і при цьому не перебувають в шлюбі, зареєстрованому відповідно до закону (п. 5 Порядку № 1227**).

** Порядок подання документів для застосування ПСП, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 № 1227.

Оскільки в ситуації, описаній у запитанні, жінка перебуває в шлюбі, то скористатися ПСП як одинока мати вона вже не може. Навіть попри те, що її новий чоловік не усиновив дітей.

Водночас працівниця може користуватися правом на ПСП на двох дітей у звичайному розмірі (див. вище).

Ні, не має. Пояснимо чому. Дійсно, п. 5 Порядку № 1227 відносить до одиноких батьків осіб, які на момент застосування пільги мають дитину (дітей) віком до 18 років і не перебувають у шлюбі.

Водночас при визначенні статусу «одинокий батько» треба враховувати ще й норми СКУ. Так, з урахуванням абзацу другого ч. 2 ст. 143 СКУ, можна зробити висновок, що батько може вважатися одиноким, якщо його батьківство визначене у свідоцтві про народження дитини або визнане за рішенням суду, при цьому він не перебуває в шлюбі з матір’ю дитини та утримує і виховує таку дитину без матері.

Тобто той факт, що батько двох дітей не перебуває в шлюбі і справно платить аліменти (бере участь в їх утриманні), ще не робить його одиноким батьком. Для цього працівник повинен проживати разом із дитиною (дітьми) окремо від матері дитини (дітей).

Оскільки діти працівника з ним разом не проживають, він може розраховувати тільки на звичайну ПСП на дітей, як батько, який утримує двох дітей віком до 18 років (п.п. 169.1.2 НКУ). Звичайно, за умови, що його місячна зарплата не перевищить граничного розміру доходу для застосування ПСП на дітей.

Підстави для припинення ПСП

Розпочнемо з пільги на дітей. Така пільга надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку — до кінця року, на який припадає смерть.

Тобто якщо, наприклад, дитині виповнилося в січні 2022 року 18 років, то право на ПСП у одного з її батьків збережеться увесь 2022 рік (звичайно, у разі дотримання усіх умов застосування «дитячої» пільги).

Але! Якщо в році, в якому дитина вже досягла 18 років, її батько звільниться, то на новому місці роботи він право на ПСП не отримає. Адже на момент прийняття на нову роботу дитині працівника вже виповнилося 18 років.

Крім того, право на ПСП на дітей втрачається починаючи з податкового місяця, в якому відбулася одна з таких подій: працівника позбавляють батьківських прав або він відмовляється від дитини або передає дитину на держутримання, у тому числі в установах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, незалежно від того, береться плата за таке утримання чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання.

ПСП за підставами, передбаченими пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3 ПКУ, припиняють надавати з місяця, наступного за місяцем, в якому працівник втрачає відповідний статус.

А ще право на ПСП втрачається з місяця, в якому працівник відмовляється від застосування ПСП; порушений порядок застосування ПСП.

Якщо працівник:

— помер;

— оголошується судом померлим;

— визнається судом безвісно відсутнім;

— втрачає статус резидента;

— звільнений з місця роботи, то

ПСП надають з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому відбулася така подія (п.п. 169.3.4 ПКУ).

Тобто, наприклад, у місяці звільнення право на ПСП ще зберігається. Звичайно, за умови, що зарплата працівника не перевищить граничного розміру доходу.

Ні в ПКУ, ні в Порядку № 1227 не вказано, з якого моменту втрачається право на застосування ПСП на дітей для одинокої матері (батька), опікуна, піклувальника, вдови (удівця), якщо вони втрачають такий статус.

На нашу думку, це відбувається з місяця, в якому такі платники податків втратили відповідний статус (тобто коли, наприклад, вказані особи взяли шлюб).