ФОП та закордонрахунок

У листі податківці розглянули низку запитань, пов’язаних з використанням рахунку, який ФОП — платник ЄП групи 3 бажає відкрити в іноземному банку. Дуже схоже, що запитання ці (і схему роботи) замовник ІПК «вималював» на базі нашої публікації в «Податки & бухоблік», 2019, № 54, с. 22. Це нам до вподоби, і тепер ми ж і прокоментуємо відповіді ☺.

Спочатку фіскали відповіли на запитання 1 та 4: чи має ФОП право на відкриття рахунку в іноземному банку та чи матиме наслідки факт, коли частина отриманої на такий рахунок виручки не повернеться в Україну?

Відкриття рахунку в іноземній фінустанові. Податківці підтвердили, що фізичні та юридичні особи — резиденти мають право відкривати рахунки в іноземних фінустановах та здійснювати через такі рахунки валютні операції (див. п.п. 1 ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 4 Закону про валюту*).

* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

Тож ФОП має право на відкриття закордонрахунку(ів). Але відкриє він такий рахунок як ФОП чи як звичайна фізособа — залежить від законодавства тієї країни, у фінустанові (банку тощо) якої він буде відкривати рахунок. Здебільшого такі рахунки дозволяють відкривати як звичайним фізособам. Власне це й викликало у ФОПа купу цих запитань.

До речі, нормативно не передбачено, що суб’єкти валютних операцій повинні повідомляти органи ДПС про відкриття закордонрахунків. Це підтверджують консультація в БЗ 112.04 та лист ДПСУ від 11.12.2020 № 5137/ІПК/99-00-07-07-02-06 (ср. ). І хоча там мова про юросіб, такий підхід застосовний і до фізосіб.

Зарахування виручки на закордонрахунок та повернення її до України. На запитання щодо неповернення в Україну частини валютної виручки фіскали прямо не відповіли, а обмежились цитатами. Чинне валютне законодавство України не забороняє зарахування валютної виручки, у т. ч. за експортні операції, на рахунок ФОП (чи юрособи) в іноземному банку. Цей факт прямо підтверджує п.п. 2 п. 9 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7. Там зазначено, що банк завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема у разі експорту товару — після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар). Це підтверджено і фіскалами в БЗ 112.02.

Підсумовуючи, автори листа роблять акцент на тому, що кошти за операціями резидентів, зокрема з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на їх рахунки у банках України. На перший погляд, усе правильно. Але!

Щодо послуг — тут фіскали схитрували! Адже їх питали про наслідки неповернення виручки за експорт саме послуг. А наслідків не буде! Навіть незважаючи на широкий термін «товар» із Закону про ЗЕД, який згадують автори листа. Оскільки під банківський нагляд підпадають тільки страхові та транспортні послуги! Невже фіскали не знайомі з текстом постанови Правління НБУ від 14.05.2019 № 67?..

Отже, отримати кошти на закордонрахунок за послуги можна. А якщо послуги не транспортні (страхові єдинникам заборонені), то можна не поспішати їх повертати в Україну, адже граничного строку для цього повернення не встановлено!..

Якщо ж послуги були транспортні або було експортовано саме товари, то, щоб банк завершив валютний нагляд, кошти із закордонрахунку треба загнати на свій укррахунок у межах контрольних 365 днів. Але тут нагадаємо, що згідно з ч. 7 ст. 11 Закону про валюту банки не здійснюють валютний нагляд за валютними операціями, пов’язаними з експортом та імпортом товару на суму, що є меншою за екв. 400000 грн (близько 13800 дол. США). Банк навіть знімає з валютного нагляду експортні/імпортні операції, коли сума непогашеної заборгованості стає менше згаданої. Тобто таку частину виручки за експорт товарів (чи транспортних послуг) можна й залишити на закордонрахунку без особливих наслідків…

Далі в листі — відповіді на запитання 2 й 3: чи не буде дохід ФОП, отриманий на закордонрахунок, відкритий як на звичайну фізособу, оподатковуватись ПДФО/ВЗ/ЄСВ та чи відрізняється декларування такого доходу від доходу ФОП, отриманого на рахунок в Україні?

Фіскали мовби й не звернули уваги на той факт, що закордонрахунок буде відкрито на звичайну фізособу. Вони знов вивалили купу цитат і зробили наведений нами вище висновок, який, схоже, можна розуміти як нефіскальний. Це обнадіює.

У згаданому матеріалі в «Податки & бухоблік», 2019, № 54 ми зазначали, що для податкових цілей навряд чи важливий той факт, чи відкрив іноземний банк рахунок ФОП як звичайній фізичній особі або як суб’єктові підприємництва. Отримана на цей рахунок виручка у будь-якому випадку має бути розцінена як дохід від підприємницької діяльності, якщо це випливає зі змісту контракту з нерезидентом.

Ми вважаємо, що у такому випадку дохід ФОП-єдинника розраховується згідно з п. 292.5 ПКУ: з використанням курсу НБУ на дату отримання такого доходу (тобто на дату зарахування грошей саме на закордонрахунок). Від цієї, перерахованої в гривні суми, і обчислюється сума ЄП (множенням на 3 чи 5 %). Але якщо у контракті резидент виступатиме як звичайна фізособа, то тоді справа «запахне» ПДФО/ВЗ!

Наведений вище висновок фактично є відповіддю на останнє запитання (5): чи виникнуть наслідки, якщо частина виручки буде переводитися на картрахунок фізособи, а не ФОП? Тож у такому випадку необхідно буде доводити податківцям, що із суми, яка надійшла на картрахунок фізособі, усі податки-внески вже сплачені! Тут можуть бути різні викрутаси від фіскалів. У той же час, якщо виручка надійде на ФОП-рахунок*, теж доведеться документально доводити, що з неї ЄП уже обчислено/сплачено. Та й тут можуть виникнути усілякі нюанси (у т. ч. якісь гривневі «надлишки» через коливання курсів тощо). Але цей варіант нам здається менш проблемним, ніж гнати гроші не на ФОП-рахунок…

* А вже звідти її буде спокійніше скинути на картрахунок фізособи…