Розглянемо запитання читача, умовно розділивши його на два.
1. Якщо ФОП частину виручки (або навіть усю) взагалі не повертатиме в Україну, чи загрожують йому за це якісь наслідки?
2. Якщо йдеться про переказ виручки з рахунку ФОП, відкритого ним в іноземному банку (закордонрахунку), на його особистий картковий, а не підприємницький рахунок, чи буде це чимось йому загрожувати?
Дамо відповіді на них по порядку, але спершу нагадаємо декілька важливих моментів.
Виручка на закордонрахунок і ЄП-дохід. Зарахуванням такої виручки на закордонрахунок ФОП не порушує чинне валютне законодавство України (це прямо випливає з п.п. 2 п. 9 Інструкції № 71).
1 Затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.
Зазначимо також: виходячи з п.п. 1 п. 292.1 ПКУ ФОП-єдинник повинен відобразити дохід за ЄП за період, в якому надійде оплата. Для цих цілей не має значення — кошти надходять на рахунок ФОП в українському банку чи на закордонрахунок, важливо лише, щоб це був рахунок нашого ФОП. Тому датою нарахування ЄП-доходу буде дата надходження від нерезидента коштів на закордонрахунок ФОП, а не дата повернення грошей в Україну. До речі, для податкових цілей навряд чи важливий той факт, чи відкрив іноземний банк рахунок ФОП як звичайній фізичній особі або як суб’єктові підприємництва. Ця виручка у будь-якому випадку має бути розцінена як дохід від підприємницької діяльності. Адже це випливає зі змісту контракту з нерезидентом2.
2 Якщо ж у контракті виконавцем значиться звичайна фізична особа, а не ФОП, то оподаткування доходу може бути жорсткішим (18 % ПДФО плюс 1,5 % ВЗ).
Дохід єдинника, виражений в іноземній валюті, перераховується в гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ). Тобто перерахунок робиться за курсом на дату зарахування грошей на закордонрахунок ФОП. Від цієї, перерахованої в гривні суми, і розраховуватиметься сума ЄП (шляхом множення її на 5 %).
А тепер перейдемо до відповідей на підпитання.
Частина виручки не повертається. Як ми вже вказали, зарахування виручки за експорт на закордонрахунок ФОП наразі цілком допустиме. Аби ця виручка у встановлений НБУ граничний строк (зараз це 365 днів від дати здійснення операції) була повернена в Україну (п.п. 2 п. 9 Інструкції № 7).
Нагадаємо, що з 7 лютого 2019 року (дати набуття чинності Законом про валюту3 і Інструкцією № 7) був відновлений банківський нагляд за своєчасним поверненням інвалютної виручки з експорту будь-яких видів послуг (і робіт). Тобто розрахунки за послуги з виготовлення ПЗ (строки повернення в Україну такої виручки) теж спочатку підпали під банківський нагляд.
3 Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.
Але з 16 травня відносно послуг-робіт (окрім лише страхових і транспортних) валютний нагляд був скасований (постановою Правління НБУ від 14.05.2019 р. № 674)
4 Читайте про це в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 40, с. 5 і № 50, с. 10.
Послуги з розробки ПЗ з цієї дати знову стали «непіднаглядними», і граничний 365-денний строк на повернення виручки за такими контрактами не поширюється. Причому, на нашу думку, це стосується також тих експортних контрактів, за якими постачання відбулося до відміни нагляду (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 50, с. 10). Тож виручку за такі послуги можна не лише частково, але і взагалі повністю не повертати в Україну! Аби лише вона була задекларована і з неї були сплачені податки...
Водночас тут треба уважно дивитися на предмет контракту з нерезидентом і формулювання в інших документах, пов’язаних із цим контрактом. Детальніше про те, як відрізняти послуги-роботи від інших («піднаглядних») товарів, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 50, с. 10.
Отже, з 7 лютого і до 16 травня (дати відміни нагляду за експортом робіт-послуг), на підставі п.п. 2 п. 9 Інструкції № 7 без надходження виручки з-за кордону повинна була зніматися банком з валютного нагляду тільки операція, не закрита на суму, що не перевищує так званий незначний розмір (150000 грн.). Тепер же — за відсутності нагляду — ФОП може без наслідків залишити на своєму закордонрахунку не лише частину виручки, що не перевищує «незначний розмір», але й усю її суму. І за це ані пеня за прострочення 365 днів, ані якісь інші санкції йому не загрожують. Пункт 23 Положення № 55 у кінці хоч і говорить про повернення виручки на рахунок в Україну, але граничний строк такого повернення для контрактів, що не підпадають під валютний нагляд, не передбачений...
5 Затверджено постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.
Перекидання виручки. Що стосується питання про перекидання виручки з рахунку, відкритого у банку за кордоном, на український рахунок звичайної фізичної особи, то тут ми вбачаємо, в першу чергу, такий ризиковий момент, як небезпека оподаткування виручки, що надійшла в Україну на непідприємницький рахунок, загальними податками.
Крім того, зазначимо, що таке перерахування виручки хтось може розцінити як порушення п. 14 Інструкції № 4926, яким заборонено використовувати поточні рахунки фізичних осіб, відкриті для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької (і незалежної професійної) діяльності...
6 Затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.
Водночас якихось санкцій за це не передбачено.
Нагадаємо, що ст. 14 Закону про валюту за порушення вимог валютного законодавства (окрім порушень строків розрахунків, караних ЗЕД-пенею згідно зі ст. 13 цього Закону) передбачає штрафи (у розмірі до 100 % суми операції) лише до юридичних осіб. А ось до фізичних осіб (і посадових осіб установ і юридичних осіб) передбачені адміністративні штрафи. Статтею 1621 КУпАП для ФОП і посадових осіб за порушення порядку здійснення валютних операцій установлений адмінштраф у розмірі від 17000 до 51000 грн. (протоколи складають податківці, ухвали виносить суд).
Проте зазначимо, що тут, якщо й порушуються, то норми не валютного законодавства, а загальних банківських нормативів, тому згаданий адмінштраф тут застосовуватися не повинен.
Але не виключаємо, що таке зарахування виручки
може дати податківцям привід розцінити ці доходи не як підприємницькі і оподаткувати їх ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %)
У зв’язку з цим нагадаємо, що фіскали дуже активно цікавляться звичайними «людськими» рахунками ФОП (див. із цього приводу «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 71, с. 24, а також лист ДФСУ від 04.09.2017 р. № 1794/6/99-99-13-01-02-14/ІПК).
Необов’язковий продаж. Розглядати таку транзакцію як ухилення ФОП від обов’язкового продажу частини інвалюти зараз вже неможливо, оскільки така з 20 червня скасована (постановою Правління НБУ від 18.06.2019 р. № 78)7. А тому і тут не вбачається порушення порядку валютних операцій, і штрафу за неповернення (чи повернення в неповній сумі) виручки в Україну або повернення її не на підприємницький рахунок бути не повинно.
7 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 50, с. 2.
Як бачимо, нові валютні умови (після відміни обов’язкового продажу і банківського нагляду за експортом робіт-послуг) стали ліберальнішими.
