Як ФОП-єдиноподатнику відзвітувати з ЄСВ за 2021 рік

* У редакції наказу Мінфіну від 09.12.2020 № 752.

Перш ніж розпочати заповнення ЄСВ-додатка, нагадаємо основні моменти сплати ЄСВ за себе ФОП на єдиному податку.

Базу нарахування ЄСВ вони визначають самостійно за кожним місяцем звітного року, але з таким урахуванням, щоб сума ЄСВ за місяць була в межах:

— з 01.01.2021 — не нижче 1320 грн і не вище 19800 грн;

— з 01.12.2021 — не нижче 1430 грн і не вище 21450 грн.

Як правило, єдиноподатники обмежуються мінімальним щомісячним платежем. Але за бажанням можна сплачувати і більше.

Важливий момент: ФОП-спрощенці повинні сплачувати ЄСВ у тому числі і за безприбуткові місяці. На відміну від загальносистемників, звільнення від сплати ЄСВ за безприбуткові місяці для єдиноподатників не передбачене.

Нараховані за себе суми ЄСВ за 2021 рік ФОП 1-ї і 2-ї груп відображають у складі декларації єдиноподатника за 2021 рік у додатку 1. Строк її подання — не пізніше 1 березня 2022 року. ФОП на єдиному податку групи 3 звітують з ЄСВ у додатку 1 у складі декларації єдиноподатника у строк не пізніше 9 лютого 2022 року.

Нюанси для ЄСВ-звільненців

Серед підприємців на єдиному податку є і ті, хто звільнений від сплати ЄСВ за себе. Перерахуємо окремі категорії**.

** Повний перелік тих, хто у 2021-му звільнений від сплати ЄСВ за себе, див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 22, с. 62.

За статусом. Так, від ЄСВ, наприклад, звільняються єдиноподатники, якщо вони отримують пенсію за віком чи за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, установленого ст. 26 Закону № 1058, і отримують згідно із законом пенсію чи соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії).

Проте такі підприємці-звільненці можуть стати платниками ЄСВ за себе за умови їх добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соцстрахування. Як реалізується добровільність? Поданням ЄСВ-додатка за звільнені місяці. Тому будьте уважні при його заповненні.

Важливо! ФОП, які весь звітний рік були звільнені від сплати ЄСВ за себе з підстав, зазначених вище, і не виявили бажання стати платниками ЄСВ на умовах добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, звітувати з ЄСВ за себе не повинні (примітка 8 до декларації єдиноподатника, 107.01.07 БЗ). Тобто додаток 1 вони можуть не подавати.

Інша ситуація, якщо ФОП вийшов на пенсію за віком не з початку року, набув статусу особи з інвалідністю протягом року або втратив цей статус у звітному році. У цьому випадку у нього будуть місяці, за які він зобов’язаний був сплачувати ЄСВ (якщо, звісно, не було підстав не сплачувати ЄСВ за себе весь рік). У цьому випадку за ті місяці, за які він сплачував ЄСВ, він повинен буде відповідним чином відзвітувати, подавши додаток 1 до декларації.

За групою. Ще одне тимчасове звільнення діяло у 2021 році стосовно ФОП — єдиноподатників групи 1.

Такі підприємці тимчасово, з 01.12.2020 по 31.05.2021, звільнялися від нарахування і сплати ЄСВ (п.п. 9¹⁰.1 розд. VIII Закону № 2464). Відповідно для таких ФОП є нюанс при заповненні розділу 9 додатка 1 (детальніше про заповнення цього розділу додатка читайте нижче).

Водночас єдиноподатники групи 1 могли прийняти рішення про нарахування і сплату підприємницького ЄСВ за цей період за власним бажанням. У цьому випадку інформацію про сплачені суми внеску потрібно буде показати в додатку 1.

За зайнятістю. З 2021 року з’явилася нова категорія звільненців. Це підприємці, які працюють за основним місцем роботи в іншого роботодавця. При виконанні певних умов вони також можуть не платити ЄСВ за себе. Про ці умови далі детально.

Якщо ФОП — найманий працівник

З 2021 року з’явилося нове звільнення для підприємців, які одночасно є найманими працівниками (ч. 6 ст. 4 Закону № 2464, абзац третій п.п. 1 і абзац другий п.п. 2 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449). Так, ФОП, що мають основне місце роботи, звільняються від сплати ЄСВ за себе за ті місяці звітного періоду, за які роботодавець сплатив за них ЄСВ у розмірі не менше за мінімальний страховий внесок (з 01.01.2021 — 1320 грн, з 01.12.2021 — 1430 грн).

Для цілей ЄСВ до 10.06.2021 основним місцем роботи вважалося місце, де працівник працює на підставі трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, в яку внесений запис про роботу.

З 10.06.2021 у зв’язку з переходом на облік трудової діяльності в електронній формі було змінено визначення основного місця роботи. Ним вважається місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору і визначене ним як основне відповідно до поданої заяви (до відкликання) та відомостей, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Для тих, у кого є основне місце роботи, важливою умовою звільнення від сплати ЄСВ за себе як підприємця є сплата роботодавцем страхового внеску в розмірі не менше за мінімальний.

При цьому якось повідомляти податківців про факт сплати за них ЄСВ роботодавцем ФОП не повинні (201.04 БЗ).

Єдине, що в цьому випадку важливо, — перед заповненням ЄСВ-додатка уточніть у роботодавця, чи за всі місяці сплачений ЄСВ у потрібному розмірі.

Якщо роботодавець за всі місяці 2021 року сплачував за ФОП за основним місцем роботи ЄСВ у розмірі не менше за мінімальний страховий внесок, то все гаразд. У цьому випадку ФОП може не подавати додаток 1 до декларації єдиноподатника (примітка 8 до декларації єдиноподатника, 107.01.07 БЗ).

А якщо роботодавець сплатив за якийсь місяць поточного року ЄСВ у сумі менше за мінімальний страховий внесок (це могло бути в місяці прийняття (звільнення) на роботу)? Вважаємо, що в цьому випадку ФОП може, але не зобов’язаний добровільно сплатити ЄСВ за себе за такий місяць. Це випливає з приписів п.п. 1 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449 (ср. ). У ньому вказано: якщо основним роботодавцем за ФОП був сплачений ЄСВ за місяці звітного періоду у розмірі менше за мінімальний страховий внесок, то такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення бази нарахування ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем був сплачений страховий внесок за таких осіб у розмірі менше за мінімальний страховий внесок.

Відповідно якщо ФОП не хоче платити за цей місяць, то не визначає базу і не показує її у звітності.

Але тут врахуйте, що податківці все ж наполягають на сплаті підприємцем ЄСВ за себе за такий місяць (107.01.07 БЗ)! Хоча це й суперечить вимогам ЄСВшного законодавства. І якщо ФОП вирішить погодитися з податківцями, то зверніть увагу, що сплачувати ЄСВ за себе потрібно в сумі мінімального страхового внеску (а не доплачувати різницю).

Ще одна ситуація. Роботодавець не сплатив ЄСВ за працівника-ФОП, оскільки була відсутня база нарахування ЄСВ (увесь місяць відпустка за свій рахунок, відпустка для догляду до 3 років)? У цьому випадку ФОП повинен сплатити ЄСВ за себе за такий місяць, і в додатку 1 відобразити це теж доведеться.

А тепер розповімо, як діяти тим ФОП, за яких роботодавець сплачував ЄСВ у розмірі не менше за мінімальний страховий внесок, але сам ФОП також увесь рік сплачував ЄСВ за себе (помилково, через незнання тощо). Такі випадки дуже часто зустрічаються на практиці.

У цій ситуації ФОП може повернути собі ЄСВ-переплату. Але для цього потрібно правильно заповнити додаток 1: у розділі 9 додатка 1 потрібно проставити нулі у графах 2 і 4 за тими місяцями, за якими пройшла подвійна сплата ЄСВ (ЄСВ сплатив і роботодавець, і сам ФОП). Після подання звітності у цьому випадку можна буде повернути сплачені за себе суми ЄСВ як переплату.

Ліквідація/перехід на загальну/пенсія

Тут розглянемо особливості подання додатка 1 у разі, якщо у ФОП протягом року мали місце такі події, як зняття з держреєстрації, перехід з єдиного податку на загальну систему або вихід на пенсію.

Якщо ФОП знявся з держреєстрації і вже подав «ліквідаційну» декларацію єдиноподатника (з ЄСВ-додатком), річну декларацію у цьому випадку він не подає (п.п. 296.5.1 ПКУ).

ФОП-звільненці, які вийшли на пенсію у звітному році, могли подавати додаток 1 до декларації єдиноподатника з типом форми «Звітна» і додатковою відміткою «Довідково». Подання такої форми звітності не позбавить від обов’язку подати ЄСВ-додаток 1 у складі річної декларації єдиноподатника. Єдиний випадок, коли ФОП-звільненець не звітує з ЄСВ за себе, — якщо він увесь 2021 рік уже перебував у пільговому статусі (тобто вийшов на пенсію у 2020 році).

При переході зі спрощенки на загальну систему оподаткування ФОП уже подавав декларацію єдиноподатника із заповненим ЄСВ-додатком. Відповідно його завдання — відзвітувати за роком тільки як платник ЄСВ на загальній системі (детальніше про це читайте «ФОП і декларація про доходи — 2021»).

Заповнюємо ЄСВ-додаток

Основні моменти заповнення додатка 1 наведемо в таблиці.

Заповнення додатка 1 до ЄП-декларації

Приклад. ФОП перебував увесь 2021 рік на єдиному податку групи 2. Але з 01.09.2021 у такого ФОП з’явилося основне місце роботи. Роботодавцем був сплачений ЄСВ у розмірі не менше за мінімальний страховий внесок за всі місяці роботи на умовах трудового договору (з вересня по грудень включно).

Самостійно визначена база нарахування ЄСВ за січень — серпень — 6000 грн.

ФОП подав річну ЄП-декларацію з типом форми «Звітна», у складі якої формується додаток 1 з типом «Звітна».

Далі наведемо фрагмент заповнення розділу 9 додатка 1 до декларації єдиноподатника.

Фрагмент заповнення розділу 9 додатка 1 до декларації єдиноподатника

* Ця сума має бути відображена в ряд. 21 розділу VII декларації єдиноподатника.