Теми статей
Обрати теми

Підприємницький ЄСВ

Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань, Савченко Олена, налоговый эксперт, Чернишова Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
Підприємець може мати справу з ЄСВ у двох випадках:
1) при сплаті цього внеску за найманих працівників або осіб, які виконують роботи / надають послуги за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД);
2) при сплаті внеску зі своїх підприємницьких доходів (ЄСВ «за себе»). Про нарахування і сплату ЄСВ підприємцем за працівників та осіб, які виконують роботи / надають послуги за ЦПД, ви можете дізнатися зі спецвипуску «Податки & бухоблік», 2020, № 15, с. 35. Тут же ми зупинимося виключно на ЄСВ, що сплачується ФОП «за себе».

Спершу — пара загальних моментів.

Ставка ЄСВ єдина — 22 % і не залежить від системи оподаткування, на якій працює підприємець.

Сплачувати ЄСВ підприємець може (ч. 7 ст. 9 Закону № 2464):

у безготівковій формі зі свого банківського рахунку або на єдиний рахунок — якщо в нього відкритий рахунок у банку або він використовує єдиний рахунок;

готівкою через каси банків або відділення зв’язку — якщо ФОП не має банківського рахунку і не використовує єдиний рахунок.

Водночас є низка випадків, коли підприємницький ЄСВ може не сплачуватися. Розглянемо їх далі.

3.1. Підприємці-звільненці

Від сплати ЄСВ «за себе» звільнені ФОП, які (див. ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 і роз’яснення з підкатегорії 201.04 БЗ*):

* З 01.01.2021 р. воно переведено до складу нечинних, але, вважаємо, на нього можна орієнтуватися і зараз.

— отримують пенсію за віком (у тому числі на пільгових умовах, передбачених ч. 2 і 3 ст. 114, а також п. 2 розд. XV Закону № 1058);

— отримують пенсію за вислугу років;

— досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, і отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії);

— отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах, передбачених ст. 55 Закону № 796);

— є особами з інвалідністю (незалежно від отримання ними пенсії або соціальної допомоги);

— отримують дострокову пенсію (у тому числі на пільгових умовах, передбачених ч. 1 ст. 115 і п. 72 розд. XV Закону № 1058).

Звільнення від сплати ЄСВ «за себе» діє з наступного місяця після отримання підприємцем відповідного статусу (див. роз’яснення з підкатегорії 201.04 БЗ).

Такі підприємці-звільненці можуть стати платниками ЄСВ за умови їх добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соцстрахування.

Зверніть увагу: підприємці, які не досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, і отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника, сплачують ЄСВ «за себе» на загальних підставах.

Важливо! З 2021 року з’явилося нове звільнення для підприємців, які одночасно є найманими працівниками (ч. 6 ст. 4 Закону № 2464, абзац третій п.п. 1 і абзац другий п.п. 2 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449). Так, ФОП, що мають основне місце роботи, звільняються від сплати ЄСВ «за себе» за ті місяці звітного періоду, за які роботодавець сплатив за них ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску (з 01.01.2021 р. — 1320 грн, з 01.12.2021 р. — 1430 грн)**. При цьому зауважте: для ФОП, працевлаштованих за сумісництвом, такої пільги немає. Нагадаємо: основним є місце роботи, де працівник працює на підставі трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої внесено запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

** Детальніше про мінімальний страховий внесок читайте далі.

Причому, як зазначають податківці (див. за посиланням: tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/450695.html), ФОП не повинні якимось чином повідомляти про факт сплати за них ЄСВ роботодавцем.

А якщо роботодавець за основним місцем роботи сплатив страховий внесок менше мінімального розміру або не сплатив його зовсім? Тоді підприємець, який є найманим працівником, за такі місяці може самостійно визначити базу нарахування ЄСВ, але не більше її максимальної величини (про неї див. нижче), і сплатити внесок. При цьому сума ЄСВ не може бути менше розміру мінімального страхового внеску.

Зверніть увагу: якщо за якісь місяці ані роботодавець, ані сам підприємець ЄСВ не сплатили, ці періоди до страхового стажу ФОП не ввійдуть!

Ще одне тимчасове звільнення діє виключно щодо ФОП — єдиноподатників групи 1. Такі підприємці тимчасово, з 01.12.2020 р. по 31.05.2021 р., звільняються від нарахування і сплати ЄСВ (п.п. 910.1 розд. VIII Закону № 2464). Для застосування цієї пільги подавати заяву до органу ДПСУ не потрібно.

Водночас

єдиноподатники групи 1 можуть прийняти рішення про нарахування і сплату підприємницького ЄСВ за цей період за власним бажанням

У цьому випадку інформація про сплачені суми внеску зазначається у звітності з ЄСВ (про неї див. у підрозділі 4.2).

Зверніть увагу: період тимчасової несплати ЄСВ єдиноподатниками групи 1 включатиметься до їх пенсійного страхового стажу. При цьому вважається, що страхові суми були сплачені в розмірі мінімального страхового внеску (п. 145.1 розд. XV Закону № 1058). А ось зі стажем для виплат із соціального страхування (зокрема, лікарняних і декретних) є питання. Адже відповідні зміни до Закону № 1105 внесені не були.

Також не сплачують ЄСВ підприємці, які не мають найманих працівників, за весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення АТО/ООС, що підтверджується даними СБУ. При цьому член сім’ї або сам ФОП (протягом 90 днів після звільнення та/або закінчення лікування/реабілітації) повинні подати податківцям відповідну заяву (п. 98 розд. VIII Закону № 2464).

Ще одне звільнення від сплати ЄСВ «за себе» передбачено абзацом першим п. 92 розд. VIII Закону № 2464 для підприємців без найманих працівників, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації на посадах, передбачених штатами воєнного часу, на весь строк військової служби. Але зауважте: під це звільнення не підпадають ФОП, прийняті на військову службу за контрактом і призвані на строкову військову службу (див. роз’яснення в підкатегорії 201.04.02 БЗ).

Не знайшли себе в списку звільненців? Тоді сплати ЄСВ «за себе» вам не уникнути. Як у такому разі діяти загальносистемникам і єдиноподатникам, розповімо далі.

3.2. Сплата ЄСВ загальносистемником

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄСВ для ФОП-загальносистемників є дохід (прибуток), отриманий від їх діяльності, який підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Мінімальний внесок розраховують як добуток місячного розміру МЗП (з 01.01.2021 р. — 6000 грн, з 01.12.2021 р. — 6500 грн) і встановленої в такому місяці ставки ЄСВ (22 %). Тобто сума мінімального страхового внеску за місяць у 2021 році становить:

— з 01.01.2021 р. — 1320 грн;

— з 01.12.2021 р. — 1430 грн.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 7 Закону № 2464 база нарахування ЄСВ за місяць не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 вона дорівнює 15 розмірам МЗП, установленої законом.

Таким чином, у 2021 році максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить: з 01.01.2021 р. — 90000 грн, а з 01.12.2021 р. — 97500 грн. Отже, максимальна сума страхового внеску за місяць у 2021 році становить:

— з 01.01.2021 р. — 19800 грн;

— з 01.12.2021 р. — 21450 грн.

Водночас ФОП-загальносистемники, які у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду не отримали доходу (прибутку), мають право не платити ЄСВ «за себе» за такий період (місяць) (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Тобто

при визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується ЄСВ, враховуються тільки календарні місяці, в яких отримано такий дохід (прибуток)

Але майте на увазі: місяці, в яких ЄСВ не був сплачений, до страхового стажу ФОП не зарахують!

Якщо ж у підприємця-загальносистемника є бажання сплатити ЄСВ за період, в якому не було доходу, це не заборонено. При цьому сума ЄСВ має бути не менше мінімального страхового внеску і не більше максимального.

Також зверніть увагу: не є об’єктом нарахування і сплати ЄСВ виплата одноразової матеріальної допомоги за рахунок коштів держбюджету згідно із Законом № 1071, тобто «карантинних» 8000 грн (п. 917 розд. VIII Закону № 2464).

А тепер розглянемо алгоритм визначення суми ЄСВ за період перебування в лавах загальносистемників у поточному році (за відсутності пільг із цього внеску). Для цього необхідно:

1) чистий підприємницький дохід, який підлягає обкладенню ПДФО і заявлений у податковій декларації, поділити на кількість місяців, протягом яких ФОП у звітному році перебував на загальній системі оподаткування і за які ним був отриманий дохід*;

* Зауважимо: порядок розподілу річного доходу загальносистемника за місяцями нині чітко не визначений. Проте в попередні роки податківці наполягали на розрахунку саме середньомісячного чистого оподатковуваного доходу.

2) порівняти середньомісячний дохід з МЗП і максимальною величиною бази нарахування ЄСВ. Якщо його розмір:

— нижче за МЗП, базою нарахування ЄСВ буде сума мінзарплати;

— вище за МЗП, але нижче максимальної величини бази нарахування ЄСВ, то базою нарахування ЄСВ виступає фактична сума середньомісячного доходу;

— вище за максимальну величину бази нарахування ЄСВ — як базу приймаємо максимальну величину бази нарахування ЄСВ;

3) розрахувати місячну суму ЄСВ (22 % від визначеної бази нарахування ЄСВ);

4) обчислити загальну суму ЄСВ за місяці, протягом яких ФОП перебував на загальній системі у звітному році і за які ним було отримано дохід. Для цього кількість таких місяців множимо на місячну суму ЄСВ;

5) за бажання самостійно визначити базу нарахування ЄСВ за місяці, в яких підприємець не мав доходу, дотримуючись умови, що її розмір не перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ і не є меншим за місячну МЗП;

6) розрахувати суму ЄСВ за кожен безприбутковий місяць виходячи із самостійно визначеної бази нарахування ЄСВ;

7) визначити суму ЄСВ за рік. Для цього складаємо суми внеску за прибуткові та безприбуткові місяці (за їх наявності).

Увага! Згідно з п. 8 ст. 9 Закону № 2464

підприємці на загальній системі зобов’язані перераховувати ЄСВ щоквартально до 20-го числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується цей внесок

Тобто строки щоквартальної сплати: не пізніше 19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня (див. роз’яснення з підкатегорії 201.04.02 БЗ).

Якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати вважається перший робочий день, наступний за вихідним або святковим (п. 6 розд. IV Інструкції № 449).

Сплачені квартальні суми враховуються платниками ЄСВ при остаточному розрахунку за календарний рік відповідно до даних, визначених на підставі податкової декларації та результатів перевірок діяльності ФОП, згідно з якими був збільшений або зменшений розмір доходу, що підлягає обкладенню ПДФО.

Водночас у частині розміру квартальних платежів повної ясності немає. Раніше в Інструкції № 449 говорилося, що за кожен місяць кварталу ЄСВ має бути не менше мінімального страхового внеску. Але в нині чинній редакції Інструкції такої вимоги більше немає. Тому вважаємо за доцільне сплачувати ЄСВ від тієї самої суми чистого оподатковуваного доходу підприємця за квартал, що й ПДФО (див. підрозділ 2.1), але не менше мінімального страхового внеску за кожен прибутковий місяць кварталу.

Остаточний розрахунок ЄСВ за рік підприємці здійснюють шляхом подання декларації про майновий стан і доходи* із заповненим додатком ЄСВ 1. Зверніть увагу: з 01.01.2021 р. форма декларації викладена в новій редакції (наказ № 783). При цьому вперше нову форму підприємці-загальносистемники повинні подавати з 01.01.2022 р. (див. розділ 5).

* Її форма затверджена наказом № 859.

Відзвітувати потрібно протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 2 п. 6 розд. І Інструкції № 859).

Зверніть увагу: окремого строку для остаточного розрахунку на підставі ЄСВ-звітності Закон № 2464 не встановлює. Є тільки строки щоквартальної сплати ЄСВ (до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом). Радимо ними й керуватися**.

** Зауважимо: раніше податківці дозволяли загальносистемникам здійснювати остаточний розрахунок з ЄСВ «за себе» не пізніше граничного строку подання звіту з цього внеску (див. роз’яснення з підкатегорії 201.04.02 БЗ, що діяло до 09.02.2021 р.).

Спеціальні строки для подання декларації та сплати ЄСВ передбачені тільки при держреєстрації припинення підприємницької діяльності. Так, декларація про майновий стан і доходи з додатком ЄСВ 1 подається протягом 20 календарних днів, наступних за місяцем припинення підприємницької діяльності (п. 177.11 і п.п. 49.18.1 ПКУ, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464). При цьому відповідно до абзацу третього п.п. 8 п. 2 розд. IV Інструкції № 449 сплатити ЄСВ потрібно протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації.

Проте зауважте, що для ФОП-загальносистемників, які розреєструються у 2021 році, діють особливі правила. Вони звітують з ЄСВ «за себе» за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 435 і у строки, встановлені п. 11 розд. ІІІ цього Порядку (протягом 30 календарних днів з дня проведення держреєстрації припинення підприємницької діяльності).

3.3. Сплата ЄСВ єдиноподатником

З єдиноподатниками взагалі все просто — базу нарахування ЄСВ за кожним місяцем звітного року вони визначають самостійно (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Але при цьому вона має бути не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, тобто 15 розмірів МЗП (з 01.01.2021 р. — 90000 грн, а з 01.12.2021 р. — 97500 грн).

Для розрахунку суми ЄСВ за місяць до самостійно визначеної бази нарахування ЄСВ необхідно застосувати ставку 22 %. Але зауважте: ця сума має бути не менше розміру мінімального страхового внеску, який є добутком МЗП, установленої законом на місяць, і ставки ЄСВ (з 01.01.2021 р. — 1320 грн, з 01.12.2021 р. — 1430 грн).

Пам’ятайте: якщо ФОП-спрощенці не звільнені від сплати ЄСВ на підставах, розглянутих нами в підрозділі 3.1, то

вони зобов’язані сплачувати ЄСВ за всі періоди перебування в лавах єдиноподатників, незалежно від того, чи був отриманий дохід у ці періоди

Звільнення за безприбуткові місяці Законом № 2464 не передбачено. Вказують на це й податківці в роз’ясненні з підкатегорії 201.04.02 БЗ.

Також майте на увазі: на відміну від ПКУ, Законом № 2464 не встановлені пільги в частині сплати ЄСВ за період, коли підприємець не здійснює свою діяльність через відпустку, хворобу або тимчасову непрацездатність у зв’язку з вагітністю та пологами.

Новостворені ФОП повинні врахувати такий момент. Якщо вони подали заяву про обрання групи 1 або 2 платників єдиного податку до кінця місяця, в якому відбулася їх держреєстрація як суб’єкта господарювання, то протягом такого місяця вони є загальносистемниками* і, відповідно, визначають базу нарахування ЄСВ за цей місяць за загальносистемними правилами (див. підрозділ 3.2). І тільки з 1-го числа наступного місяця вони набувають статусу єдиноподатників і нараховують ЄСВ за єдиноподатковими правилами. На це податківці вказують у роз’ясненні, наведеному в підкатегорії 201.04.02 БЗ.

* Це випливає з п. 294.4 ПКУ.

А ось підприємців, які протягом 10 календарних днів із дня їх держреєстрації подали заяву про обрання єдиноподаткової групи 3, це не стосується. Вони є платниками єдиного податку з 1-го числа місяця, в якому відбулася їх держреєстрація. Тому відразу нараховують ЄСВ за правилами, встановленими для єдиноподатників (див. роз’яснення з підкатегорії 201.04.02 БЗ).

Тепер щодо строків сплати ЄСВ єдиноподатниками.

Абзац третій ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 наказує ФОП-єдиноподатникам перераховувати внесок поквартально — до 20-го числа місяця, наступного за календарним кварталом, за який сплачується ЄСВ. Тобто сплата здійснюється не пізніше 19 квітня, 19 липня, 19 жовтня звітного року і 19 січня року, наступного за звітним.

Виняток передбачено для спрощенців, щодо яких у ЄДР внесено запис про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності або які перейшли на загальну систему оподаткування. Сплатити ЄСВ вони зобов’язані протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації** (абзац п’ятий п.п. 8 п. 2 розд. IV Інструкції № 449).

** Про строки подання декларації див. у підрозділі 4.1.

Причому, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий/неробочий день, граничним строком сплати вважається перший робочий день, наступний за таким вихідним або святковим/неробочим днем (п. 6 розд. IV Інструкції № 449).

Підприємці-спрощенці звітують з ЄСВ у складі податкової декларації платника єдиного податку. Її форму затверджено наказом № 578 у редакції наказу № 752 (детальніше див. у підрозділі 4.2).

висновки

  • Ставка ЄСВ «за себе» як для підприємців-загальносистемників, так і для підприємців-єдиноподатників становить 22 %.
  • Підприємці, що мають основне місце роботи, звільняються від сплати ЄСВ «за себе» за ті місяці звітного періоду, за які роботодавець сплатив за них ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
  • ФОП незалежно від системи оподаткування сплачують ЄСВ поквартально — до 20-го числа місяця, наступного за календарним кварталом, за який сплачується ЄСВ.
  • Сума нарахованого ЄСВ за місяць не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі