Висновок документа
Із 13 січня гранична торговельна надбавка на гречку, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого сорту, соняшникову олію тощо має бути не більше 10 % оптово-відпускної ціни
Що обмежено? Нагадаємо, що обмеження граничної торговельної надбавки спочатку торкнулося дизпалива та бензинів автомобільних. На сьогодні вона повинна становити:
— для дизпалива — не більше 7 грн з урахуванням ПДВ, що нараховується до середньої вартості 1 літра;
— для бензинів автомобільних — не більше 5 грн з урахуванням ПДВ, що нараховується до середньої вартості 1 літра.
Мінекономіки щомісячно публікує середню вартість 1 літра «регульованого» пального (3, 13 і 23 числа) (п. 414 постанови № 1236*).
* Постанова КМУ від 09.12.2020 № 1236.
Із 31 грудня 2021 року до товарів з обмеженою граничною торговельною надбавкою додалися хліб житньо-пшеничний і батон. Для цих товарів вона становить не більше 10 % оптово-відпускної ціни з урахуванням вартості послуг, пов’язаних із реалізацією кінцевому споживачеві (реклама, маркетинг, логістика, підготовка, обробка та упаковка товару тощо). Тобто такі послуги мають включатися до торговельної надбавки роздрібного продавця і не перевищувати ці 10 % оптово-відпускної ціни. Тож витрати на них доведеться перекривати за рахунок інших надходжень (наприклад, продажу товарів із нерегульованими цінами).
Із 13 січня 2022 року ті ж 10 % оптово-відпускної ціни застосовуються до ширшого переліку продуктів. Як ми вже сказали вище, це гречка, цукор-пісок, борошно пшеничне тощо (повний перелік див. у п. 414 постанови № 1236).
Хто повинен дотримуватися? Ті, хто торгують переліченими товарами в роздріб. Відштовхуємося від визначень із Закону про ціни**. Так, торговельна надбавка (націнка) — це витрати, пов’язані з обігом товарів та здійснювані в процесі їх реалізації в роздрібній торгівлі, і прибуток. А гранична торговельна надбавка (націнка) — максимально допустимий її рівень, який повинен враховуватися госпсуб’єктом під час реалізації товару знову ж таки в роздрібній торгівлі (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про ціни).
** Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI.
Хто контролює? Контроль за цінами здійснюють Держпродспоживслужба та органи місцевого самоврядування.
А якщо не дотримуватися? За порушення норм про держрегулювання цін можуть загрожувати адміністративно-господарські санкції.
А це вилучення необґрунтовано одержаної виручки (позитивної різниці між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за держрегульованими цінами) і штраф — 100 % необґрунтовано отриманої виручки (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону про ціни).
Посадові особи ж підпадатимуть під відповідальність за ст. 1652 КУпАП (порушення порядку формування та застосування цін і тарифів). Причому через карантин сума штрафу становитиме від 4250 до 5100 грн (ч. 3 ст. 1652 КУпАП). Бо практично всі*** перелічені вище товари потрапляють ще і до переліку товарів, що мають істотне соцзначення (див. постанову КМУ від 22.04.2020 № 341).
*** Щодо пального: до переліку потрапляє лише дизпаливо, а також бензини марок А-92 і А-95.
Складають адмінпротоколи та накладають штрафи представники Держпродспоживслужби. Також протоколи за ст. 1652 КУпАП можуть складати поліцейські.
