Мова йде про цей проект постанови .
Почнемо з того, що зараз при визначенні кола суб’єктів, які повинні мати платіжні термінали, ми користуємося ще «старою» постановою № 878*, яка вже давно не відповідає реаліям часу.
Проект, який підготував Кабмін, прийде на зміну цієї постанови.
Зверніть увагу: проект розроблений вже під вимоги нового Закону про платіжні послуги*, який має бути введений в дію з 01.08.2022 (одночасно з цієї дати втратить чинність нині діючий Закон № 2346**). Як сказано в проекті:
* Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.
** Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III.
«постанова набирає чинності одночасно з введенням в дію Закону України «Про платіжні послуги», але не раніше дня її офіційного опублікування».
А це означає, що до 01.08.2022 точно ще будемо працювати за вимогами старої постанови № 878 (про них детальніше ви могли дізнатися зокрема із матеріалу «Платіжні термінали» // «Податки & бухоблік», 2021, № 40). А ось з 01.08.2022 (а якщо постанова набере чинності пізніше — то з дати набуття нею чинності) не факт!
Так що ж ховається за цими змінами?
Новий Закон про платіжні послуги (ст. 38) говорить, що забезпечити покупцю/замовнику можливість здійснити розрахунок за товари/послуги* в безготівковій формі мають торговці. Під якими фактично розуміють все тих же суб’єктів господарювання (як юридичних осіб, так і підприємців і фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність), які приймають оплату за товари/послуги від покупців/замовників.
* Під послугами вважаємо слід розуміти і послуги, і роботи.
А ось хто конкретно з торговців та в які терміни має забезпечити покупцю можливість розрахуватися за товари/послуги в безготівковій формі відповідно до ст. 38 Закону має визначити Кабмін. Ось проект, про який ми говоримо, розроблений саме під цю норму.
Проект постанови:
адресує вимогу забезпечити покупцю/замовнику можливість розрахуватися за товари/послуги в безготівковій формі всім суб’єктам господарювання/ «незалежним професіоналам», які продають товари/надають послуги, — незалежно від того, зобов’язані вони чи ні використовувати РРО/ПРРО, та незалежно від розміру населених пунктів, в яких вони здійснюють діяльність.
Не стосується вимога забезпечення безготівкових розрахунків лише:
— новостворених торговців — протягом шести місяців з дати їх державної реєстрації;
— підприємців — платників єдиного податку першої групи;
— торговців, які здійснюють торгівлю з торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власновирощеної або відгодованої продукції;
— торговців, які надають послуги в закладах громадського харчування, що не мають залу для обслуговування споживачів.
Всі інші фактично зобов’язані забезпечити покупцю/споживачу можливість безготівкового розрахунку за товари/послуги. При цьому відповідно до проекту відстрочка дається лише торговцям, які здійснюють діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб.
Також є наступний інтересний момент.
Відповідно до нині діючих вимог:
— потрібно забезпечити саме приймання електронних платіжних засобів (ЕПЗ), а не просто забезпечити для покупця/замовника можливість розрахуватися безготівково;
— вимагається саме наявність платіжного терміналу. Так, в постанові № 878 сказано, що: «Кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50 відсотків кількості реєстраторів розрахункових операцій, а у разі наявності одного реєстратора розрахункових операцій суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів». У свою чергу, платіжний термінал за нинішнім Законом № 2346 — це електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу.
А ось в Законі про платіжні послуги вже НЕ йде мова про те, що торговець має забезпечити можливість покупцю розрахуватися саме ЕПЗ. А говориться про те, «торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв».
Конструкція «та/або» фактично означає, що торговцю достатньо буде забезпечити тільки якийсь один з перерахованих способів безготівкових розрахунків для покупця. Тобто достатньо буде забезпечити тільки якийсь один зі способів безготівкових розрахунків для покупця:
(1) за допомогою картки/ЕПЗ,
(2) або за допомогою платіжного застосунку,
(3) або за допомогою платіжного пристрою.
Тобто
достатньо буде, наприклад, мати «термінал у смартфоні».
Але є одне «але»! Вже зараз у Верховній Раді зареєстровано законопроекти (від 14.06.2022 № 7465, від 24.06.2022 № 7465-1), якими передбачена відстрочка введення в дію Закону про платіжні послуги на 01.12.2022. Якщо відповідний закон буде прийнято, то відповідно з 01.08.2022 ніяких змін не відбудеться і ми до 01.12.2022 будемо жити за тими правилами, що діють зараз!
Висновки
- З 01.08.2022 має бути введений в дію Закон про платіжні послуги.
- Згідно цього документа хто саме з торговців та в які терміни має забезпечити покупцю можливість розрахуватися безготівково (зокрема, шляхом встановлення платіжного терміналу) має визначити Кабмін.
- Проект постанови Кабміну передбачає що це всі суб’єкти господарювання, які продають товари/надають послуги, роботи. Незалежно від того зобов’язані вони використовувати РРО/ПРРО чи ні, та незалежно від розміру населених пунктів в яких вони здійснюють діяльність.
- Але більш вірогідно, що введення в дію Закону про платіжні послуги депутати перенесуть на 01.12.2022. До цього строку документ КМУ не набуде чинності. Тож до 01.12.2022 зможемо жити за тими правилами, що діють зараз.
