* reyestr.court.gov.ua/Review/103282008.
Суть спору
Товариство оскаржувало податкові повідомлення-рішення (ППР). Донарахування з податку на прибуток, ПДВ та штрафи фіскали обґрунтовували безтоварністю госпоперацій. Однією з основних причин було те, що платник не надав первинку на вимогу фіскалів під час проведення перевірки.
Позиції сторін
Платник. У процесі доведення незаконності ППР платник посилається на те, що:
— на момент проведення перевірки у нього були уся необхідна первинка, яка підтверджує виконання зобов’язань за договорами. У свою чергу висновки фіскалів ґрунтуються на припущеннях;
— потрапляння платника до плану-графіку відбулося всупереч правилам. Спочатку, у опублікованному у 2018 році плані, перевірка була запланована на лютий 2019, потім її перенесли на листопад 2019, а згодом — на серпень 2019;
Податківці. Доводячи свою позицію, фіскали зазначали, що:
— якщо є процедурні порушення у проведенні та/або призначенні перевірки, то головним механізмом захисту прав платника є недопуск до такої перевірки;
— надання платником первинки під час проведення перевірки — необхідна умова підтвердження правомірності задекларованих показників. Якщо ж той, хто перевіряється, не надав документи, то у фіскалів є повне право проводити перевірку далі, але з використанням наявної у них податкової інформації, а також визнати показники з декларацій не підтвердженими документально. Хоча платник і може подавати документи після завершення перевірки відповідно до п. 44.6 ПКУ.
Вирішення справи судом
Суд першої інстанції, відкинувши аргументи платника, відмовив у задоволенні позову. ППР не скасував, погодившись з аргументами податківців.
Апеляційний суд же встав на сторону платника. Звернув увагу на те, що маніпуляції з планом-графіком дійсно відбувалися з порушенням вимог ПКУ та Порядку № 524. Зокрема, податківці так і не змогли обґрунтувати причину перенесення періоду проведення перевірки. Але основними аргументами для скасування ППР апеляційним судом було те, що:
— норми податкового законодавства не обмежують платника у поданні підтвердних документів часом проведення перевірки. Положення п. 44.6 ПКУ не вимагають від платника надавати тільки ти докази, які надавалися під час проведення перевірки.
— платник не зміг підготувати документи для податківців, оскільки запит про надання документів надійшов Товариству 17 вересня, а останнім днем перевірки було 19 вересня;
— наказ про призначення перевірки платник отримав менше, ніж за 10 днів до її початку.
Верховний Суд частково підтримав податківців і залишив у силі два з трьох ППР. Одне рішення фіскалів було скасовано через відсутність порушень з боку платника.
Що ж стосується неподання первинки та процедурних порушень ВС зазначив таке.
По-перше,
платник податків не може посилатися у суді на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання платником акта
Виняток: відбулася їх виїмка або інше вилучення правоохоронцями чи іншими компетентними органами. Аналогічну правову позицію див. у постанові ВС від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18.
По-друге, апеляційний суд не до кінця розібрався з повідомленням про проведення перевірки. Справа у тому, що на думку Верховного Суду податківці його надіслали вчасно (за 17 днів до початку перевірки), але платник отримав таке повідомлення пізно (за 3 дні до візиту перевіряючих). ВС звернув увагу на те, що безумовно, ПКУ презюмує реальну можливість платника бути проінформованим про початок перевірки. Однак у цьому випадку положення п. 77.4 ПКУ щодо такого повідомлення не було порушено.
Думка редакції
Цікавим рішення, яке ми обговорюємо, є через позицію щодо моменту надання первинки. Але для того, щоб оцінювати цю постанову Верховного Суду, нагадаємо про важливі моменти.
По-перше, є випадки, коли неможливо під час перевірки та у відведений ПКУ час після неї надати первинні документи. Маємо на увазі їх втрату, пошкодження або знаходження її на окупованій території, чи території де ведуться бойові дії. Про те, що робити у таких випадках можна почитати у статтях «Втрата документів: порядок дій» та «Первинка знищена війною — що робити?» цього номера
По-друге, навіть якщо ви не встигаєте до кінця перевірки надати первинні документи (ті, що є підставою бухгалтерського та податкового обліку), то їх можна надати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Це можна робити разом із запереченнями на акт (довідку) (п. 87.6 ПКУ).
У свою чергу податківці зобов’язані врахувати надані після перевірки документи під час прийняття ними ППР.
По-третє, на сьогодні запит про надання документів під час перевірки податківці, за загальним правилом, мають надсилати не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати закінчення перевірки (п. 85.4 ПКУ)*.
* На момент розгляду справи цієї норми у ПКУ не було.
Що ж стосується висновку Верховного Суду у цій справі, то все таки були й протилежні рішення у його практиці. Хоча судді у цьому випадку і вважали, що він не протирічить іншим позиціям. У рішенні, зокрема, було наведено постанову ВС від 12.02.2019 у справі № 820/6512/16. Там визначено, що платник не обмежений у поданні підтверджувальних документів на усіх стадіях податкового контролю та під час судового розгляду. Верховний Суд вказав на те, що ніяких протирічч у цьому випадку немає.
Тож якщо ви захочете потягти час або не встигаєте з наданням документів, то краще у цьому випадку скористатися механізмом подання заперечень на акт перевірки*. Так, принаймні, безпечніше. Бо позиція ВС, яку ми зараз розглядаємо, вже використовується у інших його постановах. Див., наприклад, постанову ВС від 27.04.2022 у справі № 420/13197/20. У свою чергу особлива увага приділяється причинам ненадання первинних документів під час перевірки.
* Звісно, знову ж таки, ми тут виключаємо випадки втрати або пошкодження первинки.
