Теми статей
Обрати теми

Зарплатні податки: сплата та подання звітності у воєнний час

Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
Напевно ви вже чули про зміни до ПКУ, якими частково відновили відповідальність за несвоєчасність сплати податків та подання звітності під час війни. Як ці зміни торкнулися ПДФО, ВЗ та ЄСВ? У які строки слід здійснити сплату зарплатних податків та подати Об’єднану звітність з ЄСВ/ПДФО/ВЗ, щоб уникнути штрафних санкцій? Це зараз і обговоримо.

Як було до війни

Перш ніж говорити про особливі строки сплати зарплатних податків та подання Об’єднаної звітності у період воєнного стану, давайте згадаємо звичайні строки.

Для ПДФО строки сплати встановлено п. 168.1 ПКУ. Так, податковий агент зобов’язаний перерахувати ПДФО до бюджету:

у день виплати доходу — при виплаті доходу готівкою, отриманою у банку, або шляхом перерахування на банківський рахунок працівника (п.п. 168.1.2 ПКУ).

— протягом 3 банківських днів з дня, наступного за днем ​​нарахування (виплати, надання) доходу, — при виплаті доходу у негрошової формі або готівкою з каси суб’єкта господарювання (п.п. 168.1.4 ПКУ);

— не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу, — якщо дохід нараховано, але не виплачено (див. п.п. 49.18.1, п. 57.1 та п.п. 168.1.5 ПКУ, роз’яснення із підкатегорії 103.07 БЗ).

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний чи святковий день, останнім днем сплати вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним чи святковим.

Ті ж строки діють для ВЗ (п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Строками сплати ЄСВ «керує» ст. 9 Закону № 2464*. Так, згідно з ч. 8 зазначеної статті роботодавці зобов’язані сплачувати ЄСВ (авансові платежі) під час кожної виплати заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується цей внесок, одночасно з видачею зазначених сум. Виняток становлять випадки, коли:

— нарахований ЄСВ уже сплачено не пізніше 20-го (28-го — для гірничих підприємств) числа місяця, наступного за базовим звітним періодом;

— за результатами звірення платника з органом ДПСУ за платником визнано переплату з ЄСВ, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Таким чином, у загальному випадку

суми ЄСВ перераховують одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі у безготівковій або натуральній формі

Якщо заробітну плату (дохід) нараховано, але не виплачено, суми ЄСВ перераховують не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування доходу, а гірничі підприємства — не пізніше 28-го числа наступного місяця.

Узагальнимо ці строки у табл. 1.

Таблиця 1. Строки сплати ЄСВ роботодавцями

Порядок виплати доходу

Строк сплати ЕСВ

При отриманні коштів на виплату заробітної плати (доходу) або перерахування таких коштів на рахунок працівника з поточного рахунку у банку

Одночасно з отриманням коштів у банку або перерахуванням заробітної плати (доходу) на рахунок працівника (абзац другий ч. 8 ст. 9 Закону № 2464)

При виплаті заробітної плати (доходу) готівкою з каси*

У день виплати зарплати (доходу) (абзац другий ч. 8 ст. 9 Закону № 2464)

Заробітну плату (дохід) нараховано, але не виплачено

Не пізніше 20-го числа (а гірничі підприємства — не пізніше 28-го числа) місяця, що настає за місяцем нарахування доходу (абзац перший ч. 8 ст. 9 Закону № 2464)

* За рахунок коштів, які не були отримані в банку на зазначені цілі, а надійшли до каси підприємства, наприклад, як виручка.

Якщо останній день строку сплати ЄСВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 6 розд. IV Інструкції № 449*).

* Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449.

Тепер про строки подання Об’єднаної звітності з ЄСВ/ПДФО/ВЗ. Її потрібно подати протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (п.п. «б» п. 176.2 і п.п. 49.18.2 ПКУ).

Якщо останній день строку подання звітності припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним чи святковим (п. 49.20 ПКУ).

А тепер поговоримо про те, як справи зі строками сплати зарплатних податків та подання Об’єднаної звітності зараз, у воєнний час.

Що змінилося під час війни

На початку війни законодавці доповнили підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ новим п. 69.9, який зупиняв перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке зупинення мало діяти до припинення чи скасування воєнного стану.

На додаток до цього п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ звільняв від відповідальності за несвоєчасне перерахування податків/зборів та подання звітності у разі відсутності у платника податків можливості виконати свої податкові обов’язки.

Проте з 27.05.2022 Законом № 2260* зазначені пункти ПКУ було викладено у новій редакції. Що змінилося?

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ.

Зупинення строків під час воєнного стану перестало стосуватися подання звітності та сплати податків/зборів. А всіх платників податків поділили на тих, хто:

— має можливість виконувати свої податкові обов’язки;

— не має можливості виконувати свої податкові обов’язки;

— не міг виконувати свої податкові обов’язки, але після 27.05.2022 така можливість з’явилася.

При цьому враховується, на який період припадають граничні строки подання звітності чи сплати зарплатних податків.

У які строки слід сплатити ПДФО та ВЗ, а також подати Об’єднану звітність, щоб уникнути штрафів, ви можете дізнатися з табл. 2.

Таблиця 2. Строки сплати ПДФО/ВЗ та подання Об’єднаної звітності після 27.05.2022

Платник податків

Період, на який припадають граничні строки подання звітності / сплати ПДФО/ВЗ

Коли подавати Об’єднану звітність / сплачувати ПДФО/ВЗ

Роботодавець має можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки зі сплати ПДФО/ВЗ та подання Об’єднаної звітності

З 24.02.2022 по 26.05.2022 (включно)

Подати звітність — до 20.07.2022*;

сплатити ПДФО/ВЗ — не пізніше 31.07.2022**

З 27.05.2022

У загальні строки, визначені ПКУ

* Тобто останній день подання звітності — 19.07.2022.

** 31.07.2022 є вихідним днем. Якщо застосувати правило «святково-вихідного» перенесення із п. 57.1 ПКУ, то граничний строк сплати — 01.08.2022. Але вочевидь, безпечніше перерахувати ПДФО/ВЗ не пізніше 29.07.2022.

Роботодавець не мав можливості виконувати свої податкові обов’язки, але після 27.05.2022 така можливість з’явилася

З 24.02.2022 до дня, коли відновилася можливість виконувати податкові обов’язки

Протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає за місяцем відновлення можливості

З дня відновлення можливості виконувати податкові обов’язки

У загальні строки, визначені ПКУ

Роботодавець не має можливості своєчасно виконувати податкові обов’язки

—*

Протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Виняток: роботодавці — самозайняті особи (зокрема, ФОП). Якщо у 6-місячний строк виконати податкові обов’язки їм заважають наслідки, пов’язані з безпосередньою участю у воєнних діях, то сплатити ПДФО/ВЗ та подати Об’єднану звітність слід протягом одного місяця з дня закінчення дії цих наслідків

* У ПКУ не зазначено, про виконання податкових обов’язків за який період йдеться. Але зрозуміло, що якщо сплату ПДФО/ВЗ чи подання Об’єднаної звітності слід було здійснити до 24.02.2022, «воєнне» звільнення від відповідальності не спрацює. Проте не слід забувати про «карантинне» звільнення (див. «Карантин продовжено до кінця літа: чи щось змінилося?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 39).

Крім перерахованих у табл. 2 випадків, п. 69.1 подразд. 10 розд. ХХ ПКУ також містить окреме звільнення від відповідальності платників податків, які перейшли на спецгрупу єдиного податку за ставкою 2 %. Згідно із зазначеною нормою ці платники не несуть відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний строк виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до дня переходу на «спецЄП» 2 %, за умови виконання ними таких обов’язків протягом 60 календарних днів з дня повернення на свою стару систему оподаткування.

Зауважимо: формально це звільнення від відповідальності стосується всіх податків та зборів. Хоча здоровий глузд підказує, що на сплату ПДФО/ВЗ та подання Об’єднаної звітності податковим агентом воно поширюватися не повинно. Адже перехід на «спецЄП» зі ставкою 2 % ніяк не впливає на можливість перерахування зарплатних податків та подання за ними Об’єднаної звітності, на відміну, скажімо, від обов’язків, пов’язаних із нарахуванням та сплатою ПДВ. У зв’язку з чим було б цікаво дізнатися про думку податківців із цього питання.

Крім того, окремі строки встановлено ПКУ для виконання юрособами податкових обов’язків щодо своїх філій, представництв, відокремлених чи інших структурних підрозділів (далі — підрозділи). Так, якщо платник не має можливості виконувати свої податкові обов’язки щодо дотримання строків сплати податків/зборів, подання звітності щодо своїх підрозділів, він звільняється від відповідальності в рамках діяльності, що здійснюється через такі підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану.

Якщо ж можливість виконувати податкові обов’язки щодо підрозділу відновилася після 27.05.2022, то не потрапити під штрафи можна за умови сплати податків/зборів та подання звітності протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає за місяцем відновлення такої можливості. Тут йдеться про ті податкові обов’язки, граничний строк виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до дня відновлення можливості їх виконання.

Зверніть увагу: порядок підтвердження можливості/неможливості виконання платником своїх податкових обов’язків, а також перелік підтвердних документів має затвердити Мінфін. Поки ми маємо лише проект наказу, з яким можна ознайомитися за посиланням: mof.gov.ua/ru/legal_acts_drafts_2022-558.

Тепер про ЄСВ. Норми, які звільняють від відповідальності за порушення правил нарахування та сплати ЄСВ, містять пп. 921 та 922 розд. VIII Закону № 2464 (ср. ).

Так, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом 3 місяців після його припинення чи скасування, штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 не застосовуються.

Тобто незалежно від того, до якої категорії належить роботодавець з точки зору п. 69.1 ПКУ (див. табл. 2), штрафні санкції, наприклад, за несплату (несвоєчасну сплату) ЄСВ або донарахування ненарахованого ЄСВ, вчинені у зазначений період, такому роботодавцю не загрожують.

Крім того, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом 3 місяців після його припинення чи скасування не нараховується пеня на суму ЄСВ-недоїмки, а нарахована за ці періоди пеня підлягає списанню.

Далі розглянемо застосування описаних правил на прикладах.

Розбираємо ситуації

Перед тим як перейти до прикладів, умовимося, що роботодавці, які не можуть виконувати свої податкові обов’язки, засвідчують цей факт відповідно до затвердженого Мінфіном порядку.

Приклад 1. Торговельне підприємство 18 травня 2022 року виплатило своїм працівникам з каси (готівкою, що надійшли як виручка) заробітну плату за першу половину місяця (аванс). При цьому ПДФО, ВЗ та ЄСВ не перерахувало.

Крім того, підприємство не подавало Об’єднану звітність за І квартал 2022 року.

Станом на 27.05.2022 підприємство мало можливість сплачувати зарплатні податки та подавати Об’єднану звітність.

Граничний строк сплати ПДФО та ВЗ із заробітної плати, виплаченої з каси підприємства, — 23 травня 2022 року (п.п. 168.1.4 ПКУ), тобто до набрання чинності Законом № 2260.

Оскільки станом на 27.05.2022 роботодавець мав можливість виконати обов’язки податкового агента, щоб уникнути штрафів, сплатити ПДФО та ВЗ із заробітної плати працівників за першу половину травня він зобов’язаний не пізніше 31.07.2022.

Щодо виплат фізичним особам доходів, які здійснюються з 27 травня 2022 року, то ПДФО та ВЗ, утримані з них, мали перераховуватися у стандартні строки.

З ЄСВ звичайний строк сплати — 18.05.2022. Водночас на період дії воєнного/надзвичайного стану та протягом 3 місяців після його припинення або скасування штрафні санкції та пеня за несвоєчасне перерахування ЄСВ не застосовуються (пп. 921 та 922 розд. VIII Закону № 2464). Таким чином,

якщо підприємство перерахує ЄСВ протягом 3 місяців після скасування воєнного стану, штраф, передбачений ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, йому не загрожує

Тепер про подання Об’єднаної звітності з ЄСВ/ПДФО/ВЗ. Так, граничний строк її подання за І квартал — 10 травня 2022 року (до набрання чинності Законом № 2260). Без штрафів подати її підприємство може до 20.07.2022, тобто останній день подання — 19.07.2022.

А ось за ІІ квартал Об’єднану звітність слід подати у звичайні строки — не пізніше 09.08.2022. Адже граничний строк її подання припадає на період після набрання чинності Законом № 2260.

Приклад 2. Взявши за основу умови прикладу 1 (див. вище), припустимо, що підприємство отримало можливість сплачувати зарплатні податки та подавати Об’єднану звітність з 28.06.2022.

У цьому випадку сплатити до бюджету ПДФО та ВЗ із заробітної плати за першу половину травня 2022 року підприємство має не пізніше 29.08.2022 (протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливості виконання податкових обов’язків). У цей же строк воно має право без штрафів подати Об’єднану звітність за І квартал 2022 року.

Звітність за ІІ квартал підприємство подає у стандартний строк — не пізніше 09.08.2022.

Щодо сплати ЄСВ без штрафів для роботодавця, то тут строки ті самі, що й у прикладі 1, тобто 3 місяці після припинення або скасування воєнного/надзвичайного стану.

Приклад 3. Використовуючи умови прикладу 1 (див. вище), припустимо, що підприємство не має можливості виконувати обов’язки податкового агента до закінчення війни.

У цьому випадку без застосування штрафних санкцій роботодавець може перерахувати ПДФО/ВЗ та подати Об’єднану звітність протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану.

А ось ЄСВ слід сплатити протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного/надзвичайного стану.

Висновки

  • Якщо роботодавець не може своєчасно виконувати податкові обов’язки, зробити це можна протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану.
  • Для підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків щодо сплати ПДФО/ВЗ та подання Об’єднаної звітності необхідно керуватися порядком та переліком документів, затвердженими Мінфіном.
  • На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом 3 місяців після його припинення або скасування штрафні санкції за неперерахування або несвоєчасне перерахування ЄСВ не застосовуються.
  • Роботодавці, які мають можливість своєчасно перераховувати ПДФО/ВЗ, зобов’язані робити це у стандартні строки, встановлені ПКУ.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі