Спершу поглянемо, що роз’яснюють контролери. На думку податківців (БЗ 108.01.02):
— позитивне значення курсових різниць (КР) від перерахунку інвалюти включається до складу доходу єдиноподатника-юрособи, а
— від’ємне значення КР від перерахунку інвалюти не впливає на ЄП-дохід і базу оподаткування єдиним податком не зменшує.
Таким чином, податківці вимагають включати в ЄП-дохід тільки позитивні курсові різниці.
Якщо валюта продається (до дати балансу), то в ЄП-дохід, на думку фіскалів, потрапить тільки позитивна різниця між доходом від продажу інвалюти (за комерційним курсом) і її вартістю (за курсом НБУ) на дату зарахування на валютний рахунок. А при продажу після дати балансу (оскільки на дату балансу вже будуть пораховані курсові різниці) в ЄП-дохід слід включити тільки позитивну різницю між доходом від продажу валюти (за комерційним курсом) і вартістю валюти (за курсом НБУ), перерахованої на дату балансу (БЗ 108.01.02).
З позицією фіскалів не можемо погодитися. Вважаємо, що в дохід юрособи-єдиноподатника курсові різниці взагалі включатися не повинні. Оскільки об’єктом оподаткування для юрособи-єдиноподатника є грошовий дохід (у готівковій/безготівковій формі), а також дохід, отриманий у матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 НКУ (п.п. 2 п. 292.1 НКУ). Причому до матеріального/нематеріального ЄП-доходу належать виключно:
— сума кредиторської заборгованості, за якою сплив строк позовної давності, і
— вартість безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг.
Проте курсові різниці ні під один з перелічених видів ЄП-доходу не потрапляють. Тим паче, що курсові різниці виникають у результаті перерахунку валютної складової і не супроводжуються жодним надходженням грошових коштів, а отже, і як грошовий дохід єдиноподатника розцінюватися не можуть.
Тому, на наш погляд, при операціях з валютою правильно робити таким чином: оподатковувати єдиним податком валютний дохід єдиноподатника (при зарахуванні валюти на поточний рахунок), а при продажу валюти оподатковувати єдиним податком позитивну різницю (між комерційним курсом, за яким продана валюта, і курсом НБУ, за яким валюта зараховувалася при надходженні на валютний рахунок), що виникла
Також хочемо нагадати, що за правилами валютного п. 8 НП(С)БО 21 курсові різниці розраховують:
— на дату операції та
— на дату балансу.
При цьому в єдиноподатників звітний період — рік. Тому єдиноподатники складають тільки річну фінзвітність (тобто фінзвітність мікропідприємства у складі: Балансу (ф. № 1-мс) і Звіту про фінрезультати (ф. № 2-мс), п.п. 2 п. 2 НП(С)БО 25, п. 2 Порядку № 419) — квартальну не складають*. А це означає, що і курсові різниці на дату балансу в бухобліку єдиноподатники розраховуватимуть тільки за підсумками року. Детальніше про розрахунок курсових різниць див. статтю «Обчислюємо курсові різниці: правила» // «Податки & бухоблік», 2021, № 44.
* Хоча за бажанням можуть складати за загальними правилами повну фінансову звітність (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1). Тому своє рішення про те, за якою формою фінзвітності (повною чи мікро) звітувати, треба закріпити в наказі про облікову політику.
