Теоретична вага металу — це вага металу, яка розрахована «за нормативами» (ДСТУ, сертифікатами якості заводу-виробника і т.п.), виходячи з виду, розмірів, товщини металу і т.п
Теоретична вага металу в ідеалі має відповідати його фактичній вазі. Якщо ні — то треба дивитися умови договору щодо приймання товару. Якщо договором передбачено, що товар (метал) відвантажується покупцем за теоретичною вагою згідно зі сертифікатом якості заводу-виробника, то претензії постачальнику у випадку «розбіжності» у вазі не пред’являються. Хіба що буде виявлено невідповідність товару сертифікату якості.
Якщо ви здійснюєте перепродаж металу, то краще в умовах договору зі своїм покупцем теж зазначити що відвантаження металу здійснюється за теоретичною вагою.
У випадку, якщо ви все-таки своїм покупцям здійснюєте відвантаження металу за фактичною вагою, то тоді при його прийманні від свого постачальника, вам потрібно теж вести облік цього металу за фактичною вагою. Тобто при прийманні металу потрібно скласти ще Акт приймання товару (матеріалу), в якому слід зазначити дві ваги: теоретичну і фактичну. Зазначимо, що оскільки претензій до постачальника немає, то цей Акт є «внутрішнім» документом підприємства, який складається комісією підприємства. Підпис постачальника в ньому не потрібен. В цьому ж акті комісія має зазначити, що розбіжність між теоретичною і фактичною вагою не вважається нестачею товару (металу). Звісно, в цьому випадку слід переконатися, що теоретична вага теж розрахована вірно.
А далі у своїх внутрішніх облікових документах ви повинні прописати, що облік цього металу здійснюється у вас за фактичною вагою. Тоді метал буде оприбутковано за фактичною вагою. На суму розбіжності у вазі має бути скоригована і первісна вартість одиниці товару (тобто ви його оприбуткуєте за дещо більшою ціною). Завдяки цьому дані про величину взаємної заборгованості у постачальника і покупця збігатимуться. Фактично, тут буде діяти той же механізм як при нестачах в межах норм.
Наприклад, за договором постачальник вам відвантажує метал за теоретичною вагою. Ця вага склала 20 тон. Ціна за 1 тону (розрахована, виходячи з теоретичної ваги) склала 12000 грн (у т.ч. ПДВ — 2000 грн). Загальна сума постачання — 240000 грн (у т.ч. ПДВ — 40000 грн) Фактична вага металу склала — 19,8 тон.
| № п/п | Зміст господарської операції | Сума, грн | Бухоблік | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Оприбутковано 19,8 тон металу загальною вартістю 200000 грн | 200000 | 281 (20) | 631 |
| 2 | Відображено податковий кредит | 40000 | 641/ПДВ | 631 |
Якщо ж ви цього не робили (тобто в обліку відображали метал за теоретичною вагою) і погоджуєтесь з «претензіями» покупця (який приймає товар за фактичною вагою) щодо нестачі металу, то тоді розбіжності для обліку слід розглядати як нестачу. Тобто суму нестачі списуємо на субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» (Дт 947 — Кт 28).
Але в такому разі відображений податковий кредит, який припадає на суму нестачі доведеться компенсувати шляхом нарахування податкових зобов’язань на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. За базу оподаткування приймають вартість придбання товару, якого не вистачає (п. 189.1 ПКУ).
