СЕА після Закону № 2260

Ліміт

Нагадаємо, що ліміт (∑Накл) — це розрахункова величина, що показує суму податку, на яку платник може зареєструвати ПН/РК в ЄРПН. При цьому розмір ліміту визначається за формулою, зазначеною в п. 200¹.3 ПКУ. Щоправда, оскільки в період з 24 лютого по 26 травня ПН/РК не реєструвалися, то такі складові ліміту, як ∑НаклВид і ∑НаклОтр, не змінювалися. Проте СЕА, як і раніше, працювала і ліміт рахувався. Тому зміна ліміту в цей проміжок часу могла відбуватися:

— збільшення — за рахунок показників:

∑Митн — якщо сплачували ввізний ПДВ при імпорті;

∑ПопРах — якщо поповнювали електронний ПДВ-рахунок;

∑Овердрафт — розрахункового показника (що відображає суму середньомісячного ПДВ до сплати за останні 12 місяців), який автоматом перераховується щокварталу (протягом перших 6 робочих днів кварталу; БЗ 101.17), а

— зменшення — за рахунок показника ∑Перевищ — якщо подавали декларації, в яких декларували ПЗ без реєстрації ПН (оскільки не було можливості їх зареєструвати).

Також нагадаємо, що дізнатися поточну величину ліміту можна, направивши Запит за формою J/F1301206, у відповідь на який приходить Витяг за формою J/F1401206 з даними про ліміт (п. 13 Порядку № 569), або в Електронному кабінеті (ЕК) (п. 42¹.2 ПКУ). А з’ясувати його формування в деталях (у розрізі операцій, що вплинули на його суму) — направивши Запит за формою J/F1301903 і отримавши Витяг за формою J/F1401903. Чи в ЕК з підрозділу «Реєстр операцій» розділу «Система електронного адміністрування ПДВ».

Від’ємний ліміт (якщо подавали декларації). Оскільки ПН не реєструвалися, то багато платників, які протягом воєнного стану (ВС) подавали декларації (за лютий і пізніше), зіткнулися з тим, що в них виник від’ємний ліміт. Причиною його формування став показник ∑Перевищ. Оскільки за правилами ПЗ треба декларувати періодом першої події (незалежно від реєстрації ПН). Проте якщо ПЗ задекларовані, а ПН не зареєстровані, то після подання за такий період декларації виникне ∑Перевищ (тобто перевищення задекларованих ПЗ над зареєстрованими в ЄРПН). А ∑Перевищ — показник, який зменшує величину ліміту.

Утім, щоб ліміт ще раз (повторно) не зменшився потім при реєстрації ПН, п. 200¹.9 ПКУ передбачена можливість реєстрації ПН/РК за рахунок ∑Перевищ, що виник. А тому

Щоправда, для цього повинні дотримуватися певні умови. Нагадаємо їх.

Реєстрація ПН за рахунок ∑Перевищ

ПН повинні автоматично зареєструвати за рахунок ∑Перевищ, якщо виконуються три такі умови:

1) ПН належать до періоду, в якому виникло ∑Перевищ (тобто ПЗ за такими ПН задекларовані);

2) разом із декларацією подавався додаток Д1 із заповненою таблицею 1.1, в якій відображалися дані про такі незареєстровані ПН;

3) сума ПДВ з таких незареєстрованих ПН вписується в розрахунковий спецліміт (так званий «другий реєстраційний ліміт») з формули за п. 200¹.9 ПКУ:

Така формула, у свою чергу, має на увазі, що задекларовані платником податкові зобов’язання мають бути забезпечені грошима (фактично сплачені, лист ДПСУ від 20.09.2019 № 335/6/99-00-04-02-03-15/ІПК), а отже, ∑Перевищ буде забезпечене реальним лімітом реєстрації. Тому

Причому, якщо дотримуються три перелічені умови, то зареєструвати ПН за рахунок ∑Перевищ повинні автоматично незалежно від величини поточного ліміту (∑Накл), тобто навіть якщо поточного ліміту недостатньо або його сума від’ємна.

Дізнатися величину ∑Перевищ і суму спецліміту за будь-який період (місяць) можна, направивши Запит за формою J/F1304001 і отримавши Витяг за формою J/F1404001. Чи в ЕК у підрозділі «Інформація про суму перевищення» розділу «СЕА ПДВ».

Також зауважте:

— зареєструвати ПН можна тільки за рахунок «свого» ∑Перевищ, тобто лютневі ПН — за рахунок лютневого ∑Перевищ, березневі ПН — за рахунок березневого тощо. А ось зареєструвати, наприклад, свіжу травневу ПН за рахунок «старого» (лютневого/березневого/квітневого) ∑Перевищ не вийде;

— якщо здавали декларації, але з ними додаток Д1 із заповненою таблицею 1.1 не подавали (тобто за необачністю не розшифровували незареєстровані ПН у додатку Д1), то ПН за рахунок ∑Перевищ, що виник, не зареєструють (оскільки друга умова з вищеперелічених не дотримується). Тому, щоб повернути можливість реєстрації ПН за рахунок ∑Перевищ, передусім треба уточнитися — подати УР з уточнюючим додатком Д1 із заповненою таблицею 1.1. Після чого ПН за рахунок ∑Перевищ можна реєструвати;

— при реєстрації ПН за рахунок ∑Перевищ ліміт автоматично перерахують і перекинуть суму з ∑Перевищ у ∑НаклВид (тобто зменшать показник ∑Перевищ і тут же збільшать ∑НаклВид). У результаті сума ліміту не зміниться (БЗ 101.17). У чому ж плюс? По-перше, якісь ПН усе ж зареєструються. А, по-друге, реєстрація ПН за рахунок ∑Перевищ зрушить з мертвої точки ситуацію з лімітом: додасть ліміт вашим контрагентам і вам (якщо, у свою чергу, на вас так само зареєструють ПН).

Тому насамперед реєструйте ПН за рахунок ∑Перевищ. А вже після — поточні ПН і вирішуйте: чи то для їх реєстрації почекати збільшення ліміту (за рахунок надходження вхідних зареєстрованих ПН), чи то поповнювати ПДВ-рахунок.

Щоправда, вже, як показує практика, у платників виникають труднощі з реєстрацією ПН за рахунок ∑Перевищ (ПЗ не дає їх зареєструвати, хоча це незаконно). І тут ми можемо порадити хіба що відправляти ПН на реєстрацію повторно і знову пробувати їх зареєструвати.

Або ще, як варіант, можна скасувати ∑Перевищ: до вже поданих декларацій подати УР і зняти задекларовані ПЗ. Тоді після подання УР ліміт повинні перерахувати (відновити), оскільки ∑Перевищ піде. За рахунок ліміту, який з’явився, можна реєструвати ПН. А потім подати УР на збільшення ПЗ (тобто відновити ПЗ). Нагадаємо, що виправити воєнні помилки до 25 липня можна без 3 % самоштрафу (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Якщо не подавали декларації

Якщо ще не подавали декларації (ПЗ не декларували), то жодного ∑Перевищ, звісно, не виникне. У такому разі зареєструвати ПН вийде, якщо достатньо поточного ліміту (∑Накл). Інакше, якщо ліміту недостатньо, рецепт усе той самий: чекати збільшення ліміту за рахунок вхідних ПН або поповнювати ПДВ-рахунок.

Ще зауважте: у таблиці 1.1 додатка Д1 відображають ті ПН, які на момент подання декларації не зареєстровані (щоб потім їх реєструвати за рахунок ∑Перевищ). Тому якщо на момент подання декларації ПН уже зареєстровані, то заповнювати таблицю 1.1 додатка Д1 не треба.

Зменшуючі РК

Якщо ПЗ зменшували за первинкою. Питання щодо ліміту можуть виникати через зменшуючі РК (якщо в лютому — квітні були повернення, зменшення ціни та інші коригування на зменшення ПЗ, і ПЗ, наприклад, зменшували за первинкою). Щоправда, можливість зменшення ПЗ на підставі первинки видається не такою вже однозначною. Адже в п. 32² підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, строго кажучи, йдеться про формування за первинкою саме ПК (і нічого не говориться про ПЗ). Хоча податківці висловлювали лояльну позицію — за можливість формування протягом ВС за первинкою як ПК, так і ПЗ (БЗ 101.24). Так от,

А тому з відновленням реєстрації ПН/РК з’являється запитання: чи не вискочить після реєстрації зменшуючого РК ∑Перевищ (за період реєстрації РК), якщо зменшення ПЗ до цього вже задекларували за первинкою? Адже ПЗ уже зменшені періодом першої події, а не періодом реєстрації РК!

Можливо, п. 32² тому і не згадує про ПЗ, що задум законодавця якраз і полягав у тому, щоб (задля уникнення появи ∑Перевищ) зменшення ПЗ показувати тільки після відновлення реєстрації ПН/РК на підставі зареєстрованого зменшуючого РК. Може, тому в п. 32² про зменшення ПЗ за первинкою нічого і не сказали?

Тому, схоже, продавцеві зменшення ПЗ за первинкою краще не показувати, а показати вже в періоді реєстрації зменшуючого РК — щоб не виникло ∑Перевищ. У будь-якому разі саме так зменшуючі РК у СЕА враховувалися раніше:

— при своєчасній реєстрації — підтягувалися до періоду складання РК, а при несвоєчасній — до періоду реєстрації РК;

— при цьому податківці при реєстрації будь-яких зменшуючих РК (у тому числі на покупців — платників ПДВ) рекомендували орієнтуватися на загальні строки реєстрації, встановлені абзацами п’ятнадцятим — шістнадцятим п. 201.10 ПКУ (тобто дивлячись, в якій половині місяця — першій/другій — складені РК; БЗ 101.15, лист ДПСУ від 28.09.2020 № 4039/ІПК/99-00-05-06-02-06). Детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2021, № 90, с. 17.

Хоча, хтозна, чи переналаштують зараз якимсь чином ПЗ. Адже якщо безштрафну реєстрацію у відведений строк до 15 липня розцінювати своєчасною, то при такому підході (і своєчасній реєстрації) зменшувати ПЗ треба періодом складання РК, тобто періодом першої події. Тому дуже б хотілося з цього приводу почути роз’яснення від контролерів.

Заблоковані зменшуючі РК. Схожі питання можуть виникати і щодо заблокованих зменшуючих РК (які при розблокуванні, щоправда, відображаються в СЕА з урахуванням періоду направлення їх на реєстрацію). І залежно від дати направлення на реєстрацію підтягуються в СЕА:

— при своєчасному направленні на реєстрацію — періодом складання, а

— при несвоєчасному направленні на реєстрацію — періодом направлення на реєстрацію.

Тобто реєструються «заднім числом». Такий період їх реєстрації і буде тим періодом, в якому продавцеві треба зменшувати ПЗ. Тому за розблокованими зменшуючими РК може також вискочити ∑Перевищ, якщо вони будуть відображені продавцем у декларації не того періоду. У зв’язку з цим нагадаємо, що якщо розблокування затягнулося і потрібний період зменшення ПЗ уже минув, то раніше податківці радили продавцеві зменшувати ПЗ шляхом подання уточнюючого розрахунку (УР) до цього періоду (листи ДПСУ від 29.03.2021 № 1246/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 16.01.2021 № 191/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Проте що розуміти під «своєчасним» направленням зменшуючих РК на реєстрацію? Чи можна з відновленням реєстрації ПН/РК вважати «своєчасним» направлення РК на реєстрацію у строк до 15 липня? На наш погляд, можна, і РК, відправлені на реєстрацію у відведений строк — до 15 липня, повинні вважатися зареєстрованими своєчасно. Та все ж тут потрібні роз’яснення від податківців.