Теми статей
Обрати теми

Закордонні доходи біженців

Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
Мільйони українців були змушені покинути свою країну. Багато європейських країн надають їм допомогу. Це можуть бути безоплатне житло, харчування, проїзд, медичне обслуговування та грошові виплати. Крім того, окремі громадяни України, перебуваючи за кордоном, працевлаштовуються, щоб забезпечити себе та своїх близьких. При цьому більшість із них планує повернутися додому після закінчення бойових дій. І тут виникає питання: чи доведеться декларувати в Україні отримані за кордоном доходи? Давайте про це поговоримо.

Допомога особам, які рятуються від війни

Багато іноземних держав, приймаючи наших співвітчизників, забезпечують їм низку соціальних гарантій. Наприклад, це можуть бути грошові виплати (разові або щомісячні) на кожну фізичну особу чи загалом на сім’ю. Також часто українцям безоплатно надаються житло та харчування, медичне страхування. В окремих країнах видаються безкоштовні квитки для проїзду у громадському транспорті. Діти мають право на безоплатне відвідування шкіл та дитячих садків. Тут все залежить від країни перебування.

Крім держав, надають допомогу усілякі благодійні та волонтерські організації, а також окремі громадяни. Вони можуть забезпечувати житлом, харчуванням, одягом, засобами особистої гігієни, видавати SIM-карти місцевих операторів мобільного телефонного зв’язку тощо.

Усі ці отримані блага є доходами (див. пп. 14.1.55 та 163.1.3 ПКУ). Причому, як випливає з положень п. 170.11 ПКУ, такі іноземні доходи не звільняються від оподаткування.

На жаль, у цій ситуації не спрацюють ані п.п. 165.1.54, ані п.п. 165.1.56 ПКУ. Нагадаємо: зазначені норми звільняють від оподаткування благодійну допомогу, що надається на користь осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.

При цьому п.п. 165.1.54 ПКУ виводить з-під оподаткування суми, виплачені (надані) благодійниками (у тому числі фізособами) у порядку, встановленому Законом № 5073*. Зрозуміло, що іноземні держави та благодійні організації надають допомогу, не зважаючи на українські правила, визначені Законом № 5073. Отже, зазначена норма не спрацює.

* Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI.

У свою чергу, п.п. 165.1.56 ПКУ звільняє від оподаткування благодійну допомогу, яку надали міжнародні благодійні організації (їх філії, представництва), перелік яких визначає КМУ. Відповідно до постанови КМУ від 22.04.2015 № 397 такі благодійні організації мають бути внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги. Знайти цей реєстр можна за посиланням: www.msp.gov.ua/documents/6219.html. І як можна переконатися, до нього внесено лише зареєстровані на території України місії міжнародних благодійних організацій. А от виплата, скажімо, від Товариства Червоного Хреста у Польщі чи Чехії під цю пільгу не підпаде.

Таким чином, можемо констатувати, що

різні виплати та пільги, надані за кордоном особам, які рятуються від війни, повинні включатися до їх оподатковуваного доходу

Але, на жаль, не завжди можна визначити суму отриманого доходу. Особа, яка проживає безоплатно у виділеному їй приміщенні зазвичай не має жодного уявлення про вартість такого проживання. Те саме стосується інших доходів, отриманих у негрошовій формі.

Наприклад, до 31 травня 2022 року уряд Болгарії здійснював компенсацію своїм готел’єрам у розмірі 40 левів на день за проживання кожного українського громадянина, який отримав тимчасовий захист у цій країні. Але чи можна стверджувати, що вся ця сума є доходом фізособи? На наш погляд, ні. У зазначену суму входила як вартість проживання, харчування та обслуговування наших громадян, так і прибуток готелю. Причому кожен готель, отримуючи від уряду Болгарії однакові суми, забезпечував різний рівень проживання та харчування. Тобто, не можна сказати, що всі громадяни, які скористалися згаданою програмою, отримали однакові доходи.

Визначити звичайну ціну проживання також важко. Адже зазвичай ціну за номер у готелях у міжсезоння не знайти. Готелі відкривалися спеціально для прийому тимчасових переселенців з України. А як дізнатися звичайну ціну ліжко-місця, наприклад, у спортивних залах Німеччини? Крім того, суму негрошового доходу необхідно підтвердити документально. Зайва річ говорити, що отримати таке підтвердження від офіційних органів іноземної держави буде важко.

Та й із грошовими виплатами не все гладко. Якщо виплата здійснювалася індивідуально фізособі, то тут все зрозуміло. Проблем із обчисленням доходів немає. Але багато країн надавали разові чи щомісячні виплати загалом на сім’ю. І такі виплати надходили на рахунок одного із членів сім’ї. Чи потрібно ділити цей дохід на кожну фізособу, на яку він виплачувався, і як це робити? На ці питання, на жаль, ПКУ прямої відповіді не дає.

Сподіваємося, що ближче до строків подання декларації про доходи все вирішиться на законодавчому рівні. На нашу думку, було б справедливим звільнити зазначені виплати від оподаткування.

Зрозумілішою є ситуація із зарплатними доходами, отриманими за кордоном. Давайте про це поговоримо докладніше.

Іноземна зарплата

Статус тимчасового захисту у Європейському Союзі дозволяє нашим громадянам легально працевлаштовуватися за кордоном. Тобто українці можуть отримувати іноземну заробітну плату. Чи потрібно декларувати такий дохід в Україні та сплачувати з нього податки?

Відповідно до п. 13.3 ПКУ доходи, отримані фізособою-резидентом із джерелом походження за межами України, включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу. Виняток становлять доходи, які не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ або міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана ВРУ.

Перше, що потрібно з’ясувати:

чи вважається тимчасовий переселенець, працевлаштований за кордоном, резидентом України

Статус резидента. Фізособа-резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні (п.п. 14.1.213 ПКУ).

Крім того, особа вважається податковим резидентом України, якщо вона має місце постійного проживання також в іншій країні, але має більш тісні особисті або економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. При цьому достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізособи є місце постійного проживання членів його сім’ї або її реєстрація як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо особа не має місця постійного проживання в жодній державі, або не можна визначити, в якій країні вона має центр життєвих інтересів, вона буде вважатися резидентом за умови перебування в Україні не менше 183 днів (уключаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду чи періодів податкового року.

У разі коли неможливо визначити резидентство, використовуючи перелічені вище правила, особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Крім того, достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України.

Таким чином, навіть у разі перебування за кордоном довше 183 днів громадянин України здебільшого залишиться резидентом для цілей оподаткування. До речі, схожі правила визначення резидентства прописані й у міжнародних конвенціях про уникнення подвійного оподаткування.

Декларування доходів. Резиденти, які отримують іноземні доходи, зобов’язані включити їхню суму до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за підсумками звітного податкового року (п.п. 168.2.1 ПКУ).

Строк подання декларації — до 1 травня року, наступного за звітним (п.п. 49.18.4 ПКУ).

Водночас у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій обов’язок щодо подання звітності, він звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Порядок підтвердження неможливості виконання платником податків своїх обов’язків та перелік документів має затвердити Мінфін (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Відповідно до п. 164.4 ПКУ іноземні доходи перераховують у гривні за валютним курсом НБУ, що діяв на момент їх отримання.

Застосування міжнародних договорів. Іноземні доходи у вигляді заробітної плати обкладаються ПДФО за ставкою 18 % (пп. 170.11.1 і 167.1 ПКУ) та ВЗ за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Але чи потрібно оподатковувати такий дохід повторно? Адже заробіток уже було оподатковано за кордоном.

Тут слід згадати про міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування*. Згідно з ними сума податку на доходи фізосіб зменшується на сплачений за кордоном податок.

* Перелік чинних міжнародних конвенцій можна знайти на офіційному сайті ДПСУ за посиланням: tax.gov.ua/diyalnist-/mijnarodne-/.

Як працює таке зменшення?

Відповідно до п.п. 170.11.2 ПКУ, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, платник податків може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення у річній податковій декларації.

При цьому згідно з п. 13.5 ПКУ для зарахування податків та зборів, сплачених за кордоном,

необхідно отримати від уповноваженого державного органу країни, в якій виплачено дохід, довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування

Ця довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Для країн, що приєдналися до Гаазької конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05.10.61, достатньо проставлення на довідці апостилю. До того ж, не вимагають ані легалізації, ані посвідчення апостилем документи, видані країнами — учасницями міжнародних договорів про правову допомогу. Але зауважте, що тільки наявність договору про правову допомогу не гарантує автоматичного звільнення від легалізації або проставлення апостилю. Важливими є формулювання, наведені в таких договорах (див. лист Мін’юсту від 11.05.2010 № 26-26/291).

Крім того, податківці вимагають (див. підкатегорію 103.19 БЗ), щоб довідка супроводжувалася нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

У разі відсутності у платника податків підтвердних документів, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, він зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.

Майте на увазі: сума податку з іноземного доходу, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму ПДФО, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи відповідно до законодавства України (п.п. 170.11.4 ПКУ).

При цьому, на наш погляд, податок в іноземній валюті логічно перераховувати у гривні за курсом НБУ на дату його сплати за кордоном. Саме такий підхід був запропонований у листах ДФСУ від 15.10.2019 № 761/6/99-00-07-02-02-15/ІПК та від 25.09.2018 № 4149/6/99-99-15-02-02-15/ІПК щодо зменшення податку на прибуток на суму податку, сплаченого за кордоном.

Зверніть увагу: зарахувати суму сплаченого за кордоном податку із заробітної плати можна лише у рахунок зобов’язань з ПДФО.

Що стосується ВЗ, то до нього застосувати норми міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування не вдасться

Це, зокрема, враховано у формі річної податкової декларації про майновий стан та доходи, що дозволяє зарахувати податок, сплачений за кордоном, виключно у зменшення річного зобов’язання з ПДФО.

Крім того, пам’ятайте, що не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання:

— податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

— поштові податки;

— податки на реалізацію (продаж);

— інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземної держави.

Насамкінець побажаємо всім українцям, які були змушені виїхати за кордон, якнайшвидше повернутися додому та мати можливість безпечно жити та працювати в Україні.

Висновки

  • Допомога, отримана українськими біженцями за кордоном, згідно із законодавством України включається до їх оподатковуваного доходу.
  • Резиденти, які отримують іноземні доходи, мають подати податкову декларацію за підсумками звітного податкового року.
  • Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування дозволяють зменшити ПДФО на суму податків, сплачених з іноземних доходів за кордоном.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі