Допомога на лікування та реабілітацію

ПКУ пропонує кілька варіантів надання неоподатковуваної допомоги для лікування та реабілітації фізичних осіб. Насамперед це допомога на лікування та медобслуговування згідно з п.п. 165.1.19 цього Кодексу. Розглянемо особливості її надання.

Допомога на лікування та медичне обслуговування

Не оподатковуються кошти або вартість майна (послуг), які надаються як допомога на лікування та медобслуговування, якщо дотримуються такі вимоги:

1. Допомога надається за рахунок коштів благодійної організації або роботодавця фізичної особи.

2. Допомога призначається для лікування або медичного обслуговування, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю.

3. Одержувачем допомоги є фізособа — платник податків, а якщо допомогу надає звичайне підприємство чи ФОП (не благодійна організація), то його працівник. При цьому кошти можуть призначатися для лікування та медобслуговування як самої фізособи, так і члена її сім’ї першого ступеня споріднення* або дитини, яка перебуває її під опікою чи піклуванням.

* Членами сім’ї першого ступеня споріднення є батьки, чоловік або дружина, а також діти фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 ПКУ).

4. Є документи, що підтверджують цільовий характер надання коштів на оплату лікування та медобслуговування (у разі здійснення передоплати таких послуг) або факт надання цих послуг (якщо здійснюється післяплата). На думку податківців (див. лист ДФСУ від 13.03.2017 № 5003/6/99-99-13-02-03-15, роз’яснення у підкатегоріях 103.02 та 103.15 БЗ), це можуть бути:

— документи, що підтверджують потребу фізособи в лікуванні та медичному обслуговуванні (характеристика хвороби, травми, отруєння, патологічного стану);

— документи про надання таких послуг, які ідентифікують постачальника та одержувача послуг, їх обсяги та вартість (договори, платіжні та розрахункові документи, акти наданих послуг);

— інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби чи її стану.

5. Допомога на лікування буде неоподатковуваною, якщо її надають для компенсації витрат, що не компенсуються фондом загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Але оскільки таку систему страхування в Україні ще не запроваджено, благодійна організація / роботодавець має повне право ігнорувати цю умову.

Таким чином,

Але важливо, щоб сума виданої допомоги не перевищувала суму коштів, витрачених на лікування згідно з платіжними (розрахунковими) документами. Інакше податківці під час перевірки віднесуть різницю до оподатковуваного доходу працівника.

Зверніть увагу: на наш погляд, не оподатковувана на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ допомога може бути надана як у грошовій формі (шляхом виплати безпосередньо працівнику), так і майном (послугами).

Допомога на лікування та медичне обслуговування надається роботодавцем на підставі заяви працівника. До неї повинні бути додані відповідні підтвердні документи (див. вище).

З допомоги на лікування, що не обкладається ПДФО, ВЗ не утримують (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Неоподатковувані суми допомоги на лікування та медичне обслуговування відображаються роботодавцем у розділі І 4ДФ Об’єднаного звіту з ЄСВ/ПДФО/ВЗ окремим рядком з ознакою доходу «143».

Допомога на лікування не входить до фонду оплати праці (п. 3.31 Інструкції № 5). Тому ЄСВ на неї не нараховуємо. Підтвердження цього знаходимо у п. 14 розд. I Переліку № 1170.

Цільова благодійна допомога

Ще один варіант допомогти людям, які опинилися на лікарняному ліжку, — надати цільову благодійну допомогу на лікування або реабілітацію. Вона передбачена п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ.

Вимоги для необкладання ПДФО сум цільової благодійної допомоги на лікування такі:

1) благодійник (фізична чи юридична особа) — резидент України;

2) виплата допомоги здійснюється безпосередньо закладу охорони здоров’я. Тобто платник податків цільову благодійну допомогу на лікування на руки не отримує;

3) допомога надається для компенсації вартості платних послуг з лікування, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю);

4) неоподатковувану цільову благодійну допомогу не надають на:

— косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями);

— водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями;

— лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;

— аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування);

— операції зі зміни статі;

— лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження чи зґвалтування);

— лікування тютюнової або алкогольної залежності;

— придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого КМУ**;

** Вважаємо, слід орієнтуватися на Національний перелік основних лікарських засобів, затверджений постановою КМУ від 25.03.2009 № 333.

5) допомога надається на лікування:

— платника податку, члена його сім’ї першого ступеня споріднення;

— особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або дитини, у якої хоча б один із батьків є особою з інвалідністю;

— дитини-сироти, напівсироти;

— дитини з багатодітної або малозабезпеченої родини;

— дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав.

Зверніть увагу: така фізична особа не обов’язково має бути працівником вашого підприємства (або ФОП). Тобто надати цільову благодійну допомогу на лікування можна будь-якому громадянину;

6) допомога надається у розмірі, що не перекривається виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Як ми вже згадували, наразі систему загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні не запроваджено. Отже, цільова благодійна допомога на лікування, що виплачується відповідно до п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ, не обмежена розміром. І вся її сума (вартість), одержана набувачем на лікування, не буде оподатковуватися за дотримання зазначених вище умов.

До заяви слід додати рахунок-фактуру закладу охорони здоров’я на оплату медичних послуг.

Особа, яка потребує лікування, не може самостійно написати заяву через важкий стан здоров’я? У цьому випадку заявником може бути член її сім’ї першого ступеня споріднення. Одержувачем допомоги вважатиметься заявник.

А якщо немає близьких родичів, які б написали таку заяву? Тоді, на нашу думку, повідомити про особу, яка потребує допомоги на лікування, письмово чи усно може будь-який небайдужий громадянин. У свою чергу, підприємство (ФОП) має право надати таку допомогу за власною ініціативою. При цьому одержувачем цільової благодійної допомоги буде особа, яка потребує лікування.

Тепер кілька слів щодо отримання цільової благодійної допомоги на реабілітацію. Вона є неоподатковуваною при дотриманні таких умов:

1) благодійник (фізична або юридична особа) — резидент України;

2) допомога перераховується безпосередньо протезно-ортопедичним підприємствам чи реабілітаційним установам, тобто на руки її не видають;

3) допомога призначена для компенсації платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, наданих платнику податків, визнаному в установленому порядку особою з інвалідністю, або її дитині з інвалідністю. Причому це може бути як працівник підприємства, так і будь-яка стороння особа;

4) допомога надається у розмірах, що не перекриваються виплатами з бюджетів та фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Для отримання допомоги на реабілітацію її одержувач (особа з інвалідністю або платник податків, який має дитину з інвалідністю) пише відповідну заяву. До неї мають бути додані документи, які б підтверджували необхідність отримання платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації.

Зверніть увагу: для цільової благодійної допомоги п.п. 170.7.5 ПКУ встановлено граничний термін використання: 24 місяці, наступні за місяцем її отримання.

Якщо допомога на лікування не була використана і не повернена протягом зазначеного строку, то вона перетворюється для фізособи — одержувача такої допомоги на оподатковуваний дохід. З такого доходу їй за підсумками річного декларування доведеться сплатити ПДФО та ВЗ.

Водночас набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до органу ДПС з поданням про продовження строку використання цільової благодійної допомоги на лікування чи реабілітацію. При цьому слід зазначити обставини, що свідчать про неможливість її повного використання у визначений строк (п.п. 170.7.6 ПКУ).

У розділі I 4ДФ Об’єднаного звіту неоподатковувану цільову благодійну допомогу на лікування чи реабілітацію відображають з ознакою доходу «169».

З цільової благодійної допомоги на лікування або реабілітацію, яка не обкладається ПДФО, утримувати ВЗ не потрібно (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Також на таку допомогу не нараховують ЄСВ (пп. 3.30 та 3.32 Інструкції № 5, п. 13 розд. ІІ Переліку № 1170).

Нецільова благодійна допомога

Зауважимо, що не завжди можливо документально підтвердити всі витрати, пов’язані з лікуванням. У такій ситуації для мінімізації податкового навантаження є можливість надання нецільової благодійної допомоги, зокрема матеріальної. Її не обкладають ПДФО та ВЗ, якщо виконано дві умови, встановлені у п.п. 170.7.3 ПКУ:

1) допомогу надає резидент (юридична чи фізична особа);

2) розмір нецільової благодійної допомоги сукупно протягом року не перевищує суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 ПКУ (у 2022 року — 3470 грн).

Нараховують нецільову благодійну допомогу відповідно до наказу керівника підприємства, підставою для видання якого є заява одержувача. У заяві має бути викладено прохання надати саме нецільову благодійну допомогу у зв’язку із сімейними обставинами. Це дозволить не обкладати її за дотримання перерахованих вище умов.

З нецільової благодійної допомоги, що не обкладається ПДФО, ВЗ не утримують (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Важливо! Якщо розмір наданої допомоги перевищить неоподатковувану межу, із суми перевищення доведеться утримати ПДФО та ВЗ. Але при цьому ознака доходу для відображення у 4ДФ не зміниться — «169» (див., зокрема, лист ДПСУ від 18.09.2019 № 290/6/99-00-04-07-03-15/ІПК, роз’яснення у підкатегорії 103.25 БЗ).

Нецільова благодійна допомога не входить до бази нарахування ЄСВ як матеріальна допомога разового характеру згідно з пп. 3.31 та 3.32 Інструкції № 5 (ср. ). Це підтверджує п. 14 розд. I Переліку № 1170. При цьому сума наданої допомоги не має значення.

Як можна переконатися, законодавство пропонує достатньо варіантів надання неоподатковуваної допомоги для лікування та реабілітації людей, які постраждали через збройну агресію Російської Федерації. Головне — бажання допомогти тим, хто опинився у біді.