Податковий кредит сформовано на підставі первинки: чи подавати додаток Д7?

Мова йде про заяву-скаргу на постачальника за формою додатку Д7 до декларації з ПДВ. Зазвичай, ми можемо подати цей додаток (це право, а не обов’язок), якщо контрагент не зареєстрував ПН або в обов’язкових реквізитах ПН допущені помилки (п. 201.10 ПКУ).

В звичайних (невоєнних) умовах після подання такої скарги податківці могли застосувати до постачальника (покупця — якщо мова йшла про «зменшуючий» РК) заходи впливу. У тому числі штрафи за п. 120¹.2 ПКУ.

Втім в умовах воєнного стану ні про яку відповідальність за нереєстрацію ПН/РК говорити не можна. Тим паче що ЄРПН по факту не працює. Тому:

Це підтверджують і самі податківці (дивіться роз’яснення в категорії 101.24 БЗ).

Тоді чому податківці говорять про заповнення зараз додатку Д7?

Перш за все підкреслимо, що в «воєнному» п. 32² підрозд.2 розд. XX ПКУ (в якому закріплено право в умовах дії воєнного стану формувати податковий кредит на підставі первинних документів) немає ані слова про обов’язковість заповнення цього додатку. Його податківці радять (!) заповнювати лише в своїх консультаціях (зокрема, в категорії 101.24 БЗ):

«Суми податкового кредиту з ПДВ сформовані на підставі даних первинних (розрахункових) документів... одночасно покупець, за наявності можливості, включає до … Додатку 7 до податкової декларації з ПДВ (подання такої заяви не має наслідків притягнення до відповідальності)».

Тобто це не є власне вимогою.

Навіщо податківцям цей додаток? Версія 1. За постачальником (і за покупцем, якщо мова йде про «зменшуючий» РК) все одно залишається обов’язок зареєструвати всі ПН/РК протягом 6 місяців після скасування воєнного стану (абз. 2 п. 32² підрозд.2 розд. XX ПКУ).

Вочевидь, за додатком Д7 податківцям буде легше контролювати факт (не) реєстрації ПН/РК і застосовувати заходи впливу до контрагента у випадку не реєстрації ПН/РК вже після закінчення воєнного стану (спливу 6 місяців після скасування воєнного стану, які відведені для реєстрації ПН/РК).

Версія 2. Податківці через додаток Д7 хочуть отримувати копії первинних документів, за якими платник відобразив в поточній декларації податковий кредит (про що ще буде сказано нижче).

Чи заповнювати додаток Д7 покупцю? Обов’язку його заповнювати немає. Які аргументи «за» заповнення цього додатку. Якщо податковий кредит відображений на підставі первинних документів, для покупця все одно важливо потім, щоб контрагент зареєстрував ПН.

При поданні додатку Д7 включиться ще додатковий контроль з боку податківців за реєстрацію цих ПН. Втім, не зрозуміло як поступати тоді, коли постачальник після воєнного стану у відведений строк не зареєструє ПН, чи зареєструє з помилками. Подавати додаток Д7 ще раз? Сподіваємося податківці розтлумачать цей момент.

Як заповнювати додаток Д7? Зараз (в умовах неможливості реєстрації ПН/РК в ЄРПН) фактично весь податковий кредит формується на підставі первинки. То що, виходить, весь податковий кредит, за яким мають бути ПН, переписувати в додаток Д7?

З порад податківців напрошується саме такий висновок. Але фактично такої вимоги не має!

Заповнюємо додаток Д7 так:

— в графі 2 — вказуємо «Податкова накладна» або «Розрахунок коригування» (залежно від того який документ мав би бути зареєстрований);

— в графі 3 — вказуємо повну або скорочену назву порушника юрособи згідно з його статутними документами або повне П. І. Б. фізособи — платника ПДВ;

— в графі 4 — зазначаємо ІПН контрагента;

— в графі 5 — зазначаємо дату податкової події (беремо з первинних документів;

— графу 6 — не заповнюємо;

— в графі 7 — зазначаємо обсяг постачання/коригування (без ПДВ). Дані беремо з первинних документів;

— в графі 8 — зазначаємо суму ПДВ (для РК сума ПДВ що збільшується — зі знаком «+», що зменшується — зі знаком «-»). Дані беремо з первинних документів;

— в графі 9 — ми маємо зазначити опис порушення. На наш погляд, тут можна зазначити «Податкова накладна не зареєстрована у зв’язку з воєнним станом».

Приклад. 10.03.2022 постачальнику ТОВ «АБВ» (ІПН 123456789101) був перерахований аванс на придбання товару в сумі 12000 грн (в т.ч. ПДВ — 2000 грн). Податковий кредит в декларації з ПДВ за березень був відображений на підставі первинного документу (виписки банку). Додаток Д7 в такому разі заповнюємо так:

Чи додавати до Д7 копії документів? Фактично додаток Д7 вимагає подання разом з декларацією копій первинних документів, які підтверджують податковий кредит. Зазначимо, що в «мирний» час копії цих документів можна було подавати особисто або за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету у форматі pdf (обмеження 5 МБ), із супровідним листом (101.24 БЗ).

Але податківці щодо подання документів разом з додатком Д7 нічого не говорять*. Втім говорять включати суми податкового кредиту, сформованого за первинкою, до Д7 за наявності можливості.

* На гарячій лінії податківців на питання: чи потрібно подавати копії первинних документів до додатку Д7 відповіли, що діючі роз’яснення податківців з рекомендаціями про подачу Д7 не містять вимоги про подачу разом з Д7 первинних документів. Отже, можна розуміти це так, що копії первинних документів до Д7 зараз можна і не подавати.

Чи обов’язково «період в період» заповнювати цей додаток? Наприклад, якщо мова йде про незареєстровану ПН лютого то чи обов’язково ця ПН має бути зазначена в додатку Д7 до декларації з ПДВ саме за лютий?

Схоже що ідея в податківців є саме така. Але, знову ж таки, якщо ви той додаток не подали, ніяких уточнень робити необхідності немає. За бажання, можете подати цей додаток вже після скасування воєнного стану щодо тих ПН, які постачальник не зареєструє або зареєструє с помилками.

Суворо кажучи, за звичайних умов платнику дається 365 днів для подання скарги на постачальника за формою додатку Д7 (що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано ПН — п. 201.10 ПКУ) . Та й ще на час воєнного стану перебіг цього строку зупиняється (п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).