Хто може бути платником спец-ЄП?
Правила роботи на спец-ЄП прописані у п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. Вони діють починаючи з 01.04.2022 і до припинення чи скасування воєнного стану на території України. Тобто перш за все потрібно усвідомити: спец-ЄП — це режим оподаткування, який має тимчасову дію. Він вводиться на час воєнного стану аби зменшити податковий тягар на бізнес в умовах війни. Тому розраховувати, що ви будете працювати як платник спец-ЄП на постійній основі — не доводится. Хоча… на це мабуть ніхто і не сподівається. Бо що взагалі можна планувати під час війни, та ще й на тривалий строк?
Далі наголосимо: у п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, по суті, наведено лише особливості, але не розписано усю систему оподаткування спец-ЄП. Це не випадковість. Тому що спец-ЄП як такий і не є окремою системою оподаткування. Це особливий різновид вже знайомої нам спрощеної системи оподаткування, правила роботи на якій регулює розд. XIV ПКУ. Саме норми цього розділу ПКУ і є правовою базою для платників спец-ЄП. Як і для усіх інших єдиноподатників. Тобто якщо п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ не встановлено інше, платник спец-ЄП керується тими ж загальними нормами розд. XIV ПКУ, що і усі інші єдиноподатники.
Для платників спец-ЄП законодавці не створювали окрему групу платників єдиного податку. Усі, хто переходить на спец-ЄП (як юрособи, так і ФОП) стають платниками ЄП групи 3 (п.п. 9.2 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Просто трохи не такими, як «звичайні» третьогрупники (див. п.п. 3 п. 291.4 ПКУ). Отже, стати платниками спец-ЄП, в принципі, можуть будь-які суб’єкти господарювання. Тобто це можуть бути:
— юридичні особи — платники податку на прибуток;
— юридичні особи — платники «звичайного» ЄП (за ставкою 3 % чи 5 %);
— юридичні особи — платники сільгосп-ЄП (п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ПКУ);
— ФОП-загальносистемники;
— ФОП — платники «звичайного» ЄП (групи 1, 2 чи 3);
— ФОП — платники сільгосп-ЄП (п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ПКУ).
Головна особливість кандидатів у платники спец-ЄП — для таких суб’єктів господарювання немає жодних ЄП-лімітів. Тобто немає ніякого граничного обсягу доходу. Ви можете заробити за рік хоч 20 мільйонів, хоч 20 мільярдів, хоч 20 трильйонів гривень (давайте помріємо ☺). Ви все одно залишитеся на спрощеній системі оподаткування як платник спец-ЄП*. Обсяг отриманого доходу цьому ніяк не завадить. Тож можете не стримувати себе!
Також ви можете найняти скільки завгодно найманих працівників. Для платника спец-ЄП не встановлено ані максимальну одночасну, ані максимальну середньооблікову кількість працівників. Тож під час роботи на спец-ЄП за кількість осіб, які перебувають з вами у трудових відносинах можете взагалі не перейматися. Головне, працюйте самі, заробляйте, створюйте робочі місця й виплачуйте своїм працівникам зарплату. А якщо вашого працівника мобілізовано, ви під час воєнного стану маєте право не сплачувати за нього ЄСВ. Як і «звичайні» єдиноподатники (п. 920 розд. VIII Закону про ЄСВ).
* Щоправда, якщо ви переходите на спец-ЄП зі «звичайного» єдиного податку, у вас можуть бути певні проблеми при поверненні у статус «звичайного» єдиноподатника. Про ці проблеми читайте у наступних підрозділах.
Отже, платник спец-ЄП відрізняється від «звичайних» єдиноподатників тим, що для нього, по суті, немає двох ключових «єдиноподаткових» обмежень — обмеження на максимальний річний обсяг доходу та обмеження на максимальну кількість найманих працівників (п.п. 9.2 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тобто для кандидата у платники спец-ЄП знімаються саме ті обмеження, за якими відсіваються більшість «звичайних» кандидатів у єдиноподатники.
Але насправді деякі обмеження все-таки є. Їх зведено до мінімуму, але менше з тим не можна сказати, що платником спец-ЄП може стати абсолютно будь-який суб’єкт господарювання, чим би він не займався. Тому далі поговоримо саме про тих із кандидатів, які навіть за таких мінімальних обмежень не зможуть отримати статус повноцівнного платника спец-ЄП!
Кому заборонено працювати на спец-ЄП?
Для «звичайних» платників ЄП одним із базових обмежень є заборонені види діяльності, перелічені у п. 291.5 ПКУ. Так от, для платників спец-ЄП певні види діяльності теж заборонені (п.п. 9.3 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Список таких видів діяльності ми наведемо нижче, в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 — Види діяльності, заборонені на спец-ЄП
| Види діяльності | Коментар |
| Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів | Фактично усі перелічені суб’єкти господарювання — це надавачі тих чи інших фінансових послуг (див. ч. 1 ст. 4 Закону України від 12.07.2001 № 2664-III). Усі вони підлягають ліцензуванню (див. п.п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII і постанову Правління НБУ від 24.12.2021 № 153). Водночас, наприклад, підприємство, яке НЕ є лізинговою компанією, а просто надає свої приміщення в оренду, цілком може бути платником спец-ЄП. Чи є у платників спец-ЄП займатися фінансовим посередництвом. На «звичайному» ЄП це заборонено (п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ). Але на спец-ЄП такої заборони немає. Тому фінансове посередництво дозволене тим суб’єктам господарювання, які не є переліченими вище фінансовими установами. Тому хоча б для платників спец-ЄП податківці не будуть заводити свою «пісню», що платнику спец-ЄП заборонено надавати поворотну фінансову допомогу. «Звичайні» платники ЄП чудово пам’ятають, як податківці їм забороняли надавати поворотну фінансову допомогу. І посилалися якраз на те, що це фінансове посередництво (БЗ 107.01.03). Платники спец-ЄП про це можуть не перейматися |
| Субєкти господарювання, які здійснюють обмін іноземної валюти | Торгівля валютними цінностями — це теж фінансова послуга (п.п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України від 12.07.2001 № 2664-III). І навіть в умовах війни законодавець не довіряє цю діяльність єдиноподатникам. В тому числі тим, які є платниками спец-ЄП. Тобто платник спец-ЄП не зможе відкрити пункт валютного обміну. Водночас ніщо не заважає йому перевести зароблені кошти на особистий рахунок і обміняти їх на іноземну валюту |
| Виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів | Щоправда, деякі операції з підакцизними товарами платникам спец-ЄП дозволені. До них належать: — імпорт легкових автомобілів, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів; — роздрібна торгівля підакцизними товарами і ПММ в ємностях до 20 літрів. Тобто під забороною виключно гуртовий продаж підакцизних товарів |
| Видобуток і реалізація корисних копалин | Як виняток, платникам спец-ЄП дозволено видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Також наразі розглядається законопроєкт 7311-д. Якщо він стане законом, платники спец-ЄП отримають дозвіл добувати воду для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб. Звертаємо увагу! На «звичайному» ЄП дозволено реалізацію корисних копалин місцевого значення (п.п. 5 п.п. 291.5.1 ПКУ). Норма для спец-ЄП про такі корисні копалини не згадує. Тож виходить, що реалізація таких корисних копалин на спец-ЄП заборонена |
| Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку | Тут, власне, і коментувати нічого. Представництво, філія чи відділення не може бути окремим від головного підприємства платником єдиного податку. Сама суть ЄП це виключає. Тому якщо головне підприємство не є платником ЄП, то і його філія таким платником бути не може |
| Фізичні та юридичні особи — нерезиденти | Тут усе просто. Спрощена система для нерезидентів заборонена. Є війна чи немає війни нерезиденти бути платниками ЄП не можуть |
Наголошуємо: наявність у Єдиному державному реєстрі або у статуті суб’єкта господарювання вищезгаданих видів діяльності, які заборонені для спец-ЄП, не є підставою відмовити йому у реєстрації платником спец-ЄП. Єдина умова — допоки ви працюєте у статусі платника спец-ЄП заборонені види діяльності фактично не мають здійснюватися. (див. запитання 73 роз’яснення ДПСУ від 07.04.2022). Якщо ж ви будете фактично здійснювати заборонену діяльність безпосередньо під час переходу на спец-ЄП, податківці вам відмовлять у реєстрації (див. запитання 53 того самого роз’яснення ДПСУ). Тож якщо ви хочете на спец-ЄП, але до переходу дозволяли собі діяльність, заборонену для цього податкового режиму, рекомендуємо завчасно таку діяльність згорнути.
Норма п.п. 9.3 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ розроблялася задля того, аби на час війни «пустити» на спрощену систему тих загальносистемників, кого раніше «стримувало» здійснення заборонених на ЄП видів діяльності. Але і тим, хто перейшов на спец-ЄП зі «звичайного» ЄП теж є сенс взяти цю інформацію до уваги. У таблиці 1.2 наведемо ті види діяльності, які були заборонені на «звичайному» ЄП, але на спец-ЄП їх дозволили.
Таблиця 1.2 — Види діяльності, дозволені на спец-ЄП (порівняно зі «звичайним» ЄП)
| Види діяльності | Норма ПКУ |
| Оренда земельних ділянок, житлової та нежитлової нерухомості (без обмежень щодо площі об’єктів, які можуть здаватись в оренду) | |
| Організація і проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора) | |
| Видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення | |
| Діяльність з управління підприємствами | |
| Надання послуг пошти; послуг фіксованого телефонного зв’язку; послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку; послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж | |
| Продаж предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату | |
| Організація і проведення гастрольних заходів | |
| Технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту | |
| Юрособи, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юрособам, які не є платниками ЄП, дорівнює або перевищує 25 %. Спец-ЄП можуть обирати навіть державні і комунальні підприємства, за умови, що вони не будуть здійснювати заборонену діяльність (див. БЗ 108.01.01 і запитання 60, 61 із роз’яснення ДПСУ від 07.04.2022). Тобто форма власності для спец-ЄП значення не має | |
| Платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником спец-ЄП мають податковий борг. Податківці вже підтвердили, що наявність податкового боргу не є підставою відмовити кандидату в реєстрації платником спец-ЄП (див. запитання 36 із роз’яснення ДПСУ від 07.04.2022). Але тут є важливий нюанс: податківці виводять такий дозвіл із п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який звільняє платників від відповідальності за несвоєчасно виконаний податковий обов’язок (у тому числі щодо своєчасної сплати податків) у зв’язку із воєнним станом. У нинішній редакції із п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ випливає, що податкового боргу в розумінні п.п. 14.1.175 ПКУ у платників не виникає (див. лист ДПСУ від 05.05.2022 № 4064/6/99-00-13-01-06). Однак якщо законопроєкт 7311-д стане законом, ця норма буде працювати лише для тих суб’єктів господарювання, які знаходяться у зоні бойових дій чи на тимчасово окупованій території. Натомість усі інші зобов’язані будуть сплатити податкові зобов’язання протягом місяця (в окремих випадках — трьох місяців) з дати набрання чинності законопроектом 7311-д як законом. Тож якщо кандидат у платники спец-ЄП пропустить ці строки, його податковий борг стане причиною, аби відмовити у переході на спец-ЄП. | |
| З іншого боку, парламентом прийнято законопроєкт 7360. Ним встановлено, що платники спец-ЄП звільнені від відповідальності за несвоєчасне виконання своїх податкових обов’язків, що виникли починаючи з 24.02.2022 і до дати переходу на спец-ЄП за умови, що такі податкові обов’язки буде виконано протягом 60 днів із дня переходу на спец-ЄП (принаймні так логічно розуміти цю норму; детальніше див. «Рестарт реєстрації ПН/РК, подачі звітності та сплати податків» у «Податки & бухоблік», 2022, № 33). За такого «розкладу» податкового боргу на момент переходу на спец-ЄП у кандидата, звичайно, не буде |
Також для платників, які переходять на спец-ЄП зі статусу платників сільгосп-ЄП, не мають жодного значення ті обмеження на діяльність, яких вони мали дотримуватися аби перебувати на сільськогосподарській групі 4 (п. 291.51 ПКУ).
Тобто платникам спец-ЄП дозволено чимало того, що «звичайним» єдиноподатникам заборонено. Водночас на спец-ЄП (як і на «звичайному» ЄП) заборонено негрошові розрахунки (п. 291.6 ПКУ). Тобто бартер, взаємозалік, розрахунки векселями і подарункові сертифікати на спец-ЄП робити не слід.
Як обчислюють суму спец-ЄП?
Для платників спец-ЄП ставка податку становить 2 % від обсягу доходу. Натомість дохід платники спец-ЄП визначають за правилами, що їх встановлено ст. 292 ПКУ (п.п. 9.4 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тобто дохід платники спец-ЄП визначають за тими самими правилами, що і усі інші єдиноподатники. Про ці правила ми ще поговоримо детально у наступних підрозділах. Тут наголосимо лише, що:
— за загальним правилом, дохід визначається за касовим методом (тобто за фактом надходження грошових коштів на рахунок чи в касу платника);
— перелік грошових надходжень, які НЕ є доходом платника спец-ЄП визначено п. 292.11 ПКУ;
— доходи у негрошовій формі у платника спец-ЄП теж можуть мати місце, але тут в кожному випадку потрібно розбиратися окремо;
— витрати жодного впливу на об’єкт оподаткування спец-ЄП не мають. Іншими словами, оподатковується не прибуток, а увесь оборот (тобто виручка).
Джерелом інформації про отримані доходи для підприємств — платників спец-ЄП є дані їхнього бухгалтерського обліку. Щодо ФОП, то вони ґрунтуються на даних свого єдиноподаткового обліку (п. 296.1 ПКУ).
У наступних підрозділах ми поговоримо про те, що є, а що не є доходом платника спец-ЄП більш детально, розібравши конкретні операції.
