ФОП на ЄП групи 3. Узагалі-то, про них у контексті сьогоднішньої теми можна й не згадувати. Адже проблеми із визначенням ставки ЄП для них не існує — вони сплачують податок за тією ставкою (2, 3 або 5 %), яку зазначили в заяві про перехід на спрощену систему оподаткування. Причому після вимушеного переселення, обумовленого війною,
продовжують перераховувати податки, як і раніше, на рахунки Казначейства свого регіону (за місцем податкового обліку)
Навіть якщо там ведуться активні бойові дії або він тимчасово окупований.
ФОП на ЄП групи 2. Такий самий порядок сплати податків під час війни поширюється на всіх платників, у тому числі й на ФОП-другогрупників. Але щодо визначення ними ставки ЄП існують певні нюанси.
Ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках до розміру мінзарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року (на 01.01.2022 — 6500 грн) (п. 293.1 ПКУ). Затверджують їх органи місцевого самоврядування. Розмір ставки може залежати від виду господарської діяльності, але не повинен перевищувати 20 % мінзарплати з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ПКУ). Тобто у 2022 році максимальний поріг ставки для другогрупника — 1300 грн/місяць.
У разі якщо ФОП-другогрупник здійснює декілька видів діяльності, застосовується максимальна зі ставок, установлених для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ПКУ). Тож якшо такий ФОП переїхав на нове місце і там відновив діяльність у попередньому обсязі, для нього в плані ставки ЄП нічого не змінилося. Адже він як здійснював заявлені раніше види діяльності, так і здійснює. А для визначення розміру ставки ЄП він має продовжувати керуватися рішенням тієї місцевої ради, де він жив раніше і де до цього часу зареєстрований як підприємець.
Якщо ж ФОП-другогрупник здійснює господарську діяльність на території більш ніж однієї сільської, селищної, міської ради, він має застосовувати максимально допустиму 20 % ставку (п. 293.7 ПКУ). У зв’язку з цим перед ФОП-переселенцем одразу постає запитання:
яку ставку ЄП слід застосовувати, якщо діяльність здійснюється на території однієї сільської, селищної або міської ради, але НЕ за місцем податкової адреси?
Податківці на нього дають прогнозовану відповідь: у такому разі застосовується максимальна ставка єдиного податку на календарний місяць (див. БЗ 107.01.04). При цьому податкову адресу підприємця вони прирівнюють до ще одного місця здійснення діяльності, хоча підстав для такого підходу* ПКУ не дає.
* Наші контраргументи щодо його неправомірності див. тут.
Для тих, хто не хоче сперечатися з фіскалами, є два виходи:
1) або платити, як вони кажуть;
2) або перереєструвати своє місцезнаходження (податкову адресу), якщо, звісно, ставка ЄП, встановлена місцевою радою за новим місцем проживання, виявиться меншою, ніж максимальна. При цьому слід пам’ятати, що до кінця бюджетного року ФОП продовжуватиме звітувати і сплачувати податки/збори (крім ЄСВ) до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).
ФОП на ЄП групи 1. Для них максимальний розмір ставок єдиного податку, прописаний у п. 293.2 ПКУ, — не більше 10 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року (на 01.01.2022 — 2481 грн). При цьому конкретні розміри ставок ЄП залежно від виду господарської діяльності установлюють теж місцеві ради.
Зверніть увагу! Для ФОП групи 1 діють ті самі норми щодо максимальних ставок, що й для другогрупників. Про них ми згадували вище — це пп. 293.6 і 293.7 ПКУ. І перед першогрупниками-переселенцями постають ті самі проблеми при застосуванні цих норм, що й перед другогрупниками. До речі, БЗ 107.01.04 із роз’ясненнями податківців, як ці проблеми вирішити, поширюється й на першогрупників. А податківці, нагадаємо, змушують ФОП, які здійснюють діяльність на території однієї місцевої ради, але не за місцем податкової адреси, сплачувати ЄП за максимальною ставкою.
Загальне для груп 1-2. Маємо на увазі послаблення, передбачене п.п. 9.1 підрозд. 8 розд. XX ПКУ:
з 01.04.2022 (тобто починаючи зі сплати за квітень) до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України єдиноподатники груп 1 і 2 можуть не сплачувати ЄП
Отже, з’ясування розміру ЄП, належного до сплати, вони можуть відкласти до нашої Перемоги. А вона, ми впевнені, не забариться!
Якщо ж із певних причин ФОП-переселенець групи 1 або 2 забажає сплатити ЄП просто зараз, то жодних перешкод для цього ми не бачимо.
Загальне для груп 1-3 — інформуємо про зміну місця діяльності. У разі зміни місця провадження господарської діяльності підприємець на єдиному податку повинен внести цю інформацію до реєстру платників ЄП. Для цього єдинник:
— груп 1 і 2 має подати заяву** не пізніше 20-го числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ПКУ);
— групи 3 — не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ПКУ).
** За формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.07.2019 № 308.
Зміни потраплять до реєстру платників ЄП у день подання заяви п. 299.8 ПКУ).
А якщо цього не зробити? Податківці говорять (див. БЗ 107.04), що
жодних штрафів за неподання заяви про зміну місця провадження діяльності ПКУ не передбачає
І тут же дають зрозуміти, що за таке порушення вони можуть анулювати підприємцеві статус платника ЄП*** заднім числом — із першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому мала бути подана відповідна заява (п. 299.11 ПКУ).
*** Наші контраргументи щодо неправомірності таких дій див. тут.
А ще окремо для першо- і другогрупників податківці нагадують про штраф, передбачений п. 122.1 ПКУ за неповну сплату авансових унесків із єдиного податку у разі здійснення ними господарської діяльності на територіях більш як однієї місцевої ради. Тобто відповідальність настає не за неподання заяви про зміну місця провадження діяльності, а зовсім за інше порушення. Однак забувати про подання згаданої заяви все одно не варто.
