* zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques
Висновок документа
ФОП, у тому числі платники єдиного податку (ЄП) груп 2 — 4 зобов’язані вести облік всіх товарних запасів за Формою обліку у разі реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, «ювелірки» незалежно від способу розрахунку за такі товари (у готівковій та/або в безготівковій формі через установи банку)
Десь ми це вже бачили. На початку цього року податківці провели масштабний вебінар. Отам і було «презентовано» такий дивний підхід. Мовляв, облік товарних запасів, якщо ви (ФОП) потрапляєте в критерії п. 12 ст. 3 Закону про РРО*, слід вести, навіть якщо розрахункової операції в розумінні Закону про РРО у вас немає жодної. Тобто навіть якщо покупці платять нам лише за IBAN-реквізитами підприємницького рахунку.
Ми такий підхід піддавали критиці. Та й дещо пізніше з’явився інформаційний лист ДПСУ від 01.02.2022 № 2/2022**. Обнадійливий. У ньому податківці, як нам здалося, таки побачили, що вимога щодо ведення обліку товарних запасів може стосуватися лише тих ФОП, «які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо)». Тож ми заспокоїлися.
** «Сховище» інформаційних листів податківців можна знайти на їх сайті за адресою tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/
Але, схоже, заспокоїлися ми дещо передчасно.
Тож давайте «ще раз — з самого початку».
Пункт 12 ст. 3 Закону про РРО вимагає від ФОП, зокрема, вести облік товарних запасів. При цьому цим же п. 12 ст. 3 Закону про РРО від такого обліку звільнено ФОП на ЄП, які одночасно:
— не зареєстровані платниками ПДВ;
— не займаються реалізацією технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів; виробів медпризначення; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Цей момент податківці розуміють правильно.
Але це є лише локальний рівень. Ще слід «піднятися» до формулювання самої ст. 3 Закону про РРО. Бо вона адресує свої вимоги, у тому числі вимоги п. 12, лише певному колу суб’єктів. Кому саме?
Дивіться, як її виписано: «Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані…».
Тобто
якщо ФОП взагалі не здійснює названі розрахункові операції, то його вимоги ст. 3 Закону про РРО не стосуються. У том числі і вимоги п. 12 ст. 3 Закону про РРО щодо ведення обліку товарних запасів. Чим би ФОП не займався і на якій би системі не був
Це наче очевидно. І в інформаційному листі ДПСУ від 01.02.2022 № 2/2022 як раз таки і згадано про цей «фільтр». Тож ми і подумали, що податківці все правильно сприймають.
А що ж тоді зараз? У свої розгорнутій відповіді податківці спочатку демонструють обізнаність того фату, що вимога вести товарний облік адресована саме суб’єктам, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
А потім вдаються до такого хитрого маневру. «Відкривають» власне Порядок № 496* і виривають з його контексту норму, згідно з якою вибуттям товарів для цілей цього Порядку вважається, зокрема, продаж товарів з розрахунком у безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО.
Мовляв, ви ж бачите. Це і є яскравим свідченням того, що навіть ті, хто здійснює безготівкові операції з розрахунками через банк, мають вести облік товарних запасів (якщо, звісно, займаються реалізацією технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, тощо). Бо такі операції згадані в Порядку № 496 як вибуття товарних запасів.
Але то є хибна логіка — виривати щось із контексту. Наприклад, вибуттям товарних запасів для цілей Порядку № 496 не є їх продаж через РРО або програмний РРО (п. 3 розд. II Порядку № 496). Так це ж не свідчить про те, що той ФОП, який здійснює продаж лише через РРО чи програмний РРО, може не вести облік товарних запасів. У жодному разі.
Тож тактика податківців є маніпулятивною.
Втім це все одно є сигналом, що
податківці, як виявилося, не збираються відступати від своєї хибної логіки, що облік товарних запасів поширюється навіть на тих ФОП, у яких немає жодної розрахункової операції в розумінні Закону про РРО. І будуть намагатися доводити це правдами і неправдами
Ми ж і далі залишаємося прибічниками тієї позиції, що вимога ведення товарного обліку адресована саме тим, хто ФОП, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо).
При цьому тут йдеться про розрахункові операції, визначення яких ми беремо саме зі ст. 2 Закону про РРО. Тобто це не будь-які безготівкові розрахунки. А це саме приймання від покупців платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
У разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок ФОП, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі IBAN), така операція не є розрахунковою. Про це сказано у тому ж листі Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504 (ср. ).
Тож якщо у ФОП виключно (!) такі операції, немає підстав поширювати на нього вимоги ст. 3 Закону про РРО, у тому числі п. 12 ст. 3 Закону про РРО. Навіть якщо він займається реалізацією технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту тощо.
Але знову ж таки, як бачимо, податківці із цим погоджуватися не збираються.
Що робити?
Наразі, як пам’ятаємо, податківці обмежені у застосуванні санкцій за Законом про РРО, у тому числі за порушення правил обліку товарних запасів. Тим, хто не здійснює продаж підакцизних товарів, податківці погрожують лише адмінштрафами* (категорія БЗ 109.18).
* Детальніше про них можете прочитати у статті «Адмінштрафи за порушення РРО-законодавства: подробиці для ФОПів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 36.
Втім після закінчення воєнного стану податківці вже бачать можливість штрафувати у т. ч. за воєнні періоди. А «товарно-облікові» штрафи зовсім-таки не малі. До того ж якщо мова про безготівковий продаж, то всі продажі «як на долоні».
Тож
якщо немає бажання щось із ними обговорювати, то краще, звісно, такий облік собі заднім числом «відновити»
Щодо судового оскарження, якщо будемо доводити хибність підходу податківців. Чи є перспектива?
Тут передбачити щось важко. І прогноз, скоріш, негативний. Бо суди часто не вникають у тонкощі Закону про РРО.
Так, можна знайти позитивні рішення. Зокрема, у постанові П’ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022 у справі № 540/3510/21, постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 140/2233/19 суд доходить висновку, що якщо суб’єкт господарювання здійснює оптову торгівлю, не проводить розрахункові операції за місцем реалізації товару із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, а здійснює лише безготівкові розрахунки шляхом банківського переказу, вимоги Закону про РРО на нього не поширюються, що унеможливлює застосування до нього штрафних санкцій на підставі ст. 20 вказаного Закону.
Втім є і негативні. Зокрема, той же П’ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 01.09.2021 у справі № 540/1872/20 не став приділяти увагу тому аргументу, що ФОП здійснював розрахунки виключно у безготівковій формі. А наголосив (!), що дія Закону про РРО поширюється на усіх суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, у безготівковій формі. І не став взагалі вдаватися у деталі, що частину безготівкових розрахунків можна кваліфікувати як розрахункову операцію, а частину — ні.
Тож можна отримати і негативний результат.
Висновки
- Податківці, як виявилося, не збираються відступати від своєї хибної логіки, що облік товарних запасів поширюється навіть на тих ФОП, у яких немає жодної розрахункової операції в розумінні Закону про РРО, а є, наприклад, лише безготівкові розрахунки за IBAN (якщо вони, звісно, займаються реалізацією технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, тощо). І будуть намагатися доводити це правдами і неправдами.
- Наразі податківці обмежені у застосуванні санкцій за Законом про РРО, у тому числі за порушення правил обліку товарних запасів. Тим, хто не здійснює продаж підакцизних товарів, податківці погрожують лише адмінштрафами. Втім після закінчення воєнного стану податківці вже бачать можливість повноцінно штрафувати у т. ч. за воєнні періоди.
- Якщо немає бажання щось із ними обговорювати, то краще, звісно, такий облік собі заднім числом «відновити».
- Щодо судового оскарження, якщо будемо доводити хибність підходу податківців, то прогноз, скоріш, негативний. Так, є позитивні приклади. Але є приклади, коли суди не намагаються розібратися в тонкощах Закону про РРО. Тож можна отримати і негативний результат.
