Новації у працевлаштуванні іноземців

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства (далі — іноземці), які перебувають в Україні, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі — Закон № 3773). Основним законодавчим актом, який регулює порядок працевлаштування іноземців в Україні, є Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі — Закон № 5067).

До цих нормативних актів Законом № 2623* були внесені зміни, які запрацювали з 15.10.2022.

* Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» від 21.09.2022 № 2623-ІХ.

Закон № 3773 визначає, зокрема, законні підстави перебування на території України іноземців та осіб без громадянства, які прибули для працевлаштування чи укладення гіг-контракту або вже перебувають в Україні та є засновниками, та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, на період їх роботи в Україні. Відповідно до нової редакції ч. 4 ст. 4 Закону № 3773 законними підставами перебування таких осіб в Україні є наявність у них посвідки на тимчасове проживання та дозволу на застосування праці іноземців.

Саме дозвіл на застосування праці іноземців, який видається Державною службою зайнятості, у загальному випадку дає право роботодавцям на працевлаштування таких осіб. І більшість змін, унесених Законом № 2623, стосується процедури отримання цього дозволу, його продовження, внесення змін чи скасування.

Коли необхідний дозвіл

В оновленій редакції ст. 42¹ Закону № 5067 чітко прописано категорії осіб, для працевлаштування яких необхідний дозвіл. Так, це:

— іноземні наймані працівники;

— відряджені іноземні працівники;

— внутрішньокорпоративні цесіонарії;

— іноземці та особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

— іноземці та особи без громадянства, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

— особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства;

— особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;

— іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання (за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання) провадити трудову діяльність в Україні.

Тобто саме на таких осіб у роботодавців повинні бути дозволи на застосування праці іноземців. Але щодо окремих категорій є деякі особливості. Давайте розглянемо, яких змін вони зазнали завдяки Закону № 2623.

Особливі умови для окремих іноземців

Видача та продовження дозволу для громадян Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, здійснюється за погодженням з регіональними органами СБУ (ч. 2 ст. 42 Закону № 5067).

До 15 жовтня необхідність погодження з СБУ видачі та продовження дозволу на працевлаштування була встановлена лише на період дії воєнного стану (п. 5² розд. ХІ Закону № 5067). Крім того, Законом № 2623 було дещо конкретизовано, громадян яких саме «інших держав» може стосуватися така вимога.

Майте на увазі: взагалі не можуть призначатися на посаду або займатися трудовою та іншою діяльністю в Україні іноземці, включені до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції. Те саме стосується іноземців, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII. Це передбачено новим абзацом третім ч. 4 ст. 3 Закону № 5067.

Нагадаємо також, що с 16 вересня 2022 року громадяни Республіки Польща під час їх перебування на території України можуть працювати без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Це стало можливим завдяки нормам Закону України «Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України» від 28.07.2022 № 2471-IХ (ср. ).

Робота за сумісництвом

Працівники-іноземці можуть працювати на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців. Законом № 2623 було внесено зміни щодо особливостей отримання дозволу на працевлаштування у цьому випадку.

Так, до 15 жовтня 2022 року ч. 2 ст. 42 Закону № 5067 вимагала отримувати дозвіл за кожною посадою. Наразі такий дозвіл не треба отримувати за кожною посадою, він повинен бути отриманий кожним роботодавцем. Крім того, додатково зазначено, що

Зауважимо: попередня редакція цієї норми дозволяла без дозволу на працевлаштування застосовувати працю іноземців на посадах за сумісництвом (причому не тільки за внутрішнім), якщо вони були високооплачуваними професіоналами із зарплатою не менше 50 МЗП*.

* Тут і далі — мінімальна заробітна плата.

До речі, із Закону № 5067 взагалі було виключено визначення іноземних високооплачуваних професіоналів (разом з іноземними IT-професіоналами та іноземними працівниками творчих професій). Залишили тільки загальну категорію — іноземні наймані працівники.

Гіг-спеціалісти резидентів Дія Сіті

До 15 жовтня 2022 року передбачалося, що резидент Дія Сіті міг без дозволу на працевлаштування отримувати роботи (послуги), що виконуються (надаються) іноземцями за гіг-контрактами. Дозвіл можна було отримувати у добровільному порядку. Нова редакція ч. 2 ст. 42 Закону № 5067 такої норми не містить.

Чи означає це, що у разі укладення резидентом Дія Сіті гіг-контракту з іноземцем доведеться отримувати дозвіл на його працевлаштування? Непряме підтвердження для такого висновку знаходимо у п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону № 3773. Проте дещо спантеличує згадка про добровільність отримання дозволу у п. 5 ч. 1 ст. 1 цього Закону. Крім того, гіг-спеціалісти окремо не зазначені у переліку осіб, для яких дозвіл на застосування праці іноземців потрібен (див. ст. 42¹ Закону № 5067). Тому було б непогано отримати офіційні роз’яснення з цього приводу.

І ще виникає запитання: якщо для іноземних гіг-спеціалістів дозвіл на працевлаштування все ж таки потрібен, то як бути з тими з них, які вже зараз виконують роботи (надають послуги) для резидентів Дія Сіті? З’ясувати це якнайшвидше вкрай важливо, адже штрафи за працевлаштування іноземця без отримання дозволу (якщо він є необхідним) чималі, а ніяких перехідних положень Законом № 2623 не передбачено.

Мінімальний розмір оплати праці

До змін, запроваджених з 15 жовтня, однією з умов для отримання дозволу була виплата іноземцям зарплати не менше певного мінімального розміру. У загальному випадку цей розмір становив не менше 10 МЗП, а для працівників-іноземців громадських об’єднань, благодійних організацій та навчальних закладів — не менше ніж 5 МЗП.

Цю норму скасовано. Тобто наразі працівники-іноземці з точки зору розміру їх зарплати в Україні не є особливою категорією. Тож для оплати праці як працівників —громадян України, так і працівників-іноземців, що перебувають у нашій країні на законних підставах, орієнтуйтеся на мінімальний розмір оплати праці у розрахунку на місяць (з 01.10.2022 — 6700 грн).

Моніторинг сплати ЄСВ

Заробітна плата, що нараховується працівникам-іноземцям, потрапляє до бази нарахування ЄСВ.

Увага! Державна служба зайнятості буде здійснювати моніторинг сплати ЄСВ роботодавцями, які застосовують працю іноземців, шляхом обміну даними з ПФУ.

У загальному випадку

Таке нововведення з’явилося у п. 10 ч. 2 ст. 42¹⁰ Закону № 5067.

Спосіб подання документів

Перелік документів для отримання дозволу або продовження його дії наведено в ст. 42² Закону № 5067. Способи їх подання до Державної служби зайнятості законодавці чітко визначили в ч. 4 цієї статті Закону № 5067.

Документи подає особисто роботодавець або його уповноважена особа у паперовій чи електронній формі в один із таких способів:

1) особисто під час прийому посадовими особами Державної служби зайнятості;

2) шляхом направлення поштового відправлення з описом вкладення;

3) через електронний кабінет роботодавця на офіційному вебсайті служби зайнятості, або інші державні електронні системи онлайн-послуг із використанням електронного підпису та з проходженням процедури верифікації;

4) через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);

5) через Портал «Дія», у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи держорганів та органів місцевого самоврядування (за наявності технічної можливості).

Таким чином, у роботодавця з’явилася можливість обрати найбільш зручний для себе спосіб подання документів.

Строки розгляду документів

Загальні строки розгляду Державною службою зайнятості наданих роботодавцем документів на видачу, продовження або внесення змін до дозволу на працевлаштування іноземців залишилися такими, як і були:

— до 7 робочих днів — у разі видачі дозволу;

— до 3 робочих днів — у разі його продовження або внесення змін до нього.

Але тепер законодавець чітко прописав випадки, коли такі строки можуть бути збільшені. Так, вони продовжуються у разі подання заяви для працевлаштування:

— громадянина Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, — до надання погодження регіонального органу СБУ або відмови у наданні такого погодження;

— іноземця, який брав безпосередню участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, — до надання інформації Міноборони.

Також зверніть увагу, що заяву на продовження дозволу на працевлаштування роботодавець може подати не пізніш як за 20 і не раніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії такого дозволу. До 15 жовтня 2022 року був обмежений лише кінцевий строк подання заяви.

Плата за дозвіл

За видачу або продовження дії дозволу на застосування праці іноземців стягується плата у сумі та порядку, передбачених ст. 42⁴ Закону № 5067.

Розмір плати встановлений залежно від строку дії дозволу у прив’язці до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем було подано документи.

Увага! З 15 жовтня розмір плати за видачу дозволу збільшено. При цьому

Раніше за видачу і продовження дозволу сплачували однаково.

Крім того, у новій редакції ст. 42⁴ Закону № 5067 розширено коло іноземців, яким дозвіл на працевлаштування видається та продовжується безоплатно. Зокрема, це стосується іноземців-студентів, які прибули на навчання в закладах вищої освіти та мають намір за певних умов провадити трудову діяльність в Україні, а також осіб, які брали безпосередню участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації.

Видача дубліката дозволу

Зарегламентували дії роботодавця у разі втрати дозволу (ч. 4 та 5 ст. 42⁵ Закону № 5067). Якщо сталася така прикрість, роботодавець повинен повідомити про це центр зайнятості, який видав дозвіл.

Дублікат втраченого дозволу видається на підставі поданої роботодавцем заяви, складеної у довільній формі. Якщо дозвіл був пошкоджений, разом із заявою треба надати пошкоджений дозвіл.

Плата за видачу дубліката дозволу не справляється.

Наостанок звернемо вашу увагу на те, що змінилися строки, на які видається дозвіл на працевлаштування деяких категорій іноземців. Наприклад, тепер у загальному випадку дозвіл може видаватися на строк дії трудового договору (контракту) або гіг-контракту, але не більш як на 2 роки. Раніше дозвіл звичайним іноземним працівникам видавали не більше ніж на 1 рік.