Теми статей
Обрати теми

Війна = руйнація, або Облік знищених активів

Нестеренко Максим, податковий експерт
Яким чином підприємства, які постраждали від руйнувань, викликаних бойовими діями, повинні відобразити в обліку наслідки воєнної руйнації своїх активів? Про це говоримо зараз!

Підприємство, яке зазнало руйнувань внаслідок війни, перш ніж безпосередньо провести інвентаризацію, повинно здійснити певні підготовчі дії. Тож розпочнемо нашу статтю саме з опису цих дій.

Підготовча робота

Усі підприємства, які постраждали від війни, можна умовно розділити на три категорії:

(1) підприємства, які потрапили в тимчасову окупацію. До них слід відносити як ті підприємства, які досі знаходяться на тимчасово окупованій території (наприклад, м. Мелітополь), так і ті, які розташовані на територіях, що вже деокуповані (наприклад, м. Херсон);

(2) підприємства, які знаходяться в зоні бойових дій. Сюди відносяться як ті підприємства, які перебувають у зоні бойових дій з початку війни (наприклад, м. Харків), так і ті, де бойові дії наразі припинилися (наприклад, м. Чернігів);

(3) інші підприємства, постраждалі від війни. Сюди відносяться підприємства, які не потрапили до перших двох груп, але менше з тим їхнє майно було знищене внаслідок війни (через ракетні та/або авіаційні удари). Прикладами тут можуть бути підприємства, розташовані в таких містах, як Кременчук або Кривий Ріг (ці міста розташовані доволі далеко від лінії фронту, але вони зазнали великої кількості ракетних ударів). Однак, у принципі, такі підприємства є і у Львові, і в Ковелі, і в Івано-Франківську. Тобто фактично по всій Україні.

Якщо ви належите до першої чи другої категорії, ви, в принципі, не зобов’язані проводити інвентаризацію одразу після того, як відбулися руйнування. Життя та здоров’я — важливіші, ніж облік. Та й доступ до активів не завжди є. Тож

допоки у вас немає вільного доступу до активів або є загроза життю та здоров’ю працівників унаслідок обстрілів — можна зачекати з інвентаризацією

Це прямо випливає із спецправила інвентаризації для фронтових та окупованих підприємств, прописаного в п. 8 розд. І Положення № 879*.

* Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Інвентаризація має в такому випадку бути обов’язково проведена станом на перше число місяця, наступного за місяцем, в якому зникли перешкоди доступу до активів чи загроза здоров’ю працівників. Втім, є право, а не обов’язок підприємства — наблизити дату інвентаризації. Керівник підприємства має право вирішити провести інвентаризацію безпосередньо на дату, на яку встановлено факт руйнувань.

Якщо ж ви належите до третьої категорії, у вас пом’якшуючих обставин, по суті, немає. Вам слід проводити інвентаризацію одразу, за фактом встановлення руйнувань. Адже доступ до активів у вас є і прямої загрози життю та здоров’ю працівників — немає (наскільки про це можна взагалі говорити в умовах, коли ракетні удари загрожують усій території України). В принципі, підприємства третьої категорії можуть проводити інвентаризацію станом на перше число наступного місяця після того, як завдано руйнувань. Про них читайте у статті, присвяченій інвентаризації майна, знищеного поза зоною бойових дій.

Документальне підтвердження

Звичайно ж, інвентаризація на підприємствах, постраждалих від війни, супроводжується стандартними підтверджуючими документами, такими як акт інвентаризації та інвентаризаційний опис. Однак аби застосувати воєнні спецправила, слід підтвердити, що руйнування майна відбулося саме внаслідок війни, а не з інших причин.

Підтвердити це можуть такі документи, як:

сертифікат Торгово-промислової палати. Цей документ встановлює факт форс-мажорних обставин і визначає, що такими обставинами була саме війна. Судячи з роз’яснень податківців, вони таки хочуть, аби кожен платник отримав індивідуальний сертифікат;

акт про пожежу. Якщо обстріл викликав пожежу, працівники ДСНС складають такий акт і в ньому також зазначаються причини пожежі, зокрема, ворожий обстріл;

відомості про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та документи, складені працівниками Національної поліції. Ці документи знадобляться в тому випадку, якщо війна спричинила розкрадання майна підприємства чи протиправне вторгнення на його територію.

Зазначені документи пригодяться не лише для того, аби підтвердити правомірність воєнних спецправил для інвентаризації. Вони ж дозволять застосувати також і деякі податкові спецправила, про які ми розповімо далі.

Бухгалтерський облік

У бухобліку знищення активів унаслідок війни відображається так само, як і знищення внаслідок інших обставин. Тобто балансова вартість знищеного майна списується на витрати, що відображається проводками:

— Дт 947 — Кт 20, 22, 23, 25, 26, 27, 28 (для запасів);

— Дт 131, 132 — Кт 10, 11 і Дт 976 — Кт 10, 11 (для необоротних активів).

Списувати активи з балансу слід, щойно встановлено їх знищення або псування

Тобто тоді, коли вони перестали відповідати критеріям для визнання активом (не можна більше отримати з них економічну вигоду). При цьому логічно прив’язати списання активів до дати, на яку складено акт про інвентаризацію.

Саме цей акт засвідчує факт знищення і, відповідно, саме з дати його складання знищене майно не повинні відображатися на балансі у складі активів підприємства.

Податок на прибуток

Якщо ідеться про знищення/псування/розкрадання запасів, то списання таких активів не містить будь-яких податковоприбуткових особливостей. У розд. ІІІ ПКУ немає коригувань, пов’язаних із цими операціями. Тож такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку. І, відповідно, так само впливають на бухфінрезультат — об’єкт оподаткування податком на прибуток.

А от списання зруйнованих/знищених/зіпсованих/розкрадених ОЗ (точніше, тих активів, які є ОЗ у розумінні п.п. 14.1.138 ПКУ) пов’язані для високодохідників і малодохідників-добровольців із ліквідаційними коригуваннями. Адже списання ОЗ у зв’язку із його знищенням означає ліквідацію такого ОЗ. Тож бухфінрезультат збільшується на бухоблікову балансову і зменшується на податкову залишкову вартість таких ОЗ (пп. 138.1, 138.2 ПКУ). Щодо невиробничих ОЗ, то при їх списанні лише збільшують фінрезультат на бухгалтерську залишкову вартість (абзац п’ятий п. 138.1 ПКУ) без зменшуючої різниці.

ПДВ

Списання будь-яких активів у зв’язку із форс-мажорними обставинами (зокрема, дією обставин непереборної сили, до яких належить і війна, і викликані нею лиха) НЕ Є постачанням цих активів. Для ОЗ це і так випливало з п. 189.9 та п.п. 14.1.191 ПКУ, а для товарів (визначення яких охоплює і ОЗ) це прописано спеціально під війну у п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Тож ніякого мінбазного ПДВ у зв’язку зі списанням знищених активів, звичайно ж, немає.

А чи не потрібно компенсувати податковий кредит, відображений при придбанні знищеного майна, у зв’язку із його негосподарським використанням (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ)? Також ні. Адже у тому самому п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ чітко прописано, що ніякий компенсуючий ПДВ не нараховується, якщо списання активів відбулося через війну. І, власне, таке списання не вважається використанням активів у негосподарській діяльності.

Тож важливо проінвентаризувати і документально підтвердити (як саме — ми говорили вище), що ваші активи знищила саме війна — і ви можете користуватися цими спецправилами (див. БЗ 101.15, статтю «Щоб підтвердити знищення (втрату) товарів під час війни, сертифікат ТПП ні до чого!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47).

Наостанок — приклад.

Приклад. Внаслідок ракетного удару на підприємстві зруйновано складське приміщення (балансова вартість — 800000 грн, сума накопиченого зносу — 400000 грн) і товарів на суму 45000 грн. Факт знищення встановлено інвентаризаційною комісією. Актом про пожежу підтверджується, що руйнування і знищення відбулися саме у зв’язку із війною.

Списання ОЗ і товарів, знищених війною

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн

дебет

кредит

1

Списано суму накопиченого зносу знищеної будівлі

131

103

400000

2

Списано балансову (залишкову) вартість знищеної будівлі

976

103

800000

3

Списано вартість знищених на складі товарів

947

281

45000

Як бачите, облік не складний. А от воєнна ситуація, на жаль, складна.

Висновки

  • Фронтовим та тимчасово окупованим підприємствам інвентаризацію знищеного майна слід проводити після відновлення доступу до активів та за відсутності загрози життю і здоров’ю працівників.
  • Списувати знищені агресором активи з балансу слід у тому звітному періоді, коли закінчено інвентаризацію.
  • Компенсуючий і мінбазний ПДВ за списаними активами, знищеними війною, не нараховується.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі