Варто почати з того, що кількість (гр. 6) і ціна (гр. 7) товару/послуги — є обов’язковими реквізитами ПН (пп. «е» і «є» п. 201.1 ПКУ). А значить, у випадку неправильного заповнення цих реквізитів покупець ризикує втратити свій податковий кредит з ПДВ.
У чому можуть бути ризики?
Наскільки зрозуміло із запитання, договором передбачена лише одна послуга із загальною ціною (немає номенклатури послуг з окремими цінами). Тобто передбачається, що надається єдина послуга, а її ціна дорівнює загальній вартості договору.
У ситуації фактично пропонується такий варіант заповнення ПН:
1) на частковий аванс (50 %) скласти ПН (ПН № 1) як на ціле постачання, тобто в гр. 6 ПН поставити «1» (а не «0,5»), а в «ціновій» графі 7 — ціну, яка відповідає сумі фактично отриманого авансу, а не договірній ціні;
2) другу ПН (ПН № 2) на дату акта надання послуг скласти на залишок між сумою акта та авансом, у графі 6 якої теж вказати кількість «1» і ціну — із суми залишку.
Але в такому разі:
— по-перше, якщо дійсно потім сума акта наданих послуг буде менше договірної ціни, то фактично в ПН № 1 і ПН № 2 будуть фігурувати різні ціни на одну й ту саму послугу. Причому жодна з них не буде відповідати договірній ціні (ціні, зазначеній у договорі).
Отже,
вже графа 7 однозначно буде заповнена неправильно. Вона не буде відповідати ціні, обумовленій у договору
— по-друге, як у такому разі буде складено акт наданих послуг? Враховуючі, що ПН фактично складені на дві послуги (а не на одну), то й в акті теж мають фігурувати дві окремі послуги (послуга 1 з ПН № 1 і послуга 2 з ПН № 2).
Якщо в акті буде фігурувати лише одна послуга із загальною ціною,
то висока ймовірність того, що податківці скажуть, що складені ПН № 1 і № 2 не дозволяють ідентифікувати операцію, оскільки не відповідають первинним документам і умовам договору
А отже, є ризик для покупця втратити податковий кредит за такими ПН.
Тому краще не використовувати такий варіант заповнення ПН, а дотримуватися «стандартних» правил. Тобто якщо аванс надходить за неподільну послугу, то в графі 6 ПН відображають дробове значення, що відповідає коефіцієнту оплати. Наприклад, надійшло 50 % оплати — у графі 6 указуємо «0,5» (див., наприклад, лист ДПСУ від 13.07.2021 №2733/ІПК/13-01-18-04-09).
Якщо потім акт наданих послуг буде складено на іншу суму ніж зазначена в договорі, то, дійсно доведеться скласти «нульовий» РК до ПН на попередню оплату і одночасно в ньому змінити ціну і кількість послуги.
Звісно, це незручно, додає додаткової роботи, проблеми з округленням — але так ви збережете покупцю право на податковий кредит!
Приклад. Договірна вартість послуги — 120000 грн (у т. ч. ПДВ — 20000 грн). Замовник перерахував 50 % оплати (60000 грн, у т. ч. ПДВ — 10000 грн). Фактично акт виконаних робіт на повну послугу був складений на суму 96000 грн (у т. ч. ПДВ — 16000 грн).
| 1 | 2 | … | 6 | 7 | … | 10 | 11 | 12 |
| 1 | Послуга А | … | 0,5 | 100000,00 | … | 50000,00 | 10000,00 |
|
Рис. 1. ПН № 1 (на попередню оплату)
| 1.1 | 1.2 | 2.1 | 2.2 | 3 | … | 7 | 8 | … | 13 | 14 | 15 |
| 1 | 1 | 104 | 1 | Послуга А | -0,5 | 100000,00 | -50000,00 | -10000,00 | |||
| 2 | 2 | 104 | 1 | Послуга А | 0,625 | 80000,00 | 50000,00 | 10000,00 |
Рис. 2. РК до ПН № 1 (див. також 101.15 БЗ)
| 1 | 2 | … | 6 | 7 | … | 10 | 11 | 12 |
| 1 | Послуга А | … | 0,375 | 80000,00 | … | 30000,00 | 6000,00 |
|
Рис. 3. ПН № 2 (на дату підписання акта наданих послуг)
Звісно, у цьому випадку бажано мати додаткову угоду на зміну ціни. Але навіть за її відсутності, якщо з акта наданих послуг буде видно, що він складений на повну операцію (на повну послугу — а отже, фактично ним сторони узгодили ціну), то, вважаємо, вже є підстави відкоригувати ПН на попередню оплату.
