Повернення товару: оподатковуємо доходи покупця-фізособи

Коли виникає дохід

Покупець має право у 14-денний строк повернути якісний товар, якщо такий товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин (ч. 3 ст. 9 Закону № 1023*). При цьому покупцю повертають суму коштів, сплачену під час придбання товару. У такій ситуації про якийсь дохід фізичної особи говорити не доводиться. Скільки заплатив, стільки коштів і повернули у зв’язку з розірванням договору.

* Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-ХІІ.

А ось у разі повернення неякісного товару можливі варіанти.

Як передбачено абзацом третім ч. 7 ст. 8 Закону № 1023, при розірванні договору через неналежну якість товару розрахунки з покупцем здійснюють виходячи із вартості товару на момент:

— пред’явлення покупцем вимоги про повернення коштів — у разі підвищення ціни на товар;

— покупки — у разі зниження ціни.

Таким чином, якщо ціна на товар, що повертається, не змінилася або знизилася, покупцю виплачують кошти в сумі, сплаченій під час купівлі.

Наприклад, товар був придбаний за 5000 грн, а на момент повернення його вартість у продавця становить 4500 грн. Покупцю повернуть 5000 грн, сплачені ним раніше. І тут, як і в ситуації з поверненням якісного товару, жодного оподатковуваного доходу не виникне.

А якщо товар був куплений за 5000 грн, а на день розірвання договору купівлі-продажу ціна товару збільшилася до 5200 грн? Покупцеві мають повернути 5200 грн, тобто на 200 грн більше. Саме в такому разі у покупця-фізособи виникає оподатковуваний дохід. Про те, яку суму при цьому слід оподатковувати і як, читайте далі.

Оподаткування доходу

Відповідно до п.п. 165.1.12 ПКУ до місячного оподатковуваного доходу не включається, зокрема, грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку у разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів. Із цієї норми ПКУ випливає, що у покупця-фізособи оподатковуваний дохід не виникає, лише якщо при поверненні товару ціна на нього знизилася чи не змінилася.

Ціна на товар, що повертається, у продавця зросла порівняно з ціною на день придбання? Тоді у покупця виникає оподатковуваний дохід у сумі різниці між сумою компенсації (що дорівнює ціні на товар на момент повернення коштів) та ціною на момент придбання.

Такий дохід обкладають ПДФО за ставкою 18 %. Крім того, з нього слід утримати ВЗ за ставкою 1,5 % (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ та п.п. 163.1.1 ПКУ).

До бази оподаткування дохід-різниця потрапить у фактичної сумі. Застосовувати «натуральний» коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ, не потрібно, оскільки виплата здійснюється у грошовій формі. Отже, на руки покупець має отримати суму компенсації, зменшену на ПДФО та ВЗ від доходу-різниці.

У ситуації, коли повернення коштів за товар надходить на банківський рахунок покупця (без застосування РРО), проблем із цим немає. Тоді продавець просто перераховує суму компенсації, зменшену на відповідні ПДФО та ВЗ.

Якщо ж застосовується РРО, то на повернену суму покупцю необхідно видати фіскальний чек. Зазвичай у такому фіскальному чеку зазначається повна вартість поверненого товару. А як же показати утримання ПДФО та ВЗ? На практиці продавці проводять через РРО видачу коштів на повну вартість товару, а потім просять покупця суму ПДФО та ВЗ внести до каси підприємства. Щоб покупець не «загубився» дорогою, можна скласти договір доручення між покупцем і, наприклад, касиром. На підставі цього договору касир внесе до каси продавця отримані від покупця кошти у сумі ПДФО та ВЗ.

Що стосується можливості відображення у фіскальному чеку РРО суми, фактично виданої покупцю (за мінусом ПДФО та ВЗ), то такий варіант краще спочатку узгодити з податківцями, отримавши від них відповідну ІПК.

А якщо покупець категорично відмовляється платити ПДФО та ВЗ? Це легко можна собі уявити у ситуації, коли повернення коштів за товар здійснюється на картку покупця (із застосуванням РРО та платіжного терміналу). Мало того, що товар виявився неякісним, гроші на рахунок ще не повернулися, а покупцеві прямо зараз необхідно готівкою внести до каси кошти на сплату ПДФО та ВЗ. Знайти розуміючого покупця буде складно.

Тоді у продавця залишається один варіант — виплатити покупцю суму доходу без утримань, а ПДФО та ВЗ сплатити за рахунок власних коштів. Але в цьому випадку сума ПДФО + ВЗ перетвориться для покупця на додаткове благо, яке також підлягає оподаткуванню! Щоб уникнути нескінченного циклу перетворення суми податків, сплачених податковим агентом за власний рахунок, у додаткове благо, що підлягає оподаткуванню, пропонуємо одразу нарахувати покупцю дохід — додаткове благо, який враховуватиме суму ПДФО та ВЗ.

Для цього оподатковуваний дохід фізособи (що дорівнює різниці між старою та новою ціною товару) необхідно збільшити на коефіцієнт (К), розрахований за формулою:

К = 100 : (100 - С_ПДФО - С_ВЗ),

де С_ПДФО — ставка ПДФО (18 %);

С_ВЗ — ставка ВЗ (1,5 %).

При зазначених ставках ПДФО та ВЗ отримуємо коефіцієнт 1,242236.

Проілюструємо сказане на прикладі.

Знайдемо суму оподатковуваного доходу покупця у вигляді додаткового блага, яку необхідно нарахувати в обліку продавця (Дт 93 — Кт 685):

(1200 - 1000) х 1,242236 = 248,45 (грн).

Утримуємо із суми нарахованого доходу ПДФО (Дт 685 — Кт 641/ПДФО):

248,45 грн х 18 % : 100 % = 44,72 грн.

Утримуємо ВЗ (Дт 685 — Кт 642/ВЗ):

248,45 грн х 1,5 % : 100 % = 3,73 грн.

Таким чином, сума, яку покупець отримує на руки, становить:

1000 + 248,45 - 44,72 - 3,73 = 1200 (грн).

Строк перерахування ПДФО та ВЗ до бюджету залежить від способу розрахунків з покупцем.

Якщо виплата грошової компенсації покупцю провадиться готівкою з каси продавця, то суму утриманого ПДФО продавець має перерахувати до бюджету протягом 3 банківських днів, наступних за днем такої виплати (п.п. 168.1.4 ПКУ). У разі перерахування коштів на рахунок покупця сплата ПДФО здійснюється у день виплати доходу (п.п. 168.1.2 ПКУ).

ВЗ перераховується до бюджету в ті ж строки, що й ПДФО (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Відображення в обліку та звітності

Відображення в обліку виплати та оподаткування компенсації покупцю вартості поверненого товару проілюструємо на прикладі.

Оскільки на момент повернення товару його ціна виявилася вищою за ціну придбання, у покупця виникає оподатковуваний дохід у сумі 400 грн (5400 грн - 5000 грн).

Визначимо суму ПДФО, яку зобов’язаний утримати та сплатити до бюджету продавець:

400 грн х 18 % : 100 % = 72 грн.

Сума ВЗ становить:

400 грн х 1,5 % : 100 % = 6 грн.

Таким чином, сума грошової компенсації, яку продавець повинен перерахувати на рахунок покупця, дорівнює:

5400 грн - 72 грн - 6 грн = 5322 грн.

Як зазначені операції відобразити в обліку продавця, див. нижче.

Таблиця. Облік операцій із повернення товару

Суму отриманого покупцем доходу та утриманих з нього ПДФО та ВЗ необхідно показати у 4ДФ Об’єднаної звітності.

Зверніть увагу:

У розділі І 4ДФ відображають:

— неоподатковуваний дохід (вартість товару на момент придбання) з ознакою «138»;

— оподатковуваний дохід — з ознакою «126».

Зауважте: якщо ціна на товар, що повертається, знизилася або не змінилася, продавець у 4ДФ покаже тільки неоподатковуваний дохід покупця-фізособи з ознакою «138».