Частина 2 ст. 524 ЦКУ дозволяє сторонам установити в договорі грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Обов’язкова умова при цьому — розрахунки все одно повинні здійснюватися виключно в гривні (ст. 533 ЦКУ).
За замовчуванням (за відсутності інших правил у договорі) гривневу суму зобов’язання, прив’язаного до валюти, визначають за курсом НБУ на дату оплати (ч. 2 ст. 533 ЦКУ).
Утім, ніщо не заважає сторонам договору передбачити інші варіанти проведення перерахунку (ч. 2 ст. 533 ЦКУ). Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Еквівалент ціни в іноземній валюті: застосовуємо правильно» // «Податки & бухоблік», 2019, № 70.
У вашому випадку ви прив’язалися в договорі до курсу валюти на дату готовності товару до відвантаження. Це не заборонено. Відповідно і «перерахунок» ціни буде здійснюватися після отримання попередньої оплати до дати відвантаження товару. У видатковій накладній (оскільки на момент відвантаження товару вже здійснено перерахунок ціни) в цьому випадку вже буде фігурувати «нова» ціна.
«Природа» операції. Оскільки йдеться про одне і те саме зобов’язання, тільки змінюється його сума, то логічно цю операцію розцінювати як зміну ціни договору. Це підтверджують і податківці (див., наприклад, лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.03.2020 № 1269/ІПК/04-36-04-01-16):
«зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку — постачальника виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів розрахунку коригування відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ і реєстрації його в ЄРПН».
Особливість конкретної ситуації. У цьому випадку зміна компенсації відбувається вже після отримання попередньої оплати. Взагалі, за «класикою» і за правилами, ми мали б у цьому випадку:
1) скласти РК до «авансової» ПН, яким одночасно змінити і кількість товару, і його вартість (здійснити коригування в межах отриманої оплати — фактично оплата отримана за меншу кількість товару). Тобто такий РК був би «нульовим»;
2) потім скласти на різницю в ціні ще одну ПН (за першою подією: на дату отримання доплати або на дату відвантаження товару).
Проте
податківці зараз висловлюють дещо інший підхід. Вони говорять, що достатньо в цьому випадку скласти лише РК на зміну ціни (РК з кодом причини коригування 101 «Зміна ціни»). А нову ПН складати не потрібно
Таке роз’яснення міститься в категорії 101.15 БЗ:
«Якщо на дату отримання передоплати постачальником — платником ПДВ була складена податкова накладна, а потім були внесені зміни до умов договору в частині збільшення ціни при незмінному обсязі та покупець здійснив доплату, постачальник повинен на дату доплати скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання передоплати.
При подальшому постачанні товару/послуг у цьому випадку податкова накладна не складається».
Хоча, на наш погляд, більш правильним є перший варіант.
На яку дату складають РК? Податківці традиційно радять при визначенні дати РК прив’язуватися до якоїсь реальної події: відвантаження або доплати за товар.
Тобто складати його потрібно на дату події, що сталася першою після збільшення суми компенсації:
— або на дату доплати, якщо перша подія — доплата;
— або на дату відвантаження товару, якщо перша подія — відвантаження товару.
Якщо після перерахунку зменшується сума компенсації. У такому разі складаємо РК до ПН як на зміну ціни на дату повернення оплати (різниці в ціні). Тобто достатньо одного РК (з кодом причини коригування 101 «Зміна ціни»), і складається він на дату повернення покупцю різниці в оплаті.
Докладніше усі правові та облікові аспекти прив’язки цін до інвалюти ми розглянемо в «Податки & бухоблік», 2022, № 72 від 26 вересня 2022 року.
