Теми статей
Обрати теми

Еквівалент ціни в іноземній валюті: застосовуємо правильно

Свіриденко Алла, податковий експерт
Сьогодні гривня поводиться порівняно стабільно. Але так було не завжди. Тому є сенс не сподіватися на щось у майбутньому, а підстрахуватися на випадок можливого знецінення нацвалюти. Для цього ціну товарів у внутрішньоукраїнських договорах* прив’язують до іноземної валюти. Давайте розберемося, наскільки законні такі дії. Ну і, звісно ж, з’ясуємо бухгалтерські та податкові наслідки визначення грошового еквівалента зобов’язання в інвалюті.

* Особливостей установлення цін та оплати за ЗЕД-договорами в цій статті не торкаємося. Звичайна річ, що в них ціни, найімовірніше, будуть встановлені в іноземній валюті.

Ціна у валюті: закон за чи проти?

У ч. 1 ст. 524 ЦКУ зазначено, що зобов’язання мають бути виражені в грошовій одиниці України — гривні. Але вже в ч. 2 ст. 524 ЦКУ законодавець дає добро на визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті.

Про те, що зобов’язання мають бути виражені й підлягають оплаті в гривні, говорить і ч. 2 ст. 198 ГКУ. А ось з приводу прив’язки ціни до інвалюти тут жодного слова: ані за, ані проти. Тобто в цьому питанні нам залишається орієнтуватися виключно на ЦКУ.

Як бачите, ЦКУ і ГКУ єдині у своїх вимогах:

у внутрішньоукраїнських договорах ціни встановлюють виключно в гривні

Водночас договір може (!) передбачати еквівалент гривневого зобов’язання в іноземній валюті.

А чи немає заборони на прив’язку ціни до валюти в Законі про валюту**?

** Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.

Так само немає. У ч. 1 ст. 5 Закону про валюту зазначено лише, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, установлених ч. 2 цієї статті, і приймається без обмежень на усій території України для проведення розрахунків.

Виходить, Закон про валюту визначає лише правила проведення розрахунків на території України. При цьому аніскільки не обмежує право підприємств фіксувати в договорі еквівалент грошового зобов’язання в іноземній валюті.

Ну й нарешті, визначення в договорі валютного еквівалента ціни товарів не буде порушенням ч. 2 ст. 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI. Нагадаємо, вона пропонує встановлювати ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку, виключно у валюті України. Встановлюючи первісну суму зобов’язання в гривнях, ви повністю виконуєте цю вимогу.

Не проти прив’язки ціни до валюти у внутрішньоукраїнських договорах і судові органи. Підтвердження тому — безліч судових рішень (див., наприклад, рішення Господарського суду Вінницької обл. від 08.05.2019 р. у справі № 902/112/19, рішення Господарського суду Полтавської обл. від 20.03.2019 р. у справі № 917/1756/16, постанову ВСУ від 07.10.2014 р. № 3-133гс14 у справі № 910/763/13*** тощо). У них судді доходять схожих висновків: хоча чинне законодавство й передбачає обов’язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не забороняє визначати грошовий еквівалент зобов’язань в інвалюті.

*** Відповідно reyestr.court.gov.ua/Review/81842834, reyestr.court.gov.ua/Review/80856226, reyestr.court.gov.ua/Review/41019575

Виходить, українське законодавство не обмежує право підприємств прив’язувати ціну товарів у внутрішньоукраїнських договорах до іноземної валюти.

Головне — не забудьте:

виконувати зобов’язання, у тому числі й ті, для яких установлений еквівалент в іноземній валюті, обов’язково в гривні

Цього вимагають не лише згадані раніше ч. 1 ст. 5 Закону про валюту та ч. 2 ст. 198 ГКУ. Аналогічні вимоги про виконання грошових зобов’язань у гривнях ви знайдете також у ч. 1 ст. 533 ЦКУ. При цьому якщо в зобов’язанні визначений грошовий еквівалент в іноземній валюті, суму, що підлягає сплаті в гривнях, визначають за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором, законом або іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦКУ).

Виходить, за замовчуванням (за відсутності інших правил у договорі) гривневу суму зобов’язання, прив’язаного до валюти, визначають за курсом НБУ на дату оплати. Водночас у договорі можна передбачити й інші варіанти проведення перерахунку, наприклад, за курсом НБУ на дату відвантаження.

Крім того, зверніть увагу на правильність формулювання пункту договору, що наказує проводити перерахунок вартості товару у зв’язку з коливаннями курсу. Наприклад, відповідне застереження в договорі може звучати так: «Вартість товарів за цією угодою становить ____ грн. (у тому числі ПДВ 20 % — ____ грн.), що на момент укладення договору еквівалентно ____ дол. США. Оплата здійснюється в гривнях виходячи з офіційного курсу НБУ, встановленого на день здійснення оплати (чи на іншу дату, погоджену сторонами)».

Ну й, нарешті, ще два важливі моменти, які слід враховувати, якщо ви прив’язуєте ціну своїх товарів до валюти:

— інформацію про ціни товарів, наведену у рекламі, яка розміщується чи розповсюджується в Україні, зазначають виключно в гривнях (ч. 9 ст. 8 Закону «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР);

— у разі прострочення платежу прив’язка ціни договору до інвалюти, найімовірніше, не дозволить вам отримати інфляційні, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦКУ. Пов’язано це передусім з тим, що розрахунок індексу інфляції відображає зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти (п. 10 оглядового листа ВГСУ від 29.04.2013 р. № 01-06/767/2013, п. 8.1 постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14).

Бухоблік у продавця

Для бухобліку операції за договорами з прив’язкою ціни до інвалюти — це та ж реалізація, але, звісно ж, зі своїми особливостями.

Отже, на дату відвантаження товару продавець відображає дохід від реалізації (Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» — Кт 70 «Доходи від реалізації»). При цьому суму доходу визначають залежно від того, який порядок оплати передбачений договором і які він встановлює правила перерахунку в гривні валютного еквівалента ціни. Наприклад:

— якщо вартість товару перераховують за курсом НБУ на дату відвантаження — суму доходу визначають за курсу НБУ на цю дату;

— якщо договором передбачена попередня оплата товарів і перерахунок здійснюється на дату оплатидохід показують у сумі оплачених коштів;

— якщо договором передбачена оплата товарів після їх відвантаження, а перерахунок відбувається на дату оплати — до доходу потрапляє вартість товарів, зазначена в договорі.

Зверніть увагу (!): в останньому випадку «реалізаційний» дохід спочатку визнають за вартістю, зафіксованою в первинних документах (тобто без урахування впливу валютних коливань). Надалі, при оплаті товарів, зміна валютного курсу приводить до виникнення доходів/витрат постачальника. Рекомендації з обліку таких сум фахівці Мінфіну надавали в листі від 31.07.2009 р. № 31-34000-10-16/20869. Згідно з їх роз’ясненнями

в бухгалтерському обліку різниця, що виникає при погашенні зобов'язання, визнається іншими операційними доходами (витратами)

Мовою рахунків бухобліку її зараховують у Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»/Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Щоправда, рекомендації Мінфіну в цьому листі були адресовані покупцеві. Але, на наш погляд, суті це не змінює. Адже якщо для покупця зміна ціни — не привід відкоригувати собівартість придбаного товару, то для продавця така зміна — не привід коригувати реалізаційний дохід.

Традиційно доходи/витрати постачальника у зв’язку зі зміною курсу валюти обліковують так (див. табл. 1).

Таблиця 1. Облік різниці у зв’язку зі зміною валютного курсу при постоплаті

Курс збільшився

Курс зменшився

(1) Дт 361 Кт 719 — на сумову різницю з ПДВ;

(2) Дт 719 Кт 641/ПДВ — на суму ПДВ

(1) Дт 949 Кт 361 — на сумову різницю без ПДВ;

(2) Дт 643/2 Кт 361 — на суму ПДВ;

(3) Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ — на суму ПДВ за фактом реєстрації РК в ЄРПН (методом «сторно»)

Проте повинні вас попередити про облікові нюанси. Уся річ у п. 6 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Тут говориться, що у разі відстрочення платежу з утворенням різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) в періоді її нарахування. Симетричну вимогу у разі відстрочення платежу висуває п. 22 П(С)БО 15 «Дохід». За ним різницю визнають доходом у вигляді відсотків.

Тобто, по суті, П(С)БО 10 рекомендує спочатку визнаний борг покупця поділити між видами дебіторської заборгованості. Відповідно, поділяться й види доходів. Частина визнаної дебіторки в розмірі:

— справедливої вартості відобразиться на розрахунках з покупцями як виручка за товар (Дт 361 — Кт 70);

— різниці між номіналом та справедливою вартістю — як фінансовий дохід (Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» — Кт 732 «Відсотки одержані»).

Проте таке розбиття між субрахунками 361 і 373 (70 і 732) не впливає на загальну суму визнаних доходів постачальника, а тому цілком можна спростити собі життя й обрати простіший і традиційно прийнятий варіант обліку з використанням тільки субрахунку 361. Претензій до вас з боку податківців бути не повинно.

Крім того, сама прив’язка до валюти може вплинути на те, що справедлива вартість дебіторки не відрізнятиметься від номінальної суми грошей до отримання, особливо в короткотерміновій перспективі. Тобто фінансовий дохід — нуль, і, отже, жодного розбиття.

Звісно, згодом щодо поточної дебіторської заборгованості за договорами з прив’язкою ціни до валюти може бути створено резерв сумнівних боргів — РСБ (про його створення та облік читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 80, с. 9; 2017, № 21, с. 15). Виняток: мікропідприємства, підприємства, які застосовують спрощений бухоблік, — платники єдиного податку групи 3 і непідприємницькі товариства. Вони резерв можуть не створювати (п. 7 розд. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»).

А ось П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» у цьому випадку не застосовують

Усе тому, що при первісному визнанні зобов’язання покупця виражене в гривні. Ну а гривневе, а не валютне, зобов’язання перераховувати у валюту звітності не потрібно. Отже, немає потреби нараховувати курсові різниці у зв’язку з таким перерахунком. Щоправда, податківці іноді наполягають на застосуванні П(С)БО 21 у цьому випадку, що підтверджує судова практика. Проте суди часто стають на бік платників податків і виносять рішення про те, що на випадки, коли зобов’язання виражені в національній валюті, П(С)БО 21 не поширюється (див. постанову Одеського окружного адмінсуду від 09.09.2016 р. у справі № 815/3999/16, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 22.11.2017 р. у справі № 804/8873/16, рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 22.04.2019 р. у справі № 640/1470/19*).

* Відповідно reyestr.court.gov.ua/Review/61281249, reyestr.court.gov.ua/Review/70508418, reyestr.court.gov.ua/Review/81477457

І ще один момент, на який варто звернути увагу. На думку Мінфіну (див. лист від 13.01.2015 р. № 31-11410-08-10/699), зміна ціни є окремою подією, що вимагає документального підтвердження. У тому числі це справедливо й для перегляду ціни у зв’язку зі зміною курсу валюти. У такому разі фахівці Мінфіну рекомендують оформляти окремий первинний документ довільної форми, що містить усі обов’язкові для первинки реквізити. Таким документом може бути акт на встановлення нової ціни (коригування до видаткової накладної) або розпорядчий акт керівника підприємства. На нашу думку, досить, щоб кожна зі сторін оформила перерахунок бухдовідкою (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 39, с. 24).

А ось вносити коригування в первинні документи, якими було оформлено первісне відвантаження, не потрібно

Адже на дату відвантаження зазначена в них ціна відповідала договірній.

Бухоблік у покупця

Покупець при отриманні товарів зараховує їх на баланс за первісною вартістю (Дт 281 «Товари на складі» — Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»). При цьому величину балансової вартості також визначають залежно від того, який порядок оплати передбачений договором і які він встановлює правила перерахунку в гривні валютного еквівалента ціни:

— якщо вартість товару перераховують за курсом НБУ на дату відвантаження — балансову вартість визначають за курсом НБУ на цю дату;

— якщо договором передбачена попередня оплата товарів і перерахунок здійснюється на дату оплати — балансову вартість показують у сумі сплачених коштів;

— якщо договором передбачена оплата товарів після їх відвантаження, а перерахунок відбувається на дату оплати — балансову вартість формують виходячи з вартості товарів, зазначеної в договорі.

Ну а різницю, що виникла в останньому випадку у зв’язку зі зміною курсу, покупець за рекомендацією Мінфіну (див. лист від 31.07.2009 р. № 31-34000-10-16/20869) відносить до складу інших операційних доходів/витрат у періоді погашення зобов’язання, тобто в періоді оплати (Дт 631 — Кт 719 (з ПДВ), Дт 641/ПДВ — Кт 719 (методом «сторно»)/Дт 949 — Кт 631 (без ПДВ), Дт 644/1 — Кт 631, Дт 641/ПДВ — Кт 644/1).

Але повинні вас попередити! Як і у випадку з продавцем, тут є одне «але» — п. 12 П(С)БО 11 «Зобов’язання» (причому в цьому випадку це «але» вже стосуватиметься фінрезультату). Його вимоги полягають у тому, що поточні зобов’язання відображають у балансі за сумою погашення. А сума погашення, у свою чергу, — це недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Тобто стандарт, по суті, вимагає проводити перерахунок заборгованості не лише на дату оплати, але й на кожну дату балансу. Тобто доходи/витрати у покупця можуть виникнути ще до моменту оплати. І якщо відсутність витрат навряд чи збентежить податківців, то ось факт невідображення доходів на дату балансу у зв’язку зі зниженням курсу може викликати претензії. Крім того, тут можуть виникнути питання з ПДВ-обліком, але про них ми розповімо трохи пізніше.

Тому, знову ж таки, перераховувати заборгованість на дату балансу або не перераховувати — вирішувати вам. При цьому якщо ви обираєте варіант без перерахунку, не забувайте про сприятливий лист Мінфіну, який говорить про визнання доходів тільки на дату погашення заборгованості і про те, що саме він — Мінфін — уповноважений надавати роз’яснення з ведення бухобліку.

Ну і, звісно, не забувайте: покупець, так само як і продавець, до операцій за договорами з прив’язкою ціни до валюти правила П(С)БО 21 не застосовує.

Податок на прибуток

Жодних спеціальних різниць для договорів з прив’язкою ціни до валюти ПКУ не встановлює. Тому всі доходи збільшать фінрезультат до оподаткування, а витрати зіграють у його зменшення. Хіба що тут треба нагадати про добре всім відому РСБ-різницю з п. 139.2 ПКУ. Розраховують її високодохідники і малодохідники-добровольці у звичайному порядку (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 80, с. 24).

ПДВ

ПДВ-зобов’язання (ПЗ) підприємство визнає за загальним правилом першої події з п. 187.1 ПКУ. У день виникнення ПЗ платник складає податкову накладну (ПН) (п. 201.1 ПКУ) і реєструє її в ЄРПН у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ. Відповідно, покупець — платник ПДВ має право на податковий кредит (ПК) на підставі такої ПН.

Надалі, при зміні суми компенсації у зв’язку з коливанням курсу валюти виникає потреба в коригуванні нарахованих раніше ПЗ постачальника і ПК покупця.

Такі коригування проводять за правилами п. 192.1 ПКУ на підставі розрахунку коригування (РК) до раніше виписаної ПН

Про те, що для коригування (збільшення/зменшення) ПЗ/ПК за постачаннями з прив’язкою ціни до валюти потрібно виписувати РК, податківці говорили в листах ДФСУ від 24.06.2019 р. № 2888/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 11.05.2019 р. № 2094/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 04.04.2019 р. № 1441/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (ср. ). При цьому, за їх роз’ясненнями, у разі перерахунку вартості товарів на дату їх оплати складають такий РК:

при збільшенні ціни — на дату отримання доплати;

при зменшенні ціни — на дату повернення покупцеві грошових коштів.

Першим рядком РК зі знаком «-» «обнуляють» рядки ПН, які підлягають коригуванню, а другим рядком — наводять виправлені показники. Зрозуміло, що в графі 2.1 («причина коригування») у цьому випадку зазначають код «101»Зміна ціни») або «104»Зміна номенклатури»).

Код причини коригування «101» прийнятний в найпростішому випадку: постачальник відвантажує товар покупцеві (за одним курсом), а покупець оплачує цей товар одразу в повному обсязі (за іншим курсом). Тоді в РК потрібно буде показати зміну ціни товару (у зв’язку зі зростанням/падінням курсу валюти), а кількість товару буде незмінною.

А ось у разі, коли ми маємо часткову передоплату, а далі, після відвантаження, відбувається доплата, справа ускладнюється. Тоді у РК доведеться коригувати не лише ціну, але й кількість товарів. Це означає, що в таких РК (до кожної «неправильної» ПН) треба зазначати код «104». Детальніше про оформлення РК з цим кодом читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 1-2, с. 18.

І окремо декілька слів потрібно сказати покупцям, які за правилами П(С)БО 11 перераховують кредиторську заборгованість на кожну дату балансу (а не так, як рекомендує Мінфін — у періоді погашення заборгованості). У цьому випадку донарахована сума не є курсовою різницею у звичайному розумінні і містить усередині суму ПДВ. При цьому зверніть увагу (!): РК на дату балансу продавець не оформляє, оскільки на цю дату немає підстав для коригування ПЗ продавця — немає події (доплати/повернення/відвантаження). Виходить, у ПДВ-обліку коригувати ПК не треба, а ось на рахунках бухобліку показати ПДВ окремо доведеться обов’язково. Інакше ви завищите суму своїх доходів/витрат.

Залежно від того, яка подія була першою (оплата або відвантаження), нарахування ПЗ та їх коригування у зв’язку зі зміною курсу на дату оплати відбуваються так (див. табл. 2).

Таблиця 2. Пдв-облік за договором з прив’язкою ціни до валюти

Перша подія

ПДВ-облік на дату

Перерахунок на дату оплати

Відвантаження

відвантаження

Складаємо ПН виходячи з договірної вартості

оплати

Складаємо РК до ПН у зв’язку зі зміною курсу*

Часткова передоплата

часткової передоплати

Складаємо ПН № 1 у сумі часткової передоплати (ціна за курсом НБУ на дату надходження часткового платежу)

відвантаження

Складаємо ПН № 2 — на неоплачену частину постачання (вартість, зафіксована у відвантажувальних документах, мінус сума передоплати**)

доплати

Складаємо РК до ПН № 1 і № 2 з урахуванням перерахунку вартості товару на дату остаточного розрахунку*

Повна передоплата

передоплати

Складаємо ПН на суму передоплати (вартість товару за курсом НБУ на дату передоплати)

відвантаження

Перерахунок не проводять, а тому потреби в коригуванні немає

* Зверніть увагу: у цих двох випадках вартість, зафіксована в первісно виписаній видатковій накладній, відрізнятиметься від остаточної ціни товару, яку оплатив покупець. Мінфін у такому разі (тобто при зміні ціни товару) рекомендує оформляти окремий первинний документ, наприклад акт на встановлення нової ціни (див. лист Мінфіну від 13.01.2015 р. № 31-11410-08-10/699). На наш погляд, зміну ціни можна оформити бухдовідкою.

** За умовами договору перерахунок вартості товару відбувається на дату оплати товарів, а курс на дату відвантаження не впливає на розрахунки.

І наостанок розглянемо приклад.

Приклад. Підприємство уклало договір постачання товару на загальну суму 127310,40 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 21218,40 грн.), що на дату укладення договору становить $5040 (при курсі НБУ 25,26 грн./$*). За умовами договору покупець здійснює передоплату в розмірі 50 % вартості постачання, розрахованого за курсом НБУ на дату оплати. Решту 50 % покупець перераховує після отримання товару за курсом НБУ, чинним на дату проведення остаточного розрахунку.

* Тут і далі — курс умовний.

Офіційний курс НБУ на дату:

— передоплати — 25,4 грн./$,

— проведення остаточного розрахунку — 26 грн./$.

У бухгалтерському обліку постачальника і покупця продаж (придбання) товару показують так (див. табл. 3):

Таблиця 3. Облік постачання товару, ціна якого прив’язана до інвалюти

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дт

Кт

Облік у постачальника

1

Отримано передоплату від покупця

($5040 х 25,4 грн./$ х 50 %)

311

681

64008

2

Нараховано ПЗ з ПДВ (на підставі ПН № 1)

643/ПДВ

641/ПДВ

10668

3

Відвантажено товари покупцеві

(64008 грн. + (127310,40 грн. х 50 %))

361*

702

127663,20

4

Списано нараховані за передоплатою ПЗ

702

643/ПДВ

10668

5

Відображено ПЗ з ПДВ (на підставі ПН № 2)

(21277,20 грн. - 10668 грн.)

702

641/ПДВ

10609,20

6

Відображено взаємозалік заборгованостей

681

361

64008

7

Списано собівартість реалізованого товару

902

281

80000

8

Отримано доплату від покупця

($5040 х 26,0 грн./$ х 50 %)

311

361

65520

9

Донараховано суму доходу

(26,0 грн./$ - 25,26 грн./$) х $5040 х 50 %

361

719

1864,80

10

Донараховано ПЗ з ПДВ на підставі РК до ПН № 1 і № 2

((26,0 грн./$ - 25,26 грн./$) х $ 5040 х 50 %)/6

719

641/ПДВ

310,80

* Підприємство не розбиває дебіторську заборгованість покупця між субрахунками 361 і 373.

Облік у покупця

1

Перераховано передоплату за товар

371

311

64008

2

Відображено ПК з ПДВ (на підставі ПН № 1)

644/1

644/ПДВ

10668

641/ПДВ

644/1

10668

3

Оприбутковано товар

281

631

106386

4

Списано нарахований з передоплати ПК

644/ПДВ

631

10668

5

Відображено ПК з ПДВ (на підставі ПН № 2)

644/1

631

10609,20

641/ПДВ

644/1

10609,20

6

Відображено взаємозалік заборгованостей

631

371

64008

7

Перераховано доплату за товар

631

311

65520

8

Донараховано витрати на різницю між курсами

949

631

1554

9

Донараховано ПК з ПДВ (на підставі РК до ПН № 1 і № 2)

644/1

631

310,80

641/ПДВ

644/1

310,80

висновки

  • У внутрішньоукраїнських договорах ціни встановлюють виключно в гривні.
  • Підприємства мають право встановлювати еквівалент гривневого зобов’язання в іноземній валюті.
  • Оплата зобов’язань, у тому числі тих, для яких установлений еквівалент в іноземній валюті, здійснюється виключно в національній валюті.
  • У бухобліку доходи/витрати постачальника та покупця у зв’язку зі зміною валютного курсу обліковують у складі інших операційних доходів/витрат.
  • У податковоприбутковому обліку доходи/витрати за договорами постачання з прив’язкою до іноземної валюти обліковують за бухгалтерськими правилами.
  • У ПДВ-обліку коригування ПЗ і ПК у зв’язку з коливаннями курсу здійснюють за правилами п. 192.1 ПКУ на підставі РК.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі